Жодні поступки Путіну не гарантують безпеки. Це показали останні тижні, заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він закликав до рішучості та солідарності Європи перед агресивною Росією. А США вкотре пригрозили Москві санкціями, якщо та не буде просуватися до миру з Україною. Що мають намір зробити партнери України найближчим часом — у матеріалі FREEДOM.
Масовані удари, які тільки за останній тиждень РФ завдала по українських містах, ставлять під сумнів серйозність прагнення Росії до миру. Внаслідок атаки на Київ 28 серпня загинули 25 осіб, серед них — четверо дітей. Пошкоджено 225 житлових будинків. Радник-посланець місії США Джон Келлі під час екстреного засідання Ради безпеки ООН, яке відбулося 29 серпня, зажадав, щоб РФ припинила подібні удари.
“Останні атаки безпілотників і ракет по Україні, які призвели до численних пошкоджень, жертв серед мирного населення і пошкодження житлових районів, офісів делегації ЄС у Києві та будівлі, в якій розташовується Британська Рада, ставлять під сумнів серйозність прагнення Росії до миру”, — зазначив Келлі.
В ніч на 30 серпня Кремль знову продемонстрував своє небажання припиняти війну. По Дніпру та області армія РФ випустила понад 20 балістичних і крилатих ракет, близько 40 ударних безпілотників. Обійшлося без жертв і постраждалих, але є руйнування і пошкодження житлових будинків та об’єктів інфраструктури.
Цієї ж ночі по Запорізькій області противник завдав щонайменше 12 ударів — шістьма ракетами та шістьма безпілотниками. В обласному центрі зруйновано і пошкоджено 17 багатоквартирних будинків, а також 120 приватних. Одна людина загинула, понад 30 поранені.
“Ми докладаємо всіх зусиль, щоб покласти край цій жахливій війні. Але всі наші зусилля останніх тижнів натрапили на ще більш агресивну позицію кремлівського режиму проти народу України. І це не припиниться, поки ми не об’єднаємо зусилля, щоб Росія більше не могла продовжувати цю війну, принаймні з економічних причин, можливо, також з військових причин”, — заявив канцлер ФРН Фрідріх Мерц.
Росія не хоче миру, хоча вживаються численні дипломатичні зусилля, щоб посадити за стіл переговорів президента України Володимира Зеленського та Путіна, заявила верховна представниця Євросоюзу із зовнішньої політики Кая Каллас. На думку міністра закордонних справ Данії, яка зараз головує в Раді ЄС, Путін просто намагається виграти час.
“Нам потрібно посилити тиск на Путіна. Думаю, абсолютно очевидно, що він просто тягне час, намагаючись відвернути увагу від своїх безперервних атак на мирних жителів та інфраструктуру, а останнім часом і на представництво ЄС у Києві”, — зазначив міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав Європу до рішучості та солідарності перед агресивною Російською Федерацією. І висловив надію, що країни ЄС займуть жорстку позицію щодо агресора.
“Останні тижні та дні чітко показали, що жодні поступки, жодні тонкі ігри з Путіним і агресивною Росією не приведуть до успіху і не гарантують нашої безпеки. Польща, Європа, НАТО та США повинні знову, як і 45 років тому, коли ми отримали підтримку всього Заходу в період формування “Солідарності”, проявити твердість, рішучість і єдність перед обличчям цієї новітньої версії імперії зла. Досить поступок”, — сказав Туск.
Президент України Володимир Зеленський 29 серпня заявив, що країни-партнери Києва домовилися почекати до 1 вересня сигналів від Росії про готовність до двосторонньої зустрічі на вищому рівні. Якщо Москва не підтвердить свою готовність, то щодо Російської Федерації повинні бути вжиті заходи, які держави Заходу обговорювали раніше, зокрема нові санкції.
“Україна неодноразово заявляла, що готова до зустрічі на рівні лідерів. Про це ми говорили з президентом Трампом і з нашими європейськими друзями. Але ми не бачимо жодних сигналів про таку ж готовність з боку Росії. Саме тому має бути тиск. Ми розраховуємо, що 19-й пакет санкцій Євросоюзу буде дійсно сильним”, — заявив Зеленський.
Читайте також: Зупинити війну без провідної ролі США неможливо — думка
Раніше доктор політичних наук Ігор Петренко зазначив, що гарантії безпеки для України повинні бути чіткими та мати юридично зобов’язальний характер. Необхідно врахувати й опрацювати всі аспекти, щоб уникнути двозначностей або прогалин у правовому полі. Для України важливі гарантії безпеки, близькі до членства в НАТО, однак однієї лише 5-ї статті Альянсу недостатньо.














