Українські “Фламінго” замість російських “голубів миру” — що кажуть експерти про нову ракету

В українських та міжнародних медіа з’явилася інформація про початок серійного виробництва українських крилатих ракет дальністю до 3 тисяч кілометрів під назвою “Фламінго”. Повідомляється, що це FP-5 від Milanion Group, яка за характеристиками удвічі потужніша за американський Tomahawk, а головне — призначена для масового виробництва.

Україна готується до масового випуску “Фламінго” — що відомо про цю ракету

Бойова частина ракети важить 1 150 кілограмів, а заявлена дальність дозволяє уражати цілі на глибині, яка раніше була недосяжною для українських сил. Крім того, “Фламінго” захищена від впливу російських систем радіоелектронної боротьби.

Журналісти агентства Associated Press отримали перші кадри нової української крилатої ракети “Фламінго”. Фільмування проводилося за умови, що місце розташування об’єкта не буде розкрито.

Технічний директор компанії Fire Point Ірина Терех поділилася подробицями розробки: 

“Загальна максимальна злітна вага ракети становить шість тонн. Вона запускається за допомогою твердого ракетного палива, а потім летить за допомогою турбореактивного двигуна нашого власного виробництва, а також твердопаливного прискорювача, який також є нашою власною розробкою”.

Президент Володимир Зеленський підтвердив успішні випробування нової ракети:

“Були успішні випробування цієї ракети. І поки що ракета найуспішніша, яка у нас є — вона летить 3 тисячі кілометрів, це важливо. Я вважаю, що ми не можемо багато про це говорити, доти, доки у нас немає можливості застосування сотні ракет”.

За його словами, до кінця поточного року Україна отримає більше таких ракет, а в січні-лютому 2026 року очікується запуск їх масового виробництва.

У зверненні до Дня Незалежності Зеленський також нагадав, що російські удари по містах, школах і лікарнях не залишаються без відповіді:

“Скільки разів ми пропонували припинення вогню? Скільки разів ми говорили: “Ми хочемо тиші, ми хочемо миру”? Але гідного і всеосяжного, і тому розраховуємо на силу всього світу. І тому не дуже віримо російським голубам миру, і тому будемо покладатися на українських “Фламінго””.

Президент наголосив, що Україну більше ніколи не змусять до принизливих “компромісів”, і саме українці будуть вирішувати власне майбутнє.

“Україна, яка може реально за добу зібрати і об’єднати довкола себе лідерів світу. Україна, з якою хоче спільно виробляти дрони Америка, увесь світ. Україна, яка відновила єдність Європи і США та тепер є основою цього союзу. Україна, яка стоїть на своєму і може постояти за себе. А тому Україну чують, з Україною рахуються, до неї дослухаються. Її місце — за столом, їй не кажуть: “Почекайте за дверима”. Їй кажуть: “Вирішувати тільки вам”, — резюмував Зеленський.

Ракета, що змінює правила війни: чим унікальна нова розробка України

Що собою являє нова українська ракета “Фламінго” і чим вона перевершує аналоги? Які можливості дальності та потужності бойової частини відкриває це озброєння для України? Чому запуск масового виробництва “Фламінго” має не лише військове, а й політичне значення? Чи зможе “Фламінго” стати переломним фактором у війні та змінити стратегічний баланс? На ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ шукали відповіді:

• Дмитро Снєгирьов, військово-політичний оглядач;
• Валерій Романенко, авіаексперт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації ім. Антонова;
• Сергій Братчук, спікер Української добровольчої армії;
• Ігор Романенко, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”, генерал-лейтенант.

ДМИТРО СНЄГИРЬОВ: “Фламінго” дають українському керівництву свободу дій, адже ними можна бити по РФ

— Тактико-технічні характеристики Tomahawk: це 1 600 км дальність ураження цілі, а бойова частина — 450 кг. Тобто вдвічі менша, ніж в українського аналога. Але дуже показові інші тактико-технічні характеристики. Це крейсерська швидкість української балістичної ракети. За оцінками спеціалістів, це близько 900 км на годину. Плюс ця ракета має стійку супутникову навігацію. Причому вона стійка саме до систем радіоелектронної боротьби противника і інерціальної системи.

“Фламінго” — це українська розробка, а отже, має значення і політичний складник її застосування, а не лише військова. Політичний складник — це здатність Української держави та української оборонної промисловості навіть в умовах широкомасштабного російського вторгнення виробляти новітні зразки засобів ураження. Причому за своїми тактико-технічними характеристиками вони перевершують навіть західні аналоги.

Українському політичному та військовому керівництву вже не потрібно буде узгоджувати характер законних військових цілей на території держави-окупанта. Йдеться про виняткове право українського політичного і насамперед військового керівництва у виборі потенційних цілей на території держави-окупанта і, відповідно, суб’єктне право української сторони ухвалювати рішення про завдання ударів.

У зоні потенційного удару української сторони опиняються всі ключові підприємства російського ВПК і російського нафтопереробного комплексу. І невипадково інформація про українську розробку з’являється саме в момент зустрічі українського президента з американським президентом. А це, своєю чергою, так звані додаткові карти українського бачення завершення війни.

ВАЛЕРІЙ РОМАНЕНКО: Після удару “Фламінго” від бункера десь у Росії мало що залишиться

— Якщо наші безпілотники з бойовим зарядом 20–30, максимум 50 кілограмів завдають пошкоджень на тривалий період, то при влучанні ракети з бойовою частиною в 1000 кілограмів ремонтувати буде просто нічого. І місце буде випалене, і там залишиться купа уламків.

Передусім доведеться витратити величезну кількість часу, сил і ресурсів на розчищення, щоб щось там знову збудувати. Або ж відновити не вдасться, а нове збудувати буде неможливо.

Аналогічна ситуація буде і при ударах по промислових підприємствах. Заряд у 450 кілограмів ефективний — він здатен знести один цех. Удар бойової частини в 1000 кілограмів залишає вирву діаметром близько 20 метрів, і дві такі ракети можуть знищити достатньо велике підприємство.

Українські конструктори пішли шляхом, за якого, враховуючи труднощі з масовими пусками ракет, після влучання однієї-двох ракет добивати об’єкт вже не буде потреби. А от, наприклад, ракетами “Storm Shadow”, коли ми били по певних об’єктах, доводилося через якийсь час повторювати наліт. У такому випадку йдеться не про пошкодження, а про знищення.

Дальність дозволяє уражати цілі. Зрозуміло, що ракети не летітимуть по прямій — це будуть складні маневри, обхід позицій зенітно-ракетних комплексів, аеродромів російської авіації. Але на дистанції 1500–2000 кілометрів 90% підприємств російського ВПК опиняються в зоні ураження.

Про нафтопереробні комплекси я взагалі мовчу: у європейську частину Росії бензин доведеться завозити щонайменше із Сибіру. Для ураження захищених об’єктів крилата ракета має велику кінетичну енергію. Це не дрон, тому що в ракети вага зовсім інша — кілька тонн.

Ракету оснащують спеціальною бойовою частиною, яка може мати подвійний заряд, як у “Storm Shadow”: невеликий кумулятивний заряд пробиває отвір, наприклад, у бетонній стіні чи стелі, після чого туди проникає основний заряд у міцному сталевому корпусі, продовжує руйнування бетону й вибухає вже всередині бункера.

Фактично все, що є в цьому бункері, буде знищене, перетвориться на дрібне сміття, тому що бойова частина дуже велика. Вибухівки при цьому менше, але вибух відбувається у замкненому просторі з багаторазовим відбиттям ударної хвилі від стін. Додатково, щоб уразити подібні бункери, ракета перед ударом робить “гірку”: різко підіймається і вертикально пікірує на ціль, підсилюючи кінетичну енергію бойової частини.

Таким чином можна уражати серйозні укріплені об’єкти. Наприклад, “Storm Shadow” чи німецький “Taurus” здатні пробити до п’яти метрів бетону, включно з метровим шаром землі. Ракета з більшою бойовою частиною зможе пробивати ще глибші укриття. Зараз ми здатні працювати по російських тилах, а нашими тилами є Європа і Сполучені Штати, куди Росія за всієї охоти не дістане.

Це вже глобальна війна. Ракета “Фламінго”, найімовірніше, буде збиратися в Україні за схемою великоблокового складання. Основні компоненти виготовлятимуться десь за межами країни. І таким чином можна буде по черзі виводити з ладу російських виробників озброєння.

Наприклад, якщо дошкуляють “шахеди”, можна запустити кілька ракет і знищити підприємство в Єлабузі. Дві ракети з касетною бойовою частиною закриють цей завод. Потім можна запустити дві ракети по Іжевську.

У Росії зараз аналогів немає. Балістичні ракети типу “Кинджал” або аеробалістичні мають дальність 1500 кілометрів. Іноді говорять про 2500, але засобів, що запускаються із землі чи моря, у Росії немає. “Іскандер-К” має меншу дальність, заявлену як 2500 кілометрів.

У крилатої ракети повітряного базування Х-101 заявлена дальність 5500 кілометрів. Тобто Росія здатна уражати цілі на таких дистанціях, але це надмірно. У нашої ракети конструкція простіша, тому дальність можна варіювати, балансуючи її і кількість вибухівки на борту.

Приблизно так роблять і з “шахедами”: якщо дрон летить на 650 кілометрів, його бойова частина — 90 кілограмів. Якщо на максимальну дальність 1500 кілометрів — то всього 50 кілограмів. Тому якщо буде реалізована дальність 3000 кілометрів, українська ракета виявиться без аналогів, як самі росіяни люблять говорити.

Хоча близькі зразки у Росії є. Серед наземних крилатих ракет можна порівнювати саме їх. Поза цією системою перебуває, наприклад, Х-101, яка запускається з літака і не потребує набору висоти.

СЕРГІЙ БРАТЧУК: Українські ракети мають бити по логістиці у РФ — це її слабке місце

— Першими, хто зобов’язані заявити про те, що Україна використала нове озброєння, тим більше ракети, повинні бути саме росіяни, щоб їм було і боляче, і прилетіло дуже точно. Точність — це взагалі, скажімо так, і ознака, і “Нептуна”, і “Фламінго”.

Три тисячі кілометрів — не може не вражати. Стратегічний вибір нашої держави — стратегія на ракетобудування, відновлення ракетобудування — сьогодні дає результати.

Але поки що ми говоримо радше про проміжні, радше інформаційні результати. Має відбутися накопичення відповідної кількості ракет, і тоді вже, як кажуть, щасливого польоту.

Це буде боляче й страшно для росіян, я говорю насамперед про їхню інфраструктуру.

Ціллю повинна бути енергетика, на мою думку, це має бути і залізниця. Залізнична інфраструктура, тому що красиво горять і палають нафтопереробні заводи, горять бурові установки. Логістика РФ, яка повністю “заточена” під залізницю, — якщо там почнуться проблеми, то росіянам замало не здасться. Це якраз та ахіллесова п’ята, яка, на мою думку, може справді кардинально вплинути на поле бою.

ІГОР РОМАНЕНКО: Як “Фламінго” оминатимуть російську ПРО — поки що секрет

— Прототип, ескіз ракети типу “Фламінго” або FP-5 показували на виставці цього року. Її швидкість дозвукова, тому на 3 000 км треба летіти довго — цілих 4 години. Але дальність дуже серйозна. Плюс велика потужність бойової частини — тонна. Тобто можна уражати об’єкти противника різного типу. Швидше такі відстані долають балістичні ракети.

Але поки що випробування української балістичної ракети “Сапсан” проводилися на дальність до 500 км, а удари завдавали по цілях до 300 км. При цьому у порівнянні з “Сапсаном” ракета “Фламінго” обходиться дешевше. Але якщо швидкість невелика, то по ній може діяти протиракетна оборона противника.

А як саме “Фламінго” долатиме російську ПРО, тримається у секреті.

Є ще один момент: враховуючи характеристики ракети, щоб завдати максимального руйнування якомусь російському військовому об’єкту (заводу), потрібно кілька десятків таких ракет. Тоді це можна ефективно здійснити. А такі об’єкти на території РФ є, і їхні координати наша розвідка знає.

За попередніми оцінками, коли наберемо обертів, ми зможемо виробляти до 50 таких ракет на місяць.

Читайте також: Дрони-перехоплювачі проти російських “Шахедів”: Україна збільшує виробництво і будує нову систему захисту неба