Україна та Європа виступають єдиним фронтом у досягненні миру: перспективи зустрічі з Трампом у Білому домі

Володимир Зеленський та Урсула фон дер Ляєн. Фото: president.gov.ua

Президент України Володимир Зеленський прибув з офіційним візитом до Вашингтона, де у нього запланована зустріч із главою Білого дому Дональдом Трампом після його саміту з російським диктатором Володимиром Путіним 15 серпня на Алясці. Разом із Зеленським до президента США відправилися і європейські лідери.

За словами українського президента, головною темою переговорів стане припинення війни та гарантії безпеки для країни. У цьому його підтримують і глави європейських держав.

Заяви європейських лідерів після зустрічі на Алясці

Відомо, що 18 серпня на зустріч у Білому домі з президентом США Дональдом Трампом відправляться: президент України Володимир Зеленський, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Фінляндії Александр Стубб, прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні, прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер, генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

По прибуттю до США президент України заявив, що головною темою переговорів стане припинення війни та гарантії безпеки для країни. Він підкреслив, що мир в Україні має бути тривалим.

Президент нагадав про провал Будапештського меморандуму 1994 року і наголосив, що українці не готові поступатися територіями.

“Українці борються за свою землю, за свою незалежність. Зараз у наших воїнів є успіхи в Донецькій та Сумській областях. Впевнений, захистимо Україну, ефективно гарантуємо безпеку, і наш народ завжди буде вдячний президенту Трампу, усім в Америці, кожному партнеру за підтримку та неоціненну допомогу”, — сказав глава Української держави.

Росія повинна завершити цю війну, яку сама й почала, акцентував він.

“Сподіваюся, що наша спільна сила з Америкою, з нашими європейськими друзями, змусить Росію до справжнього миру”, — резюмував Зеленський.

Днем раніше Володимир Зеленський зустрівся в Брюсселі з главою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляйєн. За її словами, зараз період, коли Україна вирішує свою долю, але вона може розраховувати на Європу.

“Насамперед у нас мають бути надійні гарантії безпеки для захисту життєво важливих інтересів безпеки як України, так і Європи. Україна повинна бути в змозі відстоювати свій суверенітет і територіальну цілісність. Не може бути жодних обмежень для українських Збройних сил, хай то буде співпраця з третіми країнами чи допомога від третіх країн. Жодних обмежень для українських Збройних сил. Як я часто говорила, Україна має стати сталевим дикобразом, незручним для потенційних загарбників”, — переконана голова Єврокомісії.

Головною темою на зустрічі глави Білого дому з президентом України та європейськими лідерами мають стати гарантії безпеки для Києва та організація тристоронніх переговорів України, Сполучених Штатів і Росії, повідомив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

“На порядку денному стоять питання безпеки, тобто питання про те, як забезпечити міцну мирну угоду з Росією. І хороша новина полягає в тому, що Америка готова брати участь у таких гарантіях безпеки та не залишає це завдання тільки європейцям. Але, звичайно, європейці також повинні зробити все від них залежне, щоб забезпечити довгострокову безпеку України — з мого погляду, це само собою зрозуміло. Участь американців у цьому, їхня готовність брати участь — це хороша новина”, — зазначив Мерц.

Під час телефонної розмови з Володимиром Зеленським і європейськими лідерами після зустрічі з Путіним на Алясці Дональд Трамп підтвердив, що США готові приєднатися до надання гарантій безпеки Україні.

У Вашингтоні поки не розкривають деталей, але, за словами прем’єр-міністра Італії Джорджії Мелоні, йдеться про механізм, заснований на статті 5-го Статуту НАТО, без формального вступу України до Альянсу. Це означає, що напад на Україну буде прирівняний до атаки на весь Північноатлантичний блок, що зобов’язує союзників надати допомогу, включно з застосуванням військової сили.

“Президент Трамп порушив питання про італійську ідею гарантій безпеки, заснованих на статті 5 НАТО. Відправною точкою пропозиції є визначення положення про колективну безпеку, яке дозволить Україні скористатися підтримкою всіх своїх партнерів, включно з США, готових вжити заходів у разі нового нападу. Європейські держави залишаються єдиними в підтримці України на даному етапі переговорів. Шлях до миру непростий, але важливо, що його було розпочато”, — зазначила Мелоні.

Після саміту президента США і російського диктатора Путіна посли усіх 27 держав Європейського Союзу провели екстрену зустріч у Брюсселі. Вони обговорили подальші кроки ЄС і опублікували спільну заяву, у якій запевнили, що продовжать підтримку Києва та посилять тиск на Москву.

“Ми чітко розуміємо, що Україна має мати надійні гарантії безпеки, щоб ефективно захищати свій суверенітет і територіальну цілісність. Ми вітаємо заяву президента Трампа про те, що США готові надати гарантії безпеки. ‘Коаліція охочих’ готова відігравати активну роль. Не має бути жодних обмежень для Збройних сил України або її співпраці з третіми країнами. У Росії не може бути права вето на шлях України до ЄС і НАТО”, — йдеться у спільній заяві європейських лідерів, опублікованій на сайті Єврокомісії.

Путін у черговий раз довів, що він не збирається зупиняти війну проти України, переконана міністр оборони Чехії Яна Чернохова. Москва загрожує безпеці всієї Європи, підкреслив глава чеського зовнішньополітичного відомства Ян Ліпавський.

“Путін повторив ту саму пропагандистську нісенітницю про ‘корені конфлікту’, що і його державне телебачення. Проблема полягає в російському імперіалізмі, а не в прагненні України жити вільно. І не забуваємо, що саме в цих словах приховане прагнення Путіна повернути архітектуру безпеки 1997 року. До того моменту, коли Чехія ще не була частиною НАТО. У наших інтересах запобігти такому сценарію. Якби Путін серйозно ставився до переговорів про мир, він би сьогодні не атакував Україну”, — написав у Facebook Ліпавський.

На переговорах із президентом США Путін не змінив своєї звички маніпулювати та шантажувати, зазначила міністр оборони Литви Довіле Шакалене.

“Ми очікуємо, що Україна та Європа не будуть намагатися саботувати переговори”, — чергова спроба газлайтингу та завуальованих погроз від Путіна. Військовий злочинець, який страждає від залежності від радіоактивного отруєння своїх критиків, звертається до президента США зі словами: “Дуже радий бачити вас у доброму здоров’ї та живим”, — зазначила глава литовського оборонного відомства.

Російський диктатор досі не погодився на припинення вогню, а продовжив атаки на Україну. Отже, потрібно посилити тиск на агресора та збільшити допомогу Києву, переконаний глава Міністерства закордонних справ Естонії.

“Щоб агресія завершилася справедливим і міцним миром, необхідно ще більше посилити тиск на Росію, передусім через посилення санкцій. Одночасно потрібно збільшувати підтримку України. Європа має взяти на себе більшу відповідальність у цьому питанні, проте ми також розраховуємо на продовження підтримки з боку США”, — цитують слова міністра Маргуса Цахкни на сайті ERR.

Судячи з риторики Путіна на Алясці, градус російського імперіалізму не знижується. Москва досі є екзистенційною загрозою для Європи, вважає прем’єр-міністр Данії. Путін не змінює ні цілей, ні стратегії.

“Він хоче побудувати велику Росію, і він може зробити це лише за рахунок інших — включно з європейськими територіями, національними кордонами та нашими демократіями”, — прокоментувала в Bloomberg Метте Фредеріксен.

Міністр закордонних справ Румунії зазначила, що дипломатія такого рівня може наблизити завершення агресивних дій Кремля. Але, щоб досягти цього, партнери повинні об’єднати зусилля.

“Ми й надалі переконані, що завдяки трансатлантичній єдності та європейській солідарності ми зможемо разом побудувати майбутнє, в якому мир і стійка безпека стануть основою процвітання в регіоні”, — заявила глава МЗС Румунії Оана-Сильвія Цою.

Підтримка Європи в оцінці експертів

Наскільки Європа активізувалася після зустрічі Дональда Трампа з Путіним на Алясці? У чому важливість вироблення спільної позиції у питанні досягнення миру? Якими можуть бути гарантії безпеки для України? Які перспективи зустрічі у Білому домі? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

  • Ігор Чаленко, політолог;
  • Ярослав Телешун, кандидат політичних наук;
  • Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, експерт Центру “Об’єднана Україна”
  • Марія Гелетій, кандидат політичних наук, експертка з міжнародних відносин;
  • Руслан Рохов, політтехнолог, керуючий партнер компанії PGR Consulting Group LLC.

ІГОР ЧАЛЕНКО: Головна гарантія безпеки — це боєздатність Сил оборони України

— У цьому випадку важливо, з одного боку, не допустити ситуації, коли могла б розвинутися полеміка типу тієї, що ми бачили у лютому цього року в Овальному кабінеті. Адже після опублікованих у ЗМІ вимог Російської Федерації, нібито озвучених на Алясці, стало очевидно: це не ті пункти, на які готова погодитися Україна і які готові підтримати європейські країни.

Тим часом позиція президента США Дональда Трампа полягатиме в тому, щоб спробувати звести позиції до якоїсь єдиної точки заради організації тристоронньої зустрічі — Путіна, Зеленського та його самого.

Чим більше на зустрічі у Вашингтоні буде друзів України й водночас людей, яких позитивно сприймає Дональд Трамп, тим краще.

Саме президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Великобританії Ріші Сунак зараз становлять ядро “коаліції рішучих” у питанні розробки та впровадження гарантій безпеки для України.

Чим більше буде можливостей обговорити подальші кроки у багатосторонньому форматі, тим краще. Це дозволить знизити градус емоцій і виробити скоординовані позиції.

Якщо Росія так не хоче вступу України в НАТО, можна розглядати варіант нового альянсу та нової системи колективної безпеки в рамках Європейського Союзу. Але це питання радше середньострокової та довгострокової перспективи — про що, зокрема, говорить президент Франції Еммануель Макрон.

Головна ж гарантія безпеки України — це ефективність і боєздатність власних Сил оборони. Тут ми не повинні отримати жодних обмежень: ні за чисельністю збройних сил, ні за постачанням західної зброї, ні за розвитком українського військово-промислового комплексу.

Друге — система санкцій проти Росії. Збереження миру має приносити РФ певні переваги, але при найменшому натяку на повернення до агресії повинен автоматично включатися механізм жорстких обмежень, навіть суворіших, ніж зараз.

Третій напрям — участь західних партнерів у форматі сил стримування. Йдеться, звичайно, не про великий контингент іноземних військ, а про інструкторів, навчання українських військовослужбовців та створення умов, за яких українська армія буде армією західного зразка. У такому разі країни Заходу будуть безпосередньо зацікавлені в тому, щоб війна не повторилася.

І при цьому ми повинні розуміти: будь-які гарантії безпеки мають бути закріплені на максимально високому юридичному рівні. Жодних “Будапештських меморандумів” більше бути не повинно. Це ми вже проходили.

ЯРОСЛАВ ТЕЛЕШУН: В України та Європи є “червоні лінії”

— Думаю, що передусім на зустрічі у Вашингтоні будуть важливі тези, які були синхронізовані під час зустрічі лідерів Європи, представників України та президента США перед зустріччю Дональда Трампа з Путіним.

Ключові питання, які будуть підійматися і стануть своєрідними “червоними лініями” для України та наших європейських партнерів:

  • Питання територіальної цілісності. Москва і Вашингтон активно просувають тему обміну територіями, і тому для нас було важливо синхронізувати позицію з партнерами, щоб говорити в унісон, одним голосом.
  • Позиція України, країн ЄС та Великої Британії: обговорення будь-яких територіальних рішень можливе тільки після припинення вогню — саме по лінії розмежування активних бойових дій.

Я думаю, це два ключові тези, які визначають “червоні лінії” України. При цьому з європейськими партнерами ми обговорювали і те, на які поступки можуть піти Україна та Європа задля досягнення миру у війні, розв’язаній Росією.

Важливо не лише окреслити “червоні лінії” для президента Дональда Трампа та його адміністрації, а й показати, що Україна та Європа мають конструктивний підхід і бачення миру. Ми прагнемо грати не пасивну, а проактивну роль.

Я думаю, що поки жодна зі сторін не має повноцінного бачення, якими могли б бути гарантії безпеки.

Напередодні зустрічі Путіна і Трампа ми неодноразово чули заяви американської сторони про те, що США нібито готові розглянути різні варіанти. Потім прозвучала пропозиція спецпредставника президента США Стіва Віткоффа створити щось подібне до статті 5 НАТО, але без вступу України до самого Альянсу.

Для Києва та європейських партнерів важливі конкретні речі:

  • доступ до розвідданих;
  • гарантії безпеки зі сторони США;
  • підтримка у контролі повітряного простору, включно з літаками та сучасним озброєнням;
  • можливий європейський контингент на території України або країн ЄС із можливістю швидкого розгортання у разі порушення домовленостей.

Але, на мій погляд, системного бачення з боку Вашингтона поки немає. Адже на папері можна написати що завгодно, а практика показує: без механізмів реалізації все це не працює.

Для нас принципово важливо, щоб це були не просто обіцянки гарантій безпеки на папері, а дієвий механізм протидії новій хвилі агресії з боку Росії проти України або будь-якої іншої європейської країни.

ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Зараз надзвичайно важлива єдність Заходу

— Ми всі очікуємо справедливості та успіху. Причому справедливість — це не лише емоційна категорія, вона базується на міжнародному праві. Є агресор — Російська Федерація, яку необхідно карати. В України та Європи є чітка позиція.

Оскільки США проявляють велику активність і підтримку у встановленні миру, ми розраховуємо, що вона буде спрямована на те, щоб мир був справедливим. Агресор повинен отримати по заслугах.

Присутність європейських лідерів у Білому домі вже впливає на ситуацію. І ми це бачили. Підтримка Європи почалася не з цієї поїздки. Ба більше, ми бачили, як вона вплинула навіть на переговори перед зустріччю на Алясці. Тоді прозвучали заяви європейських лідерів і відбулася певна корекція у висловлюваннях американської сторони.

Зараз перед переговорами ми бачимо, що у Білому домі немає єдності щодо того, яким має бути шлях до миру. З одного боку — відверто проросійські висловлювання спецпредставника президента США Стіва Віткоффа, який заявляє, що Україна нібито має відмовитися від своїх територій.

З іншого боку, є позиція державного секретаря Марко Рубіо, який говорить зовсім інакше — ближче до реалій і до міжнародного права. Він підкреслює, що Україна не повинна йти на такі поступки.

Активність підтримки зі сторони Європи — це відповідь на тезу Дональда Трампа: Європа має більше уваги приділяти допомозі Україні та власній безпеці. І це абсолютно логічно, адже таким чином посилюється українська позиція — жодних “розмінів територій” бути не може.

Москва заявляє, що Україна має піти з Донбасу, а натомість нібито заморозять лінію фронту. Але сама Росія нічого змінювати не збирається. Вона вже вписала до своєї конституції Запорізьку та Херсонську області. І в будь-який момент може заявити, що “відновлює свою територіальну цілісність”.

Ось чому так важливо донести українську позицію та забезпечити єдність Заходу — саме того єдності, яке Путін усіма силами намагається зруйнувати.

МАРІЯ ГЕЛЕТІЙ: Співпраця Європи та США посилюється

— Я вважаю, що європейська сторона була дуже схвильована зустріччю Дональда Трампа з Путіним на Алясці. Тому було проведено багато роботи разом із президентом України, щоб підготувати лідера США до цієї зустрічі.

Зустріч глав європейських країн із Зеленським, яка відбулася перед переговорами з Путіним, мала велике значення. Вона допомогла окреслити для Трампа важливі питання.

Для мене важливо, що з боку Трампа прозвучало кілька речей. Він сказав: “Так, ми погодилися, ми домовилися, але є питання, які вирішуватиме президент України”. Навіть якщо президент США рекомендує Зеленському піти на якусь угоду, рішення все одно залишається за ним.

Як я розумію, сторони не дійшли до обговорення питання припинення вогню, але є думки, що це обговорюватиметься саме по лінії зіткнення. Крім того, уперше прозвучало, що Путін говорить про гарантії для України. Хай і важко, але він все ж таки сказав, що потрібно про це подумати.

Ці моменти посилили співпрацю ЄС та європейських країн із США.

Важливий наступний крок — зустріч лідерів Європи, Зеленського та Трампа у Вашингтоні. Я очікую, що вона буде практичною. Там будуть виробляти бачення: якщо вдасться досягти припинення вогню, то що конкретно можна зробити, щоб надати Україні гарантії безпеки. Адже ми розуміємо: гарантії — це не просто слова і не просто документ. Європейські лідери вже розробляли план, як реально забезпечити безпеку у випадку припинення вогню.

Якщо йдеться про щось схоже на п’яту статтю НАТО, то потрібно розуміти: є країни ЄС, “коаліція охочих”, які готові виділити свій персонал для забезпечення безпеки України.

Під час обговорення було кілька варіантів. Зараз самим оптимальним називають такий: можливе розміщення військ або інструкторів у західній частині України, при цьому США надають гарантії в небі — літаки та захист повітряного простору.

Це питання ще доопрацьовується. Є країни, готові виділити персонал, а є такі, що віддають перевагу допомозі фінансами. Наприклад, Німеччина скоріше надасть фінансову допомогу, ніж відправить військових.

Важливо й те, що США заявили про готовність приєднатися до процесу. Раніше вони казали, що це завдання Європи. Тепер же це може стати завданням і Європи, і Сполучених Штатів. Але це не відбуватиметься під егідою НАТО. Це буде формат окремих країн, готових допомагати Україні.

РУСЛАН РОХОВ: В України та Європи сильна позиція

— Запланована зустріч у Вашингтоні свідчить про те, що є певні надії на просування у дипломатичному пошуку миру і, можливо, на шанс досягнення конкретного результату.

Президент Зеленський не може не скористатися цим моментом і прибув до Вашингтона, щоб обговорити, наскільки це реалістично та відповідає “червоним лініям” Києва. Важливим є питання: чи є зона для компромісу, коли всі сторони будуть незадоволені, бо не отримали бажаного, але при цьому погоджуються на підсумковий результат.

Якщо вдасться знайти такі точки дотику у Вашингтоні, відкриється перспектива тристоронньої зустрічі. Як говорив сенатор-республіканець Ліндсі Грем, якщо вона відбудеться, Дональд Трамп докладе всіх зусиль, щоб до Різдва був можливий мир. Однак все фактично зводиться до того, наскільки продуктивною і реалістичною за порядком денним буде зустріч у Білому домі.

Об’єднаний голос Європи, включно з Україною — це сильна позиція. Якщо у Вашингтоні позицію представлятимуть не лише Зеленський, а і європейські лідери, це стане додатковим аргументом для майбутніх переговорів у форматі саміту.

Заяви Макрона про “захисну коаліцію відважних”, які обговорюють заходи для створення умов миру та гарантій довгострокової безпеки, підтверджують готовність Європи брати участь.

Зустріч Зеленського з Трампом, хай то буде окремо чи за участю європейських лідерів, має враховувати позиції всіх країн. Європа сьогодні стоїть з Україною єдиним фронтом. Усі лідери європейських країн розуміють: країни ЄС, включно з країнами Балтії, захищені завдяки Україні.

Країни Балтії особливо зацікавлені в тому, щоб Україна зберігала здатність боротися і не зазнала поразки. Вони активно підтримують економічно, постачають озброєння та виступають адвокатами України.

Німеччина, Франція, Британія дотримуються аналогічної позиції: якщо не підтримувати Україну зараз, Путін випробовуватиме єдність Європи. Високий рівень технічної підготовки важливий, але зрештою воюють люди. Питання в тому, чи готові вони масово мобілізуватися та воювати за свої країни, враховуючи рівень життя і ризики для життя та здоров’я.

Сьогодні Україна — це не “валіза без ручки”, яка постійно потребує допомоги. Наша країна стала джерелом і провайдером безпеки для Європи.

Британія, попри Brexit, виступає адвокатом між США та ЄС. Різниця у стилях дипломатії не стала перешкодою, а в низці випадків допомагала Європі та Америці звучати узгоджено.

Наприклад, перед зустріччю з Путіним був окремий дзвінок із європейськими лідерами та Зеленським. Європейські лідери виступили єдиним фронтом: “нічого про Україну без України” і “жодні санкції не будуть зняті, поки не припиняться бойові дії”.

Сьогодні Київ, Брюссель і Лондон говорять дуже узгоджено. Чим більше союзників буде у Вашингтоні під час зустрічі з Трампом, тим краще й продуктивніше пройдуть переговори.

Читайте також: Без результату і якихось домовленостей: зустріч Трампа з Путіним на Алясці проаналізували експерти

Прямий ефір