Окупанти дали ложку якоїсь рідини на мільйонне населення: прогнози експертів щодо водної кризи в Донецьку

Жителі тимчасово окупованої частини Донецької області повідомляють про гуманітарну та екологічну катастрофу, спричинену проблемами з водопостачанням. Воду подають за графіком лише на кілька годин на добу, а вартість бутельованої води завищена в рази. При цьому, щоб її купити, доводиться стояти в довгих чергах. Для колись безнапасного Донецька це стало повсякденною реальністю. Так окупаційна влада довела регіон до глибокої кризи.

У Донецьку аплодують водовозці. Крани — порожні

Машини з водою в Донецьку зустрічають із радістю — оплесками і вигуками. Люди поспішають набрати воду з цистерн — це єдина можливість отримати бодай якусь кількість води для пиття, приготування їжі та гігієни. Вода в кранах з’являється вкрай рідко, а до верхніх поверхів багатоквартирних будинків взагалі не доходить.

Жителі пишуть у місцевих пабліках:

“З 1 липня навіть у центрі міста перестала подаватися вода на поверхи вище третього-четвертого. Як доглядати за літніми людьми, дітьми, та й просто за собою — не дуже зрозуміло”.

“Мої друзі, які живуть практично в центрі Донецька (район “Донецьк Сіті”), уже чотири тижні не бачили води взагалі. І річ не у тому, що її не видавлює на їхній другий поверх — води немає навіть у підвалі, де вони раніше набирали. Для них і раз на три дні було б щастям”.

З 18 липня в Донецьку і Макіївці діє графік подачі води — раз на три дні по чотири години. У Харцизьку, Іловайську і Зугресі воду обіцяють давати раз на дві доби — з 17:00 до 21:00. У решту часу люди сподіваються на водовозки або знаходять альтернативні способи: так, один з місцевих зняв відео, як набирає воду з труби кондиціонера, супроводивши кадри підписом: “Технології! Інновації!”.

При цьому з кранів часто тече каламутна і смердюча рідина, за яку стягують плату як за питну воду. Альтернатива — купувати воду в пляшках, при чому її ціна вдвічі вища, ніж в інших окупованих містах України.

“Особливе обурення викликає норматив споживання, встановлений для населення — 330 літрів на людину на добу. Як саме людина має набрати 330 літрів за чотири години — не пояснює ніхто. Це не просто абсурд — це знущання. На цьому тлі в місті триває будівництво житлових комплексів, укладання доріг, працюють фонтани, проводять водні шоу. Все це виглядає як насмішка над людьми, які живуть без води і щодня борються за виживання”, — йдеться у зверненні жителів тимчасово окупованих територій Донецької області.

Проблеми з водопостачанням у регіоні почалися ще у 2014 році, але з початком повномасштабної війни вони стали критичними. Основне джерело води — канал “Сіверський Донець — Донбас” — залишився під контролем України. Канал обмілів, і воду по ньому більше не подають.

У 2023 році окупаційна влада збудувала новий водовід “Дон — Донбас”, щоб наповнити висохле річище каналу. Але ще на етапі будівництва, що супроводжувалося корупційними скандалами, експерти попереджали, що цей проєкт не забезпечить регіон необхідним обсягом води. Так і сталося.

“Той водовід, що вони запустили з Дону і планують качати воду звідти — це, образно кажучи, чайна ложка в глибокій мисці борщу. Це не врятує ситуацію, лише трохи покращить її для окремих міст. І то пізніше, коли запустять усі насосні групи і збільшать обсяг прокачування хоча б у десять разів. Ми раніше качали на 117 км мільйони і мільйони кубометрів, смішно навіть порівнювати”, — сказав в анонімному коментарі виданню “Радіо Свобода” один з колишніх керівників компанії “Вода Донбасу”.

За останні три з половиною роки дев’ять із десяти водосховищ поблизу Донецька значно обміліли. Там, де ще нещодавно була водна гладінь, тепер — ледь помітні на супутникових знімках калюжі.

“Обміління всіх водосховищ досягло такого рівня, що ця водна криза — це ще не апокаліпсис, це не апофеоз цієї проблеми, вона ще наростатиме. І десь восени ми побачимо, що таке справжня водна криза, коли взагалі не залишиться жодного джерела, звідки можна взяти питну воду в окупованій Донецькій області”, — прокоментував ситуацію в інтерв’ю NV керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко.

На цьому тлі під загрозою опинилася робота Зуївської теплоелектростанції, яка забезпечує до третини потреб у теплі для окупованої частини Донецької області. Вода необхідна для охолодження обладнання та виведення золи. Якщо рівень у водосховищі опуститься нижче критичної позначки у 5 метрів, станція може зупинитися, залишивши регіон без тепла.

Пити отруту чи померти: експерти прогнозують екологічну катастрофу в окупації

Чому шахтна вода — не вирішення, а шлях до екологічної та гуманітарної катастрофи? Як окупанти перетворюють Донбас на міні-Чорнобиль? Що буде з мільйоном жителів Донецька і Макіївки, якщо вода остаточно закінчиться? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Павло Лисянський, директор “Інституту стратегічних досліджень і безпеки”, доктор філософії з політичних наук;
• Віра Ястребова, виконавча директорка Східної правозахисної групи, адвокатка та правозахисниця;
• Миколай Осиченко, президент “Маріупольського телебачення” (2019–2023 рр.), блогер, волонтер.

ПАВЛО ЛИСЯНСЬКИЙ: Ковток шахтної води може призвести до онкології

— Зневоднення регіону — це, звісно, частково некомпетентність, бо потрібно було прораховувати наслідки того, що окуповані території залишаться без води. По-друге, це повна деградація системи водопостачання окупованих територій ще з 2014 року. Її ж потрібно було ремонтувати, доглядати, проводити профілактику, планову заміну.

Інше питання — реагенти. З ними там взагалі біда, адже воду треба було хлорувати.

Плюс дуже тонкий момент — шахтні води. Уряд України до 2014 року робив усе, щоб воду відкачували, щоб вона була у відстійниках і не контактувала з водою, яку споживають люди. Тобто щоб не потрапляла у водосховища, річки тощо.

А що зробили окупанти? Вони зараз, навпаки, кажуть: у нас є вихід, ми знаємо, як розв’язати проблему з водою — будемо подавати шахтну воду. Ковток такої води може протягом 2–5 років призвести до онкології, а за 10 років — до смерті.

І ви можете подивитися у відкритих джерелах: окупанти цілком серйозно кажуть, що збирають раду і будуть подавати шахтну воду. На Донбасі є шахти з радіаційними пластами. Радіація там незначна, але вона є. І ця вода все це піднімає.

А на шахті “Юнком” — це Донецька область, біля Єнакієвого — у радянські часи стався підземний ядерний вибух. Після випробувань там залишилася велика ядерна “кімната”, яку потрібно було тримати в сухості — вона під землею. Але з 2018 року окупанти плюнули на це, і вода почала виносити цю ядерну “кімнату” на поверхню. І вона вже підходить до поверхні. У 2027 році ця ядерна вода вже вийде назовні, розумієте? І це вже не просто проблема води — це питання зараження ґрунту. Ось що наробили окупанти, Кремль, диктаторський режим своїми діями.

Згідно з Женевськими конвенціями, саме Російська Федерація як окупант несе відповідальність за все, що відбувається на тимчасово окупованій території України.

Росія інвестує у військову промисловість, створення військового кластера на окупованих територіях. Створено десятки полігонів для підготовки дітей і молоді до військової справи — на це витрачають гроші. А на життєзабезпечення — тобто на воду та інше — окупанти коштів не витрачають. І я просто роблю висновок: їм просто байдуже на місцевих людей.

У еліти з водою все добре. У голів окупаційних адміністрацій, депутатів — у них усе чудово з водою. Їм привозять, у них баки, помпи — все є, вони не страждають. Їм просто треба зробити випалену землю і перетворити окуповану територію на військовий плацдарм.

Міжнародний комітет Червоного Хреста, можливо, і міг би організувати туди постачання води, але Росія не приймає — вона ж відмовляється. Неодноразово, я впевнений, були спроби з боку міжнародних організацій надати допомогу, але окупанти цього не хочуть. А це що? Це свідоме діяння, спрямоване на геноцид місцевого населення.

Окупанти ведуть незаконний видобуток корисних копалин на окупованих територіях. Це “копанки”, це вугілля, інші корисні копалини. Нещодавно була “епопея” з рідкоземельними металами на окупованих територіях. Окупанти все це роблять, але варварськими методами. Підганяють екскаватори, розривають землю, порушують тектоніку. Утворюються тріщини.

Окупанти у промислових масштабах варварськи розробляють ці копалини. І землі вони не рекультивують. Тріщини не засипають. І тому зникнення джерел води на окупованих територіях, природно, зростатиме. Тобто ситуація з водою буде катастрофічною.

Що буде з колаборантами і гауляйтерами? Їх зроблять крайніми. Їх посадять. От нещодавно посадили голову Єнакіївської окупаційної адміністрації. А він був чоловіком племінниці Людмили Янукович. І прямий зв’язок із сім’єю проросійських політиків, агентів Кремля — не врятував. Тому з них зроблять крайніх, на їхнє місце пришлють нових і поставлять завдання вирішувати ситуацію з водою.

ВІРА ЯСТРЕБОВА: Це міні-Чорнобиль — наслідки проявляться за кілька років

— Ситуація з водою, яка склалася на тимчасово окупованих територіях, ясно показує: для окупаційної влади життя і здоров’я людей не є пріоритетом.

До кого звертатися? Безумовно, до міжнародних організацій. Необхідно повідомляти про злочин, який вчиняє окупаційна влада щодо українців. Через нестачу води окупанти не вигадали нічого кращого, як подавати людям шахтну воду.

Це нонсенс. Ця вода ніколи не використовувалася навіть для побутових потреб. Чому? Вона містить отруйні частинки, мінерали, важкі солі. Використання такої води навіть у побуті спричиняє у людей гепатит, загострення хронічних захворювань, провокує онкологію.

Вода містить важкі метали, які неможливо видалити жодними способами очищення. Тому окупаційні адміністрації фактично отруюють місцеве населення, подаючи непридатну воду, яка по суті є отрутою.

А ті водовозки, про які зараз розповідають у пропагандистських сюжетах, що начебто будуть підвозити воду — це просто спроба приховати той факт, що водопровідна мережа непридатна для подачі води. Ремонт не проводився роками, нічого не робилося. Звідки братимуть воду? Із шахт. І розвозитимуть цю отруту.

Чому отрута? У 1979 році було реалізовано проєкт “Кліваж”: тоді під землею в шахті був проведений ядерний вибух. Пізніше область вибуху закапсулювали. До 2018 року якось відкачували воду.

До окупації там постійно перевіряли радіаційний фон, стежили за ним. Після 2018 року випомпування припинилося, і з того часу шахтні води руйнують капсулу. По суті, радіація поширюється на сусідні шахти й водойми, бо підземні пласти працюють як сполучені посудини. Ця вода потрапляє в річки, колодязі, а тепер її збираються подавати людям замість питної води.

Я вже не кажу, що з кранів у людей за графіком вода подається раз на три дні — якщо пощастить. Є випадки, коли води немає по 12–15 днів. Місцеві жителі кажуть: “у нас із крана тече ‘Нутелла'”, тобто така каламутна рідина, що вона непридатна навіть для кип’ятіння чи відстоювання. Економічне становище не дозволяє людям купувати очищену питну воду, а інфраструктури для її отримання просто немає.

Окупаційна влада робить усе, щоб відзвітувати перед Кремлем: нібито проблему вирішено — дали людям шахтну воду. Але ми побачимо трагічні наслідки, якщо не втрутитися. Через п’ять років місцеве населення просто вимиратиме від онкології, безпліддя. Жінки втратять репродуктивну функцію. У дітей, які питимуть цю воду, виникатимуть затримки в розвитку, відмовлятимуть печінка й нирки. І це вже відбувається на окупованих територіях. Завдяки РФ і її вторгненню.

Зараз постає питання: як виживати взимку? Раніше люди виживали завдяки тому, що вдавалося виростити на присадибних ділянках. Але поливу немає, і навіть ці продукти будуть отруєні. А рослинам також потрібна вода. Це глобальна катастрофа.

Окупаційна влада не пропонує жодного рішення. Вони продовжуватимуть труїти людей. Альтернативи немає.

Проєкт “Водовід Донбасу” — це просто чергова схема крадіжки грошей і створення ілюзії діяльності. Немає жодної стратегії розвитку Донбасу. В окупантів є лише одна стратегія — позбавити Донбас людей. Ми це бачимо за відсутністю доступу до медицини та інших життєво важливих ресурсів.

Фактично, екологічні наслідки того, що зараз відбувається на окупованих територіях, — це “міні-Чорнобиль”. Через пролонговану дію наслідки проявляться через п’ять років — на рівні захворювань, деградації довкілля і загального екологічного стану.

МИКОЛАЙ ОСИЧЕНКО: Щоб відновити водну інфраструктуру Донбасу, потрібні роки і мільярди

— Проблеми почалися у 2022 році. Хай там як, тут дуже важливий момент. З 2014 по 2022 рік Україна постачала воду на окуповану територію Донецької області. Тобто вода йшла по каналу “Сіверський Донець — Донбас”.

З 2022 року, після того, як Путін почав свою “двіжуху”, зокрема були знищені інфраструктурні об’єкти водоканалу. Помпові станції, фільтрувальні станції, дамби, греблі, труби і сам канал — усе. З того часу вода по ньому не подається.

Окупаційна влада почала використовувати резервні водосховища по всій області. Вони були створені на випадок надзвичайної ситуації — щоб на тиждень-два, максимум на місяць, можна було звідти брати воду. Але аж ніяк не на три з половиною роки.

За цей час резервуари, звісно ж, вичерпалися. І постало питання: де брати воду? Вони шлють водовозки, проклали водовід “Донбас” за 170 мільярдів рублів. Але він не покриває навіть 30% потреб агломерації. За розкрадання грошей уже сів до в’язниці заступник міністра оборони Росії. Там ще багато людей мають сісти, але води все одно немає.

Найстрашніше те, що навіть окупаційна влада не знає, що робити далі. Вони цього вам не скажуть. Якось Денис Пушилін гуляв перед камерами Донецьком разом з міністром ЖКГ Росії й розповідав йому, що втрати води — до 60% — відбуваються під час транспортування. Тобто водопровідна мережа міста за 11 років повністю вийшла з ладу. Вічні гідроудари, ламання — все розвалюється. Міністр йому відповідає: “Так, ремонтні бригади з Москви вже вирушили, будуть лагодити водопровідні мережі”. Але жодного слова про головне — звідки взяти воду?

Ті самі 75 водовозок, які приїхали з Москви “розв’язувати проблему Донецько-Макіївської агломерації”, розраховані на 1 мільйон 200 тисяч людей. Це максимум 750 тисяч літрів води. Звучить багато. Але якщо поділити на всіх — це по 600 грамів на людину. Це просто пшик.

Вони сказали, що залишать ці машини дончанам. Та хоч 300 машин залиште — якщо немає води, то нічим їх наповнювати. Люди вже бояться, що їм даватимуть шахтну воду. Так і буде. Бо якщо взяти воду ніде — будь-яка рідина здається розкішшю, якщо вона мокра. Це я вам кажу як людина, що вижила в заблокованому Маріуполі.

Окупаційна влада, може, й зможе наповнити системи опалення шахтною водою чи ще якоюсь. А люди зливатимуть її звідти. Так було взимку 2022 року в Горлівці. Там були страшенні проблеми з водою. Тоді місцева влада додавала зелений барвник в опалювальні системи, щоб люди не зливали воду для миття і приготування їжі. Бо якщо води немає — будь-яка волога субстанція здається водою.

Половина Горлівки ходила зелена, як інопланетяни — бо люди милися тією рідиною. Нема чим митися. Не буде і опалення. Система ЖКГ впаде повністю. Коли в будинку немає опалення — люди перевантажують електроприлади. Горе проводка, лінії. Починається ефект доміно. Це буде колапс.

А зараз на Донбасі посушливе літо. Спека — просто жахлива. Без води агропромисловість, городи, поля — усе загине. Урожаю не буде. Доведеться везти дорогу й несмачну російську продукцію.

На жаль, навіть після деокупації Донбасу знадобляться роки і десятки мільярдів доларів, щоб відновити водну інфраструктуру.

Читайте також: Без прав, без житла, без роботи та без води: російська окупація як інструмент знищення української ідентичності