Продаж нафти як кисень для Кремля: чому втрата індійського ринку може обвалити економіку РФ — думки експертів

Найбільший нафтопереробник Індії Indian Oil Corporation закупив 7 млн барелів нафти з постачанням у вересні зі США, Канади та Близького Сходу через тендер. Раніше індійські державні нафтопереробні заводи (НПЗ) припинили купувати російську нафту. На це вплинули два фактори: зменшення знижок на неї в липні та застереження президента США Дональда Трампа щодо можливих наслідків для країн, які продовжують співпрацю з Москвою в енергетичній сфері.

Найближчим часом спливає термін ультиматуму президента США для Кремля. Якщо Москва не укладе мирну угоду з Києвом, Вашингтон запровадить 100% мита проти країн, які ведуть торгівлю з РФ.

Відмова від нафти з РФ

За даними джерел видання Reuters, компанія Indian Oil Corporation придбала 4,5 млн барелів американського пального, а також сировину, яку видобувають в ОАЕ та Канаді. Ціни угод не розкриваються. При цьому, як уточнили два джерела, високі обсяги контрактів повʼязані з частковою заміною постачань із Росії. Оскільки в останні тижні державні НПЗ країни призупинили закупівлі російської нафти.

Зазначається, що угоди укладено на тлі нових санкцій Європейського Союзу, спрямованих на російську енергетичну торгівлю. Президент США Дональд Трамп раніше пригрозив країнам, які купують нафту у Москви, 100% вторинними тарифами.

Як повідомляє Reuters, щонайменше два танкери з російською нафтою, що прямували до Індії, були перенаправлені після нещодавнього пакета американських санкцій.

Індія, третій за величиною імпортер нафти у світі, є найбільшим покупцем російської сирої нафти, що транспортується морем.

“Державні нафтопереробні заводи країни — Indian Oil Corp, Hindustan Petroleum Corp, Bharat Petroleum Corp і Mangalore Refinery Petrochemical Ltd — не зверталися до російської сирої нафти впродовж останнього тижня чи близько того”, — пише Reuters, посилаючись на джерела, знайомі з планами закупівель НПЗ.

“Ще чотири нафтопереробні заводи, які регулярно купують російську нафту на умовах постачання, звернулися до спотових ринків для заміщення постачань — переважно близькосхідних сортів, таких як мурбанська нафта з Абу-Дабі та західноафриканська нафта”, — повідомили джерела Reuters.

Попри активність приватних нафтопереробних підприємств Reliance Industries і Nayara Energy, які залишаються найбільшими покупцями російської нафти в Індії, державні компанії формують понад 60% загального обсягу перероблення нафти в країні, що становить 5,2 млн барелів на добу.

30 липня президент США Дональд Трамп заявив, що запроваджує мита у 25% для Індії з 1 серпня. Очільник Білого дому наголосив, що санкції вводяться через чинні високі тарифи та жорсткі торгові барʼєри для американських товарів, а також закупівлі військового обладнання й енергоресурсів у Росії, що суперечить зусиллям із припинення війни в Україні.

“Вони завжди купували переважну більшість свого військового обладнання у Росії і є найбільшим покупцем російських енергоресурсів разом із Китаєм, у той час, як усі хочуть, щоб Росія припинила вбивства в Україні — це недобре! Тому з 1 серпня Індія платитиме тариф у розмірі 25% плюс штраф за вищезазначені дії”, — написав Трамп.

Раніше США попередили Китай, що продовження імпорту російської нафти, на яку накладено санкції, призведе до запровадження високих мит. Про це заявив міністр фінансів Сполучених Штатів Скотт Бессент за підсумками дводенних торгівельних переговорів між Вашингтоном і Пекіном.

“Зараз у Сенаті США розглядається законопроєкт, і він може отримати 80 або 90 двопартійних голосів у Сенаті США, який надасть президентові право на власний розсуд застосовувати вторинні мита на російську підсанкційну нафту, у діапазоні, здається, від 0 до 500%. Вважаю, він використав би всі 100%. І ми чули від кількох наших європейських колег, союзників по НАТО, навіть від Канади, що вони наслідуватимуть цей приклад. Тому ми очікуємо, що більшість західних альянсів, які підтримують Україну, також наслідуватимуть його. І я вважаю, що кожен, хто купує російську підсанкційну нафту, має бути до цього готовим”, — заявив Скотт Бессент.

Відмова Індії від російської нафти в оцінці експертів

Як відмова Індії від російської нафти вплине на економіку РФ та її можливості продовжувати війну проти України? Чи зможе Росія знайти нових покупців для своїх енергоресурсів? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Олег Устенко, економіст, радник президента України (2019–2024 рр.), старший радник Американо-української ділової ради;
• Георгій Чижов, політолог, керівник Центру сприяння реформам;
• Геннадій Рябцев, експерт у галузі енергетики;
• Максим Гардус, комунікаційний менеджер Razom We Stand;
• Ігор Ліпсиц, професор, доктор економічних наук.

ОЛЕГ УСТЕНКО: Російська нафта для Індії — це суто економічний розрахунок

— Індія — це величезна економіка, як і Китай. Обидві країни є експортно орієнтованими і їхні економіки залежать від зовнішніх ринків.

Індія активно торгує зі США й нарощує товарообіг. Якщо США та їхні партнери вводять обмеження, то ніхто з них не підіграватиме Індії чи Китаю, якщо ті захочуть компенсувати втрати, відмовившись від цивілізованого світу на користь співпраці з Росією.

Зараз Індія допомагає Росії не з політичних причин — це суто економічний розрахунок. Ніхто не буде втрачати сотні мільярдів, сподіваючись заробити на Росії 10, 20 чи навіть 150 млрд. Це прекрасно розуміють і в Білому домі, і в Пекіні, і в Делі. І, звичайно, це чудово розуміють у Кремлі.

Росія щорічно отримує близько 150 млрд доларів від продажу нафти. Уявіть собі, що в ідеальному сценарії ні Індія, ні Китай взагалі не купують російську нафту й РФ втрачає понад половину нафтових доходів — 75 млрд. Чому я сумніваюся в такому сценарії? Тому що Індія, попри гучні заяви про намір відмовитися від російської нафти, легко маневрує. Індія ніколи не була залежною від Росії в цьому питанні.

До 2022 року російська нафта займала лише кілька відсотків в індійському імпорті. Вони купували сировину з найрізноманітніших точок світу, але зараз нафта з РФ становить до 50% їхнього імпорту. Індія наростила закупівлі російської нафти через прагматизм. Є знижка — купують. Але незабаром купувати нафту “за безцінь” буде неможливо.

Якщо справді почнуть діяти санкції на експорт нафти з Росії — це буде серйозніше, ніж усі попередні заходи. Це вже не “ляпас”, а стратегічний удар по бюджету Кремля.

ГЕОРГІЙ ЧИЖОВ: Відмова Індії від російської нафти матиме серйозні наслідки для бюджету РФ

— Відмова Індії від російської нафти стане дуже серйозним ударом. Він, звісно, не знищить усе миттєво — у Росії, на жаль, є певний запас міцності. Але все ж таки випаде доволі значна частка доходів із бюджету, яка особливо важлива для військового виробництва і загалом для підтримки всієї цієї воєнної машини.

Зараз мені важко точно сказати, яку частку займає Індія в російському нафтовому експорті. Але якщо дивитися в динаміці, то ще два роки тому постачання нафти з РФ до Індії становили лише 1% від усього російського експорту, а зараз це приблизно 30%. Це справді великий обсяг. Індія — дуже велика країна, і її відмова від імпорту матиме для Росії величезні наслідки. Компенсувати таку втрату неможливо.

Китай не візьме більше, ніж бере зараз. Ба більше, під тиском Трампа, можливо, навіть почне скорочувати закупівлі. А куди ще продавати російську нафту, якщо Європа її більше не приймає?

Індія, маючи велику кількість нафтопереробних заводів, може відмовитися від значної частки постачань. У такому разі Росія опиниться перед вибором: або скорочувати видобуток нафти, або викидати нафтопродукти на внутрішній ринок. І це призведе до серйозних проблем, зокрема з формуванням бюджету, що насамперед ударить по воєнній машині, яка зараз забирає левову частку нафтогазових доходів російського бюджету.

ГЕННАДІЙ РЯБЦЕВ: В Індії прорахували ризики співпраці з РФ

— Якщо індійські нафтопереробні заводи відмовляться від постачань із Росії, становище російських компаній справді погіршиться. Зараз узагалі дуже складно щось прогнозувати. Індійські контрагенти відмовляються від російської сировини не тому, що вона подорожчала або тому, що їм невигідно її закуповувати, а через зростання ризиків.

Поки не стане зрозуміло, чи безпечно підписувати контракти з російськими компаніями, чи не призведе це до санкцій або до відмови європейських компаній купувати індійські нафтопродукти — вони не будуть купувати російську нафту. В Індії на великих НПЗ працюють висококваліфіковані фахівці, які прораховують ризики, зокрема в межах міжнародних стандартів управління ризиками, щоб уникнути фінансових втрат.

Щойно потенційний збиток стає вищим за передбачувану вигоду від російської знижки, заводи відмовляються від контрактів. Саме це ми й спостерігаємо зараз — масову відмову від постачань, які ще місяць тому планувалися до кінця року. Існують різні сценарії й оцінки: якщо ризик санкцій виявиться нижчим, ніж фінансові ризики закупівлі російської сировини, постачання можуть відновитися. Але щось мені підказує, що найближчим часом цього не станеться.

Це результат тих дій, які вживає сама Російська Федерація. На мій погляд, якби генеральним директорам індійських НПЗ показати наслідки нещодавніх обстрілів Києва, руйнування, дати поспілкуватися з родичами загиблих — це був би привід для них назавжди відмовитися від справ із Росією не лише в частині закупівлі нафти, а й загалом.

Важливо розуміти, що індійські компанії зовсім не такі прості, як, можливо, здається комусь у Кремлі. Путін і досі думає, що все як у 1950–1960-х роках, коли СРСР домінував у відносинах з Індією. Але зараз усе навпаки.

Виробничий і економічний рівень Індії в багатьох аспектах перевищує російський, тому індійські компанії висувають доволі специфічні вимоги. Одне з них — оплата контрактів виключно в рупіях, а оскільки рупія не є вільно конвертованою валютою, вкласти ці гроші можна тільки в індійську економіку.

Російські експортери вже не раз зверталися до уряду РФ із проханням вплинути на індійську владу: мовляв, нам платять у рупіях, які ми не можемо використати за межами Індії. Гроші не повертаються в бюджети компаній, а якщо й повертаються, то у вигляді індійських товарів.

І в Індії, і в Китаї, і в Ірані прекрасно розуміють: “стратегічне партнерство” з Росією закінчується там, де закінчуються інтереси самої РФ. А хто хоче мати справу з таким “партнером”?

МАКСИМ ГАРДУС: Залежність Індії від російських енергоресурсів — перебільшена

— Індія сьогодні є другим за величиною споживачем російських енергоресурсів. Але це — динамічна ситуація. До 2022 року, до запровадження санкцій проти Росії, її частка на індійському ринку становила лише 1–2%.

Ні про яку “історичну залежність” Індії від РФ не може йтися. Індія десятиліттями купувала нафту у своїх сусідів по той бік Перської затоки й почувалася цілком комфортно. Причина нинішньої залежності винятково економічна: через санкції російська нафта почала продаватися зі знижкою в 10–12 доларів за барель. А при закупівлях у кілька мільйонів барелів на день це стає суттєвою економією для країни, яка, з одного боку, дуже залежить від викопного палива, а з іншого — має бідне населення.

Для Індії ціни на пальне — це не просто економіка, а соціальне питання. Країна величезна, з дуже великим населенням, але при цьому не настільки розвинена з погляду інфраструктури. У багатьох районах досі використовуються дизель-генератори для виробництва електроенергії. Особливо це важливо для віддалених сіл, де немає проводів, де живуть небагаті люди. І критично важливе навіть зниження ціни за літр пального на кілька десятків центів.

ІГОР ЛІПСИЦ: РФ не буде куди дівати нафту

— Головна точка напруження зараз — це те, що відбудеться з експортом нафти в Індію. Це реальне вразливе місце. Якщо говорити метафорично, то коли людину злегка придушити й позбавити доступу до кисню, в організмі починають відбуватися різні перетворення.

Для Росії нафта — це кисень, яким вона дихає, без якого не може жити. Втрата експорту в Індію — це саме та біда, яка може серйозно зашкодити здоров’ю всього “організму” РФ.

Поки ми не знаємо, наскільки серйозно Індія скоротить закупівлі. Ми можемо лише будувати гіпотези. На цей момент ідеться тільки про те, що уряд Індії заборонив державним нафтопереробним компаніям купувати російську нафту. Але, судячи з усього, до цього може приєднатися й індійський приватний бізнес.

Тоді Індія як країна перемикнутися на інших постачальників, адже альтернативи в неї є. Уже звучали заяви про можливі постачання з Гаяни. У Саудівської Аравії та низки інших країн теж є вільні потужності, і замістити Росію — цілком реально.

А от для РФ це стане серйозною бідою, тому що альтернативних ринків, здатних прийняти такі обсяги, як Індія, немає. Куди дівати всю цю нафту — незрозуміло. Це може призвести до зниження нафтових доходів Росії майже вдвічі. Звісно, Китай продовжить закупівлі, тож випадуть не всі доходи, але приблизно половина може бути втрачена через Індію. А це, своєю чергою, може спровокувати надзвичайно гостру фінансову кризу. Я бачу ситуацію саме так.

Російська економіка й без того вже відчутно сиплеться. Вона реально потрапила в біду, і як із цієї біди вийти — ніхто не знає, тому що для виходу потрібні або субсидії з бюджету, або державні інвестиції. А на все це просто немає грошей. Усі кошти йдуть на війну, а на громадянську економіку не залишається нічого.

Читайте також: Кіберудар по “Аерофлоту”: як хакери показали світу реальний стан IT у Росії