Україна, Польща та Литва обговорили оборону від російської загрози — подробиці (ВІДЕО)

Військову підтримку України, оборонне співробітництво та інвестиції в український оборонно-промисловий комплекс обговорили на саміті Люблінського трикутника міністри закордонних справ Польщі, Литви та України. Про це повідомив глава українського зовнішньополітичного відомства Андрій Сибіга 16 липня. Він наголосив на важливості продовження тристороннього співробітництва у військовій та оборонній сферах, інформує FREEДOM.

“Інструменти ЄС і НАТО, масштабування української сили завдяки підтримці партнерів. Крім тиску на Росію, крім підвищення ціни для російського агресора, паралельно потрібно зміцнювати Україну. Наша безпека неподільна з європейською безпекою. Наші країни мають унікальний приклад військової співпраці. І Радек (Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Польщі, — ред.) сьогодні згадував, що Литовсько-польсько-українська бригада вже десять років робить важливий внесок у підготовку українського командного складу та інтеграцію стандартів НАТО у Збройні сили України”, — розповів глава МЗС України.

Дипломати також підтримали необхідність спільної боротьби з гібридними російськими загрозами, зазначив Андрій Сибіга. Зокрема у сфері кібербезпеки, енергетичної безпеки та протидії використанню Росією енергетики як інструменту геополітичного тиску та шантажу.

“Разом ми маємо примусити Росію до миру завдяки силі. Спільно зі США і всією євроатлантичною спільнотою. З польськими та литовськими друзями ми обговорили й домовилися про дуже конкретні кроки в цьому напрямку. Зокрема про спільну роботу над якнайшвидшим ухваленням 18-го пакету санкцій ЄС і підготовкою нових пропозицій щодо посилення санкційного тиску на агресора”, — зазначив Андрій Сибіга.

Що стосується 18-го пакету санкцій проти Росії, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський налаштований оптимістично. За його словами, переговори в Брюсселі тривають. Він наголосив, що зустріч із колегами в межах Люблінського трикутника покликана сприяти подальшому зміцненню співпраці між Варшавою, Києвом і Вільнюсом. Особливо це стосується питань безпеки. Глава польського МЗС також засудив російські масовані атаки на мирні міста. Нагадаємо, в ніч на 16 липня внаслідок дронової атаки у Вінниці пошкоджено польське підприємство. Є постраждалі. Під ударами армії РФ опинилися також Краматорськ, Харків і Кривий Ріг.

“Те, що росіяни намагаються знищити українську промисловість, не є чимось новим, але це, як і раніше, є воєнним злочином. Тому що це напад на цивільні об’єкти. Ми повинні досягти паритету з Росією. Ми повинні випередити Росію у виробництві видів озброєння, які дадуть нам перевагу на полі бою”, — наголосив глава МЗС Польщі.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс зазначив, що робиться все можливе для чинення тиску на РФ.

“Ми чинимо тиск на Росію, бачачи, що це може зупинити Путіна, і змусити його змінити рішення і припинити агресію. Ми сподіваємося, що буде досягнуто згоди щодо 18-го пакету санкцій. Конференція в Римі щодо відновлення України або засідання Ради у закордонних справах Європейського Союзу, або всі інші зустрічі, коли ми збираємося разом — ці теми найактуальніші на сьогодні. Вони не змінюються. А найактуальніше — це довгострокова стійка підтримка України”, — зазначив він.

У підсумковому комюніке дипломати підтвердили стабільну підтримку України на її шляху до членства в Європейському Союзі та НАТО як неодмінної частини архітектури безпеки, стабільності та процвітання Європи. Міністри закордонних справ України, Польщі та Литви висловили готовність сприяти проведенню наступної зустрічі президентів країн уже в Києві. У ній від Польщі, ймовірно, візьме участь уже новий президент — Кароль Навроцький. Він вступить на посаду на початку серпня.

Читайте також: Україна, Литва та Польща ухвалили спільну заяву під час зустрічі Люблінського трикутника

Нагадаємо, Люблінський трикутник — тристороння регіональна платформа співробітництва, яка з 2020 року проходить у Любліні. Її мета — зміцнення політичної, економічної, соціальної та культурної співпраці між Польщею, Україною та Литвою.