Україна стримує натиск, втрати армії РФ — зростають: експерти проаналізували ситуацію на фронті

На фронті російська армія стала частіше застосовувати авіабомби й некеровані авіаракети. Зокрема, на Південному напрямку. Водночас цивільне населення агресор атакує FPV-дронами й артилерією. За минулу добу на фронті сталося 171 бойове зіткнення. Найінтенсивніші бої точилися на Покровському, Новопавлівському та Лиманському напрямках.

1230 російських військових ліквідували Сили оборони України за минулу добу. Крім того, напередодні українські захисники знищили три російські танки. Як повідомив Генштаб ЗСУ, загалом з початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила понад 1 млн 36 тисяч своїх солдатів.

Що відбувається на фронті

Активні бойові дії російські окупанти продовжують на Харківському напрямку. Їхня тактика зараз полягає в розтягуванні української оборони. Про це в ефірі марафону “Єдині новини” заявив спікер оперативно-тактичного угруповання “Харків”. І зазначив, російські війська наразі мають чисельну перевагу. Але рано чи пізно окупаційна армія все ж таки виснажиться.

“Тільки на нашому напрямку вони щоденно втрачають орієнтовно 100 осіб убитими й пораненими — це фактично ціла рота, а за тиждень — це вже більше батальйону, але це їх не зупиняє. Навіть російська армія рано чи пізно зіткнеться з таким поняттям, як виснаження, і от коли це станеться, ймовірно, на росіян чекатиме сюрприз. Сподіваюся, дуже неприємний”, — розповів спікер оперативно-тактичного угруповання “Харків” Павло Шамшин в ефірі марафону “Єдині новини”.

На Куп’янському напрямку зафіксовано п’ять атак окупантів у районах населених пунктів Степова Новоселівка, Загризове, Піщане й Куп’янськ.

На Лиманському напрямку ворог атакував 25 разів, намагаючись просунутися поблизу населених пунктів Новий Мир, Новоєгорівка, Греківка, Карпівка, Колодязі, Зелена Долина, Торське, в бік Шандриголового й Серебрянки.

Три штурми окупаційних військ відбили підрозділи ЗСУ поблизу Григорівки й Виїмки на Сіверському напрямку, а також зупинили сім російських атак на Краматорському напрямку.

На Торецькому напрямку ворог здійснив 11 атак поблизу Діліївки, Торецька, Новоспаського й Русиного Яру.

З початку доби на Покровському напрямку російська армія 29 разів намагалася потіснити українських воїнів із займаних позицій. Бої точилися в районі восьми населених пунктів, повідомили в Генштабі ЗСУ. Ще 14 російських штурмів Сили оборони відбили на Новопавлівській ділянці. Там росіяни намагалися наступати біля семи населених пунктів. А на Лиманському напрямку було зупинено 18 ворожих атак.

На Новопавлівському напрямку українські сили зупинили 27 спроб ворога прорватися в районах населених пунктів Запоріжжя, Піддубне, Лісне, Мирне, Маліївка, Шевченко, Новоселівка, Зелене Поле й у бік населених пунктів Камишуваха, Темирівка, Новохатське.

Крім того, на Гуляйпільському й Оріхівському напрямках було відбито по одній атаці противника поблизу населеного пункту Малинівка й Новоданилівка.

На Придніпровському напрямку українські воїни відбили вісім штурмів окупантів у районі Антонівського мосту та поблизу островів Козульський і Забіч.

Росія не здатна самостійно продовжувати війну без технологічної підтримки Пекіна. Про це заявив голова Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки й оборони України Андрій Коваленко.

За його словами, Російська Федерація також опиниться в глухому куті на фронті без боєприпасів із Північної Кореї. Кремль став залежним від його партнерів.

“Втрата впливу в Центральній Азії, на пострадянському просторі, на Близькому Сході, поступова поразка в Африці, яка тільки й пожирає російські ресурси, — це все про Путіна. Росія програє війну проти України й перетворюється лише на інструмент інших геополітичних гравців для збереження їхніх інтересів. Максимальний сором”, — підкреслив Андрій Коваленко.

Ситуація в зоні бойових дій в оцінці експертів

На яких напрямках спостерігається найважча ситуація? Чи є загроза заходу армії РФ у Дніпропетровську область? Чи існує можливість прориву? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Ігор Романенко, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”, генерал-лейтенант;
• Микола Маломуж, генерал армії України, керівник Служби зовнішньої розвідки України (2005–2010 рр.);
• Павло Лакійчук, керівник військових програм безпеки Центру глобалістики “Стратегія XXI”;
• Денис Попович, військовий оглядач.

ІГОР РОМАНЕНКО: У росіян є шанси зайти в Дніпропетровську область

— Навколо Покровська йдуть напружені й інтенсивні бої. У росіян, якщо поки ще немає сил зайти в місто й вести вуличні бої, які дуже затратні, — то зараз вони розв’язують питання захоплення міста шляхом його оточення й подальшого витіснення наших сил.

Попри наші досить серйозні там інженерні споруди й певну систему оборони, армія РФ просунулась. Охоплення йде з усіх боків: напівоточення й вихід потім на фланг і в тил.

Противник уже четвертий тиждень говорить про те, що вони нібито перетнули адміністративний кордон і зайшли в Дніпропетровську область. На самому кордоні йдуть дуже напружені бої. Якщо найближчим часом не вдасться якось підкріпити наші підрозділи Сил оборони, ситуація може серйозно ускладнитися.

Останні два місяці пріоритетна ціль — це Костянтинівка, поряд із Лиманом, який ворог атакує з трьох напрямків: з Покровського, з боку Старицького й з боку Часового Яру.

Шанси зайти в Дніпропетровську область у росіян, на жаль, є з урахуванням наявних у них ресурсів. Але їх можна зупинити в радіусі 10 км.

Є один стратегічний напрям, що пояснює дії армії РФ — це чотири області, які вони поки хочуть захопити.

З минулого росіяни також пояснюють свої дії із захоплення інших територій за межами цих чотирьох областей створенням так званих буферних зон. І в першу чергу це Харківська й Сумська області. По Сумах вдалося призупинити просування військ на рубежі.

МИКОЛА МАЛОМУЖ: На Покровському напрямку вдалося зламати наступальний потенціал ворога

— У першу чергу для прориву на фронті в Україні росіянам необхідний дуже чітко підготовлений підрозділ військовослужбовців. Цього у Путіна насправді немає. Проводиться лише слабка підготовка. Для того, щоб мати ефективні проривні групи, тим більше — успішно дієві, потрібно щонайменше пів року й більше.

Для прориву також важливий ефект раптовості. І тут усе дуже складно, бо це не Друга світова війна. Зараз усе просвічується — починаючи від космічної розвідки, закінчуючи дроновою й агентурною розвідкою в тилу противника і на полі бою. Тому будь-які пересування для прориву будуть виявлені. Неможливо перемістити навіть кілька невеликих груп, щоб їх не зафіксували технічні чи інші засоби.

Третя частина успішного наступу — достатня кількість нової техніки, озброєння, дронів, ракетних систем. Зараз це є дефіцитом у ворога, і він не зможе підтримати дуже активну наступальну операцію в жодному секторі. Тому ми зараз швидко реагуємо на будь-які маневри, пересуваємо свої частини та, звісно, підсилюємо далекобійні засоби.

Росія на початку літа намагалася почати стратегічні наступальні операції на Південно-Слобожанському, Північно-Слобожанському напрямках і зробити дуже потужний виступ. Звісно, Лиман, Покровськ, Костянтинівка, Краматорськ і Слов’янськ для них є цілями. І, вийшовши на адміністративні межі Донецької області, вони планували зайти в Дніпропетровську область і просунутися на Запоріжжя. Це ворогу не вдалося. Ми бачимо, що сил і засобів, які використовувалися, було недостатньо для таких наступальних операцій.

Створити буферну зону на Сумському напрямку, як цього хотів Путін, у росіян також не вийшло. Зараз армія РФ там підкріплюється новими резервами, і спроби наступальних операцій будуть поновлюватися. Звісно, тема Лимана для них також дуже актуальна — зайти якраз із цього великого рубежу, зайняти позиції не тільки на правому березі річки Оскіл та в інших місцях, але зробити прорив, створити ніби другу буферну зону на Харківщині. Ми проводимо дуже ефективні операції, особливо з флангів, завдаємо системних ракетних ударів і не даємо російським окупантам реалізувати цей план.

На Покровському напрямку російська армія мала вирішальну перевагу, особливо в живій силі. Але, з усім тим, під натиском контратак ЗСУ була змушена відступити. За оцінками, вони зазнали таких втрат, що не могли наступати далі. Зараз підтягнуті резерви, тому вже нові наступальні операції в низці секторів плануються й реалізовуються.

На Покровському напрямку українські захисники просунулися в ряді секторів, що дозволило їм покращити позиції. Але найголовніше — це дозволило зламати наступальний потенціал ворога, хоча там у будь-якому разі щодня йдуть активні штурми. Ворог маневрує біля Покровська, на північному сході, особливо з Новопавлівського напрямку, активно намагається зайти, але їхні маневри ми вже чітко фіксуємо.

На Новопавлівському напрямку армія РФ зайшла в кілька знищених населених пунктів, але ми вогнем знищуємо строєві частини. Тому наразі великі втрати не дають росіянам можливості розвивати наступальні операції.

ПАВЛО ЛАКІЙЧУК: На деяких напрямках фронту — справжня м’ясорубка

— Бойові дії справді важкі. Особливо в останні місяці, а точніше — в останні два. Росіяни тиснуть і кількістю, і якістю.

Коли ми говоримо про 11 напрямків, за якими наступають російські війська, потрібно розуміти: на одних із них атаки мають радше тактичний характер, а на інших — це справжня м’ясорубка.

Є головний напрямок удару противника — там за день випускається до тисячі снарядів, застосовуються дрони, інша зброя, авіабомби тощо. На цьому напрямку оборона України тримається ціною величезних втрат для росіян. За нашими даними, за добу там може загинути або бути виведено з ладу до тисячі осіб.

При цьому угруповання російських військ, яке вдерлося в Україну, зараз — одне з найчисельніших за весь час війни. І, звісно, чим більше цих російських окупантів на нашій землі — тим більше їх знищують українці.

Говорити про те, що росіяни наступають, ідуть на війну лише заради грошей — не зовсім правильно. Я відстежую громадську думку в Росії й змушений констатувати, що промивання мізків у російського народу досягло пікової межі — це вершина пропаганди. Росіяни у своїй масі впевнені, що Україну потрібно знищити як державу, і підтримують цю війну.

Тому росіяни продовжують наступ, і в нас немає іншого виходу, як знищувати їх максимально. Військові називають це — позбавляти противника наступального потенціалу.

ДЕНИС ПОПОВИЧ: Військовий ресурс РФ не вичерпано

— Ситуація за останні кілька днів кардинально не змінилася. Противник у південній частині Донецької області намагається вийти до адміністративних меж регіону в районі Покровська. Там вони вже впритул підійшли до цих кордонів.

На Запорізькому напрямку спостерігається активізація. Противник прагне покращити своє тактичне становище, зокрема — в районі села Кам’янське. Мета армії РФ — захопити висоти, щоб отримати можливість обстрілювати Запоріжжя прямою ствольною артилерією і дронами. Уже зараз там фіксується робота дронів, а місцеві жителі розповідають про нальоти на околиці міста. Противник намагається підтягнути туди й артилерію.

На Покровській ділянці росіяни вже два місяці намагаються наступати. Також зберігається загроза на напрямку Костянтинівки. Не варто забувати й про Сумську область — тиск противника там послабшав, але він точно не залишить цю ділянку в спокої. Те саме стосується і Харківської області, Куп’янського напрямку, Лиманського напрямку — бої тривають по всій лінії.

Битва за острови в районі Херсона триває давно. Ці острови потрібні противнику, щоб спробувати зайняти їх і створити там позиції для майбутнього кидка через Дніпро.

Одне діло — форсувати Дніпро з лівого берега на правий. Зовсім інше — зайняти острови та скоротити дистанцію. У перспективі вони хочуть переправитися на правий берег біля Херсона, закріпитися, створити плацдарм і спробувати його розширити. Такі в них плани.

Поки я не бачу ознак того, що військовий ресурс РФ вичерпано. І в середньостроковій перспективі, думаю, цього чекати не варто. Проблема Росії — не в нестачі людського ресурсу. Поки в них є гроші, вони можуть і далі наймати охочих воювати проти України.

У РФ є політична воля витрачати гроші на війну — вони можуть продовжувати поповнювати війська. Зараз вони відшкодовують втрати практично “під нуль”, а іноді — навіть із невеликим перевищенням.

Інше питання — допомога їхніх так званих партнерів. Зокрема, Північної Кореї. Росія може розраховувати на постачання снарядів, а можливо, й на допомогу у вигляді десятків тисяч північнокорейських військовослужбовців, яких можуть кинути на якусь із ділянок фронту, щоб досягти прориву.

Не думаю, що найближчим часом можливі зміни в тактиці російської армії. Усе те саме: масове використання живої сили, дронів, спроби перерізати нашу логістику, атаки по флангах. Також вони роблять ставку на широке застосування керованих авіабомб. Максимальне використання “живого ресурсу” триває.

Читайте також: Зброя для України та новий ультиматум для Путіна: заяви Трампа розібрали експерти