Дрони, ракети і пропаганда: Росія компенсує провали на фронті масованими атаками по Україні

Наслідки обстрілу Харкова 10 липня 2025 року. Фото: ДСНС Харківської області

За минулий тиждень Росія випустила по території України понад 65 ракет і близько 2 тисяч безпілотників. Під ударами опинилася більшість регіонів країни. Окупанти цілеспрямовано атакують цивільну інфраструктуру й житлові квартали українських міст.

Терор дронами та ракетами: Росія завдає ударів по всій Україні

Чергова масштабна атака відбулася 12 липня. Російські війська запустили 597 безпілотників і 26 крилатих ракет Х-101. Основний удар припав на західні регіони України — Волинську, Львівську та Чернівецьку області.

“Дуже низько летіли ‘Шахеди’. Їх було десь до десяти, вони летіли, вибухали. І майже останній врізався тут, ми відчули вибух, штори трохи захистили, щоб скло не полетіло далеко. Звичайно, було дуже страшно й голосно”, — згадує львів’янка Дар’я.

За словами голови Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна, Росія навмисно знищує цивільну інфраструктуру й убиває мирних мешканців. У селі Правдино Херсонської області російський дрон убив однорічну дитину, яка була у дворі будинку.

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак акцентував, що це не випадковість.

“Оператори дронів РФ використовують FPV-дрони, які дозволяють на відстані чітко спостерігати за рухом людей і атакувати їх з максимальною точністю. Щодня мешканці Херсона переживають цей терор, називаючи своє місто ‘зоною людського сафарі’. Таких випадків багато”, — зазначив Єрмак.

Загалом за тиждень Росія застосувала проти українських міст понад 2 тисячі засобів повітряного нападу. Особливої інтенсивності удари досягли в районі Києва. Після атак фіксують руйнування житлових будинків та об’єктів цивільної інфраструктури. В Організації Об’єднаних Націй констатували, що обстріли стають дедалі масовішими.

“Більшість жертв серед цивільного населення в червні (53%) було спричинено ударами ракет великої дальності та фугасними боєприпасами в міських районах. У Дніпрі, Києві та Харкові, наприклад, удари часто призводили до численних жертв під час одного інциденту, особливо багато поранених цивільних. У червні 2025 року кількість ракет і фугасних боєприпасів, випущених Російською Федерацією по території України, була більш ніж у 10 разів більшою, ніж у червні 2024 року”, — йдеться у звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

Радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк вважає, що посилення атак переслідує відразу кілька цілей. Серед них — помста російської армії, психологічний тиск на українців і спроба прикрити провали на фронті.

Президент України Володимир Зеленський наголосив, що зупинити терор Росії можна лише рішучими діями. Він закликав партнерів посилювати санкційний тиск на Москву та на тих, хто допомагає їй виробляти озброєння й заробляти на продажу нафти.

Крім того, Україна гостро потребує додаткових систем ППО та інвестицій у виробництво дронів-перехоплювачів для захисту цивільного населення. Зеленський наголосив, що Київ очікує від союзників конкретних дій, а не лише політичних заяв.

Яким буде наступний етап війни — прогнози експертів

Чи здатне міжнародне право зупинити геноцидні удари РФ по Україні? Чи достатньо зусиль союзників України для захисту цивільного населення? Хто понесе відповідальність за понад 168 тисяч зафіксованих воєнних злочинів? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

  • Михайло Подоляк, радник керівника Офісу Президента України;
  • Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник;
  • Олександр Павліченко, правозахисник, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини;
  • Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, голова “Міжнародної асоціації малих міст”.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Росія тестує “червоні лінії” міжнародного права

— Акцент війни змінився. Вони роблять ставку на масовані ракетно-дронові удари по соціальній інфраструктурі, по житлових будинках, лікарнях, школах і так далі, по центрах великих міст, незалежно від того, де ці міста знаходяться — мається на увазі і захід України, і центр, і схід, і південь.

Це нова тактика, яка переслідує кілька цілей, але головна — це психологічна компенсація. Тобто вони намагаються сублімувати свою злість від того, що так звана бліцкригова війна, про яку вони заявляли, що дуже швидко поставлять Україну на коліна, триває вже три з половиною роки.

Накопичена злість, і щобільше — вони бачать, що навколо України сформувався союз, альянс, який переформатовує глобальний простір. Європа стає більш суб’єктною, більше грошей вкладається у безпеку й оборону.

Сполучені Штати, попри всі внутрішні дискусії, теж повертаються до концепції протистояння з Росією. Хоча є й більш важливе протистояння, бо Росія поступово випадає на узбіччя.

Другий складник — це прагнення додатково створити психологічні проблеми для України, підвищити рівень депресії, посилити панічні настрої, впливаючи на емоційну сферу.

Третій складник — це тестування.

Як би парадоксально це не звучало, Росія досі тестує й скасовує “червоні лінії” у міжнародному гуманітарному праві. Вона демонструє, що війну в центрі Європи можна вести таким чином, що можна безкарно вбивати цивільне населення, а з нею все одно продовжують розмовляти, купувати в неї товари тощо. Це скасування вчорашніх морально-етичних заборон — ще один складник цих ударів геноцидного характеру.

І нарешті четверта. З військового погляду, хоча вони дуже багато говорили про можливість, накопичивши ресурси, атакувати по лінії фронту, там суттєвих успіхів у Росії немає й бути не може. Ось вони й намагаються компенсувати це у рамках пропаганди.

І не забуваймо ще базовий мотив — це внутрішній світ Путіна й його оточення. Це людожерські істоти, у яких внутрішній світ побудований на принципі людожерства як такого. Вони реалізують свої комплекси, страхи й ненависть через програму геноцидних ударів по Україні.

СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: Кожен удар — це сигнал, що Путін не збирається домовлятися

— Іноді РФ відкладає атаку, коли вже всі зітхнули з полегшенням, що, мовляв, Путін не напав. І він може через кілька днів, коли всі думатимуть, що все вже позаду, знову завдати ударів, щоб застати зненацька.

Я хочу нагадати, що цього тижня була річниця трагедії, яка сталася в Києві минулого року, коли Путін атакував столицю, і було серйозно пошкоджено будівлю “Охматдиту”. Це, звичайно, величезна травма, адже там були і жертви, і руйнування.

І якраз зараз, у річницю тих подій, він знову завдав ударів по українській столиці. Все це відбувалося на тлі пам’яті, яка досі жива в людей.

Крім того, Путін почав дедалі частіше здійснювати атаки саме тоді, коли найвище керівництво нашої країни перебуває за межами України.

Українська дипломатія працює над тим, щоб об’єднати вільні суспільства у спільній боротьбі з агресією РФ. Це, безумовно, змушує Путіна нервувати. Він хоче зірвати такі візити й надіслати певні сигнали: “нічого у вас не вийде — ні від цих зустрічей, ні від тих угод, які підписуються, ні від допомоги, що надходить в Україну, ні від санкцій, спрямованих проти Росії, її економіки й військової машини”.

Найголовніший сигнал — це усвідомлення, що зарано вважати, ніби Путін готовий про щось домовлятися. Можливо, з часом це й станеться, але поки що, навпаки, потрібно об’єднуватися, щоб допомогти Україні та разом виробити стратегію, яка буде максимально ефективною у протидії тим загрозам, що йдуть від РФ.

Домовленості щодо систем ППО, ракет і інших військових можливостей для захисту українського неба — це зараз найважливіше. Адже головне завдання — захистити українських громадян, критичну інфраструктуру, енергетику, щоб не дозволити Путіну й далі руйнувати нашу країну, вбивати людей і сіяти хаос.

Мета РФ — посіяти апатію або страх, щоб українці припинили боротися. А домовленості, яких досягли з нашими партнерами на полях конференції з відновлення, можуть посилити нашу державу і підвищити безпеку та обороноздатність.

ОЛЕКСАНДР ПАВЛІЧЕНКО: 168 тисяч злочинів неможливо ігнорувати

— Обстріли об’єктів, що забезпечують охорону здоров’я — пологових будинків, лікарень — це один із яскравих прикладів воєнного злочину.

Але не можна забувати й події попередніх років — 2022 рік, Маріупольський пологовий будинок, який був обстріляний. Там також були загиблі. Росія, здійснюючи такі злочини, наразі досі не понесла за це покарання.

Усі такі злочини документуються, за ними відкриваються кримінальні провадження в національній правоохоронній системі. Офіс Генерального прокурора здійснює процесуальне керівництво. Розслідуванням займається або нацполіція, або Служба безпеки, або інші правоохоронні органи, що долучаються.

На національному рівні ресурсів і можливостей притягти Росію до відповідальності в нинішніх умовах практично немає. Йдеться про представників, які були причетні до скоєння злочинів, фактично це ті, кому висувають підозри.

Але потрібно встановити весь ланцюг команд: починаючи від жертв і самого факту воєнного злочину, до тих, хто безпосередньо здійснював такі обстріли. Згадаємо, що ще у 2022 році були так звані “харківські артилеристи”, яких засудили за обстріли житлових будинків у Харкові. Вони здійснювали обстріли й потрапили в полон, що дало змогу провести судове переслідування, але це дуже рідкісні випадки.

Я можу навести цифри: 18 засуджених росіян, які пройшли повний процес від обвинувачення й отримали вироки, пройшовши всі процесуальні дії згідно з національним законодавством. Але нині зареєстровано понад 168 тисяч воєнних злочинів.

Йдеться про притягнення до відповідальності тих, хто організовував і керував цими злочинами — це ті, хто здійснював безпосереднє управління актами агресії.

Для цього створюється спеціальний трибунал з питань агресії РФ проти України. Ми вже бачили підписаний документ 25 червня, і це початок процесу, який буде не дуже простим і не дуже швидким. Але ми сподіваємося, що 20–40 основних воєнних злочинців — учасників, які організовували масові злочини й керували ними, — опиняться на лаві підсудних і будуть засуджені.

Для цього потрібні відповідні умови. Якщо це відбуватиметься умовно в нинішніх реаліях, ми розуміємо, що росіяни не будуть видавати своїх воєнних злочинців. Хоча трибунал матиме мандат переслідування, за винятком найвищого керівництва. Якщо говорити точно, то вищій трійці доведеться чекати, поки з них знімуть функціональний імунітет, тобто поки вони не перестануть обіймати свої посади.

Ми маємо спеціальний трибунал як один з інструментів. Міжнародний кримінальний суд нині також працює, і ми сподіваємося, що в найближчі місяці будуть нові ордери на арешт тих, хто скоює злочини, зокрема проти цивільного населення. Подивимось, як працюватиме міжнародна система притягнення до відповідальності злочинців.

Треба розраховувати на те, що 99% переслідувань здійснюватимуться на українській території. Але для цього потрібно змінити співвідношення сил, і Росія має опинитися в ситуації, коли буде змушена виконувати процедури судового переслідування і вироки, що винесуть відповідні суди.

ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: Путін імітує переговори, нарощуючи бойовий потенціал

— Усі путінські ініціативи щодо підтримки переговорного процесу, дипломатичного врегулювання, усі ці діалоги з Трампом — це ж лише імітація. Вони не мають абсолютно нічого спільного з бажанням РФ завершити війну чи навіть призупинити бойові дії, досягти бодай тактичного припинення вогню.

Путін імітує переговорний процес, імітує переговорну дипломатію лише з однією метою. По-перше, щоб зменшити постачання озброєння в Україну від наших західних партнерів. По-друге, щоб частково заблокувати санкції з боку країн антипутінської коаліції, насамперед ЄС і США. І, звісно, на цьому тлі намагається налагодити конструктивний трек широких економічних відносин із Трампом.

РФ співпрацює з КНДР, щоб зміщувати акценти допомоги як США, так і загалом країн широкої антипутінської коаліції. Не забуваймо й про те, що вони роблять у самому Європейському Союзі — десь підтримують праві сили, їхніх лідерів, прем’єра Угорщини Орбана та тих політиків деструктивного змісту, які блокують ініціативи, насамперед у сфері безпеки в самому ЄС.

Путін хоче продовжувати війну, розуміючи, що у нього не так багато часу, щоб це робити. У Росії не можуть остаточно спрогнозувати, яким буде люфт стійкості економіки.

Санкції можуть стати тією ахіллесовою п’ятою, яка суттєво вплине на те, що економіка Російської Федерації впаде ще раніше від термінів, озвучених самими експертами й урядовими службами РФ.

І справді, на превеликий жаль, вони будуть масштабувати виробництво дронів і збільшувати їхню кількість для ударів по мирних українських містах. Військові експерти зараз говорять про цифру — близько тисячі безпілотників за ніч, і Росія скоро може вийти на такі можливості.

Якщо робити базовий прогноз, то, найімовірніше, у найближчі 4–4,5 місяця Російська Федерація продовжуватиме імітувати переговорний процес. По суті Захід навряд чи зможе змусити Росію навіть до досягнення припинення вогню.

Читайте також: Жуковщина” і мобілізація мігрантів: армія РФ зазнає колосальних втрат під час наступу

Прямий ефір