Європа відмовляється від російської нафти — чи послабить це можливості РФ вести війну: розбір (ВІДЕО)

Прапори європейських країн. Ілюстративне фото: gettyimages.com

Відсутність російського палива в Європі — запорука енергетичної безпеки регіону, заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Нещодавно одна з найбільших нафтопереробних компаній в ЄС перестала купувати паливо з країни-агресора, а Європейський Союз продовжив обмеження щодо російських енергоресурсів ще на рік, інформує FREEДOM.

30 червня закінчився останній контракт на постачання російської нафти з Росії до Чехії, тепер Центральна Європа буде вільною від нафти країни-агресора. Про це заявив керівник компанії Orlen, одного з найбільших постачальників пального в країни Балтії, Польщу, Чехію, Словаччину, Угорщину, Австрію та Німеччину.

“На російські гроші від продажу нафти більше не будуть вбивати людей в Україні та в інших місцях. Енергетична безпека в країнах Центральної Європи забезпечуватиметься поставками з Перської затоки, з Близького Сходу, зі Сполучених Штатів Америки та з Африки”, — наголосив глава компанії Orlen Іренеуш Фафара.

Відмова від російської нафти — це величезний внесок в енергетичну безпеку Європи, зазначив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.

“Сьогодні, під час війни, де Росія є головним і негативним гравцем, мені не потрібно нікому пояснювати, що було б тяжким гріхом розраховувати на те, що енергетична промисловість Польщі базуватиметься, наприклад, на постачанні з Росії. І це коштувало всім нам великих зусиль і великих грошей”, — зазначив він.

Головним маршрутом постачання російської нафти в Центральну Європу був трубопровід “Дружба”. Найскладніше відмовитися від поставок із країни-агресора було Чехії, Словаччині та Угорщині, оскільки країни не мають виходу до моря. Першою припинити ресурсний імпорт “Дружбою” змогла Прага. У квітні 2025 року уряд повідомив про реалізацію проєкту TAL-PLUS, за яким Чеська Республіка повністю інтегрувалася в європейську нафтотранспортну мережу. Відмова від палива країни-агресора не викличе стрибка цін, запевнив прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала.

“Ціни на дизельне пальне знижуються, і це дуже позитивно, але важлива не тільки ціна на пальне, а й те, звідки береться нафта, з чого вона виробляється і наскільки ми захищені щодо цього. Важливо, якою мірою ми позбулися залежності від ненадійних постачальників, яка робила нас дуже вразливими перед цими ненадійними постачальниками. У цьому випадку я маю на увазі Росію”, — зазначив прем’єр Чехії.

Після початку повномасштабної агресії проти України Європа перестала бути головним ринком збуту російської нафти. Свої поставки Москва переорієнтувала на Пекін і Нью-Делі. Проте для транспортування палива Кремль досі використовує європейські порти. Ухвалюючи санкційні пакети, країни ЄС обмежують доступ російської нафти на внутрішній ринок і не дають Москві продавати паливо в обхід цінової стелі в 60 доларів за барель. 30 червня держави-члени Європейського Союзу погодилися продовжити обмеження щодо Росії до 31 січня 2026 року.

“Сьогодні ЄС офіційно погодився продовжити секторальні санкції щодо Росії. Ми продовжуватимемо чинити тиск на Москву, щоб вона припинила війну в Україні. Кожна санкція послаблює здатність Росії вести війну”, — заявила в соцмережі Х верховна представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

Якщо ми позбавимо Росію нафтогазових доходів, Москва буде змушена сісти за стіл переговорів, зазначив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Він наголосив, що доходи від продажу енергоресурсів поки що покривають витрати Росії на ведення війни. Підживлюючи свій військово-промисловий комплекс (ВПК) валютною виручкою, Москва продовжує становити загрозу євроатлантичній безпеці, зазначив глава МЗС.

“Москва відкидає всі мирні пропозиції, відкидає припинення вогню, відкидає мирні зусилля США. Натомість росіяни тільки посилюють терор. Чим довше вони не відчувають тиску у відповідь на свої дії, тим довше вони тягнутимуть час. Сьогодні санкційний тиск — це ключовий інструмент, щоб примусити Москву завершити агресію, погодитися на безумовне припинення вогню та відновлення справедливого і стійкого миру. Це мають бути руйнівні санкції, скоординовані з ключовими союзниками та країнами”, — наголосив Андрій Сибіга.

Вдарити по можливостях Росії продавати нафту, таке розглядають і у Вашингтоні. У квітні сенатор-демократ Річард Блюменталь і його колега з Республіканської партії Ліндсі Грем розробили законопроєкт, що передбачає 500-відсоткові мита щодо країн, які купують нафту країни-агресора. 84 зі 100 сенаторів готові проголосувати за законопроєкт, зазначив Грем.

Читайте також: Ціна на нафту впливає на наповнення російського бюджету — розбір Пендзина

Нагадаємо, Євросоюз не зміг затвердити 18-й пакет санкцій проти Росії. Причиною стала позиція Словаччини, яка все ще не дає “зеленого світла” на це рішення.

Прямий ефір