Країни НАТО зацікавлені у військовому досвіді України, — Ступак

Війна Росії проти України змінила уявлення про сучасне поле бою. Ще вчора Україну запрошували до НАТО із застереженням “двері відкриті, але не заходь”, а сьогодні — країни Альянсу вчаться в українських солдатів, інженерів і командирів. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів військовий аналітик, співробітник СБУ (2004-2015 рр.) Іван Ступак.

“Велика кількість європейців, з якими я спілкуюся, визнають переваги Збройних сил України. Вони бачать, що відбувається, як українські військові щодня придумують нові стратегії, тактики, нові фішки. Так, у більшості випадків все починається з якогось кустарного виробництва, але потім воно перероджується в масовість, в системність, в державну систему. Але спочатку все йде знизу. Якісь ентузіасти, креативно мислячі хлопці придумують певні речі, й потім вони реалізуються в великих масштабах”, — сказав він.

Класичний приклад — розвиток українських дронів.

“З чого ми починали? З весільних дронів. Усі посміювалися в Європі, у світі: що цей весільний дрон може зробити? А як виявилося, він може зробити дуже багато. І сьогодні данці, німці, французи, британці кажуть: так, нам дійсно потрібно повчитися. Тому що досвід, який отримує українська армія, його більше немає ні в кого. Він є тільки в України, у Російської Федерації, на жаль, і трошки у Північної Кореї, тому що вони брали участь у цих бойових діях. У всіх інших країн такого досвіду немає”, — наголосив Ступак.

Він зазначив, що країни НАТО постійно проводять військові навчання, тренінги, “але це все в тепличних умовах”. І тільки Україна серед союзників має реальний військовий досвід.

“Але, попри те, що всі розуміють, що треба вчитися у ЗСУ, потрібно переймати досвід, на жаль, у кожній країні є велике військово-технічне лобі, яке хоче залишити багатомільярдні контракти за собою. Є виробники танків, літаків, і вони не хочуть віддавати шматок пирога тим самим виробникам дронів. Морські дрони, повітряні дрони, наземні дрони. Тому вони й лобіюють думку, що це несерйозно. Але європейцям все ж доведеться переглянути своє бачення”, — вважає експерт.

При цьому окремі країни Європи, країни НАТО висловлюють зацікавленість в обміні досвідом з Україною.

“Ще з 2023 року європейські військові фахівці приїжджають в Україну. Це інженери, розробники, фахівці. Вони приїжджають, дивляться, записують. Зрозуміло, що є певні обмеження у української сторони щодо того, чим можна і чим не можна ділитися. І тут питання не в недовірі, тут питання в тому, що багато наших розробок тільки масштабуються і розголошення інформації може істотно нашкодити нашій розробці. А якщо такі матеріали, наприклад, отримає така країна, як Угорщина (яка теж є країною НАТО, але при цьому дружня з Росією), і вони побачать вразливість якихось наших безпілотників. І немає гарантії, що ця інформація потім не надійде до РФ”, — зазначив Ступак.

Тому Україна доопрацьовує експериментальні моделі, запускає їх масове виробництво, і тільки після цього може поділитися певними технологіями, нюансами з експертами дружніх країн НАТО.

Військово-наукова думка в Україні працює максимально продуктивно, тому що “нам потрібно все тут і зараз, прямо на сьогодні”.

“Наші військові кажуть, що нам потрібно зараз, у нас немає можливості чекати, поки щось буде реалізовано, щось буде вироблено заново. І найефективніше це виробляти саме в Україні. Так, у європейців є гроші, але у них немає необхідного виробництва. А якщо вони будуть вкладати спочатку у виробництво, то мінімальний термін підготовки підприємства — це мінімум рік. Тому набагато простіше дати гроші Україні, виробляти це тут і запускати все по Росії”, — акцентував експерт.

У період повномасштабної війни Україна також активно впроваджує стандарти НАТО, чим наближається до вимог Альянсу. Ця робота буде продовжена і після закінчення військових дій.

“Є маса моментів, крім натовської зброї, яку ми вже використовуємо. Є силовики, є контррозвідка, є розвідка. Вони точно також повинні відповідати стандартам НАТО. І ці стандарти теж будуть коригуватися після цієї війни. НАТО дуже забюрократизоване, в ньому діє величезна кількість різних норм: починаючи від розпорядку дня, закінчуючи сортуванням сміття. Ми прекрасно розуміємо, що під час війни сортуванням сміття ніхто займатися не буде”, — продовжив спікер.

На його думку, сьогодні для української армії важливо перейняти натовський принцип прийняття рішень.

“З радянських часів у нас було так, що все потрібно узгоджувати з вищим керівництвом, і поки не буде відмашки зверху, ніхто нічого робити не буде. А узгодження можуть тривати від декількох годин до декількох днів. У НАТО все приймається набагато швидше, все узгоджується набагато різкіше, набагато ефективніше. Є людина внизу, у неї є певні повноваження і певний функціонал для їх реалізації. Вам доручена ця операція, ви й займайтеся, ніяких узгоджень нагорі робити не треба. Ось цьому нам дійсно потрібно повчитися”, — резюмував Іван Ступак.

Читайте також: Словаччина може вийти з НАТО: що стоїть за заявами Фіцо (ВІДЕО)

Нагадаємо, саміт НАТО, який відбудеться 24-25 червня в Гаазі, триватиме в істотно скороченому форматі. В межах саміту президент України Володимир Зеленський буде запрошений на вечерю на рівні глав держав, організовану королевою і королем Нідерландів.