Фіни вийшли з Оттавської конвенції, а Польща готує навчання — як партнери України реагують на погрози Кремля (ВІДЕО)

ЄС і НАТО повинні триматися разом, щоб подолати можливу агресію з боку Кремля в майбутньому, заявила глава європейської дипломатії Кая Каллас. У відповідь на російсько-білоруські навчання, що готуються, Польща планує провести відповідні військові маневри, а Фінляндія виходить з Конвенції про заборону протипіхотних мін, інформує FREEДОМ.

Фінський парламент проголосував за вихід країни з Оттавської конвенції, яка забороняла збройним силам використовувати протипіхотні міни. У Гельсінкі кажуть прямо — до такого кроку депутатів підштовхнула загроза нападу з боку Росії.

До договору Фінляндія приєдналася в 2011 році, і з того часу утилізувала близько мільйона мін. У парламенті країни вважають, що підписання Оттавської конвенції було помилкою, оскільки Москва не тільки не приєдналася до договору, але весь цей час нарощувала свої озброєння.

“У той час, коли Фінляндія утилізувала свої власні міни відповідно до договору, Росія в 2014 році вторглася до Криму і на Донбас. Окупація Криму і війна на Донбасі стануть прелюдією до широкомасштабної агресивної війни, яку Росія почне в Україні в 2022 році. Однак Фінляндія проспала цю прелюдію. На щастя, ми вчасно прокинулися. Ми швидко вступили в НАТО. Почали вкладати значні кошти в оборону, а тепер ще й повертаємо в ужиток протипіхотні міни”, — заявив депутат парламенту Фінляндії Йоакім Вігеліус. 

Тільки в 2025-му процес виходу з Оттавської конвенції запустили п’ять країн. Перед Фінляндією це зробили Латвія, Литва, Естонія і Польща. Всі вони аргументували це новими загрозами регіональній безпеці, які створює Кремль.  

Головним викликом цього року стане проведення навчань “Запад-2025”, які Москва разом з Мінськом планують провести на території Білорусі у вересні, стверджують у Варшаві. Одночасно з ними, Польща планує розпочати військові маневри під назвою “Залізний захисник”. Варшава буде перебувати в контакті з НАТО, щоб підготуватися до будь-яких сценаріїв з боку Білорусі, заявив президент Анджей Дуда.

“Треба пам’ятати, що ці навчання востаннє проводилися 4 роки тому, восени 2021 року, і їх наслідком стала російська агресія проти України. Частина російських сил стала ще ближче до кордонів Польщі. Тому я думаю, що нам потрібно звернути на це увагу, і нам потрібно чітко донести це до наших союзників по НАТО, тому що це вимагає посиленої уваги. На мою думку, це також вимагає додаткової демонстрації готовності з боку НАТО”, — сказав Дуда.

Про плани Росії вступити у військовий конфлікт з Альянсом протягом наступних двох-трьох років раніше повідомляли аналітики Інституту вивчення війни. В Європейському Союзі такі погрози сприймають серйозно, заявила очільниця європейської дипломатії Кая Каллас. 

За її словами, Росія вже порушує повітряний простір країн-членів ЄС, здійснює провокації поблизу кордонів Європейського Союзу, а також атакує труби і кабелі під водою. Брюссель планує мобілізувати 650 млрд євро на оборонні потреби до 2030 року, наголосила Каллас.

“Минулого року Росія витратила на оборону більше, ніж Європейський Союз разом взятий. Цього року Росія витрачає на оборону більше, ніж на власне охорону здоров’я, освіту та соціальну політику. Неможливо витрачати стільки на збройні сили, якщо не плануєш їх використовувати. Ті, хто межує з Росією, завжди більше відчували провокації, ті з нас, хто пережив історію з радянським імперіалізмом, відчувають це найбільше. Загроза Росії трансатлантичній єдності та безпеці — це проблема для кожної європейської країни”, — заявила Каллас. 

Українська розвідка має прямі докази того, що Росія готує стратегічні резерви для ведення бойових дій за межами України, заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Щоб зупинити агресора, партнери Києва повинні послабити Москву за допомогою санкцій і дипломатичної ізоляції, зазначив глава МЗС. 

“Нам потрібна повна дипломатична мобілізація, щоб зупинити цю війну. Це не про Україну. Путін розуміє тільки силу. Ось чому так критично важливо в правильний момент застосувати санкції. Можливо, вже настав відповідний час розпочати процес визнання Росії терористичною державою”, — сказав Сибіга.

У світлі зростаючих загроз безпеці для країн НАТО, держави Північноатлантичного альянсу повинні збільшити оборонні витрати до 5% від ВВП, заявив глава організації Марк Рютте. Збільшення військових бюджетів і нову стратегію НАТО країни Альянсу обговорять на майбутньому саміті, який розпочнеться 24 червня в Гаазі.

Читайте також: Парламент Фінляндії проголосував за вихід із Конвенції про заборону протипіхотних мін

Як повідомлялося раніше, в умовах ескалації гібридних загроз з боку Росії країни Балтії послідовно посилюють заходи національної безпеки та внутрішньої політики, прагнучи мінімізувати потенційні ризики. Останні рішення Латвії та Естонії демонструють посилення оборонної та законодавчої протидії, що відображає загальну тенденцію регіону до захисту суверенітету і зниження впливу Кремля.