100 днів тому Україна погодилася на припинення вогню, а Росія його відкинула: як можна натиснути на Кремль (ВІДЕО)

Росія саботує кожну спробу зупинити війну. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Кремль відкинув усі мирні ініціативи від США, України та союзників. Сто днів тому Київ зробив крок назустріч — оголосив про готовність припинити вогонь. У відповідь — ракети, брехня та маніпуляції. Президент України вимагає чіткої реакції — санкції проти нафтових і банківських артерій РФ. Як Москва відтягує наступ миру, і хто може це припинити, розбирався FREEДОМ.

Українці розповідають про наслідки ракетних і дронових ударів з боку РФ по населених пунктах України.

• Лариса Білка, постраждала: “Вони ж б’ють по цивільних. Вони воюють проти нас, проти мирних жителів. Вони не воюють десь там у відкриту. Кого вони вбивають? Дітей, жінок і старих”.
• Марія, постраждала: “Гуркіт, тріск… У моїй квартирі повно скла, повно всього, пройти не можна в будинок. Нічого не хочеться — ані їсти, ані пити, нічого. У такі роки так поневірятися… Що ми їм зробили, що ці гади так на нас напали?”

100 днів — саме стільки часу українські мирні міста могли б жити, не боячись щоденних обстрілів з боку Росії. Однак Кремль не зацікавлений у мирних ініціативах і тому не припиняє свої терористичні атаки по Україні. 11 березня 2025 року, за підсумками переговорів у Джидді, столиці Саудівської Аравії, українська та американська делегації погодили ініціативу щодо запровадження 30-денного режиму припинення вогню. Згідно зі спільною заявою сторін, з можливістю продовження перемир’я за обопільної згоди Києва і Москви. Президент Володимир Зеленський тоді чітко заявив: українська сторона готова дотримуватися режиму тиші й чекає того ж від росіян.

“Україна сприймає цю пропозицію, ми вважаємо це позитивним, ми готові зробити такий крок, і Сполучені Штати Америки мають переконати Росію зробити це. Тобто ми погоджуємося, і якщо росіяни погодяться — в той же момент буде тиша… Україна готова до миру. Свою готовність припиняти війну чи продовжувати війну мають показати й у Росії”, — заявив Володимир Зеленський.

Російський диктатор Путін відкинув мирну ініціативу, виправдовуючи це тим, що, мовляв, за цей час ЗСУ нібито почнуть переозброюватися. Він доповнив, що Кремль загалом зацікавлений у припиненні вогню, але в такому, яке усунуло б вигадані Росією першопричини війни.

“І ми за, але є нюанси”, — сказав Путін.

І все ж за посередництва США Україна змогла домогтися від РФ хоча б енергетичного перемир’я. Воно набуло чинності 25 березня. Згідно з домовленостями, російська армія мала припинити атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури — удари, спрямовані на те, щоб позбавити мільйони українців світла і тепла. Утім РФ протрималася недовго — не більше двох днів. Уже 27 березня, за словами президента Володимира Зеленського, російська артилерія завдала удару по енергооб’єктах у Херсоні. За перші два тижні дії угоди Росія порушила її понад 30 разів, наголосили в Міністерстві закордонних справ України.

“У Миколаївській області пошкоджено трансформатор. Ще один трансформатор пошкоджено в околицях Херсона. І також було пошкоджено лінію електропередач у Полтавській області. Усе це вважається порушенням енергетичного перемир’я. Усю цю інформацію ми доносимо до наших партнерів. Докладні факти порушення регулярно направляємо до столиць держав-партнерів і штаб-квартир міжнародних організацій”, — прокоментував порушення енергетичного перемир’я Росією речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий.

У спробах виправдатися за скоєне Москва почала вигадувати якісь порушення з українського боку. Мовляв, Київ почав перший, і Росія лише відповідала на погрози. Але насправді це прикриття для того, щоб Москва могла продовжувати виправдовувати свої обстріли українських міст, адже російський диктатор Путін не прагне миру і справжня його мета — захоплення України.

“Перша базова істина — Росія вийти добровільно з війни не зможе і не хоче. І не буде. Війна — це спосіб існування типу такої держави. Вони відкинули все лушпиння, реалізували концепцію контролю над власними громадянами через війну, і це єдина форма існування путінської держави. Інших форм у цієї держави вже немає. Відповідно, вийти добровільно, наголошую, незалежно від переговорних процесів, вона не зможе”, — зазначив радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк.

Попри небажання Росії рухатися в бік миру, за підсумками переговорів у Джидді російський диктатор Путін запропонував провести прямі перемовини російської та української делегацій у Туреччині. І хоча пропозиція була безпідставною, Київ прийняв і таку можливість. На переговорах Україна і США, які підтримали її вимоги, наполягали на припиненні вогню на фронті щонайменше на 30 днів, щоб після цього почати переговори про мир. Однак Росія вкотре відкинула цю пропозицію. Розуміючи, що Путін знову затягує час, український лідер Володимир Зеленський закликав диктатора особисто зустрітися в Стамбулі, заявивши, що готовий вести переговори в будь-якому форматі. Однак очільник Кремля удав, що жодної пропозиції не було, і відправив до Туреччини делегацію, як зазначив Зеленський, бутафорського рівня.

“Я вважаю, що лідер Кремля має продемонструвати своє лідерство, якщо він готовий до переговорів — треба зустрічатися. Він хотів без будь-яких умов — зустрічаймося. Ми зараз в Анкарі, прилетіли сюди, відправляємо групу в Стамбул. Тут його немає, у Стамбулі його немає. Ми ж не можемо бігати по всьому світу і шукати людину… Ні часу зустрічі, ні адженди, ні високого рівня делегації. Це особиста неповага”, — заявив під час візиту до Туреччини Зеленський.

Для України наближення миру — основна мета. Тому українська сторона залишилася і на таких переговорах. Але, як виявилося, це була чергова гра Путіна. Після двох раундів зустрічей у Стамбулі та досягнутих домовленостей щодо масштабного обміну військовополоненими Росія представила свій так званий “меморандум” мирного врегулювання. На ділі — це був ультиматум. У документі містилися вимоги передати Росії українські території, які російська армія навіть не контролює. А за даними журналіста видання The Economist Олівера Керрола, очільник російської делегації Мединський прямо погрожував: наступного разу Москва вимагатиме передання ще двох інших областей України. Відповідь на таку агресивну риторику може бути тільки одна, вважають в Офісі президента України.

“Примус і ще раз примус. Примус може бути тільки у двох напрямах. Це різке скорочення можливостей фінансувати війну, це те, про що президент Зеленський неодноразово говорив, це санкції заборонного характеру. І друге — це порівнянний рівень мілітарної підтримки. Росія отримує її від КНДР, РФ отримує можливість фінансувати власне мілітарне виробництво. Ось Україна теж повинна мати можливість фінансувати в більшому обсязі власні мілітарні виробництва і мати можливість отримувати зброю від наших партнерів”, — упевнений радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк.

Слідом за Україною і Європа усвідомила справжню мету Кремля — затягування часу під прикриттям переговорів. У відповідь — нові обмежувальні заходи щодо Москви та посилення військової підтримки України стали ключовими елементами європейської стратегії. Після чергового масованого авіаудару по Києву головна дипломатка ЄС заявила, що Євросоюз зобов’язаний продовжувати тиск на країну-агресора.

“Російські війська завдали одного з найбільш руйнівних авіаударів по Києву з моменту повномасштабного вторгнення в Україну. Росія продовжує невпинно атакувати, націлюючи свою зброю на мирних жителів і затягуючи війну. Це ще одна ознака того, що Росія просто не зацікавлена в мирі, тому ми повинні продовжувати чинити тиск”, — акцентувала верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

Ще один західний партнер Києва — США — поки що не поспішає запроваджувати руйнівні для російської економіки санкції. В арсеналі американського Сенату вже лежить законопроєкт про 500-відсоткові мита на російську нафту. Документ підтримують 82 американських сенатори зі 100. Усі вони чекають зеленого світла від Дональда Трампа, однак той ще вичікує.

“Я чекаю, коли буде підписано угоду. І не забувайте, що санкції коштують нам багато грошей. Коли я вводжу санкції проти будь-якої країни, це коштує США багато грошей, величезних грошей. Це не просто “підпишімо документ”. Йдеться про мільярди та мільярди доларів. Санкції — це не так просто. Це не просто дорога з одностороннім рухом”, — сказав президент США.

Оскільки Європейський Союз і Велика Британія демонструють єдність у підтримці України та протистоянні російській агресії, Кремль робить ставку на більш вразливу ланку — американську адміністрацію. На думку аналітиків, диктатор Путін не прагне миру, його завдання — тягнути час, розраховуючи, що президенту США в якийсь момент просто набридне намагатися зупинити російську агресію проти України.

“На жаль, Путін знає, як треба спілкуватися з Трампом. Він знає, на які больові точки треба тиснути. Він знає, як зробити Трампу якісь там компліменти. У Трампа потім після таких розмов змінюється взагалі уявлення про Росію. Але дуже скоро, я думаю, вся його команда вже з усією очевидністю буде прямо вказувати президенту Сполучених Штатів на те, що відбувається, і що Путін насправді миру не хоче”, — пояснив політолог Ігор Рейтерович.

Про схожий сценарій говорить і колишній радник Дональда Трампа з національної безпеки Фред Флейц. В інтерв’ю Politico він наголосив, що Трамп відчуває неповагу з боку Путіна, який продовжує ігнорувати будь-які спроби вести серйозний діалог про мир. Саме тому, за словами Флейца, Трамп може завдати санкційного удару по Росії вже найближчими тижнями. Водночас глава Білого дому може залишити “вікно” для можливого відновлення переговорів.

Читайте також: США вже розуміють, що Росія використовує дипломатію для затягування часу, але не тиснуть на Кремль — Подоляк