Україна стане членом НАТО, попри складнощі, з якими зіткнеться на шляху — огляд заяв (ВІДЕО)

Україна буде в НАТО, переконаний президент Естонії Алар Каріс. Він закликав не розчаровуватися через те, що наразі для інтеграції Києва до Альянсу немає політичної волі всіх союзників і нагадав, що після давньої політики нейтралітету до Альянсу нещодавно долучилися Фінляндія та Швеція. Україні потрібні гарантії безпеки. У довгостроковій перспективі вона стане членом блоку, запевнив глава Естонської держави. У перспективах взаємодії Україна — НАТО розбирався телеканал FREEДОМ.

Президент України Володимир Зеленський отримав офіційні запрошення на саміти НАТО, Європейського Союзу та G7 (“Групи семи”), повідомив речник українського Міністерства закордонних справ Георгій Тихий. Він зазначив, що від саміту Північноатлантичного альянсу Київ чекає сильних рішень.

“Для нас, як для держави, є важливим наповнення цієї зустрічі. Нам важливо, щоб за підсумками цього саміту було отримано сигнал сили і єдності, зокрема того, що стосується України. Зараз ведеться робота над тим, щоб вийти на підсумкові рішення, які будуть за підсумками саміту НАТО в Гаазі. На нашу думку, сьогодні саміт Альянсу неможливий без участі України, тому що така реальність. На сьогодні війна Росії проти України — це найбільший виклик безпеці нинішнього століття”, — заявив речник дипломатичного відомства України.

Обіцянка лідерів країн НАТО в майбутньому прийняти до Альянсу Україну залишається чинною, навіть якщо не буде зафіксована у фінальному комюніке за підсумками саміту. Генеральний секретар блоку Марк Рютте наголосив, що незворотність євроатлантичного курсу України підтверджено на найвищому рівні, і ця позиція залишиться незмінною.

“Незворотний шлях України до НАТО існує, і я припускаю, що він збережеться і після саміту. Буде він знову включений у комюніке чи ні, я думаю, це не має значення, тому що всі домовленості залишаються чинними”, — акцентував генсек НАТО.

На саміті в Гаазі розглянуть можливість включення внесків на оборону України до нового цільового показника витрат. Союзники мають намір витрачати щонайменше 5% валового внутрішнього продукту (ВВП) на оборону, включно з кіберзахистом і допомогою Україні. Це принципове питання для безпеки на континенті, переконані в Північноатлантичному альянсі. Марк Рютте вважає, що Росія може спробувати атакувати НАТО через п’ять років. Військова машина Путіна не сповільнюється, а набирає обертів, зазначив він.

За три місяці країна-агресор виробляє стільки боєприпасів, скільки весь блок за рік. Через загрозу відкритої агресії Росії країни-члени НАТО мають збільшити видатки на виробництво та модернізацію озброєнь. І насамперед посилити протиповітряну оборону.

“Міністри оборони країн НАТО погодили нові амбітні цілі. Точні деталі засекречені, але нам необхідно на 400% наростити протиповітряну і протиракетну оборону. Ми бачимо в Україні, як Росія здійснює терор зверху, тому ми зміцнюватимемо щит, що захищає наше небо. Нашим військовим також потрібні тисячі бронемашин і танків, мільйони артилерійських снарядів, і ми повинні подвоїти наші допоміжні можливості, такі як логістика, постачання, транспорт і медична підтримка”, — заявив генеральний секретар НАТО.

Через загрозу з боку Москви, що зростає, до збільшення витрат на оборону готові сусіди Росії — країни Балтії. Президент Естонії Алар Каріс пообіцяв, що 2026 року Естонія витратить на ці цілі понад 5% ВВП.

“Ми не тільки посилюємо свої протиповітряні сили, але й будемо виробляти більше боєприпасів, а також зміцнимо військову промисловість країни. Ми знаємо, що у нас є сусід, і цей сусід проявляє агресію не тільки зараз в Україні, але й проявляв її раніше. У якийсь момент ми забули про амбіції Росії захопити землі сусідів, що закладено в її генах”, — заявив в інтерв’ю LRT президент Естонії Алар Каріс.

Одна з найбільш вразливих країн для можливого нападу Росії — Литва. Експерти попереджають, що російська армія може спробувати атакувати через Сувальський коридор (ділянка землі на кордоні між Литвою і Польщею, що розділяє російський ексклав Калінінград і союзника Росії — Білорусь). Проте міністр оборони Литви Довілє Шакалене заявила, що Вільнюс ніколи не відмовиться від ідеї членства України в НАТО. Чиновниця наполягає — остаточне рішення про приєднання мають ухвалювати виключно учасники Альянсу, а не Путін.

Члени комітетів у закордонних справах парламентів Естонії, Латвії та Литви на спільному засіданні одноголосно заявили про свою тверду підтримку суверенітету і територіальної цілісності України. У спільній заяві парламентарії наголосили — перемога України та її інтеграція в НАТО і Євросоюз стануть ключем до встановлення справедливого миру в Європі.

Читайте також: Німеччина розглядає можливість збільшити суму допомоги Україні — підсумки зустрічі Зеленського та Пісторіуса (ВІДЕО)

Нагадаємо, в НАТО повідомили, що планують розширити можливості супутникового моніторингу. Новий інструмент дозволить Альянсу вперше охоплювати “величезні території”, фіксуючи маневри, переміщення військ і бойові дії в Україні та на кордонах Росії зі східними країнами Альянсу.

Читайте також: Україна із союзниками вибудовує курс довгострокової оборони — подробиці (ВІДЕО)