Румунія підтвердила вірність європейському та проукраїнському вектору: результати президентських виборів проаналізували експерти

Політична криза в Румунії завершилася — у країні обрали нового президента. Ним став мер Бухареста Нікушор Дан. Його опонент Джордже Сіміон із правої партії “Альянс за об’єднання румунів” спочатку відмовлявся визнати поразку, але після остаточного підрахунку голосів визнав результати виборів.

Як відбулися вибори в Румунії

18 травня в Румунії відбувся другий тур повторних президентських виборів. За результатами першого туру, які відбулися 4 травня, до нього вийшли проєвропейський мер Бухареста Нікушор Дан і представник правого “Альянсу за об’єднання румунів” Джордже Сіміон, якого вважають антизахідником, хоча він це заперечує. У першому турі лідирував Сіміон із 40,96% голосів, підтримка Дана 4 травня становила 20,99%.

Але другий, вирішальний тур змінив розставляння сил. За офіційними даними, після підрахунку 100% голосів Нікушор Дан отримав 53,6% голосів виборців. Це відрив від конкурента більше, ніж на 7%. Результат Джордже Сіміона — 46,4%. Перевагу проєвропейського кандидата його антизахідний опонент не став оскаржувати.

“Ми програли другий тур виборів. У мене було понад 5 млн голосів. Мій суперник переміг із додатковим 1 млн голосів. Ми не можемо звинуватити в істотній фальсифікації бюлетенів, ми продовжимо представляти суверенний, патріотичний, консервативний рух у Румунії, і ми продовжимо боротися разом з усіма суверенними патріотами та консерваторами в усьому світі за свободу, за Бога, за сім’ю і за наші спільні ідеї”, — сказав Джордже Сіміон.

Згідно з уточненими даними, за Нікушора Дана проголосували майже на 830 тис. осіб більше. Його результат — близько 6 млн 170 тис. голосів, тоді як Сіміона підтримали приблизно 5 млн 340 тис. виборців.

Кандидат-переможець також звернувся до своїх прихильників.

“Вибори — це питання громади. На сьогоднішніх виборах перемогла громада румунів, яка хоче глибоких змін у Румунії. Спільнота, яка хоче належного функціонування державних інститутів. Спільнота, яка хоче зниження корупції. Спільнота, яка хоче успішного економічного середовища”, — заявив Нікушор Дан.

Президент України Володимир Зеленський уже привітав Нікушора Дана з перемогою, назвавши її “історичною”. Так само він провів телефонну розмову з новообраним президентом Румунії. 

“Поважаємо Румунію і вибір румунського народу. Це країна, від якої багато що залежить у питаннях безпеки. Ми дуже вдячні за внесок у захист життів наших людей. Важливо, що підтримка України продовжиться. Румунія розуміє, наскільки важливою є боротьба за свободу і справедливість. Запросив Нікушора Дана приїхати в Україну. Також обговорили найближчу можливість зустрітися”, — повідомляється в Telegram-каналі президента України. 

З перемогою проєвропейського кандидата Дана привітали також президент Європейської ради Антоніу Кошта і президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Вони відзначили активну участь румунів у голосуванні.

“Вони обрали обіцянку відкритої та успішної Румунії в сильній Європі. Давайте разом виконувати цю обіцянку”, — написала фон дер Ляєн у соцмережі X.

Для багатьох виборців визначальним фактором для участі у виборах стало збереження проєвропейського курсу Румунії. Інша частина тих, хто голосує, вважає, що головний медіанаратив цих виборів про протистояння проєвропейського та антиєвропейського кандидатів — перебільшення, а різниця між Даном і Сіміоном — умовна.

Ще один важливий фактор виборів — позиція громадян Молдови, багато з яких також мають паспорти Румунії. Для них це відкриває багато можливостей: інтегруватися в європейський ринок, подорожувати та працювати в Євросоюзі.

Кандидат Джордже Сіміон, який програв, виступав за припинення військової допомоги для України та критично ставиться до керівництва Європейського Союзу. Напередодні повторного голосування кандидат провів тур європейськими столицями і його риторика значно пом’якшилася. Так, він заявив, що готовий проводити пронатовську і проєвропейську політику, оскільки для нього важливі відносини й зі США, і з ЄС.

Нагадаємо, 24 листопада 2024 року відбулися вибори президента Румунії, на яких більшість голосів здобув ультранаціоналістичний і проросійський кандидат Келін Джорджеску. Другий тур очікувався 8 грудня, оскільки в першому турі жоден із кандидатів не набрав понад 50% голосів. Однак 6 грудня Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру виборів через втручання у виборчий процес. Спецслужби Румунії заявили, що кандидат-переможець міг скористатися незаконною підтримкою з боку РФ. 

Центральна виборча комісія (ЦВК) Румунії відхилила кандидатуру проросійського політика Келіна Джорджеску на повторних президентських виборах. Прокуратура також відкрила проти нього кримінальну справу, звинувативши в підбурюванні до дій, спрямованих проти конституційного ладу країни.

Результати виборів у Румунії в оцінці експертів

Як результати президентських виборів вплинуть на відносини Румунії та України, Європейський Союз і НАТО? Чому в європейських країнах виборці починають дедалі більше підтримувати кандидатів від правих сил? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Олеся Яхно, політолог;
• Олексій Буряченко, політолог;
• Сергій Герасимчук, експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма”.

ОЛЕСЯ ЯХНО: На виборах вирішувався геополітичний курс Румунії

— 2024 року вибори відбулися більш ніж у 70 країнах світу, зокрема в багатьох демократичних державах. Минулий рік можна схарактеризувати як досить складний для демократії — особливо в електоральному сенсі. Кампанії були напруженими, багато виборів супроводжувалися протестами, як, наприклад, у Грузії. Дуже напруженою була ситуація і в Молдові.

У листопаді в Румунії відбулися президентські вибори, і в першому турі несподівано переміг ультраправий кандидат — Келін Джорджеску. Це викликало резонанс і почалося вивчення причин: як таке могло статися? Верховна рада скасувала результати першого туру, пославшись на втручання з боку Росії, зокрема інформаційне, через соцмережі.

Але важливо розуміти: все зводити виключно до втручання Росії неправильно. Так, вона активно втручається, особливо в тих країнах, які відіграють важливу роль усередині західних альянсів. Румунія в цьому контексті важлива і для Молдови, і для України, і для захисту східного та південного флангів ЄС і НАТО.

Між першим туром у листопаді та повторним голосуванням — 4 і 18 травня — у Румунії ще відбулися парламентські вибори в грудні 2024 року. Центристська коаліція тоді перемогла, але ультраправі партії в сукупності отримали близько 32% місць — це серйозна частка.

Так, є глобальні причини — пандемія, війна, енергетична криза, перерозподіл ресурсів, економічна турбулентність. В авторитарних режимах виборів немає, а в демократіях, якщо виникають проблеми, виборці шукають альтернативу. Але є і внутрішні причини: висока інфляція, дефіцит бюджету — найвищий у ЄС, відтік молоді. Наприклад, у Румунії найменша кількість молоді з вищою освітою серед країн ЄС, тому що вона виїжджає в пошуках можливостей.

Це поєднання чинників — внутрішніх, глобальних і зовнішнього впливу з боку Росії — і зіграло свою роль. І хоча обидва кандидати, як би вони не відрізнялися у ставленні до ЄС і Заходу, все одно визнають Росію головною загрозою.

Геополітичний контекст на виборах у Румунії був актуалізований, хоч і не звучав безпосередньо. Перемога того чи іншого кандидата може вплинути на зовнішню політику, особливо в контексті безпеки східного флангу ЄС і НАТО.

Важливо зазначити: скасування результатів виборів у листопаді, по суті, зіграло на руку Джорджу Сіміону, який тоді був лише четвертим. Він зумів перехопити електорат іншого ультраправого кандидата, чиї результати було анульовано, і за цей час зміцнив позиції. Це теж потрібно враховувати.

Громадяни Молдови з подвійним громадянством активно голосували за проєвропейського кандидата, розуміючи, що від курсу Румунії залежить і їхнє майбутнє. Також високу активність проявила діаспора, хоча голоси розподілилися по-різному. Для центристів це сигнал — потрібно інакше комунікувати з виборцями, особливо щодо складних питань.

Румунія — країна Чорноморського регіону. Ми не раз чули про потрапляння на її територію уламків дронів. Румунія бере активну участь в обговоренні питань перемир’я, озвучує ризики, пов’язані з Росією. Вона важлива не тільки як член ЄС і НАТО, а і як елемент регіональної безпеки. РФ, безумовно, зацікавлена в тому, щоб “вибити” такі країни з альянсів або послабити їхні позиції.

Якщо говорити про довгострокові виклики та формування системи регіональної безпеки — навіть без формального членства України та Молдови в НАТО — такі альянси між країнами-членами та нечленами НАТО все одно будуть вкрай важливими.

ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: Румунія зберегла проукраїнський курс

— Ультраправі рухи зараз особливо популярні в Європі. Це, зокрема, ті сили, які активно критикують ліберальну політику Європейського Союзу, і в рамках цієї критики вони виступають проти допомоги Україні

Росії на руку роз’єднана Європа, яка не здатна домовитися навіть з незначних питань. 

Ось зараз ми бачимо, як Конституційний суд Румунії скасував перший тур виборів 2024 року [через втручання РФ]. І якщо дивитися загалом, то Росія стає “червоною лінією” — вона активно впливає на ультраправі сили, зокрема через фінансову підтримку. 

Спочатку РФ використовує ультраправі сили в Європі як виразників внутрішніх опозиційних інтересів, а потім уже — для реалізації власних геополітичних цілей.

У Румунії ситуація двояка. З одного боку, можна видихнути — адже демократичний кандидат, який виступає за співпрацю з ЄС і підтримку України Нікушор Дан, все ж таки переміг. Інтрига на виборах, до речі, була серйозна.

Джордже Сіміон — по суті, ставленик відстороненого кандидата Келіна Джорджеску. Він забрав собі всі голоси останнього, оскільки пообіцяв йому місце в уряді в разі своєї перемоги. Джорджеску зняли з виборів через зв’язки з РФ. У підсумку Сіміон набрав майже 41% голосів у першому турі, тоді як Нікушор Дан — лише 21%.

Ліберально-демократичні сили об’єдналися навколо кандидата Дана. Його підсумковий результат — майже 54%. Це стало можливим завдяки політичній риториці самого мера Бухареста, підтримці з боку Європейського Союзу, підтримці Молдови, голосам жителів Бухареста (у деяких районах за нього проголосували від 60 до 73%), підтримці діаспори та рекордній явці — 65%, найвищій за останні 10-15 років.

Таким чином Румунії вдалося зупинити деструктивний вплив ультраправих сил, які з великою ймовірністю були пов’язані з РФ. Багато румунів не хотіли, щоб країна перетворилася на “другу Угорщину” — тобто стала сателітом прем’єра Віктора Орбана з проросійським курсом. Це хороший сигнал не тільки для Брюсселя, а й для України.

Румунія відіграє важливу роль для України: порти цієї держави використовуються для експорту українського зерна та іншої продукції коридором Румунія — Болгарія — Туреччина. Якби прийшов до влади кандидат із проросійською риторикою, у нас виникли б серйозні проблеми й з експортом, і в дипломатичному сенсі, особливо на тлі війни, що триває.

Тому президент України Володимир Зеленський уже привітав переможця Нікушора Дана. Це привід порадіти, адже дружня нам Румунія зберігає проукраїнський курс.

СЕРГІЙ ГЕРАСИМЧУК: Робітничий клас у Європі частіше підтримує правих кандидатів

— Феномен проросійського кандидата — це щось нове для Румунії. Але, якщо говорити відверто, той же Джордже Сіміон зовсім не позиціював себе як проросійський кандидат. Ба більше, він відкрито заявляє, що проти підтримки України — але це не робить його проросійським, бо в самій Румунії проросійських настроїв небагато.

Інша річ, що Симеон активно використовує одразу кілька тем, які дозволяють йому здаватися “своїм”. Він подавав себе як несистемного кандидата і саме це допомогло йому набрати високі бали на тлі кандидатів від системних партій.

Джордже Сіміон апелював до простого румуна, обіцяючи його захищати. Він говорив, зокрема, про транзит підтримки України, але не з позицій підтримки Росії, а з акцентом на захист інтересів румунських фермерів. Він обіцяв не дозволити виведення грошей за кордон, адже вони потрібні простим громадянам Румунії.

Є ще один важливий момент — соціально-економічна нерівність. Бухарест сильно відрізняється від решти країни за рівнем розвитку. Навіть є приказка: “Бухарест — і все інше”. Це дозволило Джорджу Сіміону грати на темі “еліт проти народу”. Він виступає як представник глибинки, протиставляючи себе столичним елітам, хоча сам ніколи та не був частиною керівної верхівки — у жодній із великих партій.

Що стосується діаспори, то її голосування варто розглядати у двох аспектах. Так, багато румунів за кордоном дійсно проголосували за Сіміона. Це здебільшого представники так званої “синьої” (некваліфікованої) робочої сили, яка перебуває в Німеччині, Італії та інших країнах. А якщо подивитися, як голосує цей клас загалом, то по всій Європі вони підтримують правих радикалів.

Але є й інша частина діаспори — молдовська. Було приємно бачити зростання підтримки в Молдові: у першому турі вона проголосувала за Нікушора Дана. Навіть президентка Молдови Майя Санду, яка теж має румунське громадянство, проголосувала й активно агітувала за Нікушора Дана. Тобто, румунська діаспора — за Сіміона, а молдовська з румунськими паспортами — за Дана.

Читайте також: Папа Римський Лев XIV зійшов на престол: подробиці інтронізації та оцінка кроків понтифіка щодо встановлення миру в Україні