Білорусь створює штучну міграційну кризу — як відповість ЄС на приховані атаки Росії (ВІДЕО)

РФ посилює гібридні атаки, спрямовані на дестабілізацію європейських країн. Російські хакери націлилися на державну службу Нідерландів, заявило нідерландське агентство військової розвідки MIVD. Крім кібероперацій та актів шпигунства, Мінськ і Москва продовжують тиснути на ЄС, організовуючи потоки нелегальних мігрантів до кордонів держав блоку. Які заходи у відповідь на загрози готує Європа, розповідає FREEДОМ.

Польща зупинила чергову спробу масового прориву кордону з Білорусі. За даними польських прикордонників, із 18 до 21 квітня зафіксовано понад 250 спроб незаконно потрапити в країну.

“Усі вони були припинені. За пособництво затримано двох осіб. У бік польських патрулів кидали каміння”, — повідомила Прикордонна варта Польщі.

У навмисному відправленні мігрантів для тиску на ЄС влада Польщі звинувачує підконтрольний Москві Мінськ. Сьогодні, за словами міністра внутрішніх справ Польщі Томаша Семоняка, така гібридна агресія з боку Білорусі не слабшає.

“Ми б хотіли, щоб ці переходи були відкриті, щоб вони нормально функціонували. Поки Білорусь поводитиметься подібним чином щодо польської держави, я не бачу можливості щось змінити в цій сфері”, — сказав Семоняк.

Міграційна криза на східному кордоні Польщі та балтійських держав виникла з літа 2021 року. Після цього охорону кордонів посилили. Зокрема, Польща побудувала 5-метровий паркан на кордоні з Білоруссю протяжністю близько двохсот кілометрів. Тепер модернізують бар’єр.

“Було встановлено додаткову лінію камер для спостереження за зовнішньою стороною сталевої огорожі на кордоні, встановлені світлодіодні світильники для освітлення технічної дороги, а також створені додаткові точки спостереження для охорони водопропускних труб. Крім того, для класифікації сигналів тривоги від волоконно-оптичних кабелів виявлення використовувався механізм штучного інтелекту”, — йдеться на сайті Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі.

Таким же шляхом іде Литва. У відповідь на нові геополітичні виклики поточного року Міністерство внутрішніх справ країни планує оновити системи спостереження на чотирьох прикордонних пунктах з Росією. Вартість проєкту становить 16 млн євро.

Крім того, у відомстві анонсували модернізацію і зміцнення маршруту через Сувальський коридор. Це ділянка кордону Литви та Польщі завширшки 100 км, яка на заході межує з Калінінградською областю Росії, а на сході — з Білоруссю.

“Ці дороги є критично важливими для нас з погляду безпеки та оборони. Вони завжди були частиною нашого цивільно-військового планування як ключові наземні маршрути для підтримки союзників під час кризи”, — заявив заступник міністра оборони Литви Томас Годляускас у коментарі Politico.

У Гельсінкі відкривати східний кордон із Росією теж не поспішають. Фінський уряд поетапно закрив усі пункти пропуску з РФ у 2023 році, звинувативши її в тиску на владу Фінляндії за допомогою організації переміщення нелегальних мігрантів. Після перегляду рішення в середині квітня 2025-го, його залишили без змін.

“Загроза відновлення і розширення [міграційної кризи] залишається тією самою мірою, якою вона спостерігалася раніше, вона, як і раніше, велика. Якщо це явище продовжиться, воно серйозно загрожуватиме національній безпеці Фінляндії та громадському порядку в країні”, — сказано на сайті Міністерства внутрішніх справ Фінляндії.

Якщо рівень небезпеки зростатиме, Естонія замінує кордон із Росією, заявив представник інженерних військ Сил оборони країни Айнар Афанасьєв. Використання протипіхотних мін заборонено Оттавською конвенцією. Її учасники — всі країни Європейського Союзу. Китай, Росія, США, Індія і Пакистан до конвенції так і не приєдналися.

У березні цього року через гібридні атаки Росії та Білорусі проти країн ЄС, у Литві, Латвії, Естонії та Польщі оголосили про вихід з угоди про заборону протипіхотних мін.

Читайте також: Напруга посилюється: як країни ЄС відповідають на провокації Росії та Білорусі (ВІДЕО)

Раніше розвідка Нідерландів повідомила, що Росія посилює гібридні атаки на держустанови країни. Кібероперації охоплюють усе: від фізичного саботажу критично важливої інфраструктури до кампаній із дезінформації.