Людей у російській армії не цінують. Завдання командирів — “покласти” якомога більше народу. І ця тактика не змінюється. Про це розповів російський військовополонений Ігор Гриненко, передає FREEДОМ.
Російський військовополонений Ігор Гриненко зізнався, що на війну пішов, щоб заробити грошей на лікування. У нього виявили гепатит C. Чоловікові обіцяли, що він охоронятиме окуповану Запорізьку атомну електростанцію (АЕС). Але Гриненко опинився на передовій.
“Мені потрібні були гроші [на лікування], близько пів мільйона рублів. Загалом, я поставив собі за мету заробити ці гроші. У пошуках зіткнувся з представником адміністрації з набору рекрутів на “СВО”. Він сказав, що є робота — небрудна, не особливо важка, мовляв, будеш охороняти Запорізьку АЕС протягом року, треба підписати контракт на рік. Я погодився. Це був 2024 рік, 26 лютого — день підписання контракту”, — розповів військовополонений.
В українському полоні, за його словами, до росіян ставляться добре, немає жодних знущань.
“Нормальне ставлення. Навіть дали відразу покурити, поїсти. Я не очікував такого нормального ставлення. Нам говорили протилежне, що знущаються над полоненими. Взагалі, навіть близько такого не було. Про ті звірства з боку українських військовослужбовців щодо російських військовополонених, — я їх не бачив. Я бачив тільки нормальне ставлення до військовополонених”, — сказав Гриненко.
За словами росіянина, людей у російській армії не цінують. Відправляють на штурми групу, вона гине, потім — відправляють нову.
“У них завдання — якомога більше набрати народу, ” м’яса». Яке потім використовують ось так от, як мене”, — наголосив він.
Гриненко не приховує: ставлення російського командування до людей його, м’яко кажучи, покоробило.
“Як це, коли громадяни твоєї ж країни, я про начальство зараз говорю, щоб так поводитися. У чому сенс там, я взагалі зрозуміти не можу. Просто, що більше народу покласти, чи що. Ну, вихлопу практично взагалі жодного. Просто народ, один за одним, кладуть, кладуть. При мені, нашу дев’яту роту вже оновлювали рази три тільки. Ось так от. Для начальства ми всяко не свої якісь. Якісь чужі. З таким ставленням до своїх не ставляться. Навіть не знаю, як це назвати. Наче в них завдання — покласти якомога більше народу. В мене таке склалося враження. Тому що тактика не змінюється”, — сказав Гриненко.
Своїм співгромадянам він радить не лізти у “войнушки”. Вдома, каже, краще — з рідними та близькими.
“Не лізьте ви у жодні війнушки. Вдома з дітьми, з дружинами, з сім’ями, з мамами, з татами, з друзями будьте. Не треба нікому нічого доводити. Вдома — воно краще. Повірте мені, з рідними і близькими веселіше. Не треба нікуди тягнутися, ризикувати власним життям заради чогось незрозумілого. Не треба когось змушувати якось жити, кудись вступати чи не вступати. Нехай кожен сам вирішує, що йому робити і як жити. Не треба нікому нічого нав’язувати”, — сказав військовополонений.
Читайте також: Із батальйону 60% — “двохсоті”: курські строковики розповіли, як здалися в полон














