Путін розгнівав багатьох партнерів України, які вірили в переговорний трек — варіанти дій у відповідь назвав політолог

Президент США Дональд Трамп продовжив дію ухвалених раніше санкцій щодо Росії ще на один рік. Але безперервні атаки РФ по мирних українських містах повинні об’єднати союзників України в питанні введення більш жорстких санкцій проти країни-агресора. Не менш важливу роль у підтримці сьогодні відіграє і світова дипломатія. Таку думку в ефірі телеканалу FREEДOM висловив політолог, голова Центру аналізу та стратегії Ігор Чаленко.

“Дипломатія не тільки підтримує зараз Україну у відсічі російській агресії, але необхідна для координації подальших дій, для того, щоб примусити російського агресора відмовитися від тих дій, які навпаки зараз посилюються в руслі нібито мирного треку”, — зазначив він.

Коментуючи заяву президента Володимира Зеленського про те, що війна РФ проти України закінчиться переговорами, політолог наголосив: так чи інакше, крапку буде поставлено саме дипломатією.

“Тому зустріч у Люксембурзі, [яка відбулася вчора, 14 квітня], тим і цінна, що на такому високому рівні десятки міністрів закордонних справ країн Європейського Союзу, а також країн-кандидатів, безпосередньо й Україна (пан Сибіга вмикався онлайн) усе-таки змогли обговорити і подальшу санкційну політику, і роботу “коаліції охочих”, і подальші кроки”, — наголосив Чаленко.

Небажання Путіна йти на зближення, а також продовження атак по мирних українських містах з боку РФ об’єднує міністрів закордонних справ і європейських партнерів України в питанні посилення санкцій щодо Російської Федерації, вважає експерт.

“Уже зараз видно орієнтири щодо 17-го пакету [санкцій], який мають ухвалити орієнтовно в травні. Це якраз показує, що Путін дійсно розгнівав багатьох партнерів, які вірили у швидкий переговорний трек після того, як Трамп став президентом. Але цього не відбувається, знову-таки, через небажання кремлівського режиму, через небажання конкретно Путіна”, — акцентував політолог.

Зараз, за його словами, у партнерів України є всі можливості посилити санкції щодо Російської Федерації.

“Це насамперед тіньовий флот. І дуже добре, що в Сенаті Сполучених Штатів внесли законопроєкт про забезпечення санкцій щодо тіньового флоту. Але знову-таки, під обмеженнями зараз трохи більше ніж 180 танкерів, які використовуються Путіним як тіньовий флот. Але загалом, за різними оцінками, таких танкерів налічується близько тисячі. Одна Україна дає список із практично 700 танкерів, великих, маленьких, які використовувалися в забезпеченні тіньового експорту з боку Російської Федерації. Тому дійсно можна збільшувати тут кратно”, — зазначив Чаленко.

Також необхідно зменшувати обмежену вартість нафти марки Urals, вважає експерт.

“За барель зараз встановлено 60 дол. Виходячи з останніх тенденцій у світі, коли нафта марки Urals наблизилася до 50 дол., ми перебуваємо в дивній ситуації. З одного боку, добре, що ціна нафти падає, але з іншого боку, кількість ринків, де ця нафта може бути доступна, збільшується. І на цьому може зіграти Російська Федерація. Необхідна реакція країн G7 для того, щоб опускати цей бар’єр, цю стелю, хоча б до 45 доларів. Краще 40 доларів. Ми пам’ятаємо, що 44 дол. — це поріг собівартості видобутку нафти для Російської Федерації”, — акцентував Чаленко.

Також необхідно зменшувати монополію “Росатома” і повністю відрізати Росію від системи міжнародних банківських платежів SWIFT, підсумував політолог.

Читайте також: Україна — у центрі уваги: дипломати країн ЄС проводять зустріч у Люксембурзі (ВІДЕО)

Нагадаємо, міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс зазначив, що Вільнюс наполягатиме на обмеженнях проти російської корпорації “Росатом”, експорту скрапленого природного газу (СПГ) і заходах проти тіньового флоту РФ.

Читайте також: У США немає бажання дотискати Росію, вони тиснуть на союзників — думка політолога