Про безпеку України в небі, на морі та на землі сьогодні, 10 квітня, говорили в Брюсселі. У штаб-квартирі НАТО відбулася зустріч партнерів Києва: учасників “коаліції охочих”. У ній взяла участь і делегація України, яку очолив міністр оборони Рустем Умєров. За його словами, ця зустріч — стратегічний крок до модернізації архітектури безпеки в Європі. За подіями в Бельгії стежив спеціальний кореспондент FREEДOM в Європі Віталій Сизов.
Це четверта зустріч “коаліції охочих”. Понад 30 країн висловили готовність брати участь у процесі підтримання миру в Європі за допомогою сил стримування.
Сьогодні вперше відбулися переговори у форматі міністрів оборони, що свідчить про узгодження основних рамок співпраці на політичному рівні. Учасники обговорили можливі параметри майбутньої місії. З доповідями виступили начальник Штабу оборони Збройних сил Великої Британії адмірал Тоні Радакін і начальник Генерального штабу Франції Тьєрі Буркхард. Обидва воєначальники нещодавно відвідали Україну, тому їм було що розповісти колегам.
Присутні в Брюсселі зосередилися на питаннях, як могло б працювати оперативне планування коаліції.
“Важливо, що після військового планування, яке відбулося останніми тижнями, у нас сьогодні була політична дискусія стосовно того, якою є потенційна місія, якою буде мета, яким буде мандат, що ми робитимемо за різних сценаріїв. Наприклад, якщо відбудеться якась ескалація, пов’язана з Росією. Також, як це все пов’язано з потенційною місією моніторингу. Я думаю, важливо обговорити ці ключові та фундаментальні питання”, — заявив міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс.
Зустріч глав оборонних відомств відбулася у штаб-квартирі НАТО — це важливий символ. Таке місце проведення показує тісний зв’язок майбутньої місії з Альянсом. Особливе значення має можлива участь США як найбільшого члена НАТО, що могло б суттєво посилити місію.
Учасники зустрічі акцентували на необхідності зміцнювати українську армію, як основну гарантію безпеки.
“Швеція, звичайно, оголосила про другий пакет допомоги Україні зовсім нещодавно. І це наш найбільший пакет. За останні 30 днів ми надали Україні зобов’язання на суму понад 3 млрд євро. Тепер наша увага дуже чітка. Вона спрямована на максимальну підтримку українців. Ми надаємо підтримку Україні, щоб поставити їх у максимально вигідне становище, якщо вони захочуть вести переговори”, — прокоментував міністр оборони Швеції Пол Йонсон.
Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кайя Каллас вважає, що позиція Росії лише переконує союзників у тому, що треба робити більше для зміцнення Збройних сил України.
“Зараз уже 4 тижні, як українці дуже ясно дали зрозуміти, що згодні на беззастережне припинення вогню. А Росія досі не погодилася на це. Тож ясно, Україна хоче миру, а Росія поки що ні. Значить, потрібно зробити більше з нашого боку”, — зазначила Каллас.
З нею повністю згоден і міністр оборони Великої Британії Джон Гілі, який головував на зустрічі глав оборонних відомств.
“Ми повинні чинити більший тиск на Путіна, щоб він припинив війну. І ми повинні посилити нашу підтримку України, як у боротьбі, так і в прагненні до миру. Ось чому я вдячний, що багато хто з вас, хто тут сьогодні, будуть тут і завтра на зустрічі Контактної групи з оборони України (зустріч у форматі “Рамштайн”, — ред.), де ми візьмемо великі зобов’язання у військовій сфері для зміцнення України на полі бою”, — наголосив британський міністр.
Джон Гілі прокоментував, що вважає для себе головними цілями — досягти миру на морі, у повітрі, на землі та максимально зміцнити Збройні сили України.
Для союзників України важливим є розуміння ступеня участі в потенційній місії з гарантій безпеки. Це може бути як участь у розміщенні контингенту, так і військова підтримка або підтримка даними розвідки. Відповіді на ці питання, можливо, з’являться завтра, коли відбудеться зустріч у форматі “Рамштайн”, бо в ній по відеозв’язку планує узяти участь і глава Пентагону Піт Гегсет.
Читайте також: У гарантуванні безпеки України ключову роль повинні відігравати ЗСУ, — міністр оборони Фінляндії














