Основними питаннями на порядку денному української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) залишаються повернення незаконно депортованих Росією українських дітей, обмін полоненими у форматі “всіх на всіх” і організація спецтрибуналу для Путіна. Також Україна ініціює розгляд членами весняної сесії ПАРЄ кейсів про російські дезінформаційні кампанії, застосування спецслужбами Кремля інструментів штучного інтелекту та втручання РФ у вибори європейських країн. Про це сьогодні, 8 квітня, в ексклюзивному інтерв’ю телеканалу FREEДOM розповіла голова української делегації в ПАРЄ Марія Мезенцева-Федоренко.
Ведучий — Олег Борисов.
— Сьогодні ПАРЄ ухвалила резолюцію “Іноземне втручання — загроза демократичній безпеці в Європі”. У чому її важливість?
— По-перше, вона довго готувалася. У процесі підготовки ніхто не сумнівався, що головною загрозою залишається Росія. Це було важливо позначити, і ми говоримо про це з перших параграфів резолюції.
Ми знаємо про дезінформаційну роль російських пропагандистів. І профільний комітет ПАРЄ запропонував підготувати доповнення з усіма іменами, воно готується. Цей момент актуальний, зокрема для спеціального Офісу Єврокомісії, який займається санкціями.
Також важливо, як впливали російські дезінформаційні кампанії, нелегальне фінансування в медіапросторі в межх виборчих кампаній.
Минулого року вибори різних рівнів відбулися у 60 країнах — від президентів до місцевих виборів. І прикладів російського втручання було безліч.
Згадаймо хоча б президентські вибори в Румунії (Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру, що пройшов у листопаді 2024 року, під час якого найбільшу кількість голосів здобув проросійський кандидат Келін Джорджеску, але було доведено іноземний вплив, — ред.).
Ми не говоримо про те, що вибори десь не були легітимними. Але, наприклад, на президентських виборах у Молдові лише малий відсоток голосів вплинув на те, що президенткою вдруге стала Майя Санду і зберігся проєвропейський курс країни.
У резолюції ми також говоримо про фейкові “антивоєнні рухи” [у Європі], щоб перевіряти реальні мотиви осіб, які беруть участь у таких рухах, опозиції, — чи справді вони перебувають, скажімо, у Європі, бо їх переслідує російська влада, чи є інші мотиви. Це потрібно визначати, виявляти.
Також ми говоримо про використання нових технологій на базі штучного інтелекту (ШІ). Якщо людина (особливо молодь) ще не навчилися працювати зі ШІ, щоб відрізняти правду від брехні, цей вплив може призвести до фатальних результатів. І це стосується не лише виборів, а й нашого щоденного життя.
Російська пропаганда, фінансування партій, вплив через медіа… Такі російські платформи, як Sputnik (“Супутник”) і RT (колишнє Russia Today) продовжують свою роботу в деяких країнах Ради Європи.
Крім того, ми говоримо про посилення санкцій — ми не повинні їх знімати, ми повинні їх розширювати.
Резолюція складна, ми її дебатували пів дня. І статистично це було одне з найрезультативніших голосувань (документ підтримано 141 голосом, — ред.). Одну з двох найважливіших резолюцій [які виносяться на весняну сесію ПАРЄ] сьогодні підтримано з максимальною кількістю українських правок, які включені в текст.
Читайте також: “Іноземне втручання — загроза демократичній безпеці в Європі”: ПАРЄ ухвалила резолюцію з урахуванням українських поправок
— У четвер, 10 квітня буде голосуватися друга важлива для нас резолюція щодо посилення тиску на Путіна, і це відбувається напередодні запуску спеціального трибуналу проти Путіна.
— Це важлива робота. До Києва приїжджав наш колега [доповідач ПАРЄ з юридичних питань і прав] Ерік-Нільс Кросс, він готує резолюцію на червень, вона теж про справедливість, невідворотність покарання російського агресора. Це стосується не тільки Путіна, а й багатьох із російського топполітикуму і військового керівництва.
Що важливо в завтрашній резолюції. Наприклад, приблизно 20 колег із різних країн одноголосно підтримали, і в комітеті теж, мою поправку щодо негайного звільнення полонених за принципом “всіх на всіх” — і військовополонених, і цивільних в’язнів. Повернення наших людей — дуже важливий гуманітарний аспект.
І це ми бачимо також у межах процесу щодо переговорів у Саудівській Аравії. Ним незадоволені наші колеги в Раді Європи, усім хочеться більше результатів, більш справедливих результатів. Тому ми говоримо про тривалий і справедливий мир.
У зв’язку з цим ми розраховуємо на запуск спецтрибуналу. Документи щодо нього можуть бути підписані в травні (ідеться про статут спецтрибуналу, угоду України з Радою Європи та угоду Нідерландів з Радою Європи, — ред.). Вони готові, і фіналізовані на останньому засіданні робочої групи [зі створення спецтрибуналу].
З юридичного погляду все ідеально зроблено. Навіть найскладніші питання імунітетів та інших речей у цих документах врегульовано. І понад 40 країн їх підписали.
Навіть Австралія приєднується, і не тільки. Нам важливо, що географія буде широка, міжнародна підтримка буде широка, що додасть легітимності цьому процесу справедливості. Навіть якщо він пройде in absentia, тобто заочно, за відсутності когось [з обвинувачених].
Також важлива компенсація за завдані Росією збитки. Сьогодні українці на платформі “Дія” можуть подавати заявки на компенсації вже за 9 різними критеріями щодо російської агресії: зникнення родича, тортури, полон, незаконна депортація дітей, інші воєнні злочини, також за матеріальною шкодою тощо.
Як можна виміряти ці злочини грошима, компенсацією? Але Рада Європи спробує. Офіс, який відкрито в Києві і в Газі, вже оцінює ці заявки. Їх уже понад 20 тисяч.
Я закликаю всіх українців, які потрапили під гніт агресії з боку Росії, подавати заявки незалежно від того, отримували вони компенсацію раніше чи ні. Можна подаватися одночасно на кілька категорій.
Важливо також, що ми говоримо про конкретику. Ми говоримо про трибунал, про компенсації, про справедливість, про продовження міжнародних розслідувань воєнних злочинів Росії в офісах прокурорів у наших країнах-партнерах.
Ми також дуже чекаємо додаткового фінансування на різні програми, щоб ми рухалися треком євроінтеграції. Це теж у резолюції зазначено.
— Ця резолюція щодо трибуналу — це ж мала цеглинка у всеосяжному тиску на Путіна?
— Ми не називаємо, що ця резолюція тільки щодо трибуналу, там багато важливих моментів, на які я вказала, там багато аспектів, щоб неможливо було уникнути покарання, як Путін цього б хотів.
Але ми не збираємося знімати міжнародну ізоляцію Путіна, Росії. Зараз із ним не спілкується практично жоден лідер країн Ради Європи (ну, крім пари країн). Але важливо, що в Раді Європи абсолютно розуміють, що тиск не можна знімати — ні санкційний, ні економічний.
З огляду на нові певні тарифні політики наших партнерів (ідеться про США, — ред.), нам потрібно зміцнювати обороноздатність. Усі називають українську армію першою і в чисельності, і в своїй експертизі, і в дронній індустрії, і не тільки. Ми вже бачимо, що сьогодні Бельгія виділила на нашу оборону додаткові кошти. Активно йде спільне виробництво зброї. Дуже активні Данія, Норвегія, Швеція та інші наші партнери.
Мене позитивно дивують колеги також із Південної Європи. Які не бояться свої уряди ставити в незручне становище. Вони порівнюють придбаний російський газ і кількість переданої Україні військової техніки та озброєння. Наприклад, це роблять іспанці, і не тільки вони.
Тому робота триває, ми не зупиняємося.
Якщо хтось думає, що дипломатичні битви ні до чого не приводять, — ні, приводять. Якби було все одно російському керівництву на трибунал чи компенсації, чи заберуть у них все-таки заморожені активи, вони б так себе не поводили.
І, звичайно, Асамблея розуміє, що Росія здійснює стосовно України геноцид. Це й атаки на цивільних осіб, на цивільну інфраструктуру, на нашу енергетику. Це чіткий сигнал того, що Росія не збирається зупинятися.
Тому, як пожартував один із колег, Європа після пробудження має вже зняти піжаму, одягнути костюм і готуватися до битви.
Читайте також: Притягнення Путіна до відповідальності за злочини в Україні: як розглядають питання на весняній сесії ПАРЄ (ВІДЕО)














