Польща розглядає ініціативу Франції щодо пропозиції президента Еммануеля Макрона використовувати ядерний потенціал його країни для захисту європейських союзників. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що країна була б у більшій безпеці, якби мала власний ядерний арсенал.
Глава польського уряду наголосив: Польща не обмежиться нарощуванням звичайних озброєнь, адже існує серйозна небезпека з боку Росії.
Ядерна зброя на території Польщі
За словами прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, Росія активно переозброюється і готується до повномасштабної військової конфронтації не тільки з Україною, а й “з кимось набагато більшим”. Глава уряду Польщі вважає, що в ситуації, що склалася, Європа може опинитися на межі війни вже найближчими роками.
“Нам потрібно сміливіше дивитися в майбутнє, коли йдеться про технології озброєння, і ми серйозно обговорюємо з французами їхню ідею про “ядерну парасольку” над Європою. Настав час, щоб Польща, використовуючи наявні у неї кошти та власний досвід, а також досвід на полі бою — український досвід, — сміливіше глянула на наші можливості щодо найсучаснішої зброї… На нас чекають дуже серйозні перегони. Це перегони за безпеку, а не перегони до війни”, — сказав Туск.
Фрідріх Мерц, якого вважають вірогідним майбутнім канцлером Німеччини, заявив, що хоче поговорити з Францією і Великою Британією про їхню ядерну зброю і захист Європи.
“Спільне використання ядерної зброї — це питання, про яке ми повинні говорити. Це має бути доповненням до наявного ядерного щита США. Німеччина не зможе і, можливо, не матиме власної ядерної зброї. І це залишиться незмінним”, — заявив Фрідріх Мерц.
Наразі у світових лідерів зростають сумніви щодо того, чи буде президент США Дональд Трамп продовжувати американський захист Європи від російських атак з огляду на його контакти з Росією.
Президент Франції Еммануель Макрон на полях екстреного саміту Євроради заявив про готовність взяти європейських союзників під “ядерну парасольку”. Він зазначив, що бачить особливу роль Франції в посиленні автономності та обороноздатності Європи.
“Я запропонував почати обговорення ядерного стримування з країнами-членами, які зацікавлені в просуванні цієї теми. Кілька моїх колег зі мною погодилися. Тепер, на наступному етапі, ми долучимо наших технічних фахівців. І після їхнього звіту проведемо переговори на рівні глав держав і урядів, щоб до середини року побачити, що ми можемо зробити, і які види співпраці можливі”, — розповів президент Франції Еммануель Макрон.
Еммануель Макрон заявив, що Росія становить загрозу для всього континенту.
“Наші сили ядерного стримування захищають нас… З 1964 року вони завжди відігравали роль у збереженні миру і безпеки в Європі. Я вирішив також почати стратегічне обговорення захисту всього континенту за допомогою нашої ядерної зброї. Рішення залежатиме від лідерів і головнокомандувачів європейських країн”, — сказав Макрон.
Заява президента Франції стала реакцією на охолодження трансатлантичних відносин і зближення між США і Росією.
Тим часом словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо виступив проти перебування Словаччини під “ядерною парасолькою” Франції.
“Нова історія полягає в тому, чи поїду я в Париж на засідання Об’єднаного комітету начальників штабів. І знаєте, про що має йтися на цій зустрічі? Про “ядерну парасольку”. Дуже дякую… Я не хочу, щоб Словаччина була частиною “ядерної парасольки” Франції”, — заявив Роберт Фіцо і додав, що він не хоче, щоб президент Франції вирішував, де можна використовувати ядерну зброю.
За підрахунками експертів, у 2023 році у Франції було 290 ядерних боєголовок. Їх можуть нести французькі багатоцільові винищувачі четвертого покоління Dassault Rafale (“Дассо Рафаль”). Це — четвертий у світі ядерний арсенал. За кількістю боєголовок Францію випереджають тільки Росія, США і Китай.
Ядерний потенціал Європи в оцінці експертів
Чому у Франції заговорили про створення “ядерної парасольки” Європи? Чи захистить Польщу розміщення на її території ядерної зброї? Якою може бути реакція США на прагнення Європи до забезпечення власної безпеки? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Тарас Загородній, керівний партнер Національної антикризової групи;
- Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, експерт Центру “Об’єднана Україна”;
- Пьотр Кульпа, екссекретар польської делегації в Парламентській асамблеї НАТО;
- Ярослав Божко, голова Центру політичних досліджень “Доктрина”;
- Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру Разумкова;
- Ігор Рейтерович, політолог.
ТАРАС ЗАГОРОДНІЙ: Франція завжди прагнула незалежності в питанні ядерного озброєння
— Коли Росія напала на Україну 2014 року, тоді вже все стало зрозуміло. Багато світових лідерів усвідомили, що ні на кого не можна розраховувати. Зараз ситуація тільки погіршується.
Якщо обіцяють безпеку, то інші країни не будуть про це турбуватися. Але коли підірвано саму довіру і почуття безпеки, наприклад, щодо блоку НАТО, тоді, природно, вже ніхто не буде вірити словам.
Що стосується Франції, тут питання складне. За часів Холодної війни в неї був набагато більший ядерний арсенал. Думаю, зараз вони будуть його розширювати, відновлюючи рівень тих часів. Тоді у них було вдвічі більше ядерної зброї, але після закінчення Холодної війни арсенал скоротили. Адже всі вирішили, що “кінець історії” настав, як писав американський філософ Френсіс Фукуяма, демократія перемогла, США зміцнили свої позиції, і можна було розслабитися.
Зараз такої впевненості ні в кого немає. Багато країн почнуть діяти — наприклад, та ж Туреччина, Саудівська Аравія. Вони розуміють, що єдиним надійним захистом їхнього суверенітету є ядерна зброя.
Усі дивляться на Україну і бачать, до чого призводить відмова від ядерного арсеналу — тобі дають якісь порожні гарантії на папері, про які тепер ніхто навіть не згадує.
Ядерні гарантії для Європи дають Британія і Франція. А США зараз швидше балансують ситуацію, залишаючи Європі більше відповідальності за її власну безпеку.
Франція вже заявила про готовність розширювати свій ядерний арсенал. Адже у них є ядерна тріада — наземна, повітряна і підводна компоненти. Причому французька система безпеки завжди була автономною від США, на відміну від британської, яка тісно інтегрована в американську. Велика Британія, наприклад, використовує американські ракети. А Франція завжди прагнула незалежності в цьому питанні — і, як показує практика, це було правильним рішенням.
Виникає питання: навіщо американська ядерна зброя в Європі, якщо її не застосовуватимуть проти Росії? Це може серйозно вдарити по позиціях американського ВПК, адже їхню зброю завжди продавали в комплекті з надійною політикою безпеки, яку США поширювали в усьому світі. Тепер же американським політикам доведеться відповідати на неприємні запитання всередині країни.
ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Наразі незрозуміла роль США у захисті Європи
— Майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Еммануель Макрон уже озвучували можливість розміщення ядерної зброї на території держав, які такою зброєю не володіють. До того ж такі країни як Польща і Данія вже висловилися про бажання розмістити на території своїх країн ядерну зброю.
Я думаю, що розміщення ядерної зброї на території неядерних держав можливе в умовах, коли незрозуміла роль Сполучених Штатів. Коли загроза з боку Росії зростає, природно, це тягне за собою перегляд багатьох концепцій. Це говорить про посилення ролі європейського центру.
Реакція прем’єр-міністрів Угорщини та Словаччини на те, що рішення про застосування ядерної зброї ухвалюватимуть у Парижі, ні на що не вплинула. Це свідчить про те, що політичне рішення з цього питання вже опрацьовано.
Ймовірно, Росія намагатиметься скаржитися до Вашингтона, а також впливати через міжнародні механізми щодо договорів про нерозповсюдження ядерної зброї. Причому сама Москва, наприклад, розмістила свою ядерну зброю в Білорусі й дала Лукашенку право говорити про те, що він може її застосувати.
Варто зазначити, що в Європі дискусії йдуть про розміщення тактичної ядерної зброї, а не міжконтинентальних ракет.
ПЬОТР КУЛЬПА: Польща забезпечує самозахист
— Розміщення ядерної зброї в Польщі в рамках програми НАТО показало б, що в Альянсі немає країн “другого сорту”. Польща — повноправний член НАТО, і на її території може перебувати ядерна зброя. Росія вже розмістила ядерну зброю в Білорусі — це факт. Зараз ідеться про її розміщення в Карелії. Подивимося, як прессекретар Путіна Пєсков буде обурюватися, якщо НАТО розмістить ядерну зброю, наприклад, у Фінляндії.
Це питання гарантій безпеки. Президент Анджей Дуда говорив про ризик того, що США можуть покинути Європу і зосередитися на конфлікті з Китаєм. Це поставило під сумнів надійність американських гарантій. У такій ситуації логічно, що країни починають замислюватися або про придбання власної ядерної зброї, або про переговори з Китаєм, який може стримувати Росію. Це стосується не тільки Польщі та Німеччини, а і Японії, Тайваню.
Ключове питання — яким чином США збираються підтвердити свої 100% гарантії безпеки в рамках п’ятої статті НАТО? Програма США зараз виступає як комунікаційний сигнал і для Росії, яка розуміє тільки мову сили, і для країн Центральної Європи.
Росія, не маючи інших важелів, продовжуватиме заявляти, що в неї є ядерна зброя і що вона готова її застосувати. Але на цьому вся розмова і закінчиться. Коли після повномасштабного вторгнення аналізували ситуацію, дійшли висновку, що єдина конструктивна політика щодо країни, яка поводиться як “п’яний сусід із ядерним пістолетом”, — це санкції. Причому санкції мають не тільки тривати, а й посилюватися, поки Росія добровільно не відмовиться від ядерної зброї.
ЯРОСЛАВ БОЖКО: “Ядерна парасолька” істотно підіймає значення Франції в ЄС
— Франція зацікавлена в тому, щоб Європа якомога більше залежала від її атомних технологій.
Можливий відхід США з Європейського континенту в безпековому плані неодмінно поставив би питання: чия буде “ядерна парасолька” над Європою? Виходить так, що крім Франції, насправді немає серйозних варіантів. Так, є ще Велика Британія, але вона — не член Євросоюзу. Тому насправді для багатьох європейських країн французька “ядерна парасолька” — це безальтернативний варіант.
Готовність європейських країн обговорювати пропозицію Макрона — це готовність Європи обговорювати можливу архітектуру безпеки Європейського континенту поза НАТО. Тобто в умовах, коли Альянс не діє, зупинений або перебуває в якомусь паралізованому стані.
Франція була одним із лобістів збереження атомної енергетики як зеленої, екологічної в документах ЄС. Тому що вона зберігає як ВПК, так і атомну зброю, автономну від НАТО, так і власні АЕС на власних технологіях. Тобто Франція якоюсь мірою користується ось цим моментом, щоб інструменти власного суверенітету зробити загальноєвропейськими.
“Ядерна парасолька” Франції може працювати як завгодно. Тут мається на увазі розміщення носіїв атомної зброї. Насамперед якщо ми говоримо про Європейський континент — це тактична ядерна зброя. Умовно кажучи — аналоги російського “Іскандера”. Вона може мати дальність у кілька тисяч кілометрів і може бути розміщена в Польщі, в Німеччині та інших країнах.
Це питання суто політичне — як країни Європи бачать свою безпеку і чи хочуть у цьому питанні повністю залежати від Франції. Бо це суттєво підіймає її значення всередині ЄС.
МИКОЛА СУНГУРОВСЬКИЙ: США не хочуть ядерного протистояння з РФ
— Польща ще 2019 року заявляла про бажання посилити свою роль у НАТО і заручитися підтримкою союзників на випадок нападу Росії. Однак про ядерну зброю тоді не говорили.
У 2022-2023 роках, президент Анджей Дуда став заявляти, що через зростальну агресію Росії та війну в Україні Польща хоче потрапити під “ядерну парасольку” — тобто розмістити у себе ядерну зброю. При цьому звучали заяви, які не відповідають реальності: наприклад, про те, що Польща хоче отримати контроль над ядерною зброєю.
Але ядерна зброя США ніколи не опиниться в чужих руках. Вона може бути розміщена на території Польщі, але керувати нею будуть тільки Сполучені Штати — так само як це влаштовано в Німеччині, Нідерландах, Італії, Туреччині та Бельгії. У цих країнах перебувають американські ядерні бомби, які цього року, найімовірніше, будуть замінені на модернізовані B61-12. Їхня авіація бере участь у плануванні застосування тактичної ядерної зброї, але не отримує контроль над нею.
Якщо подивитися на ситуацію в Польщі, то міністр оборони країни заявляв, що в розміщенні ядерної зброї на території Польщі нема потреби. Польща оточена союзниками по НАТО, на територіях яких уже розміщені ядерні арсенали, і цього достатньо для захисту.
Крім того, якщо уявити найгірший сценарій, що Росія завдасть удару по Польщі, то удар у відповідь, найімовірніше, торкнеться України. Це теж серйозний фактор. Варшава називала сім потенційних об’єктів для розміщення ядерної зброї, але США не дали на це згоди. Причина проста: Польща занадто близько до Росії та стане зручною метою для удару.
США також не хочуть загострювати відносини з Росією до рівня ядерного протистояння. Тому наразі перспектив для розміщення ядерної зброї в Польщі немає, і в цьому немає гострої потреби. У Польщі вже розміщена американська бригада зі звичайними озброєннями. Країна активно нарощує свій оборонний потенціал — і за чисельністю військ, і за закупівлями озброєння, включно з американським.
Цього цілком достатньо для захисту. Якщо уявити, що Росія застосує проти Польщі стратегічну ядерну зброю, це виглядає малоймовірним: близькість до російських кордонів робить такий сценарій сумнівним.
Факт залишається фактом: країни НАТО відстають від Росії за кількістю тактичної ядерної зброї, і з цим потрібно щось робити. Однак “ядерна парасолька” НАТО — це не тільки розміщення бомб у Європі, а й ракети з ядерними боєголовками, розміщені на військових кораблях у Середземному морі, Північному морі та Балтиці.
ІГОР РЕЙТЕРОВИЧ: “Ядерна парасолька” стане “козирем” Європи
— Шарль де Голль (президент Франції 1959-1969 рр., — ред.) то виходив із НАТО, то повертався в Альянс. У принципі, він займав таку позицію, показуючи, що Франція вдячна Сполученим Штатам за підтримку, але є суверенною державою, яка сама ухвалюватиме рішення щодо свого майбутнього і позиціювання.
Зараз ситуація дуже сильно змінюється, і гіпотетично може змінитися не в кращий для Європи бік з думки залучення Сполучених Штатів Америки, Макрон просто показує, що це даність і її треба визнати. З іншого боку, в цьому немає нічого катастрофічного, оскільки є країни, які готові взяти на себе це лідерство, в тому числі за Європу.
Заяви Еммануеля Макрона — це сигнал про готовність Європи постояти за себе. Європейці дедалі більше розуміють одну просту істину: якщо Дональд Трамп дозволяє собі якісь прямі заяви, не особливо думаючи про наслідки своїх слів, то чому вони мають мовчати та намагатися знайти якийсь варіант, який влаштує всіх і нікого не зачепить. Ні, треба тоді називати речі своїми іменами.
Є надія на те, що реакція в США буде правильною — Білий дім зробить відповідні висновки та зрозуміє, що не можна поводитися так з європейськими союзниками. Вони гідні не тільки всілякої підтримки, вони гідні поваги. У Трампа є певні моменти, коли він дозволяє собі заяви, які звучать не дуже добре. Наприклад, він нещодавно сказав, що європейські країни нібито дуже мало платять за оборону — ми їх маємо захищати, а чи будуть вони захищати, наприклад, Сполучені Штати, якщо хтось нападе.
Але саме європейські країни захищали США відповідно до 5-ї статті НАТО. Наприклад, коли стався терористичний напад 11 вересня 2001 року. Тоді багато країн Європи, як-от Німеччина та Велика Британія, долучилися до коаліції, яка займалася боротьбою з тероризмом, воювала в Іраку, Афганістані та інших гарячих точках, де були присутні американські солдати.
Це було і, можливо, Дональд Трамп про це не знає. Йому треба нагадувати й Макрон намагається це зробити. Я думаю, скоро буде відповідна реакція з боку прем’єр-міністра Великої Британії, особливо, якщо віцепрезидент США Джей Ді Венс або інші представники адміністрації Трампа не припинять подібні заяви на адресу Європи.
Дискусія з приводу “ядерної парасольки” — перспективна. Принаймні, як запасні та альтернативні сценарії щодо забезпечення безпеки в Європі. Американцям доведеться робити відповідні висновки. Просто проігнорувати таке в них уже навряд чи вийде.
Франція, тим паче з Великою Британією, здатні забезпечити підтримку і захист усім європейським країнам, насамперед тим, які знаходяться на східному фланзі НАТО. І це може стати “козирем” під час переговорів між тим же Європейським Союзом і Сполученими Штатами Америки. Трамп дуже любить згадувати це поняття. Тут воно може спрацювати якраз проти нього.
Читайте також: “Парасолька” НАТО без членства в Альянсі: чи застосують статтю 5 для захисту України