“Парасолька” НАТО без членства в Альянсі: чи застосують статтю 5 для захисту України

Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні виступила з ініціативою проведення екстреного саміту після того, як 28 лютого переговори між Києвом і Вашингтоном встали на паузу. Мелоні запропонувала провести саміт за участю США, європейських країн і партнерів для обговорення підтримки України.

Незабаром від прем’єр-міністерки Італії надійшла ще одна пропозиція – поширити дію 5-ї статті НАТО на Україну без її формального членства в Альянсі.

Про що 5 стаття Статуту НАТО?

Стаття 5 Вашингтонського договору — ключовий принцип Північноатлантичного альянсу, заснований на концепції колективної оборони. Вона свідчить, що напад на одного з членів НАТО розглядається як напад на всіх, і всі союзники повинні прийти на допомогу постраждалій державі.

Принцип цієї статті передбачає, що якщо одна з держав-членів зазнає збройного нападу, інші країни зобов’язуються надати допомогу, включно із застосуванням збройних сил, якщо це необхідно. Допомога не обов’язково має бути військовою: кожна країна самостійно визначає форму підтримки (військова, політична, економічна тощо). Рішення про колективні заходи ухвалює Рада НАТО на основі консенсусу.

Стаття застосовна тільки до членів НАТО, а Україна не є його членом. Уперше стаття 5 була застосована після терактів 11 вересня 2001 року в США. У відповідь НАТО організувало операцію “Орлиний дозор” і почало військову кампанію в Афганістані. Кризова ситуація, як, наприклад, окупація Росією Криму 2014 року, не призвела до активізації статті 5. Однак країни НАТО посилили військову присутність у Східній Європі.

Що запропонувала Мелоні?

Джорджа Мелоні наголошує, що будь-які розбіжності всередині західного співтовариства послаблюють його і грають на руку тим, хто прагне до його занепаду. Крім того, Мелоні виступила з ініціативою поширити дію 5-ї статті НАТО на Україну без її формального членства в Альянсі. Під час спілкування з журналістами на саміті ЄС у Брюсселі вона пояснила, що це забезпечить Києву реальні гарантії безпеки.

“Це не те саме, що вступ до НАТО, але йдеться про поширення на Україну такої самої парасольки безпеки, яку мають країни Альянсу. Це забезпечило б стабільні, довготривалі та реальні гарантії безпеки, більше ніж деякі з пропозицій, які я бачу зараз. Тому це одна з пропозицій, яку ми висуваємо. Поки що немає конкретних термінів, але я бачу значний інтерес до цієї ідеї з боку наших співрозмовників”, — наголосила прем’єрка Італії.

За словами Мелоні, ідея викликала значний інтерес у міжнародних партнерів, хоча конкретних термінів реалізації поки що не визначено.

Водночас прем’єр-міністерка Італії виключила участь італійських військ у можливій миротворчій місії в Україні. Вона висловила сумніви з приводу ідеї розгортання європейських контингентів, зазначивши, що це вкрай складне рішення.

“Щодо пропозиції про відправлення європейських солдатів, висунутої Францією і Великою Британією… На мою думку, це дуже складно в реалізації, я не впевнена в ефективності, це причина, чому, як ви знаєте, ми заявили, що не відправлятимемо італійських солдатів до України”, — сказала глава італійського уряду.

У Міністерстві закордонних справ України підтримали ініціативу італійської прем’єрки, розглядаючи її як частину широкої дискусії про надання Україні довгострокових гарантій безпеки.

Речник МЗС Георгій Тихий повідомив пресі, що Київ вивчає деталі пропозиції Мелоні і перебуває в контакті з італійськими партнерами.

“Що стосується конкретно цієї пропозиції — ми перебуваємо на зв’язку з італійськими партнерами для того, щоб з’ясувати конкретику цієї пропозиції. Станом на зараз вона прозвучала як загальна ідея. Ми хочемо зрозуміти, що саме мається на увазі більш детально, більш конкретно під цією розмовою”, — сказав спікер на брифінгу в Києві 7 березня.

Він додав, що Україна вже фактично є частиною євроатлантичної системи безпеки, а побоювання щодо її інтеграції в НАТО перебільшені.

Віцепрем’єрка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина назвала ініціативу Мелоні прагматичною і логічною.

На її думку, якщо консенсусу щодо поширення 5-ї статті на Україну не буде, можуть бути запропоновані альтернативні формати безпеки, але ідея Мелоні вже зараз видається реалістичною і практичною.

Колективна оборона без формального членства — ідею оцінили експерти

Чи випробує коли-небудь Україна принцип колективної безпеки НАТО на собі? Чи є у пропозиції Джорджі Мелоні “підводні камені”? Чи вигідна США така пропозиція? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

• Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента України;
• В’ячеслав Потапенко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень;
• Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, виконавчий директор “Міжнародної асоціації малих міст”;
• Андреас Умланд, німецький політолог, аналітик Стокгольмського центру досліджень Східної Європи.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Можливість обирати серед різних оборонних стратегій — це плюс для України

— Зараз тривають консультації між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ Італії. Мені імпонують усі пропозиції, озвучені європейськими представниками, зокрема Джорджією Мелоні. Ці ініціативи вже отримують легітимність, виходячи на рівень переговорів. Звісно, не всі з них будуть реалізовані, але сам факт їхнього обговорення в такому форматі — дуже добре.

Раніше лунали ідеї від представників Німеччини, зокрема від Фрідріха Мерца, а також від американських конгресменів. Однією з пропозицій був автоматичний вступ України до НАТО в разі нової російської агресії, без проходження складних бюрократичних процедур. Це теж важлива опція, яка формує правильне інформаційне тло.

Такі теми активно обговорюються в політичних колах, їх чують як у США, так і в Росії. Зрештою це має призвести до перебудови глобальної архітектури безпеки і надання Україні абсолютних гарантій захисту.

Безсумнівно, Україна залишається європейською державою і буде глибше інтегрована в інформаційний, культурний та економічний простір ЄС. Це вже саме по собі серйозна гарантія безпеки, яка допоможе ізолювати країну від згубного впливу “русского мира”. Звісно, Росія продовжить спроби вести пропаганду й активізувати свої інформаційні та культурні мережі в Європі, що досі гальмує ухвалення більш жорстких заходів щодо Москви.

Однією з пропозицій є застосування статті 5 Північноатлантичного договору, яка регулює колективну оборону. Це значуща ініціатива, оскільки вона:

• Посилює переговорні позиції України.
• Робить Європу більш суб’єктною, допомагаючи їй чітко визначити свої цілі в цій війні.
• Дає Україні можливість вибору різних стратегій оборони.

Також обговорюються інші ідеї, наприклад, розміщення миротворчих контингентів для охорони інфраструктурних об’єктів і лінії фронту. Хоча їх реалізація потребує значних бюджетних витрат, сама концепція залишається актуальною. Ще однією важливою пропозицією є закриття неба.

Очільник британської опозиції Кейр Стармер заявляв, що Велика Британія готова використати свою авіацію для захисту принаймні центральних і західних регіонів України. Цю ідею обговорювали ще рік-півтора тому: союзники могли б прикривати захід і центр країни, що дало б змогу Україні зосередити дефіцитні системи ППО на півдні та сході.

Кількість подібних пропозицій показує, що Європа шукає не просто політичні заяви, а реальні, швидко реалізовані рішення.

В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: Пропозиція Мелоні — це розвиток формату “Рамштайн”, а не кардинально нова ідея

— Фактично, з моменту запуску формату “Рамштайн” Україна опинилася в безпековому просторі НАТО. По суті, це вже сталося, але сам Альянс — вкрай консервативна організація, яка повільно змінює свої нормативні акти та офіційні позиції.

Якщо уважно прочитати статтю 5 Вашингтонського договору, то там зазначено, що в разі нападу на одного з членів НАТО союзники самостійно вирішують, які кроки зробити для усунення наслідків. У цьому процесі залучені Рада безпеки та інші механізми Альянсу. Ці положення можна знайти на офіційному сайті НАТО. У статті 6 уточнюються території, на які поширюється дія договору, і, до речі, там вказані далеко не всі країни Центральної Європи. Таким чином, фактична територія НАТО і формальні положення статті 6 не завжди збігаються.

Якщо називати речі своїми іменами, то з квітня 2022 року Україна вже була включена в систему безпеки НАТО, навіть без офіційного членства. В Альянсі ключовим, системоутворювальним елементом є США та їхні збройні сили — флот, морська піхота, космічні та розвідувальні можливості.

У цьому контексті пропозиція Джорджії Мелоні виглядає логічною. Як зазначає Financial Times, вона зі здивуванням сприйняла заяви Великої Британії та Франції щодо можливого відправлення військ до України та запропонувала натомість поширити на Україну дію статті 5. Фактично, вона закликає до пошуку шляхів зміцнення вже наявної взаємодії України з системою безпеки НАТО.

Потенційне послаблення України неминуче вдарить і по Альянсу. Однак тут виникає ключове питання до основного союзника НАТО — США. Зміна адміністрації у Вашингтоні призвела до перегляду пріоритетів, і тепер США інакше дивляться на свою роль, фінансування і баланс між європейським і азійськими театрами військових дій. І в цьому проблема.

Важливо, що саме прем’єр-міністерка Італії озвучила цю пропозицію. Порівняно з лідерами інших європейських країн, у неї непогані стосунки з президентом США Дональдом Трампом і його адміністрацією. Це означає, що її ініціатива може бути доведена до американського керівництва, без якого реалізація будь-яких ініціатив у рамках НАТО вкрай ускладнена.

Європейські партнери зацікавлені у створенні системи гарантій для України, але водночас вони збентежені позицією США. Адже їхня власна безпека багато в чому базується на присутності американських військових баз, що існують у Європі з 1943 року. Ці бази забезпечують ключові елементи оборони — космічну розвідку, повітряний і морський контроль та інші стратегічні можливості.

Таким чином, ідея, озвучена Мелоні, може бути опрацьована і частково реалізована. По суті, вона не пропонує нічого принципово нового, а лише розвиток формату “Рамштайн” і тієї системи взаємодії, яка склалася за три роки між українськими військовими, держуправлінням України та країнами НАТО, що підтримують Київ.

ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: На тлі заяв Трампа пропозиція Мелоні виглядає нереалістичною

— Ми маємо розуміти, що навіть наші партнери — країни, які усвідомлюють важливість України та її роль у забезпеченні європейської безпеки, — переслідують власні інтереси. Так, у деяких аспектах вони можуть збігатися з нашими, але далеко не завжди їхні позиції реалістичні.

Повернімось до пропозиції Джорджії Мелоні, яка виступила з ініціативою поширити на Україну дію статті 5 Північноатлантичного договору, не приймаючи її в НАТО. Це цікавий варіант, але аналізувати його варто, спираючись на слова президента Володимира Зеленського. Він неодноразово наголошував, що прийняття України до НАТО стало б найнадійнішою і, по суті, найдешевшою гарантією безпеки. І це дійсно так: якби Україна вже перебувала в Альянсі, то наступні напади Росії були б малоймовірними. Однак залишається відкритим питання, чи збереже НАТО свою нинішню структуру і вплив у майбутньому.

Як слід сприймати заяву Мелоні? З огляду на її контакти з Дональдом Трампом та її конструктивну взаємодію з Ілоном Маском, можна припустити, що США роблять одну з ключових ставок на Італію на європейському континенті. Адже Італія — це не маленька Угорщина чи Словаччина.

Ультраправий політичний курс Італії знаходить відгук у нової адміністрації Білого дому.

Але ультраправі політики неминуче говоритимуть про безпеку Європи, оскільки ізоляціоністська політика на тлі загроз, що зростають з боку Росії може провалитися. Аналітики вже прогнозують, що чим більше Європа об’єднуватиметься навколо спільних цінностей і загроз, тим слабшими стануть позиції ультраправих. Політики це прекрасно розуміють, і тому Мелоні зараз займає більш конструктивну, центристську, проєвропейську позицію, що відрізняється від традиційної для ультраправих.

Можна припустити, що Мелоні діє в координації з американськими партнерами, намагаючись замінити поточну концепцію європейського миротворчого контингенту, який обговорювали як головний інструмент безпеки після закінчення гарячої фази війни. Замість цього пропонується менш конкретна модель, заснована на статті 5 НАТО, але без повноцінного членства України в Альянсі.

Тут особисті політичні інтереси Мелоні збігаються з цим курсом, адже вона прямо заявила, що не хоче відправляти італійських військових у потенційну миротворчу місію.

Але головне питання в іншому: як на цю пропозицію дивляться Сполучені Штати? Наскільки реалістично, що Вашингтон справді готовий захищати Україну? Ці питання, ймовірно, обговорюють і в Білому домі, і в Овальному кабінеті. Можливо, такі самі запитання Кір Стармер і Еммануель Макрон ставили президенту Трампу: чи готові США надати гарантії безпеки навіть не Україні, а миротворчому контингенту, який може бути сформований для її захисту?

І що відповів Трамп? Він заявив Стармеру прямо, публічно, під камери: “У вас чудова армія, я не думаю, що Сполучені Штати можуть вам чимось допомогти”.

Звідси виникає ключове питання для Європи: чи залишаться США в НАТО? Чи вони просто вийдуть з Альянсу? Чи може статися так, що Вашингтон скаже: “Ми залишаємося в НАТО, але виводимо свої війська”. Уявімо, що Трамп завтра виходить на трибуну і заявляє: “Американці, сідайте в літаки, ми чекаємо на вас вдома. Ви герої, і ми не дозволимо, щоб ви коли-небудь воювали проти російської армії, найбільшої ядерної держави світу”. Ось які ризики несе ця ситуація.

На тлі останніх заяв Трампа про те, що США не готові допомагати навіть нинішнім членам НАТО, якщо вони не платять стільки, скільки вимагає Вашингтон, пропозиція Мелоні виглядає скоріше ефемерною і малореалістичною.

АНДРЕАС УМЛАНД: Ініціатива Мелоні виглядає цілком перспективною

— Партія “Брати Італії”, яку представляє Джорджія Мелоні, традиційно ідеологічно близька до Республіканської партії США, особливо до її крила, що підтримує Дональда Трампа. З одного боку, це пояснює її політичну позицію. З іншого — від самого початку повномасштабного вторгнення РФ Мелоні проявила себе як напрочуд проукраїнський європейський політик. У низці випадків її заяви на підтримку України звучали навіть жорсткіше, ніж у представників центристських партій.

Зараз вона опинилася перед дилемою: у Вашингтоні відбулася зміна політичного клімату, і їй необхідно шукати нові шляхи для підтримки України. Можливо, тут, як і у випадку з Великою Британією, присутній не тільки політичний розрахунок, а й щире бажання допомогти. Крім того, її націоналістична ідеологія також відіграє роль: Мелоні бачить в Україні незалежну націю, яка має право на власну суверенну державу.

Її ідея про поширення на Україну дії статті 5 Вашингтонського договору без повноцінного членства в НАТО є оригінальною пропозицією. Це могло б створити щось схоже на систему колективних гарантій безпеки, хоча, звісно, не замінило б повноцінного членства в Альянсі. Якщо така схема справді зможе забезпечити Україні додатковий захист, її можна тільки вітати.

Однак, найімовірніше, не йдеться про реалізацію цих гарантій через НАТО. Найімовірніше, їх могла б забезпечити “коаліція охочих” — окремі держави, готові взяти на себе безпекові зобов’язання щодо України. У будь-якому разі, як старт для ширшої дискусії про колективні гарантії, ініціатива Мелоні виглядає цілком перспективною.

Читайте також: Україна без розвідданих США — як це вплине на захист неба та на ситуацію на фронті, розповіли експерти