Литва вийшла з Міжнародної конвенції про заборону касетних боєприпасів — країни Балтії готуються до можливої агресії РФ (ВІДЕО)

Литва офіційно припинила участь у Міжнародній конвенції про заборону касетних боєприпасів. Міністерка оборони Довіле Шакалене пояснила — це стратегічне послання про те, що Литва готова використовувати абсолютно все для захисту від можливої російської агресії. За вихід із конвенції парламент країни проголосував ще в липні 2024 року. Детальніше — в матеріалі журналістів FREEДOM.

Вільнюс приєднався до цього договору 2011 року. Конвенція об’єднує 112 держав-учасниць і 12 інших країн, які її підписали. Угода забороняє використання, передачу, виробництво і накопичення касетних боєприпасів. Крім того, Литва першою в ЄС вийшла з багатосторонньої угоди про регулювання озброєнь. 

Влада країни пояснила — Литва повинна зміцнити свою обороноздатність, а для стримування потенційного агресора потрібно мати в розпорядженні весь спектр озброєнь, зокрема касетні боєприпаси. Адже країна, що становить головну загрозу європейській безпеці — Росія — не є членом Міжнародної конвенції і застосовує касетні снаряди у війні проти України.

“Росія використовує всі доступні інструменти звичайної війни, і це показує, що нам необхідно вжити заходів для забезпечення ефективного стримування і оборони. Вихід із конвенції дає нам можливість підвищити ефективність оборони проти великомасштабних цілей. Найефективніше стримування і захист — це коли ви володієте ними і знаєте, як ними користуватися”, — заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.

Найближчим часом Литва може вийти і з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Подібну ініціативу розглядають і у Фінляндії. Держави-члени Євросоюзу, а особливо сусіди Росії, усвідомлюють, наскільки серйозну небезпеку становить країна-агресор. 

ЄС необхідно зміцнити східний фланг, щоб захистити критично важливу інфраструктуру від актів саботажу і гібридної агресії, наголосив президент Литви Гітанас Науседа.

“Україна щодня виграє для нас дорогоцінний час, платить за нього своєю кров’ю. Тому було б дуже безвідповідально втратити цей час і вести багатогодинні розмови без явного результату”, — сказав Науседа.

Головне завдання ЄС — допомога Україні та зміцнення оборони, вважає прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня. Вона нагадала, що Рига витрачає на потреби оборони майже 3% ВВП, і разом з іншими країнами Балтії активно підтримує Київ.

“Без сили не буде довгострокового миру, і для всіх європейців буде добре, якщо мир у Європі буде, і він буде тривалим, а не на короткий час. Без сили Україна буде змушена почати мирні переговори. Ми всі, європейці, розуміємо, що це означає, якщо Росія просто переозброїться, а потім за кілька років знову зможе перейти до інших країн”, — заявила Сіліня.

Європа має негайно збільшити військову допомогу Україні, переконаний міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.

“Уряд Естонії вже ухвалив рішення збільшити військову допомогу Україні на 25% цього року і терміново доставити туди, серед іншого, 10 тисяч артилерійських снарядів. Наше рішення доводить, що для допомоги Україні можуть бути ухвалені нові та швидкі рішення, і ми закликаємо всіх прихильників України терміново збільшити військову допомогу. Агресор, який є єдиним винуватцем війни, повинен зазнавати тиску, а жертва агресії повинна бути рішуче підтримана, тому що тільки таким чином можна змусити Росію відмовитися від своїх цілей і досягти тривалого миру в Україні”, — сказав глава МЗС Естонії.

Одна з центральних тем позачергового саміту європейських лідерів у Брюсселі — програма з переозброєння Європи та підтримки України.

“План переозброєння Європи передбачає до 800 млрд євро на оборонні інвестиції. Він дає державам-членам фіскальний простір для інвестицій в оборону. Він дає державам-членам можливість інвестувати в українську оборонну промисловість або закуповувати військові ресурси, які одразу ж підуть в Україну. Таким чином, це вигідно для переозброєння Європи, Європейського Союзу, але також і для озброєння України в її екзистенційній боротьбі за свій суверенітет і територіальну цілісність”, — заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. 

На саміті в Брюсселі глава Єврокомісії заявила, що Європа переживає переломний момент для своєї безпеки. Ситуація вкрай небезпечна, наголосила Урсула фон дер Ляєн. Європа повинна зуміти захистити себе і дати можливість Україні боротися за встановлення міцного і справедливого миру.

Читайте також: Країни ЄС погодили план переозброєння Європи, — ЗМІ

Нагадаємо, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європу необхідно терміново переозброїти. Пізніше вона представила відповідний план.