Майбутнє України та Європи: які рішення пропонують світові лідери

Україна готова до мирних переговорів, але категорично не прийме угод, укладених без її участі. Виступаючи на Мюнхенській безпековій конференції, 24 лютого, президент України Володимир Зеленський наголосив, що гарантії безпеки є фактором, що об’єднує партнерів Києва.

Наразі у питання забезпечення гарантій безпеки для України бере участь низка країн. І можлива угода про розробку корисних копалин зі США, і введення миротворчого контингенту в Україну — ці питання передбачають умови, за яких Росія не повинна повторити свою агресію.

Гарантії безпеки для України: позиція Києва, Європи та США

“Жодних рішень про Україну без України, жодних рішень про Європу без Європи. Якщо ми будемо не допущені до переговорів про наше власне майбутнє, ми все програємо. Долю цієї війни не можуть визначити тільки кілька лідерів: ні Трамп і Путін, ні я і Путін, ні будь-хто тут, у Мюнхені, удвох із Путіним. Ми повинні чинити тиск разом, щоб досягти справжнього миру. Путін не може запропонувати реальних гарантій безпеки. Не тільки тому, що він брехун, а й тому, що Росії в її нинішньому стані потрібна війна, щоб утримати владу. І світ має бути від цього захищений”, — заявив Зеленський.

Щодо гарантій безпеки президент України провів уже низку зустрічей із віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, держсекретарем Марко Рубіо та представником президента США з питань України та Росії Кітом Келлогом.

“Ми провели низку плідних зустрічей, обговорили низку питань, над якими варто попрацювати. І головна мета полягає в тому, що, як зазначив президент Трамп, ми хочемо, щоб війна закінчилася, ми хочемо, щоб вбивства припинилися. Але ми хочемо досягти надійного, тривалого миру, а не такого миру, який за кілька років призведе до конфлікту в Східній Європі”, — зазначив Венс.

У діалог із новою адміністрацією США вступила і Європа. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила на необхідності скоординованих дій Вашингтона і Брюсселя.

“Україна більше за всіх хоче миру, справедливого і міцного, щоб жахи останніх трьох років не повторилися. Путін каже, що готовий зустрітися, але на яких умовах? Він має продемонструвати, що його інтерес полягає не в затягуванні цієї війни. Він має показати, що відмовився від свого прагнення знищити Україну. І дозвольте сказати абсолютно ясно: “невдала” Україна послабить Європу, але вона також послабить і Сполучені Штати”, — заявила фон дер Ляєн.

Представник США з питань України та Росії Кіт Келлог узяв на себе зобов’язання протягом 180 днів залучити всі сторони для завершення війни. Він також запевнив, що Київ буде повноправним учасником переговорів, а ось залучення ЄС до цього процесу не передбачено.

“Якщо думаєте, що можете закінчити цю війну за допомогою вбивств, то це не так. Вам знадобиться комплексний план, який має бути спільно напрацьований”, — наголосив Келлог.

Основою для цього плану, на думку Зеленського, має стати стратегія перемоги України.

“Потрібна така історія, домовленості, такі гарантії безпеки, що не дивлячись на те, чи хоче Путін, чи після нього хтось буде, ми не знаємо, чи хочуть вони вбивати українців і захопити нашу землю і зруйнувати повністю країну, чи не хочуть — не зможуть. Тому що такі гарантії безпеки, що якщо вони підуть війною, вони отримають таку відповідь і втратять своє. Ось що має бути. І це дуже реально. Я в цьому впевнений”, — заявив президент України в інтерв’ю ITV News.

Ця стратегія була презентована 2024 року і складається з п’яти пунктів і трьох засекречених додатків. Серед основних положень:

• запрошення України до НАТО;
• зміцнення оборонних можливостей країни;
• стримування країни-агресора;
• розвиток економічного потенціалу України;
• післявоєнні заходи, включно з використанням досвіду української армії для посилення безпеки Європи.

Якщо інтереси України не будуть враховані, Європа продовжить підтримувати Київ, підтвердила глава дипломатії ЄС Кая Каллас.

“Будь-яка угода за нашими спинами не спрацює, будь-яка угода має бути частиною України та Європи. Умиротворення завжди зазнає невдачі. Тому Україна продовжуватиме чинити опір, а Європа — продовжуватиме підтримувати Україну. Нас буде на 20% менше, якщо США вирішать піти, але все одно Україна захищатиме принципи суверенітету, територіальної цілісності та принципи, які відстоює Європа. Ми будемо разом”, — заявила Каллас.

Після конференції в Мюнхені 17 лютого в Парижі відбувся екстрений саміт лідерів Європи, організований президентом Франції. Головною темою обговорення стали питання безпеки на континенті та підтримка України. Через два дні, 19 лютого, європейські лідери знову зібралися в Парижі, але вже в розширеному складі. Представники 20 країн Європи і Канади підтвердили свою прихильність подальшій допомозі Україні.

Потім президент Франції Еммануель Макрон вирушив на зустріч із Дональдом Трампом у США. Також зустріч з американським лідером провів прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.

ЄС уже мобілізував 48,5 мільярда євро на військову допомогу Україні і продовжує працювати над посиленням її обороноздатності, зазначила глава Європарламенту Роберта Метсола. Серед можливих заходів обговорюється ідея миротворчої місії за участю військовослужбовців країн-партнерів.

Британія готова взяти на себе провідну роль у цьому питанні, підтвердив прем’єр-міністр Великої Британії.

“Я тісно співпрацюю з європейськими лідерами і чітко заявляю, що Велика Британія готова відправити сухопутні війська і підняти літаки в повітря, щоб підтримати угоду, працюючи разом із нашими союзниками, тому що це єдиний спосіб, щоб мир тривав”, — акцентував прем’єр Британії.

Вашингтон також підтримує ідею розміщення європейських миротворців на території України.

“Якщо європейці хочуть це зробити, це прекрасно. Якщо вони хочуть це зробити, я думаю, це буде чудово. Я знаю, що Франція згадувала це, інші згадували. Велика Британія згадувала. Якщо ми укладемо мирну угоду, я думаю, що з погляду Європи нам не доведеться розміщувати там війська, тому що, ви знаєте, ми дуже далеко. Але мати там війська було б нормально. Я б узагалі не заперечував проти цього”, — заявив Трамп.

Для Києва критично важливо, щоб у миротворчій місії брали участь і американські військові. Зеленський зазначив, що йдеться не обов’язково про піхотні частини — участь можуть узяти різні роди військ, включно з військово-морським флотом.

Крім того, має відбутися зустріч Зеленського і Трампа за підсумками роботи команд двох держав над угодою про видобуток рідкісноземельних металів. Деталі доопрацьованого документа поки що невідомі, проте вони також мають містити в собі гарантії безпеки для України.

Гарантії безпеки України в оцінках експертів

На які гарантії безпеки Україна може розраховувати з огляду на переговори між США та країнами Європи? Чи очікувати відправлення миротворців? Якого захисту можна очікувати Україні в разі підписання угоди про видобуток корисних копалин із Вашингтоном? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДOM відповіли:

• Віра Константинова, політологиня-міжнародниця, радниця голови ВРУ (2019-2021 рр.);
• Олеся Яхно, політологиня;
• Олег Саакян, політолог, співзасновник “Національної платформи стійкості та згуртованості”;
• Ярослав Телешун, кандидат політичних наук.

ВІРА КОНСТАНТИНОВА: Україна робить ставку на розвиток економіки, щоб забезпечити свою безпеку

— Україна не раз заявляла, що їй необхідні реальні гарантії безпеки, щоб унеможливити повторення агресії з боку Росії в майбутньому. Сподіваюся, що йдеться про столітню перспективу, але ми розуміємо, що такі гарантії складно передбачити в рамках економічної угоди. Тому, найімовірніше, цей документ (угоди про видобуток рідкісноземельних металів, — ред.) стане лише першим кроком у ширшій системі домовленостей, які формують і українська дипломатія, і сама держава Україна.

Не виключено, що на основі цієї угоди нам належить укласти ще кілька додаткових договорів, які регулюють технічні деталі. Наразі, наскільки я розумію, узгоджено ключові моменти, і є підстави для підписання базової угоди. Надалі, як це часто буває, можуть наступити плани дій, додаткові угоди та уточнення. У цьому контексті я налаштована більш оптимістично, ніж у перші дні, коли стало відомо про пропозицію американської сторони. Однак, як завжди, є нюанси, і в цьому випадку варто дочекатися офіційної інформації.

Це базова угода, яка стане основою для подальшої роботи з узгодження додаткових параметрів. Йдеться не лише про рідкісноземельні метали. Інтерес до подібної угоди висловили не тільки США, а й європейські партнери. Україна зараз намагається реалізувати концепцію “економізації безпеки” — тобто використовувати економічні інструменти для стабілізації та зміцнення своєї довгострокової безпеки.

Коли на українському ринку будуть присутні великі економічні гравці, як-от ЄС і США, це стане для нас додатковим інструментом безпеки. Важливо пам’ятати, що до нашого ринку придивлялися ще до війни й інші країни, які є стратегічними конкурентами США. Тому очевидно, що в даному питанні залучена не тільки економіка, а й глобальна геополітика.

Війна Росії проти України — це насамперед геополітичне протистояння, і угоди, які ми укладаємо, тільки поглиблюють цей процес.

ОЛЕСЯ ЯХНО: Про миротворців для України говорять уже без скептицизму

— Перш за все, важливо відзначити конструктивність діалогу про перемир’я і шляхи до миру, в якому беруть активну участь європейські лідери. Тон цим переговорам задала адміністрація Дональда Трампа, заявивши про готовність докласти зусиль для зупинення війни і досягнення перемир’я. Водночас питання довгострокового миру та безпеки регіону залишаються насамперед відповідальністю самої Європи, яка справді долучилася до цього процесу.

Ми знаємо, що вже відбулися два саміти в Парижі — 17 і 19 лютого — з ініціативи Еммануеля Макрона. За їхніми підсумками було озвучено позицію, якої французький президент дотримується під час свого візиту до Вашингтона і яка прозвучала в його публічних заявах. Вона включає три ключові аспекти:

• Неможливість проведення переговорів про перемир’я без України. Ці переговори мають відбуватися з повагою до суверенітету України та її права на справедливий мир.
• Будь-яке перемир’я і рух до миру повинні включати гарантії безпеки для України.
• Мають бути враховані інтереси Європи, особливо в питаннях регіональної безпеки.

Ці принципи пояснюють проактивну позицію Макрона та інших європейських лідерів у діалозі зі США. І Кіра Стармера, і Еммануеля Макрона називають можливим “мостом” між Європою та адміністрацією Трампа.

Ми також бачимо, що початкова скептична позиція щодо миротворчої місії пом’якшилася. Зараз уже звучить можливість участі в ній європейських держав.

Це показує, що активний діалог останніх тижнів, який, напевно, продовжиться і найближчим часом, призведе до формування збалансованого бачення спільних зусиль США і Європи за підтримки України. Після цього, можливо, настане етап переговорів із Росією, що стосується умов перемир’я і механізмів його забезпечення. А подальший рух до миру залежатиме від параметрів досягнутого перемир’я.

Ще один важливий момент — у день третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну до Києва приїхало безліч європейських лідерів. Прозвучали заяви про необхідність зміцнення економічного співробітництва та політичної підтримки, поваги до суверенітету і територіальної цілісності України. Також підкреслювалася неприпустимість використання виборів і політичного тиску в умовах відсутності безпеки.

Активність європейських лідерів проявляється і в інших ініціативах. Наприклад, президент Литви запропонував сформулювати чітку перспективу членства України в ЄС, назвавши 2030 рік можливою датою вступу. Крім того, триває робота щодо санкційного тиску на Росію: Велика Британія запровадила новий пакет санкцій, а ЄС ухвалив уже 16-й санкційний пакет. Усе це свідчить про прагнення Європи до послідовного і конкретного підходу в питанні врегулювання конфлікту.

Підбиваючи підсумок, можна сказати, що Європа перейшла до обговорення конкретних ініціатив, розуміючи, що безпека України — це невіддільна частина безпеки всієї Європи. І саме адміністрація Трампа багато в чому підштовхнула європейських лідерів до усвідомлення цього взаємозв’язку.

ОЛЕГ СААКЯН: Військова підтримка України не повинна бути питанням політичної волі

— Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Київ не розглядає підписання угоди про надра зі США без прив’язки до гарантій безпеки — цей принцип уже закладено в проєкт документа. Однак деталі угоди, найімовірніше, стануть відомі або після її підписання, або незадовго до цього.

Питання в тому, які саме гарантії безпеки передбачені в угоді, особливо з огляду на те, що в її первісній версії вони були відсутні. Важливо розуміти, що цей договір має радше політичний характер, ніж суто комерційний. Він виконує ідеологічну функцію і слугує інструментом для зміцнення підтримки України в США.

Для Дональда Трампа підписання угоди про видобуток копалин — це невелика, але значуща перемога, яку він може представити своїм виборцям як обґрунтування важливості підтримки України.

Не випадково, відповідаючи на запитання журналістів про угоду, Трамп підкреслив, що санкції проти Росії знімати не планується, хоча “хотілося б торгувати”. Він також зазначив, що документ буде підписано під час візиту Володимира Зеленського, хоч сам процес його оформлення, за словами Трампа, проходив у поспіху.

Варто нагадати, що спочатку підписання угоди на зустрічі президентів не планувалося — це була українська вимога, яку зрештою було прийнято. Загалом, з погляду комунікації та формування підтримки України, Трамп тепер відкрито говорить, що цей договір необхідний для продовження військової допомоги.

Таким чином, сам факт підписання угоди вже зіграв свою роль, якщо воно буде супроводжуватися послідовними заявами американської влади і збереженням колишньої лінії надалі.

Що стосується гарантій безпеки, вони можуть мати різний характер. У цьому випадку можна говорити про підтримку європейських ініціатив щодо забезпечення безпеки України, можливе розміщення військ, постачання озброєнь і надання розвідувальних даних. Як конкретні інструменти можуть використовуватися системи супутникового зв’язку Starlink, розвідувальні супутники, ракети для комплексів Patriot та інші критично важливі елементи оборони.

При цьому йдеться не просто про військову підтримку, а про системне забезпечення України можливістю захищатися. Важливо, щоб цей процес не залежав від політичної волі конкретних лідерів, а був оформлений у вигляді зобов’язань, які не можуть бути переглянуті в односторонньому порядку.

РОСЛАВ ТЕЛЕШУН: США і Європа продовжують торг

— Та країна Європи, яка готова буде взяти більш провідну роль у врегулюванні конфліктів, у забезпеченні гарантій безпеки України, стане займати роль, що домінує. Щонайменше на певний період часу в регіоні, незалежно від того, хто зробив гучнішу заяву або повівся яскравіше.

Безпека на Європейському континенті залежить від деталей договору між США, Європою та Україною. Ми чули і бачили різні оцінки, включно з європейськими партнерами: від 50 тисяч до 300 тисяч військових від країн ЄС. Відтак, виникає дуже багато запитань, наскільки цей інструмент, ця гарантія, буде діяти. Тому я був би дуже б обережний із заявами і позиціями обох сторін, коли ми говоримо про деталі, яких не знаємо.

Єдине, сказав би, що йде торг. Це торг між Європою і Сполученими Штатами Америки, хто буде основним суб’єктом у забезпеченні гарантій безпеки для України і хто, бувши цим суб’єктом, буде більше платити. Мова про фінансові, людські, часові та інші ресурси.

Читайте також: Україна в центрі уваги: чого домігся Макрон на зустрічі з Трампом