Україна в центрі уваги: чого домігся Макрон на зустрічі з Трампом

Низка європейських країн висловили готовність підтримати стабільність можливої мирної угоди між Україною та Росією. Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що європейські держави можуть направити миротворчі сили, але при цьому розраховують на підтримку США.

Питання розміщення контингенту в Україні стало однією з ключових тем його переговорів з американським лідером Дональдом Трампом.

Переговори Макрона і Трампа

Під час візиту до Вашингтона 24 лютого Макрон наголосив, що Європа готова надати Україні гарантії безпеки, включно з можливістю надсилання військового контингенту. Він став першим європейським лідером, який відвідав США після початку другого терміну президентства Дональда Трампа. За словами Макрона, успішна реалізація цього плану вимагає солідарності та підтримки американської сторони.

“Сьогодні відновлено потенціал стримування, і саме це має на увазі президент Трамп, коли каже, що більше не буде жодних проблем. Я думаю, що сила американського стримування сьогодні — це форма невпевненості для Путіна. Таким чином, існує стримувальний потенціал, який, перш за все, можливо, дасть змогу укласти перемир’я, перевірити дотримання цього перемир’я, а потім укласти мирну угоду, що дасть змогу відновити Україну і надати гарантії безпеки. І в рамках цих гарантій безпеки, ми думаємо, нам належить зіграти свою роль”, — заявив французький президент.

За даними Politico, Макрон приїхав до Вашингтона з конкретними пропозиціями щодо відправлення військ в Україну. Судячи з усього, Дональд Трамп сприйняв цю ідею позитивно.

“Європейські війська можуть увійти в Україну як миротворці. Тому, коли угоду буде укладено, вони зможуть слідкувати за тим, щоб усе дотримувалося належним чином. Я не думаю, що це буде проблемою”, — зазначив американський лідер.

Журналісти зазначили, що зустріч президентів пройшла в дружній атмосфері. Лідери демонстрували взаєморозуміння, що ґрунтується на багаторічних добрих відносинах. На думку аналітиків, Макрон успішно передав проукраїнські меседжі своєму американському колезі.

За підсумками переговорів із Дональдом Трампом Макрон висловив упевненість у тому, що перемир’я в Україні може бути досягнуто найближчими тижнями.

Крім питань безпеки, Трамп і Макрон обговорили угоду між США і Україною щодо рідкоземельних ресурсів, запропоновану Вашингтоном.

Раніше стало відомо, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер 2 березня прийматиме лідерів Італії, Німеччини, Польщі та інших союзників, імовірно, включно з президентом України Володимиром Зеленським, для обговорення мирної ініціативи Дональда Трампа щодо України. Як передає Reuters, зустріч у Лондоні відбудеться незабаром після того, як Стармер повернеться з переговорів із Трампом у Вашингтоні, які заплановані на 27 лютого.

Європейські лідери, серед яких був і Стармер, на початку місяця зібралися на термінову нараду в Парижі, де обговорювали збільшення оборонних витрат. Однак їхні погляди на перспективу розміщення миротворчих сил в Україні розійшлися.

Результати зустрічі Трампа і Макрона в оцінках експертів

Які цілі переслідує Макрон, вступаючи в прямі контакти з Дональдом Трампом? Коли Україна побачить результати переговори французького та американського лідерів? Яке майбутнє європейської допомоги Україні? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

• Олег Постернак, політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки;
• Пєетер Тайм, естонський політолог;
• Андрій Веселовський, радник директора Національного інституту стратегічних досліджень;
• Олег Лісний, президент Аналітичного центру “Політика”.

ОЛЕГ ПОСТЕРНАК: Макрон зробив кілька “пасажів” у бік Трампа

— Можливо, прогрес щодо угоди про надра значно прискорився після візиту Макрона до Трампа і невеликого коригування позиції французького президента щодо майбутньої війни РФ проти України. Якщо можна так судити, то Європа налагоджує і посилює продуктивні та ефективні зв’язки з Америкою. Звісно, у цих переговорах якісь сторони йтимуть на поступки, і Україна, безумовно, також була присутня в обговореннях між Макроном і Трампом. Ми побачимо продовження цього діалогу вже найближчим часом, коли Кір Стармер відвідає Вашингтон.

Однак варто зазначити, що Велика Британія традиційно має тісніші зв’язки з Америкою, особливо у військово-технічному та стратегічному співробітництві. Тому візит Стармера може стати ще більш значущим.

Цікаво й інше: фактично відбулося коригування риторики Макрона щодо його бачення війни. Наприклад, президент Франції заявив, що виступає за негайне припинення вогню і навіть натякнув, що воно може відбутися найближчими тижнями. Це дещо дисонує з його колишніми заявами, що не залишилося непоміченим у західних ЗМІ. Багато аналітиків вважають, що такі висловлювання могли бути своєрідним пасажем у бік Трампа.

Крім того, у ЗМІ активно обговорюється момент рукостискання Макрона і Трампа. Французький президент не дав американському колезі домінувати в цьому символічному акті, що викликало неабиякий інтерес у світових медіа та соціальних мережах.

Макрон також висловився з приводу конфіскації російських активів, заявивши, що зараз це неможливо. Ця заява викликала неоднозначну реакцію в європейських ЗМІ, але, найімовірніше, була сприйнята у Вашингтоні як крок до синхронізації хоча б частини позицій Парижа і США.

Цікаво й те, що між Великою Британією та Францією, схоже, триває своєрідне змагання за те, хто знайде кращий шлях до серця Дональда Трампа, зокрема й щодо питань, пов’язаних із війною.

Коментарі, що надходять із Лондона, вказують на те, що позиція Великої Британії з цього питання залишається чіткішою, твердішою і впевненішою. Завдання Лондона — домогтися від США гарантій безпеки для європейських країн, включно з підтримкою з протиповітряної оборони та ракетних систем, а також забезпечити надійне прикриття для можливого розгортання 30 тисяч військових сил безпеки.

Судячи з повідомлень різних видань, Макрон не зміг домогтися від Трампа чіткого позитивного рішення з цього питання. Ба більше, після зустрічі ні Макрон, ні Трамп не зробили значущих коментарів на цю тему. Можливо, у Кіра Стармера виявиться більше шансів вплинути на американську позицію.

ПЄЕТЕР ТАЙМ: Складно аналізувати заяви західних лідерів у моменті, доводиться чекати

— Усі європейські колеги Макрона побували в Києві, а він, по суті, робив те саме, тільки в діалозі з Трампом, захищаючи українські інтереси. Макрон заявив, що 30 європейських країн готові надати Україні гарантії безпеки. Однак уже через короткий час з’явилася нова новина: Макрон вважає, що необхідно починати переговори з Росією. Чесно кажучи, вже складно зрозуміти, якої позиції дотримується французький президент.

Щохвилини лунають суперечливі сигнали, і це ставить у глухий кут. Можливо, варто змінити підхід до сприйняття інформації. Я, наприклад, не великий фанат спорту, не стежу за матчами в режимі реального часу, а просто наступного дня дивлюся результат — хто переміг. Схоже, такий самий принцип потрібно застосовувати і до політичних новин: заспокоїтися і читати їх із невеликим запізненням, коли ситуація трохи проясниться.

Якщо постійно реагувати на кожну заяву лідерів в онлайні, аналізувати все в моменті — це просто неможливо. Лише з часом, коли події складаються в більш цілісну картину, можна робити осмислені висновки.

АНДРІЙ ВЕСЕЛОВСЬКИЙ: США недооцінили прагнення Європи

— Дональд Трамп міг би сказати, що в нього дуже щільний графік і тому він зустрінеться з Макроном іншим разом, але виявилося, що це не так — президент Франції перебував у Білому домі. Як завжди, Макрон і Трамп влаштували “поєдинок” рукостискань і, схоже, обидва залишилися задоволені: жоден із них не поступився, але й неприємних відчуттів не виникло. Усе пройшло добре.

Чи вплине це якимось чином на глибину відносин між Францією та Сполученими Штатами? Чи зменшить напруженість, яка зараз спостерігається? Ми, ймовірно, не дізнаємося всього до кінця, тому що значна частина переговорів між двома лідерами відбувалася в закритому форматі. Проте з того, що було сказано публічно, видно, що президент Франції чітко й послідовно пояснював своєму колезі: будь-які поспішні кроки в бік примирення з Росією можуть нашкодити США. Те саме стосується і питання України.

Не можна уявити, що в Європі настане мир, якщо якісь домовленості будуть укладені за спиною України.

Її збройні сили налічують 800 тисяч осіб, оснащені як вітчизняним озброєнням, включно з ракетами і дронами, так і західними системами, включно з авіацією. Кількість і якість озброєнь продовжують зростати.

Тому було б наївно вважати, що Москва і Вашингтон просто домовляться — і відразу настане мир. Тим паче що сама Москва заявляє протилежне: ніякого миру не буде, поки всі домовленості не будуть укладені на її умовах. Про це прямо говорять і президент Росії, і міністр закордонних справ, і інші високопоставлені представники Кремля.

Зокрема, Москва наполягає на “практичному роззброєнні” України, на зміні її внутрішньої політики та відмові від конституційних норм, які визначають курс країни на вступ до ЄС і НАТО. Ці вимоги неодноразово відкидалися українською стороною. Їх не можна назвати просто побажаннями — це жорсткі умови, які Україна не збирається приймати. Як суверенна держава, вона сама визначає свою політику, вибори і керівництво. Саме в цьому контексті, якщо й ухвалюватимуться якісь рішення, то тільки з урахуванням суверенітету України, а не тому, що того хоче Москва. І саме цю думку доводив до Трампа президент Макрон.

Він особливо підкреслив, що, підтримуючи дипломатичні зусилля Вашингтона, Париж і Лондон розглядають можливість виряджання на Україну контингенту чисельністю до 30 тисяч осіб. Поки що це лише теоретична ініціатива, але вона передбачає створення страхувального механізму в разі порушення умов миру або перемир’я, а також у разі агресивних дій з боку Росії.

Якою була реакція Трампа? Прямої відповіді на ці пропозиції ми не почули. Він не підтвердив ідею, але й не відкинув її, не висловив невдоволення тим, що європейці прагнуть брати активну участь у врегулюванні конфлікту. Ба більше, він позитивно сприйняв сам факт обговорення цього питання. Важливо відзначити, що Трамп не повторив свою раніше висловлену позицію про те, що США не будуть залучені в цей процес.

Можна зробити висновок, що у Вашингтоні, можливо, недооцінили, наскільки важливо для європейців не просто брати участь у переговорах, а й забезпечувати позиції України з погляду сили, зберігаючи її суверенітет, територіальну цілісність і незалежність. У Європі добре розуміють, що якщо Україна поступиться, загроза може підійти впритул до кордонів ЄС — а цього ніхто не хоче.

ОЛЕГ ЛІСНИЙ: Макрон не дав Трампу керувати переговорами під час зустрічі

— Я розглядаю візит Макрона як успішний, оскільки не розділяю Європу й Україну. Представники Європи зустрілися з Трампом, досить серйозно і продуктивно поговорили, як на мене. До Путіна. І Трамп ще не знає, коли зустрінеться з Путіним — до 9 травня чи після.

Європа поговорила з Трампом раніше, ніж із Путіним. І висловила свою думку, донесла, зокрема, українські меседжі. Адже не секрет, що Володимир Зеленський щільно спілкується з Еммануелем Макроном, про це він і на пресконференції говорив [із Трампом], тому про Україну говорили, по суті, за її участю, насправді.

Макрон — це дійсно сильний союзник України, який вхожий до Трампа. Ми бачимо, що Трамп до нього ставиться як до партнера, дуже добре. Риторика шаноблива, поведінка теж. Так, Трамп все одно гнув свою лінію, але Макрон не дав йому можливості просто висловитися про все, що він хоче, і на цьому все закінчиться. Ні, він про Європу добре сказав. Можна сказати, поселив у голові Трампа думку про те, що Росія, як агресор, має заплатити. Макрон постійно говорив про те, що, мовляв, ми з Україною спілкуємося, ми це вирішили тощо.

Не в усьому Трамп був задоволений, бо коли його не хвалять, його вже не цікавить це. Але Макрон, до речі, вміло і хвалив Трампа. Але при цьому вміло ставив його на своє місце. І в результаті, це конфліктом не закінчилося. Отже, я розглядаю Макрона, нехай звучить і дещо цинічно, як точку входу у взаємини України зі Сполученими Штатами Америки. Тому що Україна — це частина Європи. Тому цей візит мені імпонує на тлі того, що відбувалося останнім часом. Це дуже хороші моменти для України.

Читайте також: Євросоюз посилює тиск: новий пакет санкцій проти Росії оцінили експерти