Дипломатичний удар по Путіну: підсумки зимової сесії ПАРЄ — включення зі Страсбурга (ВІДЕО)

Путін — терорист, парламентські перевибори в Грузії та жодних розмов про Україну без України. Це основні меседжі резолюцій, які були проголосовані на зимовій сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), що завершила свою роботу сьогодні, 31 січня. Детально про підсумки зі Страсбурга (Франція) розповів кореспондент FREEДОМ Олег Борисов.

Тезу про те, що російський диктатор Путін — терорист, задокументовано офіційно на рівні членів Ради Європи — у резолюції ПАРЄ “Зобов’язання Європи щодо справедливого і стійкого миру в Україні”. За словами голови української делегації в ПАРЄ Марії Мезенцевої-Федоренко, це черговий сигнал Путіну та черговий дипломатичний удар.

“Ми говорили у двох напрямках про тероризм. Є європейська юрисдикція — те, що Росія є країною терористичного характеру. І американська юрисдикція — що країна є спонсором тероризму. Тепер лідера РФ, який раніше був названий диктатором, нелегітимним президентом, сьогодні ще визнано і терористом”, — сказала вона.

Резолюція про справедливий мир для України, над якою велася тривала й кропітка робота, є однією з найосновніших. У ній 37 пунктів, які узгоджені на рівні членів Ради Європи. З головних тез:

• довгостроковий мир можливий тільки за умови відмови Росії від імперських амбіцій і проведення деколонізації;
• зусилля, спрямовані на досягнення миру, мають підтримувати та доповнювати принцип “мир через силу”;
• закріплено право України як жертви агресії на повне відшкодування або компенсацію завданих збитків.

“Ми повністю підтримуємо українців. Ми говорили з людьми, повернутими з РФ дітьми, солдатами. Кожен українець має бути повернутий. Тому ми хотіли зосередитися на людях. Але також, якщо будуть мирні переговори, Україна має бути там і прийняти рішення про своє майбутнє. Я твердо переконана, що ми маємо посилити санкції щодо окремих осіб. Ми можемо вносити до санкційного списку нових осіб. Ми можемо зберігати жорсткі економічні та технологічні санкції. Це працює”, — заявила голова фінської делегації в ПАРЄ Міапетра Кумпула-Натрі.

Важливо, що підтримка України виходить від усіх делегацій у ПАРЄ. Тому що голос України ретранслюється тепер і вустами міжнародних партнерів. І це не тільки слова, а й дії.

“Європейський Союз із президентом Трампом у Сполучених Штатах має робити більше. Повинен продовжувати проявляти повну рішучість у підтримці України, її територіального суверенітету та українського народу. Європейський Союз, США, Канада і всі однодумці повинні продовжувати підтримувати та збільшувати свою підтримку українського народу, щоб український народ став по-справжньому вільним, і щоб ця війна закінчилася”, — наголосив член Палати громад Канади Франческо Сорбара.

Гарантував свою підтримку України й прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден. У коментарі FREEДОМ він розповів про необхідність фінансової, військової та гуманітарної підтримки. Але крім цього, важливо вже зараз думати про майбутній мир і гарантії безпеки.

“Українці борються за свою свободу, але вони також борються і за наші принципи. І тому, ми повинні бути на боці України, тому що те, що відбувається в Україні, може статися і в інших країнах. Тому ми повинні продовжувати підтримувати Україну у військовому, фінансовому та гуманітарному плані. І ми повинні допомогти Україні домогтися стійкого миру. А стійкий мир означає такий, за якого українці зможуть жити в мирі та свободі протягом десятиліть. А також буде мирною вся архітектура безпеки Європи. І це те послання, яке я хочу передати українському народу“, — зазначив Фріден.

У Європейському Союзі фіксують посилення спроб Росією дестабілізувати ситуацію. Але це не що інше, як залякування, вважає член естонської делегації Ерік Кросс. Адже Путін усе ще сподівається, що Україна залишиться сам на сам з агресором.

“Ми спостерігаємо певну ескалацію. Перерізаються підводні кабелі, саботаж на залізницях, різні IT-атаки, кібератаки. Були спроби порушити роботу авіації, наприклад, вибухи на рейсах DHL. А ще ми бачили операції з вербування в інтернеті дрібних злочинців, які мали здійснювати акти вандалізму: спалювати щось, знищувати машини, розмальовувати пам’ятники. Це робиться, очевидно, для того, щоб змусити європейців турбуватися. Але я б не сказав, що ці операції дійсно досягли мети”, — сказав Крос.

Підбиваючи підсумки зимової сесії ПАРЄ можна точно сказати — підтримка України на міжнародних аренах була, є і буде. Підтвердження цьому — проголосовані резолюції на користь України. Але попереду ще багато роботи, кажуть українські делегати. Далі увагу зосереджено на персональних санкціях проти тих, хто сприяє війні Росії проти України.

Читайте також: Насамперед — безпека: як у ПАРЄ оцінили резолюцію щодо справедливого миру для України (ВІДЕО)

Як повідомлялося раніше, 29 січня було ухвалено резолюцію щодо ратифікації повноважень делегації Грузії, яка практично на 100% складається з представників партії влади “Грузинська мрія”. Ключові умови документа: до квітня оголошення нових виборів у Грузії та звільнення всіх політичних в’язнів. У цей період членам делегації заборонено входити в усі ключові комітети ПАРЄ, брати участь у місіях, бути доповідачами та обиратися на керівні посади в Асамблеї. Вони матимуть лише право голосу та виступів на сесіях, а також доступ до комітетів із меншою політичною вагою.

На тлі такого жорсткого рішення Асамблеї делегація Грузії заявила про вихід із ПАРЄ, водночас країна залишається у складі Ради Європи.

Читайте також: “Грузинська мрія” резолюцією ПАРЄ фактично визнається нелегітимною владою, — Вашадзе