Позиція Європи щодо миру в Україні та грузинське питання: про що говорили у другий день сесії ПАРЄ (ВІДЕО)

Позиція Європи щодо миру в Україні та призупинення повноважень грузинської делегації — це головні теми обговорень у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) сьогодні, 28 січня, у другий день зимової сесії. Як відбувалися дискусії, чи є консенсус у Раді Європи щодо України, і що думають парламентарі щодо подальшої роботи делегації з Грузії, розповів зі Страсбурга кореспондент телеканалу FREEДОМ Олег Борисов.

На зимовій сесії ПАРЄ точаться величезні дискусії щодо справедливого миру в Україні, його досягнення та позиції у цьому плані Європи загалом. Основна резолюція з цього питання голосуватиметься у четвер, 30 січня. Потрібно буде затвердити абсолютно чітко кожен пункт, і він має бути проголосований більшістю, в ідеальному варіанті — усіма членами Ради Європи.

У кулуарах кажуть, що мають бути підтверджені такі пункти: суверенітет, територіальна цілісність України, жодної передачі території чи територіальних поступок. Це офіційна позиція української делегації, і саме до цього вона має підвести абсолютно всіх членів Ради Європи, щоб вони дали чітку задокументовану відповідь щодо цього питання.

“Ми маємо солідарність усіх членів Парламентської асамблеї Ради Європи з позицією України, що мир справедливий на умовах України. І взагалі, з поваги до суверенітету хартії ООН має бути покарання воєнних злочинців. Таким є політичний вираз позиції депутатів тих країн, які підтримують це. Безумовно, це один з аргументів, щоб і уряди цих країн підтримували на рівні міністерств закордонних справ, на рівні керівництва урядів позицію України у переговорах. Тому ми сподіваємось, що це ще більше посилить позицію України, що Україна не одна”, — заявила членкиня української делегації ПАРЄ Євгенія Кравчук.

Наступне питання, яке дуже яро обговорюють не лише у сесійній залі ПАРЄ, але й у кулуарах — це питання грузинської делегації. Вона практично на 100% складається із представників партії “Грузинська мрія”. У понеділок, 27 січня, було ухвалене рішення тимчасово на 24 години призупинити право голосу грузинської делегації у Раді Європи. Потім було ухвалене рішення, що не відмовлятимуть у праві голосу Грузії, продовжать її ратифікацію та присутність у Раді Європи до квітня нинішнього року, тобто до весняної сесії Парламентської асамблеї. Грузинська влада до цього часу має провести перевибори в країні, звільнити всіх мітингувальників, яких кинули до в’язниць, і покарати поліцейських, які били людей на вулицях. Якщо Грузія виконає ці три пункти, її голос залишиться в Раді Європи. Якщо ж ні, порушуватиметься питання щодо виключення грузинської делегації з цієї міжнародної інституції.

“Одне з головних питань цієї сесії — ситуація з Грузією. Тут точаться спекотні дебати, дуже серйозна боротьба. Підсумок буде підбито завтра надвечір під час засідання. Моя позиція, що ми взагалі не повинні ратифікувати повноваження делегації, надісланої грузинським режимом, бо це нелегітимна влада, вибори там були не виборами. І те, що там зараз відбувається, нічого спільного із демократією не має. Ця боротьба не лише за Грузію, це боротьба і за Україну, бо те, що відбувається в Грузії, це, безумовно, частина російського гібридного наступу, який відбувається фізично на Донбасі та на сході України, політично у Грузії, пропагандистськи інформаційно у всьому світі. Наше завдання — боротися з цим у всіх проявах та в усіх напрямках та підтримати грузинський народ, який, звичайно, хоче бути вільним”, — зазначив член української делегації у ПАРЄ Олексій Гончаренко.

Абсолютна більшість членів парламентських делегацій Європи підтримує Україну в своїх висловлюваннях. Представник делегації Естонії Ерік Кросс поділився своєю думкою, чи є консолідація навколо України в Європі. Він вважає, що консолідація є, і її треба посилювати.

“Очевидно, йде кампанія з проведення різних операцій, що дестабілізують, в Європі. Ми спостерігаємо певну ескалацію. Це робиться, очевидно, щоб змусити європейців турбуватися, і вони дратують, ці операції. Але я не сказав би, що вони дійсно досягли мети. Головна мета, мабуть, полягає у тому, щоб змусити Європу двічі подумати про свою підтримку України, припинити допомагати Україні. Цю мету, як мені здається, не досягнуто”, — упевнений член парламентської делегації Естонії в ПАРЄ Ерік Кросс.

У межах сесії ПАРЄ відбудуться різноманітні заходи щодо звільнення українців із російського полону, порушуватиметься питання повернення на підконтрольну Україні територію депортованих до РФ дітей.

Читайте також: У ПАРЄ стартував другий день зимової сесії — включення зі Страсбурга (ВІДЕО)

Як раніше повідомлялося, з 27 до 31 січня у Страсбурзі триває зимова сесія ПАРЄ. У її межах, зокрема, відбудуться слухання щодо українців, які утримуються в російському полоні. Крім того, 30 січня відбудуться дебати щодо України та мирних переговорів.

Читайте також: “Ми спостерігаємо ескалацію”: посилення гібридних операцій РФ у Європі прокоментував Кросс