Як на тлі війни проти України слабшають позиції Росії у світі — думки експертів і глядачів FREEДОМ

Росія не може підтримувати режим Асада в Сирії і вже зіткнулася з серйозними викликами на кількох континентах. Успіх сирійської опозиції може стати серйозним ударом для Москви, вважають експерти.

Режим не може пережувати відкушений шматок

У Сирії кілька російських кораблів останніми днями залишили військово-морську базу в Тартусі. Серед них — багатоцільові фрегати “Адмірал Горшков” і “Адмірал Головко”, сторожовий корабель “Адмірал Григорович” (його також відносять до класу фрегатів), підводний човен “Новоросійськ”, танкери “Вязьма” та “Єльня”. Першого грудня всі кораблі та судна перебували в порту Тартуса. Про це свідчать супутникові знімки і дані сервісу Landsat, які проаналізував OSINT-аналітик MT Anderson.

Ці факти вказують на те, що РФ не може воювати на два фронти, заявив речник МЗС України Георгій Тихий. За його словами, “як наслідок, ми бачимо відступ не тільки сирійської армії, а й російського окупаційного угруповання в Сирії”. Також Тихий зазначив, що РФ свідомо замовчує свої втрати в Сирії, як особового складу, так і техніки.

Окремо спікер наголосив, що Україна категорично відкидає будь-які звинувачення на її адресу про нібито причетність країни до загострення безпекової ситуації в Сирії.

“Ще раз повторю, що Україна, на відміну від РФ, дотримується норм міжнародного права, принципів непорушності суверенітету і територіальної цілісності інших країн. Ми не втручаємося в їхні справи. Ще раз підкреслю, що саме Москва і Тегеран несуть основну відповідальність за постійне погіршення багато років ситуації з безпекою в Сирії”, — цитує Тихого “Інтерфакс-Україна”.

Підтримуваний Путіним режим Асада втрачає свій вплив. Зараз під загрозою – російські військові бази, які розташовані в Сирії з 2015 року. На покинутій сирійськими військами авіабазі Кувейріс, розташованій за 30 кілометрів на схід від Алеппо, опозиційним силам вдалося захопити новітній російський зенітний ракетний комплекс “Панцир-С1”, кілька літаків МіГ-23, а також танки Т-90А і Т-72М.

“Є повідомлення про те, що чотири СУ-34 з українського фронту були перекинуті. Це мінус чотири борти. Це непогано, але треба більше. Щось будуть давати, але цього недостатньо. На імідж Росії і на здатність впливати на Близькому Сході це зробило дуже серйозний вплив”, — прокоментував експерт Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.

Угруповання “Хезболла” поки що не поспішає допомагати режиму Асада і масово перекидати своїх бойовиків до Сирії. Також раніше на боці Асада виступали бойовики ПВК “Вагнер”. Наразі всі фактори, здатні посилити позиції сирійського диктатора, загублені через війну Кремля проти України, на яку Путін витрачає весь бюджет федерації.

Путін може втратити критично важливі військово-морські бази в різних регіонах. Він уже втрачає позиції і в Чорному морі через дії українських Сил оборони, а також стикається з ризиками в Балтійському морі, включно з Калінінградом. Генерал Марк Гертлінг вважає, що США та їхні союзники повинні скористатися цим моментом для посилення тиску на Кремль.

“Путіна дійсно загнали в кут. Росія стикається з активністю на кількох фронтах, зокрема через посилення повстанського руху в Сирії, зменшення допомоги від союзників і власних проблем”, —заявив екскомандувач Сухопутних сил США в Європі Марк Гертлінг в ефірі CNN.

Також Путін фактично втрачає важелі свого впливу в країнах ОДКБ. Наприклад, глава уряду Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна не буде відновлювати відносини з організацією. За його словами, точку неповернення пройдено.

Думки глядачів FREEДОМ

Російський диктатор розривається між війною в Україні та іншими своїми союзниками-друзями.

“Як на тлі війни проти України слабшають позиції Росії у світі?” Таке питання телеканал поставив своїм глядачам. Серед отриманих відповідей:

• “РФ і Путін стрімко несуться до свого кінця… Але їм треба допомогти в цьому! Тому як тільки буде знесено Кримський міст — символ путінської влади — відразу сильно похитнуться “z-влада” і сам Путін! Ось де реальне, і навіть фатальне для “z”, ослаблення. Тому що від цього почнеться процес розпаду РФ і закінчення війни. ЗСУ пора бити по проклятому мосту, щоб цього разу він точно весь згорів”;
• “Позиції РФ у світі тримаються на грошах і криміналі. Криміналу в РФ стало менше? Ні. Адже Путін — головний мафіозі! І грошей, сірими і чорними шляхами, вливається в РФ стільки, що можна спокійно ще багато років воювати… То про яке ослаблення РФ взагалі йдеться? За гроші Путін скупив політиків де тільки хотів! Щоб не заважали його “z-планам”. Тому війна і йде, і кінця їй не видно, як це і потрібно нині міжнародному криміналу”;
• “Мила справа — не лізти в чужі країни, а навести порядок у власній країні, гідно забезпечуючи своїх громадян. Запевняю вас у такому разі ніхто не захоче відокремитися, і ні з ким воювати не доведеться. І всі, хто втік від Росії як від чуми, захочуть повернутися”;
• “Якщо послухати русоботів у чаті, то нічого страшного не відбувається — РФ трохи втрачає вплив. Економіка — “розігріта” і всі добре живуть, немає проблем, зарплати в РФ великі, їжі повно… А якщо серйозно, то вплив іде назад, а залежність від інших нових країн — вгору”.

Думки експертів

Про що свідчать сьогоднішні події в Сирії і як вони розвиватимуться? Чи вистачить у Росії сил утримати свій вплив у країні? Як на тлі війни проти України слабшають позиції Росії у світі? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДOM відповіли:

• Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, експерт Центру “Об’єднана Україна”;
• Олег Постернак, політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки;
• Ігор Чаленко, політолог;
• Ігор Яковенко, російський опозиційний журналіст, колишній депутат Держдуми РФ.

ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Після поразки Асада в Сирії Путіна сприйматимуть зовсім по-іншому у світі

— У Москви, порівняно з тією глобальною політикою, яку вів Радянський Союз, точок впливу значно менше. Ба більше, Сирія, насправді, це питання престижу. Ця історія тягнеться з 1960-х років. Сирія завжди була одним з основних клієнтів і союзників Кремля. Нова історія 2015-2016 років, коли Москва разом з Іраном врятувала Асада, по суті, від однозначного краху і повторення можливої долі Каддафі — це ж історія не тільки про окремо взятий вплив Москви на Близькому Сході.

У 2014 році Москва не отримала по шиї від світового співтовариства там, де мала б отримати, а саме за захоплення Криму і проголошення його території російською. І ось тоді Москва, знахабнівши від безкарності, влізла повністю в Сирію, перекидаючи великими десантними кораблями і танкерами все, що необхідно. Вона перекидала свої війська, авіацію, яка по суті знищила соціальну структуру Сирії і мільйони людей вигнала за межі країни. Криза біженців, яка тоді була в Європі, це все справа рук Москви.

Тоді Москва продемонструвала всьому глобальному Півдню і, насамперед, Близькому Сходу, що вона дійсно сильна, що збільшився її престиж. А зараз це історія про те, що престиж пропадає.

Одна справа, що якщо просто будуть так зневажливо ставитися на глобальному Півдні або дивуватися, як же так, Москва виявляється не така, якою була. Вона не в змозі захистити диктатора, який зв’язався з нею. Але є ще й інший момент. Змінюється сприйняття геополітичного впливу Росії.

Зараз багато говорять про те, що будуть переговори щодо України, нібито мирний процес починається. Хоча насправді ми бачимо, що Москва не змінила своїх планів і тут її позиція не залишає жодних надій на закінчення війни.

Війна в Україні вплинула на те, що у Росії виявилося менше сил для того, щоб зайняти більш вагому позицію на переговорах, які вона хоче нав’язати.

ОЛЕГ ПОСТЕРНАК: Події в Сирії стали для росіян неприємним сюрпризом, вони не готувалися до такого

— Росія дуже багато вклала в сирійський порядок денний, починаючи з 2015 року: ресурси, озброєння, техніку, політичний престиж. Основне завдання Росії, крім підтримки союзного режиму Асада, — показати силу і масштабувати вплив Росії.

Це була історія не про Близький Схід, не тільки. Це була історія про могутність, про можливості, про силу, про хитрість, про бажання грати в геостратегічні ігри і бути вхожою як велика країна. Тому вихід із Сирії для РФ — це катастрофа.

Ми зараз бачимо, як російські військові з кораблів пакують валізи і розгортають свої озброєння на території Сирії. Це ознака віртуального удару вихолощеній, фейковій величі Росії у великому світовому порядку денному.

Але режим Башара Асада рано списувати, тому що він шукає зараз шляхи до Туреччини, до Ірану для збереження хоча б видимості влади.

З іншого боку, потрібно розуміти, що у Туреччини власна гра, Іран зайнятий більше протистоянням з Ізраїлем, а Росія зайнята, ясна річ, війною в Україні. Асад — сам по собі.

Росіяни намагатимуться вхопитися за будь-яку можливість зберегти хоча б частково фрагменти свого впливу. Зокрема, це військові бази, які знаходяться в Сирії.

Війська РФ кидали військову техніку і тікали із зони зосередження особового складу. А потім вони бомбардували власні колишні позиції, щоб техніка не дісталася повстанцям. Ці два факти говорять про те, що у військово-стратегічному плані росіяни не змогли передбачити події. Для них це був сюрприз. Тепер неконтрольовану катастрофу вони хочуть перетворити на контрольовану, хоча б частково.

ІГОР ЧАЛЕНКО: У Росії немає сил підтримувати своїх політичних союзників

— Путін уже не вперше кидає своїх партнерів. Раніше в Карабаському конфлікті Путін не підтримав Вірменію — свого союзника по ОДКБ (Організації Договору про колективну безпеку), і ми бачили, як Азербайджан теж за неофіційної підтримки Туреччини повернув під контроль свою міжнародно визнану територію [в Нагірному Карабасі].

І зараз у Сирії ми знову бачимо ситуацію, коли партнери Кремля не отримують раніше обіцяної підтримки, оскільки Кремль кинув усі свої сили, щоб отримати певні результати на українському напрямку. Це демонструє, що Москва не в змозі вести кілька фронтів одночасно.

Ми бачимо використання авіації, тих же Су-34, для подальшого бомбардування повстанців. Але це зараз лише точкове використання російських сил, оскільки більше вони не можуть. І ми бачимо, як російські кораблі евакуюються [із Сирії] за аналогією з тим, як це відбувалося нещодавно в Криму, коли Чорноморський флот РФ під натиском українських сил повністю перебазувався в Новоросійськ. Це показує, що у Росії просто немає сил підтримувати своїх політичних союзників.

ІГОР ЯКОВЕНКО: Втрата впливу РФ у Сирії — це чутливий ляпас для Путіна, але не смертельний

— Грандіозні успіхи є у тих людей, яких називають повстанцями, противниками режиму, це дійсно вражає. Це, звісно ж, стало можливим виключно завдяки тому, що Путін послабив свою присутність у Сирії, теж зі зрозумілих причин, тому що всі ресурси йдуть на війну проти України.

Звісно, для Путіна буде доволі чутливою поразка в разі, якщо він втратить вплив у Сирії, але це не смертельна поразка, тобто це чутливий ляпас, але не смертельний. Хоча Сирія була для Путіна дуже важливою частиною його протистояння Сполученим Штатам Америки.

Тож у Сирії, мені здається, все ще не вирішено остаточно. У Асада ще є підтримка з боку Ірану, є надія, що російські ПКС ще присутні в залишковому режимі — вони продовжують бомбити повстанців. Дуже хотілося б уже побачити кінець асадівського режиму, але мені здається, поки що ховати Асада передчасно.

Читайте також: Вдалий момент і ефект несподіванки: чи встоїть сирійський диктатор Асад перед натиском повстанців і чи допоможе йому РФ