Росія використовує не тільки людський ресурс Північної Кореї для війни проти України, а й озброєння. Дві країни-ізгої вже понад рік відкрито співпрацюють. Щоправда, кожна — марно намагається приховати, чим саме допомагає партнеру. Однак військові розвідки інших країн, як-от США та Південна Корея, давно з’ясували, що КНДР (Корейська Народно-Демократична Республіка, Північна Корея) серед іншого постачає в Росію далекобійні ракети. Українські фахівці вивчили уламки цих ракет — збитих у мирних містах.
З’ясувалося, що три чверті північнокорейських ракет містять американські складники. Видання CNN з посиланням на джерела пише, що дев’ять західних виробників, зокрема компанії зі США, Нідерландів і Британії, виробляють найважливіші компоненти, які якимось чином опинилися в балістиці КНДР. І тепер ще — на озброєнні у РФ.
Як західні мікрочипи стали начинкою північнокорейських ракет
У балістичних ракетах KN-23/KN-24, які виробляє КНДР, виявлено британську деталь, виготовлену в лютому 2023 року, тобто вже після початку повномасштабного вторгнення. Про це 25 листопада повідомили в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони (ГУР МО) України.
За даними ГУР, Росія отримала від КНДР понад 100 таких ракет. Уперше цю зброю у війні проти України РФ застосувала наприкінці 2023 року.
Російські військові неодноразово скаржилися на те, що північнокорейські боєприпаси часто летять повз ціль.
“Північнокорейські балістичні ракети продемонстрували, що їхні тактико-технічні характеристики за дальністю і за потужністю боєзаряду вищі, ніж у російських аналогів. А всі північнокорейські ракети у своїй основі мають радянські або російські розробки. Та ж ракета KN-23 — це точна копія ракети 9М723 (“Іскандер-М”), хіба що з деякими елементами північнокорейського виробництва. Ракета KN-24 більше являє собою симбіоз “Точки У” і 9М723 (“Іскандер-М”), і в архітектурі сходження з американською ракетою ATACMS у модифікації М39″, — розповів військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.
Наразі західні країни мають взяти до уваги не переваги чи недоліки ракет КНДР, а те, що вони вже вбивають мирних жителів України.
Проте погана якість ракет грає на руку Силам оборони України. У жовтні на Харківському напрямку до 60% артобстрілів російської армії здійснювали північнокорейські снаряди калібрів 122 і 152 мм, розповіли в оперативно-тактичному угрупованні “Харків”. Їхня якість, як і якість іранських боєприпасів, низька, кажуть у ЗСУ.
Близько 70% компонентів вироблено в США – зазначив у коментарі CNN на правах анонімності співробітник української розвідки. Крім того, КНДР використовує деталі, виготовлені в Німеччині та Швейцарії.
“Чипи, ми розуміємо, що в основному це Сполучені Штати, а країною-виробником може бути Китай, може бути Малайзія, Тайвань. Але штаб-квартири знаходяться в Сполучених Штатах”, — сказав представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
Усі ознаки вказують на те, що Пхеньян імпортує західні складники через Китай, стверджують експерти. Водночас деякі компоненти КНР підробляє.
“Ми успішно відстежили деякі з цих компонентів, і останні відомі зберігачі – китайські компанії. Це означає, що китайські фірми купували компоненти у виробників і низки посередників. Перехід рідко зустрічається на заводі, який виробляє компоненти”, — сказав заступник директора з операцій Conflict Armament Research Деміен Сплітерс у коментарі CNN.
До подібних “сірих” схем паралельного імпорту не перший рік вдається і сама Росія. Західні компоненти є в кожному російському БпЛА і в кожній російській ракеті, переконаний глава української розвідки Кирило Буданов. Так, РФ використовувала американські, німецькі та швейцарські складники при створенні бойового безпілотника С-70 “Мисливець”, а при виробництві фальш-дронів “Гербера” — деталі зі США, Швейцарії та Нідерландів.
“Жодна організація-виробник ще не несе відповідальності за будь-які з цих постачань. Ми вважаємо, що якби будь-хто з цих виробників відповідав за кількість мікроелектроніки, знайденої, скажімо, в російських ракетах, вони справді почали б робити більше в цьому відношенні”, — сказав уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Боротьба з обходом Росією запроваджених раніше обмежень стане метою 15-го пакета санкцій ЄС. Він, імовірно, розширить чорний список Євросоюзу. У ньому з’являться нові фізичні особи, яким заборонять в’їзд на територію ЄС, а їхні активи будуть заблоковані в Європі, а також компанії, які порушують санкційний режим ЄС.
Думки експертів
Як далеко може зайти військова співпраця РФ із КНДР? Чому ракети Північної Кореї — неякісні? Хто допомагає РФ і КНДР обходити санкції і продовжувати нарощувати військовий потенціал? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:
- Дмитро Снєгирьов, військово-політичний експерт;
- Павло Лакійчук, військовий експерт, керівник безпекових проєктів Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”;
- Владислав Селезньов, військовий експерт;
- Валерій Рябих, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії Defense Express.
ДМИТРО СНЄГИРЬОВ: Неможливо вплинути на всі фірми-прокладки, які постачають мікрочипи до КНДР і РФ
— Пересування складників дуже важко відстежити. Є так звана мережа фірм-посередників, які займаються постачаннями. Відповідно, спочатку країни третього світу, це Африканський континент, країни Близького Сходу, Середнього Сходу. Тобто, ті країни, які перебувають в орбіті військово-політичного впливу Китайської Народної Республіки. І, відповідно, вже через низку фірм-посередників необхідні мікроелементи для виробництва засобів ураження надходять до Китаю і далі, до КНДР.
Сполучені Штати дуже жорстко минулого тижня відреагували на постачання мікроелектроніки з Гонконгу і Тайваню. Йдеться про те, що більша частина цієї мікроелектроніки постачається як у Російську Федерацію, так і, відповідно, через неї та треті країни в Іран і КНДР. Тому, як бачимо, є позитивні зрушення у спробах запобігання виробництва засобів ураження.
Але, на жаль, зараз немає можливості повністю поставити на паузу можливість постачання мікроелектроніки до країн-ізгоїв.
З 200 ударів балістичними ракетами по Україні близько 30% припадає якраз на балістичні ракети виробництва КНДР. Тобто це саме ті KN-23 і KN-24, які постачаються у РФ з Північної Кореї. А це свідчення того, що так звана військово-промислова міць країни-агресора — не більше ніж черговий фетиш. Це розповіді для внутрішнього споживача про імпортозаміщення і відповідно можливості російського ВПК виробляти необхідні засоби ураження. Як бачимо, практика показує абсолютно протилежне.
ПАВЛО ЛАКІЙЧУК: Китай відіграє головну роль, постачаючи КНДР західні чіпи
— Зовсім недавно був скандал через імпорт пральних машинок у РФ через Казахстан. Обсяг продажів зріс у 20 разів. Але не в машинках справа, а в програмних блоках цих машинок, в яких використовуються ті самі мікропроцесори, які використовуються в російських ракетах. А Північна Корея грає за тими ж правилами. Північнокорейські шпигуни намагаються дістати елементи для своїх ракет різними шляхами.
Складність у тому, що основним і єдиним торгівельним партнером КНДР є Китай. Він — найближчий сусід, величезна країна з потужним економічним потенціалом і шпигунською мережею в усьому світі.
Виходячи з товарообігу можна припустити, що майже на 90% високотехнологічні чіпи та інші елементи не тільки західного, японського, а й південнокорейського виробництва потрапляють у Північну Корею через Китай.
ВЛАДИСЛАВ СЕЛЕЗНЬОВ: Підсанкційна КНДР тільки розширює виробництво ракет — це сигнал західним країнам
— Дивовижно виглядає той факт, що у світі катастрофічно бракує порохів, а північнокорейська оборонна промисловість здатна виробляти і навіть масштабувати виробництво боєприпасів і ракет із твердопаливним двигуном. Де беруться ці порохи? Я думаю, що це привід для окремого дослідження.
Північна Корея як одна з найбільш мілітаризованих країн світу має доволі широку лінійку та номенклатуру артилерійських систем, боєприпасів до них та, відповідно, ракети. Чи готовий північнокорейський диктатор ділитися цими системами і озброєннями з Москвою? Я думаю, що тут питання лише ціни цієї угоди.
Північна Корея масштабує промислові площі, де виготовлятиме ракети, а де вони беруть елементну базу, напівпровідники, ракетне паливо та інше специфічне обладнання – питання вельми делікатне. Потрібно пам’ятати, чиєю проксі-країною є Північна Корея.
ВАЛЕРІЙ РЯБИХ: Ракети КНДР не літають далеко, але важливий сам факт, що країна продовжує їх виготовляти
— Північнокорейський режим працює над ракетою KN-23 для збільшення потенційних можливостей щодо ударів по своїх сусідах. Полігоном для випробувань цих ракет стала Україна завдяки співпраці двох терористичних режимів — північнокорейського і російського.
Є відомості, що росіяни отримали до 70 таких ракет, і їхнє використання не мало ефекту, на який розраховували, але принаймні було відпрацьоване застосування в бойових умовах і тестування. Більшість із цих ракет не долетіли до цілі, бо в їхньому виробництві використовуються саме компоненти подвійного призначення, яке північнокорейський режим отримує різними шляхами.
Коли використовуються компоненти подвійного призначення або громадянства застосування, ракети мають низьку протидію засобом радіоелектрони боротьби.Скажімо відверто, електроніка цивільного та подвійного призначення не витримує ті колосальні навантаження, яких зазнають військові вироби.
У будь-якому разі північнокорейський режим, перебуваючи під довгостроковими міжнародними санкціями, все одно може виробляти озброєння.
У КНДР планують розширювати це виробництво. Я не виключаю, що насамперед це може бути пов’язано з безпосереднім фінансуванням Російської Федерації, яка останнім часом використовує Північну Корею як виробничий майданчик.
Читайте також: Переговори про КНДР і зброю: підсумки візиту міністра оборони України до Південної Кореї (ВІДЕО)