Визнання Голодомору геноцидом українського народу, ухвалення резолюції про військовополонених та санкції щодо російських пропагандистів. У французькому Страсбурзі добіг кінця фінальний, п’ятий день осінньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Україна була однією з центральних тем ПАРЄ, повідомляє FREEДОМ.
Для України вона була дуже важливою та продуктивною. Одностайно було проголосовано три резолюції: про російську пропаганду, про українських військовополонених та про Голодомор. Але про всіх по черзі.
“Пропаганда та свобода інформації в Європі”. 117 голосів віддали делегати сесії за цю резолюцію. Вона, своєю чергою, закликає запровадити санкції проти російських пропагандистів та державні медіа країни-агресора.
“ПАРЄ назвала речі своїми іменами. Про що йдеться? Є свобода слова, а є пропаганда, дезінформація, російська пропаганда, що розпалює війну, закликає до геноциду українців, і тут має бути рішуча відсіч членів-країн Ради Європи. Безумовно найкраще місце для цих пропагандистів — це не просто бути у санкціях, а бути на лаві підсудних, як це було у Нюрнберзькому процесі, коли редактора нацистської газети “Штурмовик” було засуджено за розпалювання фактично війни”, — заявила членкиня української делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук.
Друга резолюція стосується українських військовополонених, цивільних та дітей. Дебати та сайд-івенти перед фінальним голосуванням тривали не один день. Заради того, щоб донести міжнародним партнерам жахливу реальність українців у російському полоні, до Страсбурга приїхав звільнений з полону перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял.
“Головне — донести інформацію, що робить РФ безпосередньо на українських територіях, щоб перемогти бажання деяких європейських країн не помічати тієї жорстокості, відвертого беззаконня, яке здійснює Російська Федерація на українських територіях. Цей масив інформації має значно переважити. Нинішня російська влада взагалі живе у парадигмі сталінських часів. Аналогій просто — одна на іншій, їх дуже багато: і ставлення, до речі, до ув’язнених, військовополонених, знищення, розстріли… Хочете, Катинь згадуйте, хочете, ГУЛАГ згадуйте, що завгодно. І в політичному ключі загалом абсолютні аналогії. Мабуть, вони самі себе загнали в таку ситуацію та інакше мислити не можуть”, — зауважив він.
Важливий меседж, прописаний у резолюції — пошук механізмів для більш активного повернення українських дітей, депортованих Російською Федерацією. І що дуже важливо, підтримка міжнародних партнерів України в цьому ключі є непохитною.
“Існує ціла організація доброзичливців, адвокатів, які допомагають. Також і всередині Росії добрі люди відмовляються на це просто дивитися. І я також думаю, що ми повинні враховувати та відзначати неурядові організації, які роблять так багато волонтерської роботи, щоб отримати інформацію та поширити цю інформацію. Тому дуже добре, що є штаб із повернення дітей до України за участю першої леді, а також міжнародної допомоги, яка має бути надана за необхідності. Звичайно, це складно, коли йдеться про російську територію, але й тут є свої успішні приклади. Минулого тижня повернули ще 40 дітей. Я, як батьки, знаю, що кожна дитина важлива для їхніх сімей. Тому я не хочу зациклюватися на великих цифрах, бо кожна повернена дитина — це цінний подарунок для України”, — прокоментувала ухвалення резолюції очільниця фінської делегації в ПАРЄ, віцепрезидентка нетворка Міапетра Кумпула-Натрі.
У результаті, резолюцію підтримали всі присутні в залі. 74 голоси — за. Українську делегацію привітали оплесками.
“Резолюцію прийнято. Далі вона йде до всіх країн-членів Ради Європи. І ми сподіваємося, що вони візьмуть участь у тому тиску, який треба надати на Росію, щоб звільнити наших полонених захоплених цивільних, щоб припинити знущання та тортури над ними, щоб змусити ставитися до них так, як вимагає Міжнародне право та конвенції”, — наголосив член української делегації у ПАРЄ Олексій Гончаренко.
“Україна — також частина Європи. Рада Європи, Парламентська асамблея від початку спостерігає за агресією Росії проти України. Ми після 24 лютого 2022 року виключили Росію. Ця організація є одним із найсильніших та найяскравіших прихильників України. Ми були у перших рядах формулювання багатьох важливих принципів. Наприклад, ми не визнаємо Путіна законним президентом. Ми не визнаємо режиму Путіна. Крім того, ми постійно намагаємося аналізувати та формулювати юридичні наслідки цієї агресії. Звичайно, зараз гостро постає проблема з військовополоненими, а також із цивільними, депортованими дітьми. Це одна із наших основних тем. Ми стежимо за цим дуже уважно. Сьогодні є жорстка резолюція, яка була ухвалена анонімно”, — заявив член естонської делегації в ПАРЄ Ерік Крос.
Також ПАРЄ визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Документ закріплює, що колишнє керівництво СРСР навмисно запроваджувало політику, яка призвела до голоду в Україні. Якщо підсумувати: підтримка України у Раді Європи була, є і буде. І після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, вона лише посилюється.
Читайте також: Ми бачимо позитивні зміни риторики Європи: інтерв’ю з головою української делегації у ПАРЄ Марією Мезенцевою-Федоренко