Усі звільнені захисники України потребують медичної допомоги: експерти про відмінності російського та українського полону

13 і 14 вересня відбулися обміни військовополоненими з РФ. Україна повернула 152 українських військовослужбовців із російського полону — це воїни ЗСУ, Національної гвардії, співробітники Національної поліції та Державної прикордонної служби, а також цивільні особи. У межах обміну також вдалося повернути частину українських захисників, які в травні 2022 року вийшли з оточеної “Азовсталі” в Маріуполі. 

Шлях додому

13 вересня додому в Україну повернулися воїни, які перебували на різних напрямках — у Маріуполі, на Київщині, у Запорізькій, Харківській, Луганській областях. Загалом було звільнено 49 осіб.

“Зокрема, Леніє Умерова — дівчина, яку росіяни захопили в заручники, коли вона приїхала піклуватися про хворого батька. Також вдалося звільнити ще частину захисників і захисниць “Азовсталі”. Вдома і Герой України, військовий медик Віктор Івчук”, — сказав президент Володимир Зеленський. 

У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомили, що РФ повернула 44 людини, які провели в полоні менш як місяць. Вони здалися в полон під час Курської операції. Водночас інші російські військові чекають обміну місяцями, Кремль не поспішає їх повертати. 

14 вересня було звільнено 103 українці, серед них — 38 нацгвардійців, 28 воїнів ЗСУ, серед яких двоє зі спецпідрозділу “Кракен”, двоє — з Міжнародного легіону, троє — з Сил спеціальних операцій, один — з Сил територіальної оборони. Додому їдуть вісім прикордонників, четверо поліціянтів, 21 військовий моряк, троє представників Державної спеціальної служби транспорту, один — Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Усі звільнені цього разу — чоловіки.

“Звільнені військовослужбовці брали участь у захисті від російських окупантів міста Маріуполя — 69 осіб (зокрема, захисники “Азовсталі” — 31 особа), Донеччини, Луганщини, Запорізького, Херсонського, Харківського та Київського напрямків. Серед них також двоє охоронців ЧАЕС. Більшість зазнали важких травм або поранень, мають серйозні захворювання, потребують негайної медичної допомоги. Україна довгий час проводила роботу, щоб організувати повернення цих наших співгромадян”, — зазначили в Координаційному штабі.

У Міноборони РФ заявили, що 14 вересня повернули військовослужбовців, які були захоплені в полон у Курській області. 

В організації чергового обміну між Україною та РФ взяли участь Об’єднані Арабські Емірати.

Усі звільнені з російського полону пройдуть медичне обстеження, отримають можливість фізичної та психологічної реабілітації, а також належні виплати за весь час перебування в неволі, і реінтегруються в суспільство.

Як зазначив омбудсман Дмитро Лубінець, стан здоров’я людей, які повернулися з полону, дуже важкий, багато хто втратив десятки кілограмів ваги. Українців утримують у російському полоні в нелюдських умовах. Вони зазнають тортур і принижень. 

Загалом, за словами Лубінця, від початку повномасштабного вторгнення РФ вдалося повернути додому 3 569 українців. 14 вересня відбувся 56-й обмін військовополоненими.

В Україні діють 4 спеціальні табори для утримання російських військовополонених. Там умови перебування відповідають Женевським конвенціям. 8 вересня російським військовополоненим заборонили телефонувати додому близьким, їм дозволено лише писати листи. Це сталося у відповідь на вбивства росіянами українських військовополонених. 

“Дедалі частіше й частіше російські військові вбивають українських військовополонених, це фіксують не тільки міжнародні організації, а й представники України. Такі дії заохочуються вищим керівництвом РФ”, — заявив Дмитро Лубінець. 

CNN показало кадри чергового воєнного злочину росіян у війні проти України — розстріл трьох українських бійців, які здалися в полон під Покровськом. За даними генпрокурора України, відомство зараз розслідує 28 подібних випадків від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Також Дмитро Лубінець повідомив, що в Канаді наприкінці жовтня відбудеться конференція, присвячена четвертому пункту формули миру — звільненню всіх полонених і депортованих Росією українців. Такі підсумки його онлайн-переговорів із міністеркою закордонних справ Канади Мелані Жолі.

“Україна вдячна Канаді та Норвегії, які виступлять співорганізаторами конференції та є співголовами робочої групи з реалізації четвертого пункту формули миру. Ми маємо якнайшвидше звільнити всіх цивільних, військовополонених і дітей, які перебувають у незаконному ув’язненні у РФ”, — написав Дмитро Лубінець у Telegram.

Думки експертів

Як відбувається процес обміну військовополоненими між Україною та РФ? Чому Росія почала ініціювати обміни? Як заборона на телефонні дзвінки російським військовополоненим може вплинути на умови утримання українців у російському полоні? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Михайло Подоляк, радник глави Офісу президента України;
• Олександр Павличенко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини;
• Павло Лисянський, директор Інституту стратегічних досліджень і безпеки, доктор філософії з політичних наук.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Міжнародні організації мають фіксувати російські воєнні злочини 

— З погляду ставлення росіян до українських військовополонених, я солідаризуюся з нашим омбудсменом Дмитром Лубінцем. Потрібно думати про певні обмеження для російських військовополонених. Ми дотримуємося всього і далі щобільше того, що прописано в Женевській конвенції. 

РФ жахливо поводиться з українськими військовополоненими. Така поведінка зануляє всі конвенції. Українці не просто не мають можливості комунікувати зі своїми рідними, вони не перебувають у людських умовах. Тут варто було б говорити не про те, що має зробити Україна, а про те, що мають зробити міжнародні гуманітарні організації. Замість піар-програм і дорогих самітів їм варто було б активно працювати з пенітенціарною службою РФ і повернути їх до усвідомлення того, що міжнародних конвенцій потрібно дотримуватися. 

Росіяни, які порушують усі правила поводження з військовополоненими, мають отримувати юридичну оцінку на міжнародному рівні. Усі злочини проти комбатантів потрібно фіксувати та документувати. 

ОЛЕКСАНДР ПАВЛИЧЕНКО: Заборона російським військовополоненим телефонувати рідним не вплине на поведінку РФ 

— У Кремлі не хочуть бачити жертв у цій війні зі свого боку і виконувати місію з повернення військовополонених, яких готова передати Україна. Згідно з Женевською конвенцією, щодо тяжкопоранених, які потрапили в полон, діє особливий механізм обміну. Україна до цього давно готова, однак Росія створення змішаних медичних комісій усіляко саботує.

Змішані медичні комісії діяли в період російсько-грузинської війни, дуже важливим елементом там є присутність третьої країни — країни-покровительки, яка представляє своїх лікарів. Україна ініціювала таку комісію, включивши представника Швейцарії, але Росія відмовилася від ухвалення такого рішення. 

Імовірно, це пов’язано з тим, що Росія не бажає нікого допускати в ті місця, де утримують українських як військовослужбовців, які потрапили в полон, так і цивільних осіб, яких утримують в умовах несвободи та піддають часто неналежному поводженню.

Там є тортури та умови утримання не належні. Крім того, українські військовослужбовці зазнають кримінального переслідування, що заборонено Женевською конвенцією. 

Складно сказати про російських військовослужбовців, які потрапили в полон в Україні, наскільки в програшній чи виграшній ситуації вони опиняються. Найімовірніше, у виграшній, тому що вони хоча б не опинилися вбитими своїми ж загородзагонами. Тактика “м’ясних штурмів” у Росії призводить до великої кількості потерпілих з їхнього боку. 

Ми бачимо велику кількість осіб з ампутованими кінцівками та пораненнями, і вони не можуть бути призвані до подальшого продовження служби. Вони не становлять інтересу для Росії. Тому РФ, як раніше і Радянський Союз, не хоче бачити жертв цієї війни зі свого боку і виконувати гуманітарну місію з повернення та ресоціалізації цих військовополонених, яких Україна готова передати. 

Нинішня війна Росії проти України фактично ведеться в прямому ефірі і є можливість знімати на відеокамери з дронів. Тому ця війна показова тим, що велика кількість епізодів, які раніше були затертими та невідомими, стають публічними. 

Публічність відео з жорстоким поводженням росіян з українцями переслідує кілька цілей. Часто це ІПСО. Ми можемо пригадати ці моторошні кадри з розчленуванням, з жорстоким убивством ще живих тощо. Такі кадри демонструють для військовополонених, щоб показати, як поводяться з тим, хто потрапляє в полон, і що на них чекає, якщо вони не будуть взаємодіяти. Це психічний вплив і тортури, які проводяться над українськими військовополоненими. Точно так само вони транслюються на ширшу групу населення. 

Наразі є тільки національна судова система і система переслідування за такі кримінальні злочини — це Офіс генерального прокурора і національна судова система. Міжнародний кримінальний суд (МКС) на сьогодні розглядає тільки дві категорії справ.

В України немає прямого зв’язку з Росією і прямої передачі кореспонденції. Усе йде через Женеву. Російські військовополонені пишуть листи, їх передають до Женеви, звідти — до РФ. Для прискорення контакту було запропоновано IP-телефонію. Це було закріплено в правилах утримання військовослужбовців. 

Питання в тому, чи можна вплинути на жорстокі дії РФ щодо українських військовополонених, якщо посилити умови утримання росіян. Я дуже сильно сумніваюся. Це жодним чином не вплине на ситуацію зі здачею в полон і на те, чи буде Росія змінювати свою практику. 

ПАВЛО ЛИСЯНСЬКИЙ: РФ потрібні обміни військовополоненими через зростання протестних настроїв

— Український уряд і спецслужби добре справляються з організацією обміну військовополоненими з РФ. Але залучення до цього процесу громадських організацій, які представляють сім’ї політв’язнів і військовополонених — це необхідний крок. Громадськість має бачити, що кожного дня ведеться надскладна робота з проведення обмінів. 

Усередині Росії нестабільна ситуація, за кожним строковиком або контрактником, який перебуває в українському полоні, стоїть його сім’я. Тому РФ необхідно їх повертати. Я знаю, що в деяких із них родичі — середньої руки бізнесмени, і вони вже пропонують гроші адвокатам і правозахисникам, щоб їхніх близьких витягли з полону. 

У нас нерівна кількість полонених із РФ. Варто розуміти, що на окупованих територіях росіяни забирають цивільних. Україна таким не займається і не може такими темпами поповнювати обмінний фонд. Завдяки операції в Курській області, обмінний фонд суттєво поповнився. І це змусило РФ запросити обмін полоненими й це означає, що там назрівають якісь протестні настрої. 

Коли Україна ініціює обмін полоненими, Росія навпаки відкидає цей процес, тому що Кремлю потрібна дестабілізація в Україні. Тепер ситуація дзеркальна — РФ ініціює і запитує обміни. 

Читайте також: Кремлівська Феміда: як російські суди стали інструментами розправи над українцями