Зруйнована економіка, втрати на фронті, відсутність перемог: чи готовий Путін до затяжної війни з Україною — думки експертів

Російська Федерація продовжує вести повномасштабну війну проти України, і ресурси для її проведення — як людські, так і матеріальні — у неї поки що є.

Деякі політики та експерти вважають, що війна набуває затяжного характеру. Так, глава військової розвідки Литви Елегіус Паулавічюс заявив, що ресурсів для тривалої війни в Росії вистачить щонайменше на два роки, повідомляє Delfi.

На думку експертів, затяжна війна тільки на руку президенту РФ Володимиру Путіну, який і розв’язав цю криваву м’ясорубку. Аналітики вважають, що це дасть змогу Путіну зміцнити свою владу в Росії та мобілізувати на фронт ще більше російських громадян.

Серед головних переваг затяжної війни для Росії також називають горезвісну “втому” країн Заходу від України і, як підсумок цього, — можливе скорочення військової та фінансової допомоги.

З іншого боку, величезні людські втрати та відсутність гучних перемог викликають велике невдоволення цією війною в Росії. А через дії антиросійських санкцій і величезні витрати на війну економіка РФ зазнає справжнього краху.

Кому в Росії вигідна затяжна війна? Як вона вплине на економічну і політичну ситуацію в Росії? Як в умовах довгострокової війни і зруйнованої економіки в РФ вирішуватимуть проблему з виробництвом озброєння і техніки? Ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ розібрали:

• Ігор Романенко, засновник БФ “Закриємо небо України”, генерал-лейтенант у відставці, заступник начальника ГШ ЗСУ (2006-2010 рр.);
• Павло Нарожний, військовий експерт, волонтер;
• Борис Тизенгаузен, політтехнолог;
• Олег Пендзин, директор Економічного дискусійного клубу;
• Дмитро Гудков, російський опозиційний політик;
• Андрій Сидельников, російський політик і лідер руху ” Говорите Громче!”.

Ігор Романенко: ЗСУ ламали плани РФ раніше, поламають і зараз

— Принципово противник не відмовився від своїх військово-політичних завдань, причому політичні превалюють над військовими. Відомо, що ще 9 травня на Красній площі Путін поставив завдання своїм військовим захопити Луганську і Донецьку області в адміністративних кордонах.

І відтоді в них це не виходить, оскільки з нашого боку є серйозна протидія. Ламали до цього їхні плани, поламаємо і в черговий раз.

Але так чи інакше, з кінця січня противник проводить наступальні дії. Найжорстокіші бої, безумовно, точаться в районі Бахмута. Однак наші війська отримали відповідні резерви.

Важкі бої йдуть також в Авдіївці. Противник намагається фактично взяти її в котел. І Збройні сили України роблять усе можливе, щоб не допустити такого роду дій. Росіяни в цих боях хотіли зробити більш широке оперативне охоплення, для цього треба було на півдні захопити Вугледар, а на півночі — Кремінну в Луганській області.

Їм принципово потрібні ці напрямки. Тому за час ведення бойових дій у районі Вугледара з боку ворога було використано найбільшу кількість бронетехніки, Причому, за оцінками іноземних фахівців, це найбільша [кількість техніки] з часів закінчення Другої світової війни в Європі.

З військового погляду росіяни вбачають у цьому принципове розв’язання питання не тільки на окремих напрямках. Наприклад, у наших фортецях, багато з яких стоять ще з 2014 року, вони хочуть розв’язати питання на ширшому рівні, отримавши відразу великі результати. Тому вони не відмовляються від наступальних дій ні в районі Вугледара, ні в районі Кремінної.

Наше військово-політичне керівництво зосереджує зусилля на цих напрямках, щоб зірвати плани противника і знищити якомога більше живої сили та бронетехніки, виконуючи завдання стратегічної оборонної операції цього етапу.

І при цьому ще виграти час, щоб з квітня підготувати резерви стратегічного рівня, тобто техніку і підготовлені екіпажі для цієї техніки.

Павло Нарожний: Росія в умовах великої війни не протримається і року

— Щодо слів литовського розвідника, що ресурсів для тривалої війни у Росії вистачить на 2 роки: основний ресурс, який потрібен зараз росіянам, це не ракети, а артилерійські снаряди.

Генштаб опублікував дуже цікаве повідомлення про те, що в центральній частині Росії закінчуються артилерійські боєприпаси. І всі снаряди, які росіяни везуть на війну в Україну, їдуть і з Далекого Сходу, і з Сибіру, тобто з інших частин Росії.

За найсміливішими оцінками російських експертів, Росія до повномасштабного вторгнення могла виробляти близько 1 млн артилерійських боєприпасів на рік. Це означає 2,5-3 тисячі снарядів на добу.

Зараз Росія стріляє 5-10 тисяч снарядів на добу, а влітку вони щодоби відстрілювали 50-60 тисяч снарядів. Таким чином, кількість артилерійських пострілів з їхнього боку впала приблизно в 10 разів. Тобто вони банально економлять боєприпаси.

Крім цього, міць української артилерії полягає не в кількості пострілів, а в їхній точності та далекобійності. Росія вистрілює неймовірну кількість тупих фугасів. ЗСУ стріляють “Ескалібурами” — це, по суті, ракети, які вилітають з гармати на 40 кілометрів і потрапляють у ціль з точністю один метр. Українці стріляють дуже точно і дуже далеко, і в цьому принципова різниця між ЗСУ і ЗС РФ. Тому ресурсів на два роки у російських військових немає.

Що стосується економічних можливостей: за два місяці Росія вичерпала весь свій запланований дефіцит бюджету. Причому, до цієї війни бюджет у Росії завжди був профіцитний. Тобто грошей було занадто багато, і вони не знали, куди їх витрачати.

Зараз уже ні. Минув січень, лютий, і весь запланований дефіцит бюджету вони вже вибрали. А далі потрібно різати бюджет. Тобто забрати гроші у дитячих садочків, шкіл, у системи освіти, у медицини, у пенсіонерів, ще у кого-небудь, і віддати їх армії.

Росія два роки не протримається, вона і року не протримається.

А Україна вистоїть тільки тому, що нам допомагає весь світ — економіка США і Європи в 40-50 разів більша за економіку Росії. І взяти, скажімо, на причіп або на борт Україну для них великих труднощів не складе. Тому ми протримаємося.

Борис Тизенгаузен: Путін готовий до довгої війни, але до неї не готові росіяни

— Я помітив, що російські експерти вкидають зараз ідею, що Путін готовий до довгої війни. І я думаю, що саме росіяни цю тему і розгойдують.

Путін особисто може і готовий до довгої війни. А чи готова до неї російська економіка і росіяни? Це зовсім інше питання.

Йому давно вже кажуть, що “непогано було б згортатися, тому що все не так”. Але давайте прямо скажемо: навіть якщо Путін зможе мобілізувати ще там 300 тисяч якихось людей, він що, техніку якось виробляє в тих обсягах, які необхідні для довгострокової війни?

Олег Пендзин: Ситуація в Росії набагато гірша, ніж ми могли собі уявити

— Мобілізація є одним із важливих факторів, який сьогодні формує ті економічні очікування, що мають місце в Російській Федерації. Тобто війна — це та основна причина, яка загнала сьогодні російську економіку в дуже важке становище.

З моєї точки зору, найбільш показовою є ситуація з бюджетом РФ. У 2021 році, коли формувався бюджет, він був зверстаний росіянами на рік із профіцитом у 3 трлн рублів. 2022 рік вони закінчили з дефіцитом у 3,2 трлн рублів. Тобто від профіциту в 3 трлн прийшли до дефіциту в 3,2 трлн.

Аналізуючи процеси, які відбувалися в російській економіці, можна чітко сказати, що з’явилися дуже цікаві моменти: влітку минулого року в Росії було 13,5% безробіття. Зараз у них офіційне безробіття десь на рівні 2,5-2,8%. Але проблема в іншому: у них найгостріший дефіцит висококваліфікованих кадрів.

У РФ сьогодні не можуть запустити дуже багато машинобудівних підприємств ремонтних з відновлення радянської військової техніки. Ці заводи поставлено на консервацію, тому що у них немає верстатників, у них немає на сьогоднішній момент кваліфікованих фахівців з обробки металу, у них немає робітників — вони всі виїхали.

Перший дуже серйозний наслідок часткової мобілізації полягав у тому, що з Російської Федерації побігли насамперед ті, хто мав конвертовану спеціальність, тобто люди, які були затребувані в Казахстані, у тому ж таки Китаї, в Індії, де завгодно. Тобто в Грузії, Вірменії або в тій же Туреччині.

До того ж, у Росії закрилося багато підприємств. І незважаючи на це, у них все одно не вистачає кадрів. У цій ситуації це дуже поганий дзвіночок, тому що підготувати кваліфікованого кадра за рік-два неможливо. І держава на навчання кваліфікованого робітника витрачає 5-7 років. У них точно немає цього часу.

І потрібно чудово розуміти, що мобілізаційний потенціал напряму впирається в технічну можливість, а сьогодні РФ вже має дуже великі проблеми з боєприпасами. Річ у тому, що Російська Федерація ніколи не робила пороху в тій кількості, в якій потрібно. Завжди були з цим дуже великі проблеми. І це ще один момент, який суттєво погіршує можливості Російської Федерації воювати.

Економіка Росії на сьогоднішній момент перебуває в дуже важкому становищі. Мені здається, вони надовго війну не потягнуть. Тому що дефіцит бюджету — це основне джерело фінансування і соціальних витрат.

Потрібно згадати, що 2024 року в Росії будуть президентські вибори. Нинішнє політичне керівництво РФ має прийти до них точно з якоюсь перемогою, з успіхами. І в жодному разі не зменшуючи соціального підживлення тих верств населення, які найактивніше ходять на вибори.

Молодь-то на вибори не йде. На вибори йдуть ті, хто найактивніше сидить на соціальній допомозі — це пенсіонери. Це люди, які вже точно не поїдуть шукати за кордон краще життя.

І ось уявіть собі, що перед виборами в них прибирають соціальну підтримку. Це буде дуже складно, буде купа невдоволення. Тому мені здається, що сьогоднішнє політичне керівництво РФ реально “сидить на шпагаті”.

Так, вони зараз проголосили вже “все для фронту, все для перемоги” — маячня сивої кобили. Усі чекали, що Путін у зверненні до Національних зборів хоч щось виразне скаже з приводу майбутньої мобілізації. Знову ж таки, нічого. Це дуже непопулярно, і він боїться це робити. Занадто багато смертей, занадто багато проблем.

Тому я думаю, що в Росії ситуація дійсно набагато гірша, ніж ми можемо уявити.

Дмитро Гудков: Путін готує суспільство до затяжної війни

— Якби у кремлівського режиму був якийсь план [переможної війни], вони давно б уже і план А, і план Б використовували. Ресурси сьогодні Путіна досить обмежені.

Те, що він може сьогодні протиставити допомозі Заходу Україні, це гарматне м’ясо, яке вони постійно набирають.

Як відомо, у Росії йде прихована мобілізація, і вона ще не закінчилася. На лютий у них план був мобілізувати додатково 50 тисяч осіб. Зброя закінчується потихеньку, а нова, можливо, і виробляється, але в абсолютно незначних обсягах.

Я думаю, що ніякого плану Б, ніяких особливих ресурсів для того, щоб почати наступ, у путінського режиму немає. Путін, виступаючи зі своїм посланням до Федеральних зборів, виглядав дещо розгубленим. На мій погляд, це тому, що напередодні відбулася Мюнхенська конференція, учасники якої сприйняли заяву лідера як такий собі ультиматум Путіну з боку Заходу.

Путіну було чітко сказано, що Україна отримуватиме підтримку й надалі, а гроші на цю підтримку вже заплановані на півтора року вперед. Плюс ще візит Байдена [до Києва], який розставив усі крапки над i, тому що Байден як лідер вільного світу не тільки приїхав і підтримав Україну, а й узяв персональну відповідальність за результат війни. 

І що міг протиставити цьому Путін? Це навіть не вихід із договору СНО-II (Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь між США і РФ, — ред.). Призупинення участі Росії в цьому договорі, в принципі, взагалі ніякої погоди не робить і нічого особливо не змінює. І багато еліт сприйняли таке рішення як послання не найвпевненішої людини.

Найімовірніше, Путін готує суспільство до затяжної війни. У Кремлі розуміють, що жодні напади і захоплення нових територій у цих умовах практично неможливі. Але можна зафіксуватися на якійсь лінії, кордоні, перейти в глуху оборону і, загалом, затягувати війну.

У РФ чомусь вважають, що час працює на них. Що вони братимуть Україну змором, доки сили й економіка не будуть зруйновані, а Захід у якийсь момент втомиться підтримувати Україну і почне схиляти її до якихось мирних переговорів на умовах Москви.

У Путіна є поки що цей план, бо навіть ядерний шантаж уже не був включений у його виступ. А все тому, що Китай, на кого Путін зараз орієнтується, заявив у Мюнхені, що застосування ядерної зброї неприйнятне.

Чи вистачить Росії грошей на війну, чи ні? Дефіцит бюджету [2022 року] становив 3,5 трлн рублів, 3 трильйони, по-моєму, було виділено з резервів, а резервів було 14 трильйонів, тобто 11 трлн ще залишилося, це за рік. Очевидно, що грошей загалом вистачить. Навіть якщо вони почнуть їх друкувати, жодних супернегативних наслідків для економіки, принаймні в короткостроковій перспективі, не буде. Тому, скоріше за все, тут інші фактори можуть впливати.

Що стосується мобілізації, то будуть якісь внутрішньополітичні виклики, але ті ж самі проблеми в Україні теж виникають. Ціна людського життя в Росії набагато нижча, ніж в Україні та в будь-якому цивілізованому світі. Путін готовий пожертвувати ще сотню-другу тисяч мобілізованих, тоді як Україні це буде зробити набагато складніше. Ось на це і йде розрахунок.

Але при цьому у РФ до прямого розколу справа ще не дійшла. Я думаю, що реальний розкол почнеться тоді, коли Путін зазнає військової поразки, тому що в цьому випадку він втратить підтримку всередині країни.

У якийсь момент еліти зрозуміють, що вже немає таких високих ризиків. Вони можуть навіть задуматися про те, що Путіна можна як мінімум розміняти на скасування санкцій. За певних умов, звісно: закінчення війни, виведення військ, виплати репарації Україні тощо. Тож ситуація така поки що.

Андрій Сидельников: Я готовий надати індульгенцію тільки тому, хто усуне Путіна

— Затяжна війна Кремлю, з одного боку, потрібна, тому що таким чином вони подовжують своє існування і багатство, і тоді немає необхідності про щось домовлятися, кудись тікати або якось перевести свої фінанси, що зараз дуже складно зробити навіть із великими зв’язками.

З іншого боку, чим довше триває війна, тим більша в них відповідальність.

Я думаю, що там усередині кожен по-різному сприймає цю ситуацію. Хтось узагалі вважає, що він ще зможе домовитися, укласти вигідну угоду через наявну в нього секретну інформацію. Але це не так.

Я не знаю, чи дивляться цей ефір, чи розбиратимуть його в Адміністрації президента РФ, але я можу сказати спеціально для них: вам нікуди в жодному разі не втекти, не втекти. Жодні ваші секрети ні вас не врятують, ні ваші сім’ї.

Ви — військові злочинці, і відповісте за все, що відбувається і відбувалося всі ці роки в Росії. Ви несете повну відповідальність за це. І навіть не думайте, що ви отримаєте індульгенцію. Ми зробимо все можливе, щоб цього не сталося, і за вами прийшла відплата.

Я як громадянин Росії й людина, що займається суспільно-політичною діяльністю, особисто готовий надати індульгенцію тільки одній людині — тій, яка грохне Путіна.

Усім іншим — жодної індульгенції з жодних питань. Будь це агітатори на виборах, пособники поза “військовою операцією”, поза війною, або військові злочинці — нікому більше ніякої індульгенції.

Чесно можу сказати: раніше я взагалі був не готовий навіть на це, але на сьогодні, якщо наважиться хтось прибрати Путіна, то ця людина повинна отримати повну індульгенцію, незалежно від того, що вона робила раніше. Ось правда, я можу закрити очі на все, якщо він усуне Путіна. А ось всі інші в сукупності відповідатимуть, і за його гріхи теж.

Путінський режим і сам Путін робить усе можливе для того, щоб Росія розпалася і надалі почалася громадянська війна.

Подобається нам це не подобається, це не в нашій уже компетенції, тому що ця людина для цього робить усе можливе. Я не знаю, чому він усе бачить абсолютно в іншому ракурсі, але всі його дії призводять до розвалу Росії. І Росія обов’язково розпадеться. 

Читайте також: Путін робить ставку на “війну на ізмор”, але країни Заходу тільки посилюють підтримку Києва, — Ступак