Заявок на евакуацію все більше: волонтер показав, як вивозить людей із прифронтових сіл Херсонщини (ВІДЕО)

Українські волонтери продовжують евакуювати мирних жителів із прифронтових сіл Херсонської області. Рої російських дронів щодня атакують цивільний транспорт, велосипедистів і перехожих. Росіяни унеможливлюють життя в селах, розташованих уздовж Дніпра, тримають під вогневим контролем дороги та траси з Херсона до інших населених пунктів. Як відбувається евакуація людей, бачила знімальна група телеканалу FREEДОМ.

Одна з колись жвавих трас Херсонської області прострілюється російськими військами, перебувати тут — ризик для життя. Однак це не зупиняє українських волонтерів, які поспішають на евакуацію.

“Раніше вже забирали сім’ї з дітьми, потім було затишшя. Село розташоване далі, ніж Нікольське, Дар’ївка та інші по низу. Але знову почалися обстріли. Люди розуміють, що краще виїхати. Плюс дрони вже долітають. Люди не витримують і виїжджають. Але, як завжди, чекають до останнього моменту, поки не стане зовсім сумно. Іноді відбувається так, що в найскладніший момент вони просяться виїхати. Коли вже дуже і дуже важко це зробити”, — розповідає волонтер Ігор Чорний.

На дорозі всюди вирви від снарядів і сліди ударів безпілотників. На шляху зустрічаються згорілі машини.

“Зараз відрізок проскочили. Відрізок, де постійно на узбіччі сидять дрони, чекають, поки якась машина буде проїжджати — просто злітають і б’ють. Також може початися артилерійський обстріл. Ще з танків б’ють. Луплять усім”, — каже волонтер.

Він возить із собою аналізатор, призначений для виявлення безпілотних літальних апаратів.

“Уже не один раз нашим хлопцям життя рятував, коли помітили, що за ними дрон женеться. Просто звичайні люди, звичайні діти — їм [росіянам] все одно, по кому бити. Ось це найстрашніше і те, що злить. Це просто вбивці, терористи, злочинці. Які вбивають, знищують”, — наголошує Чорний.

Ігор — уродженець Херсона. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну став волонтером. За цей час допоміг тисячам мирних жителів. Доставляв гуманітарку, ліквідовував наслідки обстрілів, евакуював цивільних.

“Усю окупацію тут пробули, всю окупацію допомагали жителям Херсона. На жаль, до нас “гості” три рази заглядали та хлопців наших забирали на підвал. Навіть дівчата прикладом отримували. Але всю окупацію людям допомагали. Було складно, страшно. Згадувати навіть не хочеться. Коли нас звільнили, вже почалася евакуація. І на собі людей виносили, що тільки не робили. Якось нам вдалося на поїзд до Хмельницького за один день 35 людей відвезти… У такі моменти знайомилися з іншими волонтерами, і разом донині допомагаємо. Тільки співпраця і єдність. Поодинці не зможеш зробити стільки, скільки об’єднавшись”, — каже він.

В одному із сіл Херсонщини панує ілюзія мирного життя — працюють крамниці, гудуть генератори на тлі мобільних укриттів і лінії оборони. Тут на волонтерів чекає жінка з двома дітьми. Із собою в родини мінімум необхідних речей.

“Ми 8 місяців пробули в окупації, чотири з них сиділи без світла взагалі. Росіяни тут їздили й танками, й БТРами. Лякали народ, бешкетували… Місяці три ми сиділи взагалі без транспорту. Виїхати, щоб попросити когось виїхати, не кожен міг, і відвезти, всі бояться”, — розповідає місцева мешканка Людмила.

За її словами, зараз у селі працюють пошта та невеликий медпункт. Однак їздити до міста важко.

З Херсона сім’я вирушить до родичів у безпечніший регіон. За словами волонтерки, заявок на евакуацію останнім часом все більше.

“Мотивують ці люди, які залишаються сильними, стійкими. Які, попри всі проблеми життєві, війну, вони залишаються людьми. Вони сильні, вони тримаються — і вони потребують нашої допомоги”, — зазначає Ігор Чорний.

Волонтери, щодня ризикуючи життями, вивозять людей із найгарячіших точок області та мають намір продовжувати свою нелегку працю.

Читайте також: Херсон у роковини катастрофи: як живе місто на другий рік після підриву РФ Каховської ГЕС (ВІДЕО)