З російського полону складно повертати українців, до яких застосовувалися тортури, — правозахисниця

Основна проблема звільнення українців з російського полону полягає в тому, що немає точного і повного списку осіб, які перебувають у неволі на окупованих територіях України та на території РФ. Про це сьогодні, 26 травня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіла виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова.

Щоб зібрати повну інформацію про громадян, які можуть перебувати в російському полоні, Україна передає Росії списки осіб, зниклих безвісти, які зазнали насильницького зникнення.

“Це ті люди, щодо яких є припущення, що їх насильно вивезли та утримують або на окупованій території в місцях несвободи, або в тюрмах Російської Федерації. Але утримують без будь-якого юридичного супроводу, тобто їм не пред’явили жодних звинувачень (якщо вони цивільні), їм не присвоєно статус військовополоненого”, — пояснила Романцова.

І українська сторона не має повного розуміння, хто перебуває в російському полоні або в нелегальному утриманні, поки Росія безпосередньо або через Міжнародний комітет Червоного Хреста не підтвердить цих людей.

Романцова повідомила, що серед тисячі українців, які повернулися з полону в межах обміну у форматі “1000 на 1000”, були люди, які вважалися безвісти зниклими кілька років.

“Також треба пам’ятати, що близько 400 осіб перебувають у політичному полоні з часів окупації Криму у 2014 році, і більше тисячі осіб, які з 2014 року утримувалися на окупованій частині Донбасу”, — додала вона.

Правозахисниця зазначила, що особливо важко повернути з полону людей, які зазнали тортур у неволі.

“Найскладніші категорії — люди, які пройшли тортури, які по вісім років сидять у полоні, люди з жахливим станом здоров’я, з наслідками тортур. Ось цих людей Росія не віддає, і є підозри, чому. Тому що вони не хочуть, щоб у нас були реальні свідчення воєнних злочинів. Наприклад, “азовці” — це люди, які вийшли в полон за домовленістю з ООН, і це група, яка повинна вийти з полону просто як з санаторію. А Росія цього забезпечити не може, тому що вони ставляться до наших полонених жахливо. І, відповідно, кожна ця людина буде прямим доказом воєнних злочинів Російської Федерації”, — пояснила Романцова.

Читайте також: Кожен обмін — нагадування про злочини Росії: як Москва перетворює полонених на зброю

Нагадаємо, 23-25 травня відбувся наймасштабніший обмін полоненими у форматі “1000 на 1000”. У межах першого раунду 23 травня на батьківщину повернулися 390 українців — 270 військових і 120 цивільних, серед звільнених — три жінки та 387 чоловіків. 24 травня, під час другого етапу, вдалося звільнити з полону 307 українських захисників. 25 травня — 303 бійців Сил оборони України.

Читайте також: Росіяни їх “всунули” в список, щоб дотягнути до 1000: про проблеми визволення з полону цивільних українців повідомив Павліченко