Головна
Публікації
Європа поспішає закріпити механізм “репараційного кредиту” для України: доля заморожених активів РФ у прогнозах експертів

Європа поспішає закріпити механізм “репараційного кредиту” для України: доля заморожених активів РФ у прогнозах експертів

Опубліковано: 11 Гру / 2025 19:17

Країни ЄС мають намір в прискореному порядку ухвалити закон про безстрокове блокування російських активів, щоб не допустити вето з боку угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана на найближчому саміті ЄС.

Рішення стосується суми у 210 млрд євро. Зараз європейські союзники домагаються, щоб ці кошти стали основою “репараційного кредиту” для України.

Що із замороженими активами РФ?

На початку грудня Європейська комісія запропонувала використовувати російські активи для кредиту Україні, який буде виплачений протягом кількох років. Однак Угорщина виступає проти будь-якої подальшої допомоги Києву і регулярно погрожує накласти вето на подібні рішення.

Чиновники Євросоюзу побоюються, що угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан виконає свою погрозу, якщо адміністрація Дональда Трампа вирішить в односторонньому порядку скасувати американські санкції проти Росії.

Щоб обійти ризик зняття санкцій, Єврокомісія запропонувала використовувати надзвичайні повноваження, які застосовуються для боротьби з економічними кризами, щоб накласти санкції на активи на невизначений термін. Рішення, прийняте відповідно до статті 122 договорів ЄС, може бути схвалене більшістю країн ЄС, що дозволить обійти потенційні вето.

Очікується, що лідери ЄС мають узгодити питання використання заморожених російських активів для “репараційної позики” Україні на саміті 18-19 грудня.

Президент Європейської Ради Антоніу Кошта наголосив: якщо знадобиться, переговори щодо російських активів триватимуть протягом кількох днів, поки лідери ЄС не дійдуть згоди.

“Зараз ми працюємо над доопрацюванням правового і технічного рішення, яке могло б отримати підтримку принаймні кваліфікованої більшості держав-членів. Я вважаю, що ми дуже близькі до знаходження рішення”, — сказав президент Європейської Ради.

Загалом у Європі заморожено близько 210 млрд євро російських активів. З них 185 млрд зберігаються в депозитарії Euroclear у Бельгії. Єврокомісія домагається того, щоб ці кошти стали основою “репараційного кредиту” для України. За її планом, формально активи не конфіскуватимуть, але повернути їх Росія зможе тільки після виплати репарацій Києву. А Україна своєю чергою погашала б кредит ЄС уже коштом цих російських виплат.

Євросоюз готовий покрити дві третини фінансових потреб України на найближчі два роки. Рішення стосується 90 млрд євро, поінформувала глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Єврокомісія вже представила два рішення, які мають забезпечити фінансування на 2026-2027 роки: запозичення ЄС і “репараційний кредит” коштом заморожених російських активів.

Бельгія, на території якої знаходиться велика частина цих активів, раніше висловлювала занепокоєння щодо використання російських коштів. Але, за словами фон дер Ляєн, її побоювання враховані.

“Ми провели інтенсивну дискусію щодо позиції Бельгії, де розташований Euroclear — головне джерело коштів. Ми уважно вислухали всі її занепокоєння і врахували майже всі з них у нашій пропозиції щодо “репараційних позик”, яка сьогодні представлена на розгляд. У нас передбачені потужні заходи обережності для захисту держав-членів і мінімізації ризиків. Наприклад, законне рішення, прийняте поза союзом, не може бути виконане всередині нього. І, що особливо важливо, ми створили сильний механізм солідарності, який дозволить Євросоюзу за потреби втрутитися”, — заявила президентка Європейської комісії.

Серед країн, які відкрито підтримують план Єврокомісії щодо використання заморожених активів РФ для потреб України, — Федеративна Республіка Німеччина. Глава Міністерства закордонних справ країни Йоганн Вадефуль наголосив, що країна готова розділити відповідальність з цього питання.

“Ми підтримуємо це і серйозно ставимося до занепокоєнь Бельгії. Вони обґрунтовані, але проблему можна вирішити. Її можна вирішити, якщо ми будемо готові взяти на себе відповідальність спільно. Німеччина готова це зробити та закликає всі держави-члени наслідувати її приклад. Я твердо впевнений, що пропозиція канцлера Мерца врешті-решт буде прийнята”, — заявив він.

З коштів “репараційного кредиту” Україна зможе посилити свою обороноздатність, а також переговорну позицію.

“Якщо ми отримуємо “репараційний кредит”, у нас одразу посилюється переговорна позиція. США грошей не дають, Європа дає якісь частини зараз, але цих грошей недостатньо. “Репараційний кредит” — це досить пристойна сума, це великі гроші, які можуть дати можливість Збройним силам тримати оборону дуже серйозно і впевнено”, — вважає дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Хорватія, Боснії та Герцеговині (2010-2017 рр.) Олександр Левченко.

Тим часом у Кремлі вже пригрозили, що Росія нібито готує відповідь на випадок конфіскації її активів.

Чи буде “репараційний кредит” — думки експертів

Чи ухвалять європейські країни рішення щодо “репараційного кредиту” для України? Чим загрожує вилучення заморожених російських активів? Як РФ грає на суперечностях усередині Європи? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

Олег Пендзин, директор Економічного дискусійного клубу;
Штефан Мелле, директор Діалогового офісу з громадянського співробітництва зі Східною та Південно-Східною Європою;
В’ячеслав Ширяєв, економічний оглядач;
Ілля Несходовський, економічний експерт.

ОЛЕГ ПЕНДЗИН: У Євросоюзу немає власних вільних грошей для допомоги Україні

— Європа досі не може визначитися з механізмом економічної допомоги Україні. Питання з використанням заморожених російських активів зависло в повітрі, і поки що вирішити його не вдалося. Заминка, ймовірно, пов’язана з колізіями у європейському законодавстві та традиційною європейською бюрократією.

Головна причина — це юридичні особливості розморожування активів, конфіскації їх і передачі Україні. На сьогодні, на жаль, європейське законодавство має певні складнощі з подібними речами. Тобто подібне можливо зробити тільки за рішенням суду. Звісно, за такий короткий період рішення отримати неможливо.

Потрібно пам’ятати, що Європейський Союз — це об’єднання незалежних держав, у кожної з яких є свої інтереси. 190 млрд євро із заморожених російських активів сьогодні сконцентровано в Бельгії. Бельгійці отримують податки з доходів від активів до свого бюджету. Звісно, їхня позиція щодо конфіскації активів і передачі їх Україні, використання їх як застави під отримання “репараційного кредиту”, далека від однозначної.

Є ще Європейський центральний банк і його позиція щодо “репараційного кредиту” теж далека від досконалості. Тому у Єврокомісії попереду ще досить складна робота. Вони 18 грудня мають подати свої пропозиції Європейській Раді щодо того, яким чином забезпечити фінансування України на 2026-2027 роки. На сьогодні ми маємо позицію прем’єр-міністра Бельгії, який сказав, що ті пропозиції, які готує Єврокомісія на 18 грудня, його не дуже влаштовують. Тобто дискусія активно триває.

Цілком можливо, ми побачимо в дії план Б від Європейського Союзу, який неодноразово обговорювався. Це випуски єврооблігацій або європейських облігацій, у боргових зобов’язаннях ЄС, їх розміщення на зовнішніх ринках і акумуляція порядку 90 млрд євро з цих облігацій на 2026-2027 роки. Це станеться, якщо не вдасться розв’язати питання з “репараційним кредитом” швидко.

Велика Британія також може зіграти немалу роль у ситуації з активами РФ — там заморожено 30 млрд доларів російських активів. У цьому відношенні британці динамічніші та рішучіші. Європа інертніша за дуже багатьма моментами.

Уся проблема полягає в тому, що на цей час у Європи, включно з Великою Британією, просто немає інших вільних грошей, які можна було б, хай і тимчасово, залучити для допомоги Україні.

Гіпотетично можна розглянути два джерела такої допомоги — це або податки, які збирають платники податків європейських країн, або заморожені російські активи. Європейський політикум чудово розуміє, що використання грошей платників податків на наступних виборах обернеться проти тих політичних сил, які сьогодні при владі. Опозиція обов’язково цим скористається. Тому безпечним шляхом є тільки російські активи в Європі.

Як тільки з’явилася ідея конфіскації російських активів, у Кремлі тут же почали активно продавлювати в європейському інформаційному просторі думку про те, що вони подаватимуть до суду і вимагатимуть повернення активів назад. Попри це, я думаю, що 18 грудня ми побачимо конкретні пропозиції Єврокомісії.

ШТЕФАН МЕЛЛЕ: Важливо продовжувати безперебійну допомогу Україні

— Ми бачимо досить сильний опір щодо російських активів з боку бельгійського уряду. Зараз ведуться переговори насамперед про те, як цілеспрямовано та узгоджено між усіма країнами ЄС і тими, хто готовий приєднатися до механізму надання кредиту, користуючись з російських активів, вибудувати цей процес. Приєднатися готові навіть за межами ЄС: наприклад, Японія вчора заявила через пресу, що теж готова брати участь.

Німецький канцлер Фрідріх Мерц зараз щодня намагається просувати це питання і справді активно займається темою ризиків. На мою думку, саме в цей момент лід зрушився і незабаром розпочнеться обговорення на саміті.

Навіть якщо остаточне рішення буде в грудні, січні чи лютому, до цього ніхто не залишить Україну і не знизить тиск на Сполучені Штати, які теж мають надавати свою допомогу. Хай зараз вони й не готові робити це у форматі кредитів, але принаймні постачання озброєнь та інформації залишається необхідним.

В’ЯЧЕСЛАВ ШИРЯЄВ: Путін уже попрощався із замороженими активами РФ

— Заморожені російські активи — це важіль і інструмент шантажу для Путіна. Він давно попрощався з цими 300 млрд доларів. Звісно, жодних ілюзій щодо того, що колись зможе отримати їх назад без виплати компенсацій Україні, у нього немає.

Альтернатива проста: активи можуть залишатися замороженими десятиліттями, століттями — він усе одно їх не побачить. Навіть якщо Європа їх не конфіскує, вони все одно опиняться в нескінченно замороженому стані. Претендувати на ці активи Путіну абсолютно безглуздо. Але він може використовувати цю “больову точку” Європи, пов’язану з відсутністю юридичних підстав для конфіскації коштів. Уся європейська правова система і право окремих країн проголошують пріоритет приватної власності. Щоб вилучити приватну власність, потрібні бездоганні юридичні підстави.

Потрібен процес, який буде визнаний багатьма юрисдикціями й прийме рішення, що ці активи мають перейти Україні. Тоді Європа зможе їх конфіскувати. До цього — Європа вразлива. Тому Путін погрожує і грає на цій темі.

Кремль використовує активи як інструмент підвищення ставок. Хоча для нього вони вже втрачені. РФ намагається використовувати ці заморожені кошти як подарунок президенту США Дональду Трампу, як козир у переговорах: мовляв, забери їх у Європи та розпоряджайся. Тоді Путін розраховує, що його інтереси будуть враховані в межах передбачуваної угоди щодо завершення війни.

Завдання Путіна — весь час вбивати клин між Європою і США. Пропонувати Штатам щось, принижуючи Європу й утримуючи в позиції вразливості. Але я все ж не бачу великого потенціалу в тому, що Трамп зазіхне на 100-200 млрд доларів. Сьогодні президенту США приносять такі дари країни від Азії до Близького Сходу, які готові вкладати сотні мільярдів і навіть трильйони доларів — у нові технології, штучний інтелект, дата-центри, енергетику в США.

Трамп зараз вибудовує потужний симбіоз військового тиску та економічного ресурсу — те, що потенційно може перекроїти карту світу. Ми бачимо це по Венесуелі, по Близькому Сходу, по Газі. Він діє агресивно, і в очах багатьох донорів це гарантія великих баришів, великих проєктів, віджимання ринків і сфер впливу. Усі прагнуть “вкластися” в цю силу.

На цьому тлі те, що може запропонувати Путін, виглядає непорівнянно меншим. Я не думаю, що це може мати вирішальне значення в переговорах. Так, Путін пропонує Трампу забрати активи у Європи й “пиляти” їх разом, але в стратегічному плані це не та ставка, на яку піде президент США.

ІЛЛЯ НЕСХОДОВСЬКИЙ: Заморожені активи можуть розділити США і РФ

— У Європейському Союзі триває робота над наданням Україні “репараційного кредиту”. Бельгія, на рахунках якої знаходиться велика частина заморожених російських активів, має досить обґрунтовані претензії, на які необхідно звернути увагу. Наприклад, заморожування відповідних активів РФ відбувається кожні пів року за рішенням усіх країн Євросоюзу.

Угорщина і Словаччина не дуже хочуть, щоб російські активи були заморожені й надалі, що ставить під загрозу подальше збереження коштів. Тому Бельгія побоюється, що Росія може вимагати повернення коштів.

Вже були певні рішення, наприклад, Норвегія сказала, що дає гарантії на 100 млрд, тобто готова гарантувати відповідну суму. На мою думку, це повністю знімає ті занепокоєння Бельгії, які на сьогодні є, як мінімум на цю суму.

Якщо вони не хочуть надавати “репараційний кредит” на всі 140 млрд, але на 100 млрд у них гарантія є. Водночас на 40 млрд відповідні гарантії могли б надати інші країни, наприклад, Франція, Німеччина.

Щодо питання надання Україні “репараційного кредиту”, то до кінця 2025 року рішення не буде знайдено або, скажімо, не буде остаточного розв’язання цього питання. Але в січні 2026-го, поки ще в України є гроші, Європейський Союз знайде рішення, і гроші будуть перераховані.

Дуже негативну роль зіграв так званий мирний план із 28 пунктів, у якому фактично Сполучені Штати вирішили розділити ці гроші. І це певний сигнал для країн Євросоюзу: якщо ви дуже довго тягнутимете з цим питанням, то може статися так, що ці гроші поділять між собою США і Росія. Тому в цьому питанні, вважаю, вирішувати треба швидше.