ЄС — пліч-о-пліч з Україною, попри юридичні перепони: підсумки осінньої сесії ПАРЄ (ВІДЕО)

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) підтримала проєкт конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду вимог України. Вона розв’язуватиме питання компенсацій українцям за шкоду, завдану російською агресією. За відповідну резолюцію проголосували одноголосно. Частиною Міжнародної комісії буде і Реєстр збитків, який вже запущений і прийняв десятки тисяч заяв від постраждалих українців. Які ще рішення були прийняті на осінній сесії ПАРЄ — в сюжеті кореспондента FREEДOM Олега Борисова зі Страсбурга.

Рада Європи — одна з найважливіших інституцій Європейського Союзу. Біля його будівлі прапор України йде одразу слідом за Великою Британією. Прапора країни агресора, як і самої Росії, тут немає. Після повномасштабного вторгнення в Україну її звідси виключили.

Прямо перед входом до сесійної зали абсолютно кожен представник європейських країн бачить, на що здатні російські окупанти. Тут — фото полонених і вбитих Росією українців. Це як нагадування, якою ціною дається свобода і незалежність Україні.

“Вони найсміливіші люди, які борються за Україну. Але водночас вони борються за всю Європу, що насправді означає, що вони також захищають Європу. Я безмірно вдячна їм за їх мужність і вірю, що вони переможуть”, — зазначає членкиня Сейму Латвії Занда Калниня-Лукашевиця.

На осінній сесії ПАРЄ було проголосовано низку резолюцій, серед яких і українські. А саме заклик звільнити полонених журналістів, створення Міжнародної комісії з компенсацій Україні за агресію РФ і передача російських заморожених активів Україні. Про кожен з цих пунктів — детальніше.

128 — “за”. ПАРЄ прийняла резолюцію із закликом посилити тиск на РФ для звільнення українських журналістів. У документі вказується, що Росія скоїла понад 800 злочинів проти медійників, 108 журналістів загинули, 26 — все ще в полоні.

“Це перша резолюція ПАРЄ, яка конкретно про таку категорію полонених як українські журналісти. І, до речі, в окрему категорію журналістів виділяє і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, де закликає відпустити всіх затриманих журналістів. ПАРЄ, проголосувавши вже резолюцію, закликає до звільнення всіх українських журналістів, допомоги українським медіа, до санкцій тим, хто стоїть за атаками на медіа і, зокрема, згадуються в резолюції атаки на іномовлення”, — розповіла членкиня української делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук.

Про важливість резолюції зазначив і президент ПАРЄ.

“Ця резолюція важлива для всіх, хто вірить у демократію, для всіх, хто хоче, щоб права людини були в центрі уваги. А тільки журналісти можуть привернути увагу до прав людини й до людей, які страждають”, — зазначив президент ПАРЄ Теодорос Русопулос.

Створення Міжнародної комісії з компенсацій Україні за агресію РФ підтримала ПАРЄ. У підсумку Росія повинна понести всі юридичні наслідки за свою агресію і завдану шкоду Україні. А самі українці, чиє майно знищено російськими ракетами, отримають компенсацію коштом російських заморожених активів. Зараз можна подавати заявки по 11 категоріях з 43, решта будуть відкриватися поступово. Йдеться про збитки як матеріальні, так і нематеріальні.

“Ми з вами відчували на собі воєнні злочини. Ви — в студії, я — у Харкові, вдома. Всі українці на території нашої держави й за її межами можуть подавати на компенсації, звичайно, єдиний момент — зараз це з 2022 року. Ми боремося за те, щоб таймлайн був збільшений до 2014 року”, — розповіла членкиня української делегації в ПАРЄ Марія Мезенцева-Федоренко.

На сьогодні вже зареєстровано понад 60 тисяч заяв від постраждалих. Разом з майбутнім спеціальним трибуналом, кажуть автори резолюції, ця комісія доповнить міжнародну архітектуру відповідальності Росії.

Крім голосування за резолюції, делегації займаються пошуком нових і більш потужних методів тиску на Путіна. Один з можливих, який вдарить по бюджету Росії, каже глава румунської делегації, це відмова від російських енергоресурсів.

“І санкції, і скорочення імпорту всього, що надходить з Росії, і ратифікація державами-членами конвенцій про запуск роботи інститутів, які ми тут створили. Країни-члени повинні скоротити імпорт газу, дешевого газу з Росії, який живить всю військову машину, що діє проти нас”, — вважає глава румунської делегації в ПАРЄ Юліян Булай.

Ще одним методом тиску на Росію є передача заморожених активів Україні. Але всупереч тому, що для Європи очевидне зло, яке несе Путін і його війська, труднощі з передачею активів є, — юридичні.

“Заморожені активи — це дуже класний інструмент насправді, який є аргументом і європейцям дуже заходить. І вони кажуть: дійсно потрібно з цим щось робити. Це прагматичний етап осмислення, який у європейців дуже повільно відбувається. Дійсно, є юридичні проблеми з цим. Ти ж не просто заморозив ці активи, але їх треба і передати. Мені здається, ми почули хорошу відповідь, яка дала нам знак, що процеси відбуваються”, — зазначила членкиня української делегації в ПАРЄ Єлизавета Ясько.

Робота над досягненням справедливого миру для України триває. І попри юридичні та бюрократичні перепони, варто відзначити один дуже важливий факт: Європейський Союз — пліч-о-пліч з Україною. Ці слова підтверджуються дією у Парламентській асамблеї Ради Європи.

Читайте також: У ПАРЄ посилили відповідальність за заперечення російської агресії та заклики до геноциду українців, — Гончаренко