У Кишиневі (Молдова) 12 березня відбувся мітинг біля будівлі парламенту. Протестувальники заявили, що їх не влаштовує рівень їхнього життя. Вони вимагали, щоб молдавський уряд повністю компенсував рахунки за газ, електрику та опалення за три зимові місяці, а також відставки президента Майї Санду.
Акція проходила мирно до того, як дві колони мітингувальників біля будівлі парламенту не рушили проспектом Штефана чел Маре. Поліція не пропустила протестувальників, оскільки ходу не було передбачено в заявці організаторів акції.
Між учасниками акції та поліцією сталися сутички. Місцеві ЗМІ пишуть, що на мітингу затримали щонайменше 50 осіб. У деяких затриманих було виявлено заборонені предмети, зокрема ножі.
Напередодні Національна поліція Молдови попередила про можливі провокації на акції, яка має проросійське коріння. Експерти не виключають, що серед учасників мітингу були й ті, хто прийшов туди за гроші. Також серед них було багато людей пенсійного віку, яких налякали російською пропагандою.
Кремлівський слід у кишинівських протестах
Молдавський активіст Михайло Багас розповів, що цей мітинг організовано й оплачено проросійською політичною силою “Шор”. Це вже не перша акція протесту в Молдові, на якій присутні вимагають відставки президента і парламенту.
“Партія відкрито заявляє, що оплачує участь у цих мітингах. Останніми тижнями наші профільні органи виявили мільйони, які знаходили у прихильників партії. Ці гроші були призначені для оплати учасникам. Ніхто не сумнівається, що це проросійська партія і фінансування приходить із Росії. Бере участь у цих мітингах здебільшого сільське населення, яке бачить участь у мітингу, як можливість заробітку. Ніякої ідеї, як такої, там немає. Зрозуміло, що існує певний негатив у населення через зростання цін, через подорожчання енергоресурсів, але більшою мірою — це фарс, який спрямований на те, щоб показати, що в Молдові є проросійські сили”, — сказав Багас.
Протягом кількох тижнів лютого з Молдови надходили тривожні новини. Спочатку компанія Wizz Air Молдова призупинила польоти через Кишинів у зв’язку з небезпекою повітряного простору над країною. Потім президент Майя Санду, на основі даних української розвідки заявляла, що Росія готує провокації в Молдові.
Експерти зазначають, що Молдова як кандидат на вступ до Євросоюзу не влаштовує Росію. Таким чином Москва не вперше намагається втручатися у справи Молдови.
“Протягом 30 років політичний клас Молдови тримав країну в залежності від російського газу. І протягом 30 років ми бачили, коли Росії не подобалися якісь кроки Молдови, вони підвищували ціни на газ або забороняли молдовські яблука і вино везти в Росію, або що-небудь ще. І, звісно, після оголошення Молдови про бажання вступити до Євросоюзу й отримання статусу країни-кандидата почалися проблеми”, — розповіла директорка газети Ziarul de Garda Аліна Раду.
Але не тільки протести в столиці Молдови можуть бути використані Москвою. Східний регіон країни — Придністров’я — як і раніше, нестабільний, і там, як і раніше, перебуває півторатисячний військовий контингент із РФ.
Думки експертів
Чи варто жителям Молдови побоюватися бойових дій на своїй території? У чому полягає інтерес Кремля в Кишиневі? Яка роль України в європейському майбутньому Молдови? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:
- Олексій Тулбуре, молдовський політичний аналітик, колишній представник Молдови в Раді Європи та в ООН;
- Віталій Андрієвський, директор Інституту ефективної політики, політолог;
- Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”;
- Оазу Нантой, депутат парламенту Молдови.
ОЛЕКСЕЙ ТУЛБУРЕ: Протести в Кишиневі — це елементи гібридної війни РФ
— У мене немає жодних сумнівів у тому, що ці протести координуються Кремлем, тому що це явні елементи так званої гібридної війни, яку Росія розв’язала проти Молдови. Фізично вони дістатися до Молдови не можуть. Тому й були заяви про те, що південним коридором через Україну їм доведеться прориватися до Придністров’я. Тому елемент цієї гібридної війни — протести, організовані партією “Шор”.
Влітку минулого року ця партія була офіційно оголошена партнером РФ. Восени вони організовували протести під гаслом “Ми замерзнемо, помремо з голоду, настає гуманітарна катастрофа, якщо молдовська влада не поїде в Москву домовлятися з Путіним про ціну на газ”. Паралельно буквально в той самий час “Газпром” погрожував нам повним відключенням газу і, врешті-решт, справді скоротив поставки вдвічі. Тобто ми бачимо гру в чотири руки.
Це скоординовані дії Кремля та їхніх агентів у Республіці Молдова з дестабілізації ситуації, які, зрештою, мали призвести до зміни проєвропейського уряду на проросійський.
У лютому це повторилося, тільки гасла-лякалки поміняли. Ми не замерзли. Ба більше, стали закуповувати газ і електроенергію в інших місцях. Тобто з’явилися альтернативні джерела вперше в історії незалежної Молдови. І з голоду не померли. Тепер інші гасла: “Влада втягує нас у війну з Росією, а ми — мирні люди, вимагаємо нейтралітету тощо”.
Коли людині кажуть такі речі, звісно, вона хапається за голову, виходить на вулиці, думаючи, що таким чином вона уникне драматичного розвитку подій. Насправді молдавських пенсіонерів та інших протестувальників використовують як протестне м’ясо – так само, як Росія використовує своїх солдатів на фронті.
Паралельно відбуваються безперервні погрози з боку Кремля на адресу Молдови і на адресу ЗСУ, які нібито мають вторгнутися на територію Придністров’я. Тобто ми знову бачимо скоординовані дії, гру в чотири руки. Це такі елементи гібридної війни.
Це не прості протести, на які мають право громадяни будь-якої демократії. Відбувається участь у гібридній війні. Ставки дуже великі — це зміна політичного курсу Молдови.
Судячи з результатів соціологічних опитувань, у Молдові залишається досить велика кількість тих, хто підтримує дії Росії. Я чекав більш швидкого скорочення кількості цих людей, але тим не менш зараз їх менше, ніж рік тому. Протверезіння відбувається поступово. Наприклад, у проросійськи налаштованій Гагаузії (це південні райони Молдови) не вдалося організувати такі самі протести за участю місцевих молодіжних організацій.
На протести всупереч заявам організаторів, виходить не дуже багато людей. Але є елементи, які викликають тривогу. У цих протестах беруть участь люди з військовою підготовкою, вони не озброєні, але в них є бронежилети, якась форма тощо. Вони явно не самі її собі купували. Тобто це як на Донбасі у 2014 році говорили — “місцеві патріоти і волонтери”.
Вони йдуть попереду колони, і їх відрізняє військова постава. І вони говорять про те, що їхня мета – захистити інтереси народу. Такі самі слова ми чуємо з Москви, від організаторів протесту. Це інтерпретується як завгодно. Глава МЗС РФ Сергій Лавров, наприклад, буквально кілька тижнів тому заявив про те, що Майю Санду не обрали на посаду президента два роки тому, а призначив Захід недемократичними методами.
Ловити Лаврова на брехні немає сенсу — одна суцільна брехня. Але це симптоматично в тому сенсі, що якщо вона була призначена в його інтерпретації, то у нас не було вибору, а був держпереворот. А ми пам’ятаємо, як РФ починала свою антиукраїнську істерію 2014 року. Хоча в Києві був абсолютно демократичний процес, на який люди мають право. Тобто це все елементи одного великого пазла. Мені здається, що наш уряд це розуміє і вживає якихось заходів.
Але якщо на тлі протестувальників діятимуть так звані “іхтамнети” — проникатимуть у будівлі, захоплюватимуть у заручники, то це різко змінить ситуацію.
ВІТАЛІЙ АНДРІЄВСЬКИЙ: Поки Москві достатньо дестабілізувати обстановку в Молдові, не обов’язково захоплювати її
— Ситуації в Молдові та Україні дуже схожі. Але проти України Росія застосувала військову силу, а проти Молдови поки що веде гібридну війну без застосування військової сили. Але в цій ситуації найголовніше питання — а навіщо їй Молдова? Москві хочеться повернути все те, що було в Російській імперії, а потім у СРСР.
Думаю, якщо подивитися секретні папочки Кремля, то, можливо, на самому верху лежить папочка України, нижче — папочка Білорусі, потім — папочка Казахстану, а потім — Молдови.
У всякому разі, ці країни — у пріоритеті у Росії. Зараз наноситься удар по Україні. Одночасно РФ намагається тихою сапою підібрати Білорусь і веде атаки на Молдову.
По-перше, у Москві розуміють, що не втримають Молдову, якщо захоплять. Але вони хочуть, щоб це сталося. І правляча партія була б змушена оголосити дострокові вибори, і вони б використали цю хвилю, спробували б перемогти на цих виборах. По-друге, це гра в довгу — підготовка до місцевих, потім, президентських і парламентських виборів. Зрештою Росії треба оточити Україну.
Якби Україна не зупинила Росію, ми б втратили вже Придністров’я. Я не думаю, що зараз Росія готова завдавати якихось ударів, якщо російські війська не можуть Бахмут взяти. Зараз їм не до Молдови. Я більше відчуваю небезпеку від інформаційної війни, ніж від прямого військового втручання.
ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО: Тільки Україна зможе допомогти Молдові, якщо РФ активізується
— Росія не зможе задіяти безпосередньо свої війська для повалення законної влади в Молдові. А ось ризики того, що вони можуть задіяти придністровський контингент для повалення влади, є. Прихований силовий елемент із РФ міг накопичуватися в Молдові протягом 2022 року. За відповідного фінансування в цьому не було складності. І плюс — силовий вплив Придністров’я.
Скажімо так, Майї Санду варто було б потурбуватися засвою посаду.
На території Придністров’я перебувають 9-9,5 тисяч учасників незаконних збройних формувань так званої “Придністровської Молдовської республіки” і безпосередньо близько 1,5 тисяч російських членів так званих миротворчих сил. Плюс — співробітники силових структур РФ у цивільному. Тобто це все бойовий потенціал, якого достатньо для того, щоб, наприклад, повністю ізолювати центр Молдови.
Румунія не буде задіювати свої війська в Молдові, навіть якщо та попросить. Просто Румунія не змогла визнати того, що через її повітряний простір пролітала російська ракета. Тобто вони навіть на це не наважилися.
Якщо розвиватиметься негативний сценарій, то Майї Санду необхідно буде звертатися тільки до однієї країни, яка може надати їй підтримку і яка не є членом НАТО, але межує при цьому з Молдовою. Звичайно ж, до України.
ОАЗУ НАНТОЙ: У молдавському суспільстві немає настроїв для силового повалення влади
— Не потрібно нагнітати обстановку. Я хочу уточнити, наприклад, Гагаузія — регіон, де сильні пропутінські настрої — зараз залучена у виборчу кампанію. 30 квітня там має відбутися перший тур виборів глави виконавчої влади — башкана. І складається враження, що там немає охочих залучатися до протестних акцій у Кишиневі.
З іншого боку, ми розуміємо, що ситуація в Молдові радикальним чином залежить від ситуації на лінії фронту. Ми ще 2014 року розуміли, що якщо Росія масово реально атакує Одесу, то це означатиме, що різко зросте ризик залучення оперативної групи російських військ із лівого берега Дністра у військові дії проти України. Сьогодні ситуація виглядає приблизно так само. Тобто цей ризик не можна ігнорувати.
Але поки що українська армія героїчно чинить опір і зупиняє російську агресію. Тому Російська Федерація намагається саме штучно загострювати ситуацію, запускаючи дезінформацію, що Україна нібито збирається атакувати Придністров’я і ЗСУ нібито планують теракти в Тирасполі. Тут заодно переслідується завдання компрометації України в очах тих країн, які надають їй всебічну підтримку. Але на правому березі Дністра я не знаходжу ознак силових сценаріїв, тому що все вирішується на лінії фронту в Україні. А тут іде те, що ми називаємо гібридною війною.
У нас є законно обраний президент, який користується безпрецедентною підтримкою за межами Республіки Молдова, що дало нам змогу подолати зиму в умовах шантажу з боку “Газпрому”. У нас є стабільна парламентська більшість уряду, але ми успадкували з ганебної фази захопленої держави досить корумповані структури, в яких є випадки саботажу.
Але в суспільстві немає настрою для силового повалення влади, і я висловлюю обережний оптимізм, що і сьогоднішні спроби дестабілізації обстановки закінчаться нічим.
Росія для цього вдається до послуг злочинного світу. Так, 10 днів тому з Туреччини до Молдови прилетіли понад 80 молодих людей, які 3 дні до чогось готувалися, а Ілан Шор (голова проросійської партії “Шор”, — ред.) навіть не приховує, що це він оплатив цей вояж. Наші друзі в Україні давно запустили такий термін, як “тітушки”: коли добре злагоджені і спортивного вигляду молоді люди беруть участь в акціях із дестабілізації ситуації. Таких людей використовують для безпосередньої атаки на силові структури — на поліцейських і карабінерів.
Читайте також: У росіян є дві цілі: у ГУР роз’яснили, навіщо Росія дестабілізує ситуацію у Молдові