Втрати “вагнерівців”, інформатаки Пригожина та успішна тактика ЗСУ: бої за Бахмут в огляді експертів

Російські війська не припиняють спроб захопити багатостраждальний Бахмут і продовжують його штурмувати. Збройні сили України (ЗСУ) героїчно тримають оборону цього міста і не дають можливості ворогу окупувати цей населений пункт.

Головною ударною силою під час штурму Бахмута є найманці приватної військової компанії (ПВК) “Вагнер”, основну частину яких складають вчорашні ув’язнені російських в’язниць і таборів.

Днями власник ПВК “Вагнер”, наближений до президента РФ Володимира Путіна бізнесмен Євген Пригожин заявив, що бойовики ПВК “Вагнер” нібито взяли під “юридичний контроль” Бахмут, поставивши прапор цієї приватної військової компанії над давно зруйнованою будівлею міської адміністрації.

Аналітики Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War, ISW) підтвердили факт захоплення будівлі міськради Бахмута. Експерти також зазначають, що “вагнерівці” намагаються закріпитися в центральній частині міста і намагаються просунутися на захід населеного пункту.

У ISW додали, що разом із найманцями ПВК “Вагнер” у Бахмуті стали активніше діяти регулярні російські війська, зокрема ВДВ.

Проте в Генштабі ЗСУ запевняють, що українська армія продовжує обороняти Бахмут, і ситуація в цьому районі перебуває під контролем Збройних сил України.

Читайте також: Слов’янськ, Авдіївка, Бахмут — ситуація на Донеччині від журналістів FREEДОМ (ВІДЕО)

Яка зараз обстановка в районі Бахмута? Чи зможуть “вагнерівці” повністю захопити місто? Яку тактику використовують ЗСУ для оборони Бахмута? Ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• Сергій Череватий, речник Східного угруповання військ ЗСУ;
• Олексій Гетьман, військовий експерт, майор запасу ЗСУ;
• Сергій Грабський, військовий експерт, учасник миротворчих місій у Косово та Іраку;
• Дмитро Снєгирьов, військово-політичний аналітик;
• Денис Попович, військовий оглядач.

Сергій Череватий: ПВК “Вагнер” вступила у фазу свого безславного існування

— Місто Бахмут обороняється, там тривають дуже жорсткі бої. Це найкритичніша зараз точка фронту, але вся ситуація абсолютно під контролем нашого командування.

Ми бачимо ворога, ми знаємо його задуми, у жорстоких боях його стримуємо. По суті, у нього вже агонія. Маються на увазі насамперед терористи “Вагнера”, яких майже всіх винищили.

І тому важко, дуже складно, але ворог щодня зазнає величезних втрат. Зараз робиться все для того, щоб ще більше його знекровити, і тим самим підготувати ґрунт для нових бригад, які зараз навчаються, формуються і згодом вишвирнуть окупантів із нашої території.

Усі ці місяці в Бахмуті “вагнерівці” були домінуючою силою російських окупантів. Здебільшого, вони поповнювалися за рахунок колишніх ув’язнених. Це був головний їхній резерв, тому вони його не шкодували, використовували просто з широтою всієї російської душі.

Вони кидали їх просто, як висловилися британські аналітики, в “м’ясні атаки”, використовуючи такий екстенсивний дикий спосіб, щоб розхитати нашу оборону, знайти слабкі місця, і намагатися в такий спосіб досягнути якогось хоча б проміжного оперативного успіху.

Втрати, яких вони зазнають, просто непорівнянні з тими, що вони прогнозували. Вони закладали великі втрати, але вони виявилися на порядок більшими.

Відповідно, “Вагнер” почав потроху закінчуватися. “Сарафанне радіо” донесло в російські в’язниці, що війна проти України — це, як правило, квиток в один шлях.

Ми бачили, що навіть після цього “Вагнер” намагався піар-кампанію провести десь у спортзалах, ще в якихось місцях, але теж невдало. Тому що, попри закритість їхнього суспільства, інтернет поки що доступний. І багато росіян розуміли, яка чекає доля цих новоявлених “вагнерівців”. Тим більше, що відступати їм особливо не дають.

Я думаю, що ми вступили у фазу закінчення безславного існування цієї організації.

Тому через великі втрати вже протягом місяця, а може, й більше, вони не можуть виконувати завдання без посилення підрозділами російської армії, повітряно-десантних військ і механізованої піхоти.

Олексій Гетьман: Коли ЗСУ виб’ють армію РФ із Бахмута, російські ЗМІ представлять це як “жест доброї волі”

— Росіяни постійно говорили про те, що вони кілька разів брали Бахмут, кілька разів брали Соледар. Вони кажуть неправду, але рано чи пізно це все спливе, і тоді вийде, що їх просто спіймали на брехні.

Але, можливо, вони просто таким чином хочуть провернути таку не дуже хитру операцію. Якщо вони зараз російським ЗМІ повідомлять, що взяли Бахмут, а потім ми їх звідти виб’ємо, то вони можуть це інтерпретувати як “жест доброї волі”. Що вони просто “самі так вирішили для того, щоб не загострювати ситуацію”.

Вони спочатку готують собі виправдання на той момент, коли ми їх звідти виб’ємо, щоб було що розповісти на телеканалах РФ. Я думаю, що саме це причина постійних розмов про те, що вони там “щось взяли”.

Міністр оборони Великої Британії сказав, що зараз на лінії фронту воюють 97% російських військ. У них немає ще однієї армії, яку вони могли б залучити до цих бойових дій. У принципі, тут воює практично вся російська армія, крім тих, хто перебуває в постійній дислокації.

Це і є їхній “великий наступ”, який був так анонсований. Вони розповідали про те, що прорвуться через Бахмут, потім рухатимуться на північ у бік Лиману і Слов’янська, оточать наше велике угруповання. Після цього вони нібито будуть рухатися на південь у бік Вугледара, і там знову буде подвійне кільце.

Ну, розповідали вони це все, і що? Нічого в них, звісно, із цього не вийшло.

Сергій Грабський: “Великою стратегічною перемогою” армії РФ є просування в центр Бахмута

— 17 квітня буде рівно рік, як керівництво Росії оголосило свої стратегічні цілі: “звільнення” території так званих “ДНР” і “ЛНР”. Але досі цю мету не виконано. Якщо за іншими напрямками не звучало в медіа про якісь пріоритети і напрямки наступу, то тут їм діватися нікуди.

Мету було визначено верховним головнокомандувачем, і вони із завзятістю маніяків-самогубців б’ються об нашу оборону.

Візьмемо ту ж саму Авдіївку. Там противник не просунувся, загалом-то, навіть і на кілька кілометрів, починаючи з лютого минулого року, з початку повномасштабної агресії. Мар’їнка перетворена на руїни.

У районі Бахмута теж, якщо я не помиляюся, активна оборона ведеться понад 250 днів. Противник кладе там у землю свої найкращі ресурси, кладе в землю мобілізованих, не залишаючи вже, як то кажуть, каменя на камені.

Але результат від цього менший, ніж мінімальний. Якщо говорити з військової точки зору, то все, чого вони досягли, це менше допустимого мінімуму. Це якщо говорити з точки зору здорового глузду.

А якщо говорити з точки зору того, чого вони намагаються домогтися, то для них на сьогодні великою стратегічною перемогою є просування до центру того ж Бахмута.

І вони з радістю заявляють, що ось ми вже нібито практично там. Ну, якщо це велика мета великої армії, то значить, що ця армія є настільки “великою”.

Дмитро Снєгирьов: Заява Пригожина про “взяття” Бахмута — інформаційна війна

— Складно судити про те, що мав на увазі Пригожин, говорячи про те, що “Бахмут юридично взято”. 10 років відсидки, вочевидь, дають про себе знати, тому Пригожин — великий фахівець у юридичній термінології.

Нумо говорити про ті дані, які є зараз. Бахмут зараз на 40% контролюється Збройними силами України. Ба більше, ЗСУ якісно змінили тактику протистояння.

Йдеться про нанесення точкових ударів із використанням оперативно-тактичних комплексів “Точка-У”, що ми бачили по території заводу “Азот”. Тобто спровокували “вагнерівців” для входу на територію, відійшли Збройні сили України, дали можливість втягнутися окупантам, і в цей момент накрили їх. Причому, була велика кількість жертв, їхній рахунок іде на сотні.

Аналогічна ситуація і в зміні тактики. Йдеться про дистанційний підрив будинків. ЗСУ знову дають можливість штурмовим групам “Вагнера” зайти на певну територію і використовувати ту тактику, яка киянам відома ще з часів Другої світової війни, коли більшовик Кудря підривав київські будинки.

Тут можна сказати, що в цьому випадку тактика ЗСУ використовується більш ніж показово. Тому всі ці рекламні та пропагандистські відео Пригожина — це не більше ніж елемент інформаційної війни

Я ще раз підкреслюю: ситуація в Бахмуті важка, але контрольована. Є можливість логістики: підвезення боєприпасів, ротації особового складу, вивезення поранених. А це основне свідчення того, що ні про яке оперативне оточення українського угруповання не йдеться.

Ба більше, під Бахмутом формуються три бригади Збройних сил України. А це свідчення того, що ЗСУ готують план удару по угрупованню російських військ, зосереджених у тому районі.

Денис Попович: Бої за Бахмут тривають, і ЗСУ контролюють суттєву частину міста

— Поки що змін у діях російських військ не видно. Вони намагаються захопити Авдіївку та Бахмут, оточивши ці міста. У Бахмуті тривають вуличні бої в усіх частинах міста, які точаться буквально за кожний будинок або за те, що від них лишається, бо Бахмут практично повністю зруйнований.

Ми бачимо, до чого прийшов російський наступ: замість якихось стратегічних проривів і захоплення цілих областей, він перейшов до спроб захопити будинки.

Пригожин заявив про “юридичний контроль” над Бахмутом, поставивши прапор на якійсь з адміністративних будівель зруйнованого міста. Ну, не буває такого поняття, як юридичний контроль.

Буває фактичний контроль або відсутність такого контролю. Зараз ми говоримо про відсутність такого контролю.

Бої за Бахмут тривають, і українська армія стоїть, контролюючи значну частину міста.

Авдіївку намагаються оточити з півдня і півночі. Але з цим містом у них є великі складнощі з тієї простої причини, що Авдіївка — це вельми укріплений пункт, який укріплювався всі вісім останніх років.

Окупанти там також зазнають серйозних втрат, зокрема, намагаючись атакувати в лоб укріплення в цьому місті. Тому ситуація поки що особливо не змінюється.

Єдине, що можна було почути з російських джерел, це те, що неофіційно Путін нібито погодився обмежитися тільки Авдіївкою і Бахмутом.

Аби хоч щось захопити і заявити про якийсь успіх за підсумками цього зимового наступу, який у нас плавно перетікає вже у весняний наступ. Але, на жаль для росіян, з такими самими вельми умовними успіхами, яких вони домоглися за підсумками зими.

Читайте також: У ПВК “Вагнер” агонія”: Череватий розповів про ситуацію в Бахмуті