Вступ України до НАТО за прискореною процедурою: перспективи оцінили профільні депутати та експерти

Україна подає заявку на вступ до НАТО. Фото: president.gov.ua

У відповідь на анексію Росією Донецької, Луганської, а також окупованих частин Запорізької та Херсонської областей президент України Володимир Зеленський за підсумками засідань Ставки Верховного Головнокомандувача та Ради національної безпеки та оборони оголосив про подання заявки на вступ нашої держави до НАТО у пришвидшеному порядку.

“Де-факто ми вже пройшли свій шлях у НАТО. Де-факто ми вже довели взаємосумісність зі стандартами Альянсу, вони реальні для України – реальні на полі бою і в усіх аспектах нашої взаємодії. Ми довіряємо одне одному, ми допомагаємо одне одному і ми захищаємо одне одного. Це і є Альянс. Де-факто. Сьогодні Україна подає заявку, щоб зробити це де-юре. За процедурою, яка відповідатиме нашому значенню для захисту всієї нашої спільноти. У пришвидшеному порядку”, — заявив глава держави 30 вересня. Він навів приклад Фінляндії та Швеції, які цього року розпочали приєднання до Альянсу без Плану дій щодо членства (ПДЧ), назвавши таку можливість справедливою і для України.

Радник очільника Офісу президента Михайло Подоляк прогнозує, що наша країна дуже швидко пройде шлях інтеграції до Альянсу.

“Я думаю, що процес вступу до НАТО буде дуже швидким і залежатиме від підсумків війни. Адже по суті одним з важливих підсумків війни буде інший тип конфігурації загальноєвропейської безпеки, де Україна гратиме одну з ключових ролей. І наші партнери теж до цього готові… Більше того, Україна допоможе модернізувати НАТО, щоб воно було більш ефективним і сучасним з точки зору відповіді на подібні російській випади експансії з боку інших держав”, — пояснив Михайло Подоляк.

На рішення України щодо приєднання до Альянсу того ж дня відреагував генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

“Кожна демократія в Європі має право подати заявку на членство в НАТО, і союзники з НАТО поважають це право. Ми знову і знову заявляли, що двері НАТО залишаються відчиненими і продемонстрували це в останні роки. Рішення щодо членства має бути ухвалене всіма 30 союзниками, ми приймаємо ці рішення консенсусом“, — зазначив Єнс Столтенберг, нагадавши, що члени Альянсу на саміті в Мадриді в червні 2022 року підтримали право України обирати власний шлях у контексті того, частиною яких безпекових угод вона хоче бути.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та генсек НАТО домовилися підтримувати діалог щодо заявки на вступ України до Альянсу.

“Спираючись на його діалог з Володимиром Зеленським, я зателефонував Йєнсу Столтенбергу, щоб докладно поінформувати його про заявку України на членство. Ми домовилися підтримувати контакт із цього питання та обговорили подальші практичні кроки НАТО щодо підтримки України у протидії російській агресії”, — написав Кулеба у Twitter 1 жовтня.

Станом на 2 жовтня, заявку України на вступ до НАТО офіційно підтримали дев’ять держав-членів:

  • Чехія;
  • Естонія;
  • Латвія;
  • Литва;
  • Північна Македонія;
  • Чорногорія;
  • Польща;
  • Румунія;
  • Словаччина.

Процес інтеграції України до Альянсу загалом схвалили:

  • Канада;
  • США (не за прискореною процедурою);
  • Німеччина (не за прискореною процедурою).

Що означає заява Єнса Столтенберга щодо заявки нашої країни на членство в Альянсі? Який досвід у виконанні вимог щодо членства в НАТО мають інші країни? Чому Україна має право претендувати на вступ до НАТО без ПДЧ? Ці теми в ефірі телеканалу FREEДОМ проаналізували:

  • народний депутат України від фракції “Слуга народу”, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський;
  • ексзаступник начальника Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенант запасу Ігор Романенко;
  • народний депутат від фракції “Слуга народу”, голова української делегації у Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв;
  • керівник Республіканської партії 45-го округу Асамблеї штату Нью-Йорк Борис Пінкус.

Федір Веніславський: Столтенберг не сказав, що Україна не має права подавати заявку до НАТО у зв’язку з війною

— Єнс Столтенберг сказав те, що прямо прописано в договорі про створення НАТО. Він не міг сказати, що Альянс чекає на Україну і дозволить у прискореному порядку набути членства, оскільки всі рішення в НАТО приймаються консенсусом.

Дуже важливий аспект: починаючи з 2014 року одним з каменів спотикання можливого членства України в НАТО була війна. Також гальмом стала повномасштабна війна. Після заяви президента Зеленського за підсумками РНБО Столтенберг не сказав, що Україна не має права подавати заявку до НАТО у зв’язку з військовим конфліктом, а країни НАТО не братимуть участь у цьому конфлікті. Тобто, загалом він заявив, що всі двері відчинені, а всі країни-члени на мадридському форумі підтвердили право України на членство в НАТО. Далі — справа за нами.

Президент Зеленський і Подоляк сказали, що на сьогоднішній день країни НАТО багато в чому навчаються у наших Збройних сил воювати в умовах гібридної війни. Тому що з такою війною, яку Україна веде за свою територіальну цілісність проти Росії, жодна країна НАТО в новітній історії не стикалася.

Я хочу нагадати, що коли ми на першому тижні повномасштабної війни оголосили про прагнення у спрощеному порядку набути статусу кандидата в члени ЄС, було дуже багато скептиків. Проте ми цей шлях пройшли, ми маємо результат.

Думаю, зараз буде повністю консолідовано позицію Верховної Ради, Кабінету міністрів, міністерства закордонних справ, міністерства оборони та Офісу президента. Промовисті сигнали були надіслані, перш за все, Росії — у відповідь на будь-які її дії, пов’язані зі спробами анексії території, ми прийматимемо симетричні рішення. І шлях Фінляндії та Швеції для нас у цьому випадку є показовим: ми його повторимо у дуже короткостроковій перспективі.

Як у випадку з кандидатством в ЄС, далі необхідно цілеспрямовано діяти та працювати з урядами конкретних держав-членів НАТО. Переконувати їх у тому, що Україна відповідає усім критеріям. На даний момент цей факт не вимагає підтвердження, оскільки ми і стандарти НАТО імплементували у своє законодавство, і ЗСУ попереду багатьох ЗС країн НАТО по боєздатності, тактиці ведення бойових дій і навіть оснащенню. У військовій площині ми виконали практично все, що можна було виконати, тому питання лежить у політичній площині.

Ми знаємо, що є країни, які вже зараз готові прийняти Україну до НАТО. Є країни, які обережні. А є ті, які блокують цей процес — ми знаємо, що це за країни — з ними потрібно більш інтенсивно працювати. Ми будемо робити всі можливі кроки для консолідації наших партнерів, а також для того, щоб вони ще більше допомагали Україні. Судячи з заяви президента США Джо Байдена на чергові ядерні страшилки Путіна, будь-які дії із застосуванням зброї масового знищення будуть розцінені нашими партнерами як безпосередньо напад на НАТО.

На цьому етапі ми також продовжуватимемо працювати над двосторонніми та багатосторонніми угодами про гарантії безпеки. Тут треба дати нашим партнерам у Європі дуже правильний меседж: гарантії безпеки, які зараз розробляються [колишнім генеральним секретарем НАТО] Расмуссеном та [главою Офісу президента] Єрмаком, стосуються не лише України — щодо будь-якої держави в Європі Росія може озвучити такі “хотілки” . Ми запропонували нашим партнерам, 30 західним державам, гарантії безпеки, які є універсальними для всього європейського континенту, а, можливо, й у глобальному аспекті. Зараз їх вивчають, і ми можемо отримати гарний зворотний зв’язок.

У будь-якій країні, яка є скептиком щодо членства України в НАТО, є не лише президенти, прем’єр-міністри, а й інші політичні сили. Той самий канцлер ФРН на початку війни дуже обережно висловлювався про військову допомогу Україні, а після консолідації багатьох політичних сил у німецькому парламенті Україна отримує від Німеччини озброєння. Те саме можна сказати про інші держави, зокрема, про Віктора Орбана: він не єдиний, хто визначає зовнішню політику в Угорщині.

Ігор Романенко: Немає жодного члена НАТО, який виконав усі дві тисячі вимог

— Наразі, не побоюсь такої оцінки, Україна серед європейських країн найближча до виконання вимог для членів НАТО.

По-перше, немає жодного члена НАТО, який би в повному обсязі виконав вимоги щодо вступу, а їх понад дві тисячі. По-друге, у значної частини держав Альянсу у виконанні цих вимог прогрес менший, ніж у України. Історія прийому в НАТО показує, що це не так питання відповідності формальним вимогам, як позиції держави щодо готовності їх виконувати.

Відзначу ще один аспект: Україна протягом кількох десятків років демонструвала прагнення до повноцінного союзу з НАТО, але реалізацію цього рішення відтягували. Хоча йдеться не лише про вступ до НАТО, а й загалом про безпеку Європи та світу.

Керівництво НАТО, лідери багатьох держав НАТО постійно відстають в оцінці безпекової ситуації, а потім намагаються якось надолужити… Ми бачимо, як це спрацювало у 2014 році, коли Україну підштовхували до того, що не треба протистояти [Російській Федерації] — всі питання у ситуації з Кримом буде вирішено мирним шляхом. Саме тому у нас виникли проблеми, які спочатку переросли у війну на сході, а потім у повномасштабну війну.

Керівництвом України було проявлено ініціативу, яка підтримується більшістю українців — про те, що процес вступу до НАТО необхідно прискорити. Що й було юридично оформлено через підписання відповідного документа.

Єгор Чернєв: Зараз шанси України стати членом НАТО підвищуються, навіть без ПДЧ

— Є прецедент — Швеція з Фінляндією, яких без ПДЧ буде прийнято до членів Альянсу. Україна довела на полі бою свою здатність зупиняти досить велику та сильну армію, яка набагато перевищує багато армій Європейського Союзу та НАТО. І цим якраз ми довели своє право бути не просто членами НАТО на рівні тих, хто просить, а на рівні тих, хто може зробити вагомий внесок у колективну безпеку.

Ми про це говоримо зараз з нашими партнерами, і вони розуміють, що без України справді сильного військово-політичного Альянсу у Східній Європі не може бути, особливо з таким агресивним сусідом, як РФ.

Тому зараз, я думаю, шанси стати членом НАТО для України підвищуються навіть без ПДЧ, про який ми мріяли досить довгий час і який нам обіцяли ще з 2008 року.

Борис Пінкус: Україні слід було вимагати членства в НАТО в обмін на відмову від ядерної зброї

— У багатьох виникає питання — як міг президент Зеленський, знаючи, що всі 30 країн НАТО не проголосують за членство України, вийти з такою пропозицією? На мою думку, хід дуже правильний і навіть мудрий. Він каже: де-факто ми вже члени НАТО. Більше того, Україна навіть перевершує ті вимоги, які висуваються до членів Альянсу щодо професіоналізму та захисту цінностей західної цивілізації.

Знаючи заздалегідь, що не буде позитивної відповіді, президент Зеленський попросив відповісти хоча б на запит України щодо забезпечення гарантій безпеки. Він звернувся до країн, які сьогодні допомагають Україні з пропозицією легалізувати відносини. Тобто США та західноєвропейські країни мають дати гарантії безпеки України в тому, що якщо Росія продовжуватиме агресію, Україні мають допомогти за повною програмою.

При цьому починаючи з 24 лютого по сьогодні президент Зеленський у жодному зверненні до лідерів та законодавців різних країн не попросив надіслати солдатів. Він мав право це робити хоча б тому, що Будапештський меморандум від 1994 року був розтоптаний тими самими країнами. Я вже не говорю про Росію, яка обманювала і досягала своїх цілей тими способами, якими Путін сьогодні досягає. Зокрема, США та Великобританія (країни-підписанти Будапештського меморандуму, — ред.) обіцяли забезпечити Україні безпеку в обмін на відмову від ядерної зброї.

Я говорив і повторюю ще раз: тоді була груба помилка керівництва України, яке мало погодитися на це лише за умови, що Україна стане членом НАТО. Тоді треба було гарно поторгуватися. Тому сьогодні треба будь-якою ціною забезпечити Україні гарантії безпеки. Я впевнений, що там не потрібні всі 30 членів НАТО: кількох на чолі з США буде достатньо, щоб охолодити запал терориста номер один.

Хотів би звернути увагу: Україна справді не потребує солдатів країн-членів НАТО. Останні операції зі звільнення Ізюму, Лимана говорять про те, що Україні достатньо забезпечення потрібними видами озброєння для переходу від оборонного до наступального стану. Тобто, сьогодні не НАТО захищає Україну, а Україна захищає НАТО. Честь та хвала українському народові за це.

Прямий ефір