Від ППО до снарядів: плани союзників щодо військової допомоги Україні проаналізували експерти​

Західні союзники в межах формату “Рамштайн” зобов’язалися спрямувати майже 5 млрд доларів на розвиток українського оборонного виробництва і ще близько 5 млрд доларів — на закупівлю американського озброєння для України. Крім того, держави окремо продовжують відправляти необхідну зброю для відбиття російської агресії на основі довгострокових зобов’язань.​

Що Україна отримає від союзників у 2026 році?

Велика Британія виділяє 600 млн фунтів (понад 800 млн доларів) на посилення української ППО. Згідно з інформацією, розміщеною на сайті британського уряду, до пакету допомоги увійдуть автоматизовані турелі та ракети для знищення російських безпілотників.​

Таке рішення ухвалено на тлі ударів по українській енергетиці та критичній інфраструктурі цієї зими. Крім того, в межах військової допомоги Британія вже поставила в Україну понад тисячу ракет і понад 250 тис. боєприпасів для систем протиповітряної оборони.​

“Нові британські системи, включно з Raven (“Рейвен”) і Gravehawk (“Грейвхоук”), а також турелі для боротьби з безпілотниками “Шахед” зміцнять оборону України цієї зими. Велика Британія виділила понад 800 млн доларів США на засоби протиповітряної оборони, включно з передовими турелями, здатними збивати російські безпілотники, щоб підтримати Україну впродовж зими, оскільки атаки Путіна занурюють будинки, лікарні та електростанції в темряву”, — сказано в повідомленні.​

Німеччина вже передала Збройним силам України дві системи протиповітряної оборони Patriot (“Петріот”) і вже дев’ятий комплекс ППО IRIS-T. Наступного року Берлін надасть Україні значну кількість ракет AIM-9 Sidewinder з німецьких арсеналів для посилення протиповітряної оборони України.​

“Наступного року ми ще більше розширимо нашу підтримку України й надамо додаткові 3 млрд євро. Тоді наша підтримка сягне 11,5 млрд євро, що стане новим рекордом. Збільшення нашої допомоги надсилає чіткий сигнал: Німеччина підтримує Україну. З моменту нашої останньої зустрічі, в межах групи з питань оборони, ми суттєво посилили протиповітряну оборону України, поставивши дві системи Patriot, обіцяні в серпні. За що ми частково завдячуємо нашим норвезьким партнерам. А також поставили дев’яту установку IRIS-T”, — заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.​

Норвегія профінансує чергову партію американської зброї для України та виділяє для цього понад 267 млн євро. Про це заявив прем’єр-міністр Йонас Гар Стере.​

Пакет складається зі зброї та боєприпасів для винищувачів F-16, а також зенітних ракет. За словами норвезького прем’єра, Європа сама по собі не має достатньої сили, щоб змінити політику Росії, і Україна знає, що американська участь у мирному процесі є вирішальною.​

“Зараз триває реальна політична і дипломатична робота з метою досягнення угоди. Це відбувається переважно між США та Україною. Водночас триває постійний контакт з європейськими радниками з питань безпеки. Мета — побудова більш міцного спільного підходу між Україною, США та Європою”, — сказав Стере.​

Канада надасть додаткову допомогу у розмірі 30 млн канадських доларів на безпілотники, керовані ракети AIM-9, електрооптичні датчики та інші види озброєнь. Нідерланди інвестують 700 млн євро в безпілотні літальні апарати, водночас 400 млн євро буде спрямовано на продукцію українського виробництва.

Чорногорія готується зробити внесок в ініціативу PURL (Prioritised Ukraine Requirements List) і фонд NSATU (NATO Security Assistance and Training for Ukraine).​

Данія анонсувала новий внесок у PURL з пріоритетом на авіаційні спроможності та передасть 29-й пакет підтримки на суму 250 млн євро, що включає дрони, засоби ППО та допомогу українській авіації.

Естонія продовжить підтримку України на рівні не менш як 0,25% ВВП — 142 млн євро, додатково виділивши 9 млн євро на IT-коаліцію, а Латвія збереже допомогу в обсязі не менше 0,25% ВВП — 110 млн євро, зосередивши зусилля на безпілотниках, засобах радіоелектронної боротьби та ініціативі PURL.

Литва планує спрямувати понад 220 млн євро у 2026 році на військову підтримку України, включаючи внески в PURL, програму Patriot, чеську ініціативу та коаліцію з розмінування.​

Люксембург виділить 100 млн євро на підтримку України й додатково 15 млн євро на PURL, тоді як Нова Зеландія спрямує на цю ініціативу 15 млн доларів.​

Польща надасть Україні 155-мм артилерійські снаряди й реалізує спільні проєкти в рамках програми SAFE, а Чехія профінансує постачання 760 тисяч артилерійських снарядів у 2026 році.​

В оборонному бюджеті США на 2026 рік для України передбачено 800 млн доларів — по 400 млн упродовж двох років. Кошти спрямують на виробництво американської зброї для ЗСУ.​

“Закон також санкціонує Балтійську ініціативу з безпеки й передбачає виділення 175 мільйонів доларів на підтримку оборони Латвії, Литви та Естонії. Крім того, він обмежує можливості Міністерства оборони щодо скорочення чисельності американських військ у Європі до менш ніж 76 000 осіб і забороняє командувачу військами США в Європі відмовлятися від звання верховного головнокомандувача НАТО”, — йдеться в публікації Reuters.​

Військова допомога союзників у наступному році — аналіз експертів

Яку військову допомогу надаватимуть західні союзники Україні у 2026 році? Чи знижуватимуться обсяги та фінансування? Якою є роль США? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Анатолій Пінчук, голова правління Інституту безпеки Східної Європи;
• Георгій Чижов, політолог, керівник Центру сприяння реформам; 
• Володимир Солов’ян, керівник Групи аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру;
• Руслан Рохов, політтехнолог, керівний партнер компанії PGR Consulting Group LLC.

АНАТОЛІЙ ПІНЧУК: Норвегія виробляє і передає Україні зброю

— Норвегія фактично очолює пул донорів зі Скандинавії, які координують між собою допомогу Україні, і є основним двигуном цього процесу. 

Сама Норвегія є виробником озброєнь. Йдеться про концерн, який у тому числі спільно з американськими партнерами виробляє зенітно-ракетні комплекси та низку іншої продукції, що постачається Україні. Таким чином, Норвегія не лише координує допомогу, а й володіє власними виробничими потужностями, що для Європи радше виняток, ніж правило. 

В нинішній ситуації у країн Євросоюзу і Європи загалом, по суті, немає іншого виходу. Підписана президентом Дональдом Трампом Стратегія національної безпеки США — документ доволі специфічний і не цілком відповідає колишнім підходам американських адміністрацій до питань геополітики та національної безпеки. Ця стратегія концентрує інтереси Сполучених Штатів передусім у Західній півкулі й фактично відмовляється від ефективної взаємодії з Європою. 

Європі нічого не залишається, окрім як самостійно дбати про власну безпеку. За останні кілька років Євросоюз зробив для розвитку своїх оборонних програм більше, ніж за попередні десятиліття. Однак питання в тому, що належить зробити ще більше. 

Недарма Європа поки змушена виділяти кошти на підтримку України, щоб та могла закуповувати американське озброєння. Причина проста: оборонно-промисловий комплекс Євросоюзу досі не здатен забезпечити виробництво всього спектра озброєнь, необхідних як для безпеки України, так і безпеки самого ЄС. 

ГЕОРГІЙ ЧИЖОВ: Озброюючи Україну, Європа захищає себе

— Перед Європою стоїть вибір: або продовжувати попередню практику і надавати військову допомогу Україні безпосередньо з національних бюджетів, чого нинішні уряди намагаються уникати, оскільки вже витратили значні кошти й стикаються з тиском популістичної опозиції, або шукати альтернативні рішення. 

У цьому сенсі для європейських союзників привабливим є варіант щодо використання російських активів. В уявленні європейців ці кошти все одно рано чи пізно мають піти на компенсацію збитків Україні, і ухвалення такого рішення дозволило б їм зняти навантаження з власних бюджетів і отримати “репараційний кредит”. 

Європа не може допустити, щоб український фронт посипався і Росія досягла відчутних успіхів. У такому разі європейцям, найімовірніше, довелося б вступати у війну вже на власній території — і значно раніше, ніж вони до цього готові. Тому ключове завдання для європейських союзників — усвідомити масштаб загрози. 

Так, є європейські країни, які не надто цього бояться. Наприклад, Угорщина, яка, попри всю свою риторику, вочевидь упевнена, що її, в разі чого, захистить або Україна, або сильніші європейські союзники. Але ті, хто справді несе відповідальність за долю континенту, мають тверезо оцінити обсяги допомоги, яку необхідно надати Україні, а також обсяги гарантій, здатних утримати Росію від повторної агресії. 

ВОЛОДИМИР СОЛОВ’ЯН: Україні потрібні європейські системи ППО

— Для України зараз ключовим залишається питання протиповітряної оборони з урахуванням постійних спроб Росії завдавати ударів по українській енергетиці й таким чином впливати на стан тилу та стійкість суспільства. 

Зараз європейські країни мають активізувати постачання систем ППО. Уже лунали заяви українських представників про те, що навіть у сфері протиракетної оборони американські системи Patriot більше не відіграють вирішальної ролі, як це було ще у 2024 році. 

Вважається, що європейські системи ППО постійно вдосконалюються, і надалі, особливо з огляду на те, що США вже не є настільки надійним партнером, ставка робитиметься саме на них. Тим більше, що існує фактор тиску на Україну через постачання та продаж озброєнь, які здійснюються за європейські кошти. 

Логічно орієнтуватися саме на європейські системи протиракетної оборони, які суттєво поліпшуються завдяки досвіду, здобутому в ході російського вторгнення. Відповідно, у 2026 році акцент, вочевидь, буде зроблено на постачання європейських систем. 

Ключовим залишається питання фінансування на наступний рік. Саме березень 2026 року стає переломним моментом у фінансовому плані, оскільки після цього періоду потреби України фактично не забезпечені. Станом на сьогодні відсутнє гарантоване фінансове покриття оборонних потреб України з боку західних країн. Якщо подивитися на динаміку, то обсяги фінансування почали зменшуватися ще з літа 2025 року. 

Насамперед відіграв роль фактор скорочення підтримки з боку США. За адміністрації Дональда Трампа була обрана політика продажу озброєнь: Штати, по суті, заробляють на війні, що сам президент визнає доволі відкрито. На цьому тлі європейські країни справді збільшують свою активність. 

Німеччина суттєво наростила обсяги військової допомоги Україні, країни Північної Європи також стали відігравати більш помітну роль. Однак загалом перекрити всі потреби навіть на рівні минулих років поки що не вдалося. 

Якщо говорити про цифри, то на сьогодні країни Заходу виділили близько 31 млрд доларів на військову допомогу Україні, що приблизно на 9 млрд менше, ніж у попередні роки. 

РУСЛАН РОХОВ: Обсяги військової допомоги Україні знижуються

— У бюджеті США на наступний рік передбачено 800 млн доларів для Пентагону на закупівлю всього необхідного для України. На тлі рішення Великої Британії щодо ППО це означає, що обсяги допомоги й фінансування будуть значно меншими, але вони все ж збережуться. 

Конгрес зобов’язав Білий дім ділитися з Україною розвідданими, які необхідні українській стороні для продовження бойових дій. Це, своєю чергою, свідчить про те, що там формується двопартійна підтримка України на противагу цинічно-прагматичному підходу Білого дому, який намагається зайняти більш нейтральну позицію, розраховуючи отримати вигоди в процесі можливих домовленостей. 

У 2026 році вибори відбудуться не лише в Європі, а й у США: переобиратися буде частина Сенату і Конгрес. Якщо збережеться нинішня негативна динаміка для Білого дому, якщо він не продемонструє ефективність своєї політики, яка зараз не сприймається значною частиною американського суспільства, то це може призвести до зміни балансу сил. У такому разі Конгрес отримає більше важелів тиску на Білий дім з метою посилення підтримки України. 

Фактично видно, що та риторика і та стратегія, які просуває Дональд Трамп, мають обмежене вікно можливостей. Йдеться приблизно про 30 днів до річниці другої інавгурації Дональда Трампа. Якщо за цей час їм не вдасться досягти миру, то стане очевидно, що стратегію зовнішньої політики США та їхню роль у світі доведеться переглядати. 

Зараз соціологічні дані показують, що громадяни європейських країн не готові служити й навіть захищати свої держави зі зброєю в руках. Однак у Європи є фінансові та технічні можливості. Вона може інвестувати в озброєння, не надаючи кредити, а безпосередньо закуповуючи та передаючи їх Збройним силам України. У такому разі українська армія фактично стане оборонною силою Європи, а відповідальність за її забезпечення, утримання та оплату ляже на плечі європейських платників податків. 

Читайте також: Від військової підтримки до гарантій безпеки: як змінюється формат “Рамштайн”