Від військової підтримки до гарантій безпеки: як змінюється формат “Рамштайн”

Контактна група з підтримки України у форматі “Рамштайн” у 2025 році забезпечила рекордний обсяг військової допомоги — 45 млрд доларів. Про це 16 грудня під час 32-го засідання групи повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль.

За підсумками зустрічі 16 грудня країни-партнери зобов’язалися спрямувати майже 5 млрд доларів на розвиток українського оборонного виробництва, а ще близько 5 млрд доларів — на закупівлю американського озброєння для України.

“Рамштайн” посилює підтримку України та готується до довгострокової допомоги

На засіданні були оголошені важливі довгострокові зобов’язання щодо підтримки України у 2026 році. Зокрема, Німеччина планує спрямувати 11,5 млрд євро на посилення оборони України з пріоритетом для протиповітряної оборони, безпілотників і артилерії. Україні вже передали нові системи Patriot та IRIS-T.

Велика Британія посилить можливості ППО України на 600 млн фунтів у 2025 році користуючись замороженими активами РФ, коштами партнерів і власного бюджету.

Канада надасть додаткову допомогу в розмірі 30 млн канадських доларів на дрони, керовані ракети AIM-9, електрооптичні датчики та інші види озброєння.

Нідерланди інвестують 700 млн євро в безпілотні літальні апарати, з яких 400 млн євро підуть на продукцію українського виробництва.

Чорногорія готує внесок в ініціативу PURL (Prioritised Ukraine Requirements List) та фонд NSATU (NATO Security Assistance and Training for Ukraine).

Данія планує новий внесок у PURL з фокусом на авіаційні можливості та передасть 29-й пакет підтримки на 250 млн євро, включно з дронами, засобами ППО та допомогою українській авіації. Естонія продовжить підтримку України на рівні не менше 0,25% ВВП — 142 млн євро, а також виділить 9 млн євро на IT-коаліцію.

Латвія збереже допомогу на рівні не менше 0,25% ВВП — 110 млн євро, зосередивши зусилля на безпілотниках, засобах радіоелектронної боротьби та PURL.

Литва спрямує понад 220 млн євро у 2026 році на військову підтримку України, включно з внесками на PURL, програму Patriot, чеську ініціативу та коаліцію з розмінування.

Люксембург виділить 100 млн євро на підтримку України та додатково 15 млн євро на PURL. Нова Зеландія спрямує 15 млн доларів на PURL.

Норвегія надасть близько 7 млрд доларів військової допомоги у 2026 році, включно з підтримкою американських систем ППО та чеської ініціативи.

Польща поставить 155-мм артилерійські снаряди та реалізує спільні проєкти з Україною в межах SAFE.

Португалія зробить внесок у чеську ініціативу та виділить 10 млн євро на безпілотники.

Чехія профінансує постачання 760 тисяч артилерійських снарядів у межах чеської ініціативи на 2026 рік.

“Ми отримали важливі зобов’язання щодо довгострокової підтримки України та продовжуємо зміцнювати обороноздатність країни”, — зазначив Денис Шмигаль.

Глава оборонного відомства також озвучив потреби України на наступний рік і докладно зупинився на фінансових викликах.

“У 2026 році ми бачимо багато викликів. Росія планує витратити на свій військовий бюджет наступного року близько 186 млрд. У цьому відношенні наші загальні потреби в обороні на наступний рік становлять 120 млрд доларів. Україна може покрити половину цієї суми коштом власних ресурсів. Але решта 60 млрд доларів мають надійти від наших партнерів. Від вас, дорогі друзі, ми переконливо просимо розглянути можливість виділення хоча б 0,25% вашого ВВП на оборонні потреби України. Це буде справедливо і прозоро для всіх вас і достатньо для стійкості України”, — звернувся він до учасників зустрічі.

На тлі загроз з боку Росії партнери заявляють про готовність нарощувати допомогу Києву. Німеччина, один із ключових донорів України, наступного року має намір посилити підтримку, приділяючи особливу увагу протиповітряній обороні.

“Наступного року ми ще більше розширимо нашу підтримку України та надамо додаткові 3 млрд євро. Тоді наша підтримка досягне 11,5 млрд євро, що стане новим рекордом. Збільшення нашої допомоги надсилає чіткий сигнал: Німеччина підтримує Україну. З моменту нашої останньої зустрічі в межах Групи з питань оборони ми суттєво зміцнили протиповітряну оборону України, поставивши дві системи Patriot, обіцяні в серпні. За що ми частково завдячуємо нашим норвезьким партнерам. А також поставили дев’яту вогневу установку IRIS-T”, — повідомив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.

Велика Британія заявляє про готовність підтримувати Україну не лише у сфері ППО. У Лондоні вже розробляють плани дій на випадок припинення вогню, включно з можливим розміщенням британських військ і патрулюванням повітряного простору України.

“Велика Британія готова розмістити свої війська на території України, а також направити авіацію для підтримання миру. У межах “коаліції охочих” ми підвищуємо рівень своєї боєготовності, і я продовжую спрямовувати фінансування на підготовку наших британських військ і збройних сил, щоб ми були готові до розгортання, коли настане мир”, — заявив міністр оборони Великої Британії Джон Гілі. 

Крім того, Лондон анонсував швидкий запуск виробництва нових безпілотників-перехоплювачів “Восьминіг”. Таким чином, союзники дають Москві сигнал про те, що продовження війни призведе лише до посилення єдності Європи та подальшого зростання підтримки України.

Рекордна допомога і старі проблеми: чому обіцянки Заходу важливо виконувати швидше

Чому формат “Рамштайн” у 2025 році вийшов на рекордний обсяг допомоги Україні, і що стоїть за сумою у 45 млрд доларів? Які довгострокові зобов’язання партнери вже закладають на 2026 рік і чи достатньо цього для стримування Росії? Чи готова Європа брати на себе більшу відповідальність за безпеку України без ключової ролі США? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ шукали відповіді:

• Ігор Чаленко, політолог, голова Центру аналізу і стратегій;
• Віктор Ягун, директор Агентства реформування сектору безпеки, експерт з національної безпеки;
• Олег Лісний, президент Аналітичного центру “Політика”.

ІГОР ЧАЛЕНКО: Формат “Рамштайн” не зупиниться, він просто змінюється

— Ми вже чуємо, як у вжиток входять такі заяви, як, наприклад, говорила Урсула фон дер Ляєн, що Україна є першою лінією оборони всієї Європи. І дуже часто цей тезис дійсно ретранслюється на низці заходів. Зараз ми навіть бачимо певне спарювання між коаліцією “Рамштайн”, яка є, по суті, коаліцією сьогодення і забезпечує тактичну підтримку, і заявами, які вже йдуть у руслі “коаліції охочих” щодо напрацювання гарантій безпеки і того, як Європа буде підтримувати сили оборони України в післявоєнний період.

Це дійсно показує стабільність принаймні підходів до підтримки, але, з іншого боку, потрібно все ж таки працювати над інтенсифікацією постачань. Я думаю, що ці 0,25% від ВВП, про які говорив Шмигаль у своєму виступі, — це абсолютно посильна сума, посильне фінансування, яке можуть взяти на себе всі ті країни, які підтримують Україну. Зазначу, що першими прикладами й ініціаторами тут були саме балтійські країни. Ми бачимо, що це мінімум, який вони показували.

А серед наших партнерів є й ті, що виділяють понад відсоток, і півтора відсотка від ВВП. Так, можливо, в загальних цифрах це не настільки значущі суми, але від кожного — за можливостями. Тому в цьому випадку, я думаю, це серйозне питання для опрацювання вже наступного року.

Поки Україна розглядає продовження війни як “план Б”, проте ми не повинні відкидати різні сценарії для безпосередньої реалізації. Додаткові 60 млрд доларів необхідно знайти для функціонування Сил оборони України, якщо Росія все-таки не піде на компроміс і не буде припинення вогню.

Цілком очевидно, що “Рамштайн” ніколи не був усталеним форматом, він постійно модернізувався. Ми бачимо, що основна робота зараз іде за напрямами: коаліція далекобійного озброєння, артилерії, коаліція дронів та інші. Це якраз говорить про те, що по суті формат “Рамштайн” залишився як надбудова, що координує.

Минуле засідання було фактично два місяці тому. Виходить, що робота нібито зупиниться? Ні, не зупиниться, оскільки триває подальша координація і в межах двостороннього співробітництва. Наприклад, з основними донорами за тією ж данською моделлю. Або по лінії НАТО: ми знаємо, що Рютте займається координацією збору коштів.

Щомісяця від одного до 1,5 млрд доларів спрямовується на програму PURL. Тобто це постійна робота, і коаліція “Рамштайн” — це досягнення. У нинішніх геополітичних реаліях, за нинішньої адміністрації Трампа, вона не просто збереглася, а й демонструє результат. Нагадаю, що цю коаліцію було сформовано ще у квітні 2022 року за ініціативи України й тодішнього президента Байдена.

Ми знаємо ставлення Трампа до всього того, що ініціював Байден, і те, що зараз Європа взяла на себе координацію в цьому форматі, — це дуже серйозний знак, що Україна загалом отримуватиме підтримку. Ми можемо переводити цей формат уже в якусь третю версію. Зрозуміло, що кількість країн, які залучаються до нього, може змінюватися: вибори в кожній державі, різні підходи, різні погляди.

Якщо сам формат зберігається, це свідчить про те, що проукраїнська коаліція зберігається. Звісно, цей формат має набагато серйозніше ставитися до аналітичної роботи, до того, що дійсно виконується з тих обіцянок, які даються за зачиненими дверима і під час брифінгів. Багато чого заявлено, але є затримки з постачаннями. Тому хотілося б, щоб ці питання вирішувалися оперативніше, оскільки від цього дійсно виграє вся Європа, на варті якої безпосередньо стоїть Україна.

ВІКТОР ЯГУН: Європа дедалі більше бере на себе відповідальність, і Росія починає це враховувати

— Зустріч у форматі “Рамштайн” виступає критичною платформою, яка узгоджує всю міжнародну допомогу Україні. Тому вважаю, що вона має бути більш активною платформою на тлі того, що відбувається зараз і в переговорному процесі.

У нас залишається напрям — це зміцнення оборони та промисловості. Буквально днями було підписано черговий договір щодо виробництва дронів, українських дронів на території Німеччини. І це один із тих елементів, який говорить про те, що ми обмінюємося даними і демонструємо таку політичну солідарність у тому плані, що Україна не лише щось бере, а щось і дає Європі.

Має бути лише суттєве посилення обороноздатності України. Риторика нашого противника дуже серйозно змінилася.

Якщо раніше він навіть не звертав уваги на Європу як елемент можливого впливу на ту чи іншу ситуацію в Україні, його більше турбувала позиція Сполучених Штатів і сама ситуація в Україні, то зараз він дедалі більше звертає увагу на те, що відбувається в Європі, на посилення військово-промислового комплексу, на зростання військових витрат, на поліпшення становища у збройних силах Європи.

Європа дедалі більше й більше бере на себе відповідальність. І дійсно Росія починає замислюватися, а чи варто взагалі спрямовувати свою увагу в той бік.

І це якраз те, чого ми й добивалися, тобто посилення наших союзників буквально тут, на місці. І таким чином, спільними зусиллями поставити ворога на належне йому місце.

Є країни, які розуміють загрозу Росії набагато серйозніше. Останню заяву президента Фінляндії в Гельсінкі, у якій він проводив історичні паралелі, можна зрозуміти дуже просто. Він говорив про те, що за останні сотні років Росія наступала на Фінляндію понад 30 разів, і Фінляндія просто не може ігнорувати ті загрози, які виходять з того боку.

У 1939 році фіни втратили понад 10% своєї території й були змушені піти на дуже принизливі мирні угоди, які призвели до серйозних наслідків, хоча й дали можливість Фінляндії зберегтися як незалежній країні. Тому на такому тлі і Фінляндія, і країни Балтії, і Польща, і всі скандинавські країни, і країни, які свого часу були фактично окуповані Радянським Союзом, розуміють, чим це може бути загрожувати.

Вони сприймають це дуже серйозно і намагаються навіть на регіональному рівні підтримувати контакти й, можливо, об’єднуватися в тих чи інших питаннях.

ОЛЕГ ЛІСНИЙ: Старими інструментами не можна отримати новий результат

— Європа демонструє позитивні тенденції насправді. Так, не так швидко, як нам би хотілося, так, не все, що обіцяють, перетворюється на конкретні гроші чи конкретні дії, але Європа рухається в правильному напрямку. Водночас ми прекрасно розуміємо, що Європа не є монолітом, якимось одним актором, який може, ухваливши те чи інше рішення, впливати на всіх інших.

Є ті, хто нам допомагають, є ті, хто нам заважають, є ті, хто стоїть за спиною одних і інших і теж нічого не робить. Тому те, що ми зараз чуємо — суми, плани, надихає, але, знову ж таки, дуже хотілося б, щоб це якнайшвидше реалізовувалося. І, наприклад, якщо Європа показує, як вона буде нас підтримувати, це були вчорашні новини про те, як вони будуть підтримувати нашу армію, створювати якісь об’єднані сили і так далі.

Але залишається не менш важливе питання: що Європа робитиме, щоб примусити Росію до появи першопричин для всього того, про що зараз говорять — припинення вогню, справедливого миру. Це поки що не артикульовано ніким — ані Сполученими Штатами, ані Європою.

І тут виникає питання, чи потрібно зараз нашим партнерам чітко продемонструвати лінію поведінки й перелік інструментів, які будуть залучені, якщо Росія не піде на конструктив і продовжить плювати на всіх, вимагаючи те, що їй хочеться, і те, що вона не збирається нікому віддавати. Поки що принаймні це існує лише на словах.

Тенденція мені подобається, але я не розумію, яким чином можна досягти примусу Росії без використання якихось нових інструментів. Старими інструментами не можна отримати новий результат.

Російська Федерація має розуміти, що з нею буде, якщо вона проігнорує всі пропозиції.

Путін, постійно підігруючи Трампу, говорив, що Європа — це ніхто і ніщо, що саме Європа все псує, що договір або рамковий документ був хороший. А тут європейці втрутилися і обов’язково його зіпсують. І на тлі цього пропагандист Соловйов уже кричить, що вони знову будуть руйнувати Берлін. Відповідно, нинішні дії Європи, якщо вони тригерять Путіна та його оточення, є правильними. Але, як на мене, вони все одно є недостатніми.

Питань тут дуже багато. Звісно, не можна ігнорувати позитив у діях Європи, але, як мені здається, ще не всі перебудувалися на розуміння того, що “торгувати краще, ніж воювати” — це вже перегорнута сторінка.

Читайте також: Росія має заплатити за всі смерті та руйнування, які принесла українцям: у Гаазі почне роботу комісія з компенсації шкоди