Україна продовжує боротися за Крим: операції, декларації та підтримка міжнародних партнерів

Вночі на 30 вересня підрозділи Сил спеціальних операцій (ССО) уразили радіолокаційну станцію російського зенітно-ракетного комплексу С-400 “Тріумф” в окупованому Криму.

А 25 вересня на півострові два російські транспортні літаки Ан-26 були знищені бійцями Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МОУ) на тимчасово окупованому Криму.

Російським військовим в Криму нагадали, що вони там не назавжди

25 вересня в Криму спецоперацію провело підрозділ “Примари” на аеродромі, де знаходилися літаки. Крім того, під час рейду по Кримському півострову українські бійці знищили об’єкти протиповітряної оборони росіян, включаючи дві радіолокаційні станції: РЛС надводної ситуації та берегову РЛС “Мис М1”.

Радіолокаційна станція, яку вразили 30 вересня, є “очима” комплексу С-400 “Тріумф”.

“Символічно, що дорога система ППО ворога, націлена, зокрема, і проти БпЛА, була нейтралізована ударними дронами ССО”, — зазначили в ССО.

У Силах оборони України відзначають, що робота над поверненням Кримського півострова триває.

Раніше в рамках 5-го саміту Міжнародної Кримської платформи в штаб-квартирі ООН лідери та представники понад 60 країн підписали Нью-Йоркську декларацію, підтверджуючи, що Крим є частиною України, а його окупація Росією не буде визнана.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зазначив:

“Цей саміт під головуванням президента України надіслав важливий сигнал надії українцям, кримським татарам та всім, хто зберігає віру у відновлення справедливості, попри порушення прав людини та репресії на окупованому півострові”.

Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що репресії проти кримських татар, які є однією з головних цілей жорстоких російських репресій, тривають, і вказав на необхідність протистояти спробам Росії зробити війну нормою:

“Не дозволяйте вбивствам та російській окупації стати чимось, на що світ може просто закрити очі”.

Як зазначила Еліна Вальтонен, міністр закордонних справ Фінляндії, основні принципи та зобов’язання ОБСЄ, що випливають з Гельсінкського заключного акту, відображають основні положення Статуту ООН. Вони містять повагу до суверенної рівності, територіальної цілісності, недоторканності кордонів, невтручання у внутрішні справи та мирне врегулювання суперечок.

“Ці принципи залишаються такими ж важливими, попри агресивну війну Росії, яка грубо їх порушує. Правосуддя — ключовий компонент сталого миру. Територіальна цілісність України повинна бути відновлена. У XXI столітті немає місця імперіалізму. Ми залишаємося вірними Статуту ООН і Гельсінкським принципам і непохитні в нашій підтримці України та її народу”, — підкреслила Вальтонен.

За даними організації Freedom House, яка вивчає фактори дотримання політичних прав та громадянських свобод, станом на березень 2025 року оцінка показника в Криму знизилася з чотирьох до двох балів зі 100 можливих. Це нижче, ніж у Північній Кореї чи Еритреї. Серед тенденцій, які викликають найбільше занепокоєння, — насильницькі зникнення та репресії за національною ознакою.

“Процес витіснення корінного населення триває. І якщо Крим не буде звільнений, то в найближчому майбутньому ми можемо передбачити повне зникнення кримськотатарського народу як самобутньої етнічної групи. Якщо для України в цілому звільнення Криму — це, перш за все, питання відновлення її територіальної цілісності та забезпечення її безпеки, то для корінного народу Криму це також питання виживання та подальшого розвитку або повного зникнення як самобутнього народу”, — сказав лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілев.

Цього року кількість учасників саміту стала рекордною: російську окупацію півострова осудили 54 країни та сім міжнародних організацій.

Дипломатія та військові успіхи: як Україна наближає повернення півострова — оцінки експертів

Які військові операції проводить Україна в Криму і який ефект вони мають для окупаційних сил Росії? Яку роль відіграє Кримська платформа в міжнародній політиці? Які політичні та військові наслідки може мати звільнення хоча б частини Криму? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Ігор Петренко, доктор політичних наук;
• Олег Постернак, політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки;
• Сергій Братчук, спікер Української добровольчої армії.

ІГОР ПЕТРЕНКО: Питання Криму ніколи не зникало з порядку денного

— Завдяки саме президенту Зеленському, починаючи з 2019 року, питання Криму повернулося в порядок денний. Безумовно, з повномасштабним вторгненням воно то ставало більш актуальним, то відходило на задній план, але ніколи не зникало з заяв, обговорень і розмов. Позиція України тут завжди була достатньо чіткою.

Позиція Трампа зводилася до того, що умовно можна було закріпити за Росією Крим, нехай Україна це офіційно не визнає, але в цілому це не стане каменем спотикання для повернення РФ до міжнародної спільноти. Ті території, які Росія зараз контролює, з певними невеликими коригуваннями для забезпечення Україні доступу до Чорного моря, теж могли б залишитися під її контролем. Але йшлося не про юридичне закріплення, а про фактичне.

Це не стало б перепоною для повернення Росії в міжнародну економіку, для співпраці, для торгівлі газом і нафтою, а також для доступу до високотехнологічної продукції, необхідної її економіці, зокрема для будівництва атомних лідоколів. Сьогодні ж Росія програє Арктику, і це результат санкційного тиску.

Однак Путін не скористався цією “соломинкою”, яку пропонував Трамп, і продемонстрував деструктивне ставлення до переговорів. В результаті ми чуємо сьогоднішні його заяви. Тому питання Криму далеко не знято з порядку денного.

Успішні операції, які проводять Україна, ГУР та СБУ в Криму, показують, що Україна не відмовляється від цієї території. Вони підтверджують тезу про те, що Крим на сьогодні фактично перетворився на військову базу.

Ми виступаємо практично єдині, хто дійсно бореться і за кримськотатарський народ. Є й інші структури, але наш голос звучить набагато гучніше. Ми підіймаємо проблеми людей, які там живуть і які незручні для Російської Федерації.

Звучали заяви і про віру, і про етнічний компонент. Це серйозні речі, які викликають відгук у міжнародних партнерів. Тому ведеться серйозна, планомірна робота, щоб ворог не думав, що щось забудеться і буде прийнято як даність.

Але найголовніше, що можна сказати: перша і головна причина того, що відбувається — це позиція самого Путіна, який одержимий Україною і не бачить тих вікон можливостей, які відкривав для нього Трамп. Для нас це, безумовно, добре, але для росіян це повинно підкреслити курс країни в небуття, в ту прірву, куди Путін веде Росію і весь російський народ.

Так, ми їх значно доповнюємо і посилюємо, безумовно. Самі по собі заяви є результатом дуже серйозної дипломатичної роботи нашого президента, нашого дипкорпусу, всіх перевізників, які залучені в цей процес, і, безумовно, наших європейських партнерів, які стоять на позиції “мир через силу”: тиск на РФ, створення різноманітних важелів як у питанні постачання озброєнь, так і в питанні економічного тиску на Росію. Тому самі по собі заяви — це плюс, це добре, але дуже важливо, щоб вони конвертувалися в конкретні рішення.

Ми розуміємо, що США намагаються бути обережнішими, але якщо вони заявляють, а заяви Трампа беруться до уваги, то очевидно, що повинні бути зняті всі перешкоди для закупівлі озброєнь, які готові профінансувати наші європейські партнери, щоб забезпечити Україну всім необхідним для ефективного захисту і для дій зі звільнення наших територій.

ОЛЕГ ПОСТЕРНАК: Путінський режим впаде, якщо хоча б один кілометр кримської землі буде звільнений

— У 2021 році я пам’ятаю реакцію російської сторони та путінських чиновників на проведення цих заходів. Це було дуже успішне, досить резонансна подія. Для Росії, для Кремля це абсолютно вибивало його з ритму. Сприйняття Криму та сприяння сприйняттю Криму в світовій медіасфері як уже частини Росії навічно — Кримська платформа знищила цей російський наратив. Вона перекрила всі спроби Російської Федерації представити цю ситуацію як вже розв’язане питання. Ні, не вирішене. І для України тема територіальної цілісності не передбачає жодних компромісів.

Другу більш серйозну спробу Росія зробила цього року, намагаючись нав’язати тему визнання Криму з боку США. Якщо чесно, мені здається, Росія була дуже близька до мети в реалізації цієї задачі за допомогою маніпуляцій особистими взаєминами Путіна і Трампа. Натяки йшли з Білого дому, вже з нової адміністрації Трампа. І це були тривожні дзвінки. Але, як бачимо, після вчорашніх заяв Трампа, можна дивитися на сприйняття незабаром США теми територіальної цілісності України більш оптимістично. А розшифровувати повідомлення Трампа варто як підтримку Америкою ідеї цілісності нашої країни та її відновлення.

Ми можемо говорити про реальну мотивацію Трампа, але проте, ми говоримо про загальні рамки, які зараз виходять від американської сторони. Нагадаю, що всі ключові гравці визнають цілісність України. Навіть Китай, який нещодавно вітав Україну з Днем незалежності в серпні, періодично наполегливо у своїй офіційній комунікації підкреслює тему визнання цілісності України в її кордонах відповідно до Статуту ООН.

Кримська платформа не тільки поширює інформацію про проблематику Криму і утримує цю проблематику в оптиці поглядів європейських політиків та урядів, вона також сприяє в майбутньому і готує сприйняття світу, наприклад, до реконструкції територіальної цілісності та відновлення справедливості, поверненню Автономної Республіки Крим, тимчасово окупованої території, до законного складу відповідно до Конституції України, до складу української держави.

І, звісно, на таких платформах проробляється загальний напрямок, загальна рамка реінтеграції цієї території, тому що тема Криму — це, мабуть, найскладніший регіон з погляду майбутньої реінтеграції в склад України. Але, проте, це в тому числі і найуспішніший, як це багато військових новачків визнавали, дуже зручний спосіб найшвидше завдати Путіну нищівного удару по вибудуваній ним за всі ці роки, починаючи з анексії Криму у 2014 році, до реалізації збирача земель, нібито руських.

І це потрібно дуже розуміти, що хоча б один квадратний кілометр звільненої кримської землі в перспективі, військовим шляхом, дипломатичним, військово-дипломатичним шляхом — це кінець путінському режиму. Це поки виглядає дуже теоретично і фантастично, але будь-які сценарії, як показує практика, їх потрібно готувати.

І готуються вони в тому числі в площині віртуальній, психологічній, інформаційній, політичній, економічній і безумовно військовій, тому що це повинно увінчати спроби України відновити справедливість.

СЕРГІЙ БРАТЧУК: Все чуже в Криму йде на дно або горить синім полум’ям

— Якщо ми говоримо про Крим, то ми бачимо, що зусилля Сил оборони стосуються, в першу чергу, активних підрозділів, підрозділів активних дій Головного управління розвідки. Це українські “Примари” — “привиди”. Вони майже кожен день знищують або садять на тимчасово окупованому півострові російські літаки або вертольоти. Пригадаймо хоча б три вертольоти, два літаки-амфібії, дві “Чайки” Б-12 та Ан-26. Вже, знаєте, з вечора треба замовляти певну музику для ГУРівців, які виконують такі складні, але дуже результативні атаки.

“Кача” в Криму — військовий аеродром, і бачите, пролітають і системи протиповітряної оборони. Чому? Тому що в тому ж списку, разом з цими літаками, є й радіолокаційні станції.

Перед цим там була “Небо-У” — унікальна розробка, яка дісталася Росії від Радянського Союзу. Але сьогодні ми говоримо про інші радіолокаційні станції, які є елементами не тільки радіо- чи радіоелектронної розвідки, але й протиповітряної оборони. І те, що протиповітряна оборона не може сама себе захистити, очевидно, приносить позитивні результати для України.

Тому в Криму кожен день щось відбувається. Робота по Криму не просто відновилася — вона завжди такою була. Сьогодні ми бачимо результати підготовчих акцій і операцій, які тривали і тривають на тимчасово окупованому українському півострові. І коли в Кремлі говорили, що Крим — це непотоплюваний авіаносець, вони, вибачте, накаркали. Тому що потоплюваним виявився і військовий корабель, і “Москва”, і Крим — в переносному сенсі. Півострів нам ще необхідний, ми його не віддали і не віддамо, повернемося.

Все чуже військове, пов’язане з Кримом, йде або на дно, або горить синім полум’ям. Ось такі справи в Криму. І ночі там — неспокійні.

Плюс удари наносяться не тільки по системах ППО, але й по інших об’єктах. По запорізькому напрямку давно не було таких приємних новин, як збиті російські літаки. Вони, просто кажучи, знахабніли та почувалися безкарними.

“Сушка”, яку знищили на території Криму, скидала керовані авіаційні бомби на Запоріжжя. Ми знаємо, що протягом кількох днів саме від цих бомб місто сильно страждало: загинули люди, є поранені, зруйнована цивільна інфраструктура. І наскільки мені відомо, ця “Сушка” теж була збита.

“Сушка” скидала керовані бомби, і буквально слідом сама полетіла. Щобільше, ймовірно, частина цих бомб потрапила на російські позиції.

Чи стане від цього менше загроз Запоріжжю? В Росії, на жаль, дуже багато літаків і військових. Але думаю, що після знищення ще одного літака пілоти будуть з обережністю підлітати до цього напрямку.

Читайте також: Тактика тисячі порізів: окупанти переносять атаки на нові напрямки після провалів на Донеччині