Понад два роки Україна веде активну роботу над тим, щоб разом з іншими країнами притягнути до кримінальної відповідальності людину, яка має політичний імунітет. За всі злодіяння, вчинені проти України, Путіна не може судити національний суд. Але це може зробити міжнародний або гібридний трибунал.
Чи буде в підсумку створено спецтрбунал для Путіна?
Уже відомо про 137 тисяч воєнних злочинів, які вчинила Росія проти України. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час конференції “Об’єднані заради справедливості” 11 вересня.
101 кримінальне провадження було порушено за фактом вчинення російськими військовими сексуального насильства. Через агресію РФ в Україні загинуло майже 600 дітей. Понад півтори тисячі було поранено і майже дві тисячі зникли безвісти.
Зеленський нагадав про теракт у Оленівці, масові вбивства мешканців Маріуполя та Бучі, знущання над українцями в Ягідному Чернігівської області.
“Напевно, не існує країни, де не чули б про те, що зробив окупант на нашій землі і проти наших людей. І має бути так, щоб у кожній країні знали, що за все це окупант відповідатиме. Тому що справедливість не має кордонів. Її однаково варто цінувати скрізь — Європа, Америка, Азія, Африка, Австралія”, — зазначив президент.
Він наголосив, що світ має безліч конвенцій, і понад 100 країн ратифікували Римський статут, який має працювати. Також Зеленський нагадав, що російський диктатор на початку вересня здійснив візит до Монголії, де його не заарештували, як приписано в статуті Міжнародного кримінального суду. Це поганий сигнал, акцентував Зеленський.
“Але нещодавно знайшовся виняток у Монголії для Путіна. І це відповідальність не просто чиясь окремо. Це відповідальність усього світу — зупинити деградацію системи права, не допустити руйнування тих норм, які ще залишаються. Система права повинна і повинна працювати так, щоб Римський статут, і зокрема ордер Міжнародного кримінального суду, який був виданий щодо головного російського злочинця, реально обмежували його і вже забезпечували його ізоляцію”, — наголосив глава держави.
За кілька місяців у Бразилії має відбутися саміт “Групи двадцяти” (G20), додав Зеленський.
“Україна чула сигнал від влади Бразилії про плани запросити російського диктатора. Якщо так станеться, то це означатиме чергове ігнорування Римського статуту”, — наголосив він.
Лідер України закликав міжнародне співтовариство об’єднатися заради справедливості, щоб наближати відповідальність Росії та її політичного і військового керівництва.
Створення спецтрибуналу щодо злочинів РФ в Україні обговорили європейські міністри у Вільнюсі. У середині вересня на конференції високого рівня міністри юстиції Ради Європи говорили про наступні кроки щодо забезпечення кримінальної відповідальності за неспровоковану агресію Росії проти України.
Обговорення спецтрибуналу щодо злочину агресії триває з 2022 року, але практичного прогресу в цьому питанні довгий час не було. Україна виступає за створення міжнародного трибуналу, західні союзники виступають за так званий гібридний формат. Це коли трибунал відбувається за українським законодавством, але з підтримкою міжнародних партнерів.
Створення спеціального трибуналу для Росії потребує часу. Рада Європи працює над незаперечною правовою базою. Про це заявила генеральна секретарка Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич, виступаючи у Вільнюсі. За її словами, необхідно, щоб трибунал не тільки змусив Російську Федерацію взяти на себе відповідальність за її дії в Україні, а й був прикладом у майбутньому.
“Якщо ми хочемо мати щось, як сказали б юристи, куленепробивне, і бути впевненими в тому, що це на 100% відповідає законам, і ніхто не зможе сумніватися, я думаю, це буде дуже важливо для майбутнього. Яке б рішення ми не знайшли, воно повинно бути юридично обґрунтованим, тому це вимагає більше часу”, — заявила генеральна секретарка Ради Європи в кулуарах міжнародного форуму міністрів юстиції Ради Європи.
Наприкінці серпня українська сторона обговорила з Німеччиною тему створення спеціального трибуналу. Заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра зустрілася з депутатом Бундестагу Ральфом Штегнером для обговорення співпраці між країнами. Сторони обговорили підтримку України та створення механізмів покарання РФ за агресію.
Варто нагадати, у червні цього року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію “Правові та правозахисні аспекти агресії Російської Федерації проти України”. Вона передбачає створення спецтрибуналу на основі угоди Ради Європи з Україною. У документі йдеться про використання всіх інструментів для притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини, вчинені проти України.
Думки експертів
Які виклики на шляху створення спецтрибуналу Україна вже подолала, а які — ще попереду? Що реальніше — міжнародний трибунал на базі ООН чи новий регіональний суд? Якою може бути відповідь Росії? Як притягнути Путіна до відповідальності за злочини агресії, які він вчинив? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДOM відповіли:
- Юрій Білоус, адвокат, який займається збором доказів воєнних злочинів Росії проти України;
- Катерина Рашевська, експертка Регіонального центру прав людини;
- Олександр Павліченко, правозахисник, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини;
- Андрій Яковлєв, адвокат, експерт Регіонального центру прав людини, керівний партнер АО “Амбрела”.
ЮРІЙ БІЛОУС: Україна виконала величезну роботу в рамках міжнародного правосуддя
— Ратифікація Римського статуту міжнародного головного суду дорівнює тому, що Україна стає повноправним членом сім’ї цивілізованих держав, які не просто на декларативному, а й на практичному рівні кажуть “ні” масовим злочинам проти людей, масовому насильству, злочинам проти людства і геноциду, беззаконню. Ми тепер стаємо членами цієї родини. У нас можуть працювати в цьому суді співробітники. Ми можемо впливати на ті процеси, які відбуваються всередині. А співпраця в нас була, є і буде тривати. І в рамках неї ми один одному допомагаємо.
Україна сприяє тому, щоб вище військове політичне керівництво Росії могло опинитися на лаві підсудних. І ордери на арешт, які вже є проти російських високопосадовців, — це, зокрема, велика робота нашої держави.
Звичайно, Монголію повинні засуджувати. Вона має отримати удар на дипломатичному і політичному рівні за нерест Путіна. Дійсно, є випадки, коли підозрюваного у скоєнні міжнародних злочинів не заарештовували.
Для того, щоб запрацював Міжнародний кримінальний суд, потрібно було досягти угоди. Це насправді колосальна річ. Уперше в історії постійний Міжнародний кримінальний суд існує в реаліях нашого часу. Тому, природно, його створити було дуже непросто. І, відповідно, домогтися того, щоб кожна держава все виконувала і відповідала всім тим високим стандартам, які ставить і вимагає міжнародне право, непросто.
Ми живемо в реальному світі, в якому сусідня держава відкрито веде агресивну війну проти нас, і жодні міжнародні структури сьогодні не зупинили і не припинили цю війну. Чарівної палички не існує.
КАТЕРИНА РАШЕВСЬКА: Спецтрибунал на базі Ради Європи — оптимальний варіант
— Ідеї про спецтрибунал ще продовжують розвиватися, обговорюватися, але вже є розуміння, що майданчиком для його створення буде Рада Європи. На жаль, ми не перебуваємо в ситуації, як після Другої світової війни, коли всі так звані світові поліцейські були зацікавлені в правосудді й у тому, щоб злочин агресії було покарано. Навпаки, вищі особи РФ володіють так званими імунітетами, і їхнє переслідування — це справді дуже важко.
Правову підставу для притягнення до відповідальності вищих осіб країни не так просто сформулювати, особливо на регіональному рівні. Тому й процеси такі довгі. Для порівняння потрібно розуміти, що і Нюрнберзький, і Токійський трибунали після Другої світової війни створювали протягом кількох років.
Злочин агресії так і буде визначатися, як це передбачено в резолюції 33.14 Генеральної асамблеї ООН і також у статті 8 Римського статуту. Україна зараз перебуває на стадії ратифікації цього міжнародного договору. Тому сумнівів немає, що ми візьмемо за основу наявні норми міжнародного права для визначення злочинів.
Але щодо правової підстави для створення самого трибуналу, нею може бути або ж міжнародний договір, і тут його потрібно розробити, узгодити з усіма учасниками і підписати. Можливо, його потрібно буде ратифікувати в кожній окремій державі, і повірте, це дуже тривалий процес.
Альтернативним шляхом може бути голосування резолюції Генеральної Асамблеї ООН. Але ми розуміємо, що для цього потрібно мати підтримку великої кількості держав, щоб говорити, що трибунал дійсно є легітимним.
А також ми не повинні допустити, щоб РФ ініціювала якусь резолюцію і теж не створила свій трибунал із розслідування примарних злочинів нереального “київського нацистського режиму”. Тому ми повинні враховувати всі ризики.
Я виступаю за те, щоб трибунал створили на регіональному рівні, на рівні Ради Європи. Тому що дискусії, ініціативи розробляються саме на основі цього майданчика, цієї організації. І до того ж договір, яким була створена Рада Європи, передбачає можливість створення такого трибуналу.
Путін і кілька російських міністрів мають імунітети за міжнародним правом. Це означає, що, наприклад, Україна як держава, або ж будь-яка інша окрема держава не може їх судити у своєму національному суді. Що стосується осіб, які виконували їхні накази, то таких обмежень немає. Тому Україна та інші держави за принципом універсальної юрисдикції можуть покарати винних осіб за воєнні злочини або ж злочини проти людяності.
Тому в Міжнародному спецтрибуналі щодо агресії будуть лише ті особи, переслідування яких неможливе в інших юрисдикціях або ж неможливе, тому що в них є імунітети.
Кількість осіб буде незначною, але вона буде відчутною, тому що агресія за своїм визначенням — це так званий “leadership crime”, тобто злочин командира.
Китайська Народна Республіка не особливо зацікавлена в діяльності такого трибуналу і точно не підпише жодних угод. Ще одна проблема в тому, що і Сполучені Штати Америки, можливо, не дуже радіють ідеї мати якийсь окремий спецтрибунал. Тому що в них є свої геополітичні інтереси, своя історія, і вони побоюються такого механізму на міжнародному рівні.
ОЛЕКСАНДР ПАВЛИЧЕНКО: Робота спецтрибуналу залежить і від результатів на полі бою
— Трибунали, які притягували до відповідальності злочинців за злочини агресії, працювали тільки в середині минулого століття. Це і Токійський, і Нюрнберзький трибунали. І після цього не було жодних міжнародних судів, які б притягували за цей злочин. І сам цей злочин з’явився в Римському статуті після 2016 року. Тоді з’явилася теоретична можливість притягувати за цей злочин на міжнародному рівні.
Україна з 2022 року порушувала питання про те, що треба створити трибунал саме за злочини агресії. Пропонувалося, що це буде міжнародний трибунал.
Зараз як запасний варіант розглядається створення регіонального суду, до якого б долучилися і Європейський Союз, і Рада Європи.
На сьогодні юридичне оформлення роботи цього трибуналу стоїть на другому місці. На першому місці — політичне рішення, яке практично досягнуто і на рівні країн-учасниць Ради Європи та Європейського Союзу.
І там, і там парламентські асамблеї ухвалили відповідні резолюції. Тож є законодавча рамка для просування на європейському рівні створення такої інституції, як спецтрибунал з питань агресії.
Офіс, який створено 2023 року в Гаазі, зі збору доказів скоєних злочинів агресії, працює. Він містить роботу, по-моєму, 17 прокурорів різних країн, зокрема й прокурорів зі США. Це такий нечуваний результат.
Щоб цей трибунал здійснився, потрібно кілька важливих факторів. Перш за все, це, напевно, рішення на полі бою. Якою буде мирна угода, якою буде розставляння сил і наскільки мандат цього трибуналу дозволить притягувати до реальної відповідальності представників РФ. І це, напевно, найскладніше питання. Друге питання — це вже, власне, модель організації та юридичне оформлення, яке відповідатиме мандату суду. Адже суд може бути як міжнародним, так і гібридним.
АНДРІЙ ЯКОВЛЄВ: Відсутність трибуналу не захищає Путіна від кримінального переслідування
— Переговори про спецтрибунал ведуться вже фактично два роки. Напевно, його створить не Рада безпеки ООН, оскільки у Росії є голос, що блокує.
Це може бути рішення якоїсь великої кількості держав. Багато різних варіантів може бути. Але потрібно виходити з того, що для такого трибуналу було б добре, щоб більшість країн погодилися з цим форматом. Це може бути договір, до якого приєднуються.
Це має бути суд, створений для конкретного випадку. І що більше країн приєднається і визнає його легітимність, то буде краще. Ну а що стосується судових слухань, то потрібно розв’язати одне питання. Чи може такий трибунал розглядати справу в Міжнародному Суді заочно, без затримання самого Путіна? Якщо такий трибунал буде створено на умовах того, що потрібно саме, щоб Путін особисто взяв участь у такому слуханні, то, значить, суд не зможе функціонувати до його затримання.
Найбільша складність — це стара архітектура ООН. Єдиний орган ООН, який може дати рішення на створення такого трибуналу — це Рада безпеки. Вона саме так створена, що якщо хтось блокує, то неможливо ухвалити рішення.
Завдання нашої країни — обійти ось цю стару архітектуру, оскільки ніхто не заперечує, що злочин скоєно. Ніхто не заперечує, що потрібно його розслідувати. І тепер виходить сама суть — довести справу до кінця і провести розслідування, і покарати винних. Або ж боротися зі старою архітектурою, яка унеможливлює сам процес суду.
Не може такого бути, що злочин є, але немає органу, який має його розглянути. Тобто стара система не передбачає, що якщо один із членів Ради безпеки ООН є агресором, він не має брати участь у голосуванні.
Головне, що відсутність трибуналу жодним чином не захищає Путіна від кримінального переслідування.
Читайте також: Безапеляційні докази для майбутнього трибуналу: про “кладовище” снарядів у Харкові розповів Чубенко