Тіньовий флот РФ — загроза для економіки та екології: як припинити російські махінації

Через Балтійське море проходить 60% танкерів російського тіньового флоту, і Україна наполягає на жорсткіших заходах щодо країни-агресора якнайшвидше. Тіньовий флот не лише дозволяє РФ фінансувати продовження війни, а й може стати причиною масштабних розливів нафти в Балтійському морі.

Євросоюз готує 19-й пакет санкцій, який, зокрема, включатиме розширення списку суден російського тіньового флоту на 118 одиниць.

Боротьба з російським тіньовим флотом триває

В української розвідки є дані, що Росія використовує свої танкери так званого тіньового флоту не лише для того, щоб заробляти гроші на війну проти України, а й для розвідувальної та навіть диверсійної діяльності. Про це заявив президент Володимир Зеленський. За його словами, українська сторона активно працює з партнерами, щоб запобігти російським диверсіям.

“Наша розвідка активно працює з партнерами, щоб не допустити використання Росією суден так званого тіньового флоту для вчинення диверсій та інших спроб дестабілізації в Європі. Надаємо всю необхідну інформацію партнерам і розраховуємо, що протидія російському втручанню буде значно сильнішою. Зараз росіяни використовують танкери не лише для того, щоб заробляти гроші на війну, а й для розвідувальної та навіть диверсійної діяльності. Це абсолютно реально припинити”, — акцентував глава Української держави.

Тим часом Європейський Союз готує правові підстави для зупинки танкерів російського тіньового флоту у Балтійському морі, повідомив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак. Брюссель також збирається розширити список підсанкційних суден.

“У новому, 19-му пакеті санкцій, ЄС планує додати ще 120 нафтотанкерів з тіньового флоту Росії, збільшивши його чорний список до 568 суден. Частина з них формально вже не заходить у порти ЄС, але продовжує використовувати Балтійське море для транспортування. Використання механізму міжнародного права та готовність країн НАТО забезпечити його виконання — це ключовий сигнал для Кремля: його спроби обходити санкції не працюють”, — зазначив Єрмак.

На кінець вересня Франція затримала один з кораблів російського тіньового флоту. Французькі військові перевірили танкер Boracay (“Боракай”) біля острова Уесан на узбережжі Бретані через невідповідності в реєстраційних даних. Капітану вручили повістку до суду — його звинуватили у порушенні офіційних розпоряджень французької влади під час перевірки в морі. А судно відпустили. Раніше цей же танкер уже затримували в Естонії. Брюссель і Лондон ввели санкції проти цього судна: ЄС — у жовтні 2024 року, а Великобританія — у лютому 2025-го.

Крім того, танкери російського тіньового флоту продовжують зливати нафту біля берегів Європи. Минулого року щонайменше п’ять суден безперешкодно перебували в європейських водах після скидання нафти. Про це йдеться в розслідуванні журналістської групи SourceMaterial та видання Politico.

За попередніми оцінками, очищення моря від одного великого розливу нафти, залишеного танкером, може коштувати до 1,5 млрд євро. І платитимуть за це європейські платники податків, якщо судно-винуватця не вдасться знайти.

За даними The New York Times, на сьогодні кожен шостий танкер у світі належить до тіньового флоту Росії. А це близько 17% від загальної кількості танкерів.

Експерти вважають, що для реальної боротьби з тіньовим флотом країни-агресора дії європейських країн мають бути більш рішучими.

“Громадські організації, експерти давно говорять про те, що потрібно вносити й приймати зміни в законодавство Євросоюзу і взагалі в морське право на міжнародному рівні, щоб кораблі, які не мають нормальної страховки та прапора, були поза законом. І будь-яка країна повинна мати право не просто їх затримувати, арештовувати, конфісковувати, а й відправляти на металолом”, — вважає експерт з кліматичної та енергетичної політики, стратегічний радник Razom We Stand Олег Савицький.

Через Балтійське море проходить 60% танкерів тіньового флоту, стверджують у розвідці Естонії. Таллінн виступає за посилення морського контролю в регіоні.

Згідно з наданими даними, у водах Північно-Західної Європи постійно перебуває близько десятка танкерів під іноземним прапором. Водночас кілька анонімних чиновників, які говорили з ERR, визнають, що Естонія вже значною мірою вичерпала свої можливості щодо протидії тіньовому флоту, і тепер потрібні широкі міжнародні заходи.

Тиск партнерів Києва сприяє розриву ланцюгів постачання російської нафти. З 1 листопада один із найбільших портів Китаю “Ціндао” обмежить приймання старих суден, а також танкерів із простроченою та нещодавно зміненою реєстрацією. Влада КНР прийняла це рішення після того, як США у серпні цього року ввели обмеження щодо одного з китайських нафтопереробних операторів.

“У мене немає такої впевненості, що Китай відмовиться від російської нафти через ці причини. Так, певні обмеження будуть. Китай не особливо хоче йти на гострий конфлікт з адміністрацією Трампа, тому певні загороджувальні заходи вони вживуть, але знову ж таки, я думаю, Росія буде намагатися ці загороджувальні заходи обходити. І я тут не бачу сьогодні якогось великого оптимізму, що постачання російської нафти різко зменшиться до Китаю”, — прокоментував директор енергетичних програм “Центру Разумкова” Володимир Омельченко.

Країни G7 домовилися посилити тиск на російську нафтову галузь. “Група семи” готує спільні економічні заходи для скорочення доходів Москви. На думку аналітиків, йдеться про нові обмеження щодо російського тіньового флоту.

Вплив санкцій на тіньовий флот РФ в оцінці експертів

Який негативний вплив чинить тіньовий флот РФ на економіку та екологію? Як Європа намагається боротися з нелегальними судами? Наскільки ефективні санкції проти російського тіньового флоту? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Іван Ус, кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД);
• Ілля Несходовський, економічний експерт;
• Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу.

ІВАН УС: Потрібні чіткі юридичні підстави для більш жорсткої перевірки суден тіньового флоту

— Потрібно перевіряти відповідність танкера прапору, під яким він ходить, тобто наскільки використання прапора цією країною відповідає дійсності. Це елементарно створить тимчасові проблеми для так званого тіньового флоту.

Зараз багато танкерів плавають під прапорами країн, з якими вони взагалі не пов’язані. Всі звикли, що так відбувається: ніхто це не перевіряє і не з’ясовує детально, на якій підставі обрано цей прапор.

Як тільки будуть введені додаткові перевірки, це призведе до тимчасових затримок, і ці затримки відіграватимуть свою роль. Будь-яке судно буде розуміти: якщо воно йде під прапором, скажімо, Панами, Багамських Островів, Мальдів, Ліберії — основних країн, які віддають свої прапори, і поки не буде підтверджений зв’язок судна з цією країною, йому доведеться мати затримки. Час — це гроші, відповідно, це буде втрата грошей.

На мій погляд, потрібно юридично більш детально все опрацьовувати. Добре, що розпочався рух у межах 19-го пакету санкцій. Якщо створити правильну правову базу, то можна буде зупиняти в Балтійському морі танкери, перевіряти, чи не йдуть вони “без прапора”, і взагалі перевіряти всі кораблі щодо відповідності санкціям та їхнього зв’язку з прапором, під яким вони ходять.

Потрібно переконатися, чи знає країна, під прапором якої плаває судно, про його існування і чи розуміє вона, що у випадку інциденту цій країні доведеться нести відповідальність.

Аварії танкерів уже створювали екологічні проблеми — та ж ситуація в Керченській протоці та наслідки для Анапи на початку 2025 року.

Я очікую, що у майбутньому 19-му, та наступних пакетах санкцій технічна процедура буде чітко прописана і розширить можливості для законної зупинки тіньового флоту.

Європа повинна допомагати Україні не лише у військовому та економічному плані, а і юридично: впровадити більш жорсткі, чіткі процедури, які розширять повноваження правоохоронних органів — не тільки зупиняти судна, а й вилучати вантаж та максимально затримувати судно на період загрози.

ІЛЛЯ НЕСХОДОВСЬКИЙ: Розлив нафти може спричинити економічні проблеми

— Розлив нафти — це, як правило, результат технічного стану судна. Коли на борту виникають проблеми, екіпаж намагається вирівняти ситуацію, і в результаті відбувається злив нафти.

Не впевнений, що такі зливи здійснюються навмисно, щоб забруднювати екологію або територіальні води Європейського Союзу. Я сильно сумніваюся, що це диверсія. Просто стан російського тіньового флоту настільки поганий, що багато суден не відповідають екологічним стандартам.

Крім того, страховки, які такі судна надають європейським компаніям і країнам для проходу через територіальні води, часто є фіктивними. Деякі з них видані сумнівними компаніями, які не мають реального страхового забезпечення.

В результаті 1,5 млрд доларів доведеться компенсувати коштом платників податків Євросоюзу — і це правда. Саме європейці будуть платити за усунення наслідків цих розливів. Крім того, платники податків фактично будуть змушені розв’язувати супутні проблеми. Відсутність технічного стану та страхового покриття у цих суден створює величезний ризик. І залишається відкритим питання: чому досі Європа на це ніяк не реагувала?

Був єдиний випадок, коли дійсно зупинили російський танкер. Тоді на ньому фактично все вийшло з ладу, він дрейфував у територіальних водах Європейського Союзу і створював реальну загрозу. Якби він сів на мілину, сталася б аварія, і величезна кількість нафти вилилася б у море.

Тобто, щоб хоч якось відреагував Європейський Союз, повинна статися фактична катастрофа. А якщо це станеться, тоді шкода складатиме вже не 1,5 млрд, а десятки мільярдів євро, необхідних на ліквідацію забруднення.

У мене постійно виникає питання: де ж Greenpeace, який раніше активно зупиняв танкери, проводив акції, блокував судна? Де зараз ці екологічні організації, які роками виступали проти нафтових компаній і влаштовували протести?

По морях ходять танкери, які не відповідають екологічним стандартам і перебувають у поганому технічному стані. Це призводить до ламання, зупинок, розливів нафти та інших інцидентів. Але Європа та екологічні організації чомусь не реагують і не проявляють ініціативу.

Де їхня принциповість? Де їхні дії, якщо вони прекрасно розуміють: розлив нафти навіть з одного танкера завдасть колосальної шкоди акваторії Балтійського та Північного морів?

Проблема буде не лише екологічна, а й економічна: прохід суден може бути зупинений на два-три тижні, а то й на місяці. Це серйозно вплине на бізнес. Жоден власник судна не стане так ризикувати. Фактично перевозити нафту зможуть лише ті судна, чиї бенефіціари перебувають у Кремлі.

Якщо раніше, при ціні на нафту близько 100 доларів за барель, можна було ризикувати заради прибутку і перевозити навіть із затримкою, то зараз ситуація зовсім інша. При світовій ціні 65 доларів і російській — близько 55, при собівартості 45, прибуток мінімальний. В таких умовах уже неможливо запропонувати великий дисконт або заплатити перевізникам більше.

Кількість охочих перевозити російську нафту, ймовірніше, різко скоротиться.

ОЛЕГ ПЕНДЗИН: Санкції проти РФ працюють, але поступово

— Кожен шостий танкер, який сьогодні ходить по світовому океану, належить до санкційного або тіньового флоту Російської Федерації. Це величезна цифра.

Проблема в тому, що різні країни по-різному реагують на санкційні списки. Існують механізми заміни прапорів і зміни місця реєстрації. Це способи сховати танкери під новими прапорами. Але такі хитрощі завжди мають серйозні наслідки.

Будь-які санкційні обмеження автоматично ускладнюють і роблять логістику значно дорожчою. Тому твердження, що санкції не працюють, а танкери продовжують спокійно возити нафту, — неправдиве.

Кожен танкер, що перебуває під санкціями, змушений будувати маршрути інакше: не там, де швидше, дешевше та ефективніше, а там, де його можуть обслуговувати. А це далеко не завжди просто — особливо якщо йдеться про довгі маршрути, наприклад, постачання нафти в Індію або Китай.

Так, дійсно, російські танкери продовжують ходити та перевозити нафту. Але потрібно розуміти: усе це обходиться набагато дорожче. А в нафтовій торгівлі йде боротьба за кожен цент — за ту ціну, яку в результаті платить кінцевий споживач.

Індія та Китай погоджуються на подібні операції лише тоді, коли кінцева ціна нафти після транспортування виявляється значно нижчою, ніж у постачальників з Перської затоки. Зараз Росія дає їм знижку приблизно 5 доларів за барель — і це лише базовий рівень. Водночас основну частину логістичних витрат бере на себе російська сторона.

В результаті різко падають реальні доходи російських нафтових компаній. Тому, коли ми говоримо про дефіцит бюджету РФ, що зростає, і про те, що нафтові компанії вже не почувають себе “у шоколаді”, — це прямий наслідок санкцій. Санкції дійсно працюють, але їхній ефект проявляється не миттєво.

Коли ми говоримо про тіньовий танкерний флот і можливі загострення, включно з участю військових кораблів Росії, важливо розуміти: цей флот не лише перевозить нафту.

Судна тіньового флоту нерідко використовуються як стартові майданчики для дронів — розвідувальних і провокаційних, які діють на території країн ЄС.

Ми вже знаємо випадки, коли в європейських країнах закривали аеропорти через дрони, які раптово з’явились. Пізніше з’ясовувалося, що вони запускалися саме з таких суден. Усе це створює серйозні виклики для європейської безпеки, особливо для країн, які вважають Балтійське море своєю внутрішньою акваторією.

Тому сьогодні важливо не просто “висловлювати занепокоєння”, а демонструвати рішучість.

Читайте також: Кремль продовжує використовувати імпортні компоненти для ракет і дронів — як це зупинити, розповіли експерти