Кремль продовжує використовувати імпортні компоненти для ракет і дронів — як це зупинити, розповіли експерти

Президент України Володимир Зеленський закликав європейські країни повністю зупинити всі схеми обходу санкцій Росією. Він підкреслив, що кожна така лазівка використовується країною-агресором для продовження вбивств. За словами президента, в дронах і ракетах, якими РФ щодня атакує Україну, регулярно знаходять імпортні чіпи та мікросхеми.

Закордонні мікросхеми продовжують потрапляти в Росію

Президент України повідомив, що 500 дронів, якими Росія атакувала Україну в ніч на 5 жовтня, містили понад 100 тисяч іноземних деталей. Лише в одній ракеті “Кинджал” — 96 компонентів іноземного виробництва. Серед виробників — компанії з США, Китаю, Тайваню, Великобританії, Німеччини, Швейцарії, Японії, Південної Кореї та Нідерландів.

“Кожна російська ракета, кожен російський ударний дрон — це, зокрема, і компоненти, які постачаються в Росію досі з країн Заходу, з різних країн поруч з Росією. Зараз, на четвертому році повномасштабної війни, вже просто дивно чути, що хтось там нібито не знає, як зупинити постачання критичних компонентів”, — зазначив Зеленський.

Росія адаптує своє озброєння залежно від доступності імпортних складників. Так, у вересні уповноважений президента з санкційної політики Владислав Власюк повідомив, що в дослідженій ракеті “Іскандер” було знайдено 35 американських, по одному японському, британському та швейцарському компоненту, а також п’ять білоруських і 57 російських.

“Порівняно з ракетами попередніх років, стало менше компонентів з Європи та США, а більше — з Росії та Білорусі”, — додав він.

До постачань причетна й Індія: у серпні Київ звернувся до урядів країни та ЄС після виявлення індійських деталей в іранських дронах Shahed (“Шахед”). Виробники заявили, що деталі могли потрапити до РФ через треті країни. Як пояснив засновник Глобальної ініціативи з дослідження торгівлі Аджай Срівастава, “жодна система, якою б суворою вона не була, не може гарантувати повний контроль після того, як товари покидають кордони Індії”.

Попри заяви про нейтралітет, Китай залишається одним з найбільших постачальників високотехнологічних товарів і дронів до Росії, що підтверджує розслідування агентства Bloomberg.

Росія та інші країни обходять санкції: виклики та рішення для Європи обговорили експерти

Які країни та компанії відіграють ключову роль у постачаннях технологій, що використовуються в російських озброєннях? Як європейські та світові партнери можуть ефективно припиняти ці схеми та карати порушників санкцій? Які наслідки можуть бути для країн, що порушують санкційну політику, і як ефективно відстежувати такі порушення? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДОМ шукали відповіді:

• Олег Устенко, економіст, радник президента України (2019-2024 рр.), старший радник Американо-Українського бізнесового ради;
• Ігор Петренко, доктор політичних наук;
• Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”.

ОЛЕГ УСТЕНКО: Кремль обходить санкції за допомогою “тарганячої стратегії”

— З самого початку, коли були введені санкції проти Росії, вона завжди використовувала своєрідну стратегію, намагаючись знайти будь-які можливі лазівки для обходу санкцій. У Кремлі знали, що санкції будуть накладені, або ще не знали, але як тільки санкції набирали чинності, починали шукати обхідні шляхи. Точно так само, як тарган, який намагається знайти шлях в чисте приміщення, діяв Кремль. Це було зрозуміло всім, починаючи з 2022 року.

Деякі санкції, такі як обмеження виходу Росії на міжнародні фінансові ринки, були нездійсненними для обходу. З лютого 2022 року Росія не змогла вийти на міжнародні ринки та залучити капітал. Це призвело до дефіциту державного бюджету, який у поточному році може скласти близько 6 трильйонів рублів, що еквівалентно 70 мільярдам доларів. В такій ситуації гроші шукають на внутрішньому ринку, хоча легше було б вийти на зовнішній ринок, але туди Росію не пускають.

Деякі санкції настільки ефективні, що їх неможливо обійти. Наприклад, покупка озброєнь. Росія може придбати зброю лише у таких країнах, як Північна Корея, Іран та частково Китай, але не у цивілізованих державах. Щілина в цьому питанні також повністю закрита.

Однак у сфері нафти та нафтопродуктів ситуація інша. Хоча Європа офіційно не повинна купувати російську нафту, за даними на кінець літа, близько 12% російської нафти все ж купує Європа та Туреччина. Хоча це далеко не основна частина, яка продається Росії, і на долю Китаю та Індії припадає понад 80%, все одно це досить багато. Це також спроба знайти обхідний шлях.

Коли стало відомо, що буде введено ціновий ліміт на російську нафту, Росія одразу ж почала будувати тіньовий флот для обходу санкцій. Це було зроблено досить успішно, хоча якість флоту залишає бажати кращого. Ці старі та іржаві судна будуть неминуче тонути, оскільки це відкладене питання. Такі судна — це старі судна, які продавалися в країни, такі як Кіпр, Мальта та Греція, але тепер знайшли покупця в Росії, що використовує тарганячу стратегію.

Крім того, деякі санкції, такі як обмеження на постачання нафтового обладнання, не були повністю ефективними. Попри це, існує обхідний шлях, який росіяни намагаються використовувати для постачання частини цього обладнання.

Одним з прикладів є покупка іноземних літаків. Росія продовжує шукати шляхи для закупівлі іноземних літаків, таких як “Боїнг” і “Аеробус”, попри заборони. Через відсутність можливості купувати нові літаки, Росія змушена розбирати старі, щоб використовувати їх запчастини. Однак це не може тривати довго, оскільки деталі для їх обслуговування постійно необхідні.

Росія активно використовує обхідні канали для закупівлі таких деталей. Казахстан, країни Середньої Азії та Китай відіграють важливу роль у цій мережі постачань. Ці постачання вже не відбуваються у валізах, як на початку війни, а є централізованими та організованими схемами.

Важко звинувачувати бізнес, який просто продає свою продукцію, але ці постачання все ж призводять до порушення санкцій.

Ми не можемо повністю змусити бізнес перевіряти, хто є кінцевим покупцем їх товарів, але на етапі факту, коли вже були знайдені компоненти в дроні, можна діяти. Фактично можна почати розслідування, але на етапі попередньої закупівлі це буде надзвичайно складно. Введення додаткової кримінальної відповідальності може не розв’язати проблему, особливо коли йдеться про дрібні компоненти.

Тим не менше, більш важливим напрямом є активне обмеження доходів Росії. Експорт нафти приносить Росії близько 150 мільярдів доларів на рік, і обмеження цього доходу може бути більш ефективним. Це призведе до ослаблення військової машини Кремля.

Не можна повністю виключити продовження обхідних схем, але за допомогою розслідувань і кримінальної відповідальності для посередників, які працюють з Росією, можна хоча б частково зупинити ці потоки.

ІГОР ПЕТРЕНКО: Європейських складників стало значно менше в російських ракетах

— Ми повинні розуміти, що в глобальному світі повністю перекрити ринки збуту і контролювати всю продукцію та виробництво до кінцевого споживача досить складно. Ми це бачимо на прикладі війни в Україні. Усі ці схеми з подвійним імпортом, використання різних країн, компаній, перепродаж — безумовно, ми повинні ускладнювати процес отримання необхідних компонентів для Російської Федерації. Навіть якщо вони витрачають більше, це все одно впливає на їх продуктивність, а значить, вони можуть вбивати менше українців. Це, звісно, плюс.

Є безліч пропозицій від України. Санкційна група, що займається цими питаннями, яка включає Макфола та Єрмака, говорила про необхідність відстежування певних продуктів у виробництві. В такому випадку також можуть бути використані механізми для відстежування продукції, яка негативно впливає на навколишнє середовище. Однак для цього потрібні додаткові ресурси, адміністрування, відстежування, люди, які будуть цим займатися, а також швидке реагування на порушення. Це створює певні складнощі, але це не означає, що ми не повинні з цим боротися. Повністю закрити ці схеми неможливо, але можна ускладнити їх настільки, щоб вони максимально виснажували фінансові ресурси РФ.

Механізми вторинних санкцій також відіграють свою роль. Наприклад, коли ми бачимо компоненти, які використовуються в ракетах, що б’ють по Україні, ми звертаємося до відповідних країн. Країни звертаються до компаній і застосовують засоби регулювання, щоб виключити перепродаж цих товарів і переконатися, що вони йдуть тільки до тих споживачів, які їх замовляють. Якщо порушується цей процес, включаються додаткові механізми.

Ми бачили випадки, коли в деяких країнах, які раніше не споживали певну продукцію, її кількість збільшувалась у кілька разів. Соціально-економічна ситуація не змінюється, кількість населення не росте, нові виробництва не з’являються. Це сигнал того, що ці країни займаються подвійним імпортом і перепродають продукцію в РФ. Це неприпустимо, і в таких випадках потрібна консолідована позиція і механізм швидкого реагування, хоча повністю припинити цей процес неможливо. Наша задача — зробити його максимально невигідним і неефективним для Росії. Ми зі свого боку робимо всю необхідну роботу, але підтримка і розуміння з боку наших партнерів також дуже важливі.

Європейських комплектуючих стало значно менше. Це результат нашої спільної роботи з партнерами, яка ускладнює процес. Але в будь-якому процесі, де можна заробити, завжди знайдуться люди, які будуть намагатися знайти лазівки. Нам потрібно їх вишукувати і закривати. Це важливе завдання.

Наприклад, мікросхема від пральної машини може бути використана для потреб військово-промислового комплексу в тому чи іншому вигляді. Звісно, самі пральні машини не є товарами подвійного призначення, але потенційно така ситуація можлива. Ми знаходимо компоненти в ракетах, “Шахедах” і інших безпілотниках, які використовує Росія, і ці компоненти повинні бути предметом скрупульозного вивчення та відповідного реагування з боку наших партнерів.

Країни, які беруть участь у перепродажу товарів Росії, включають Туреччину, Грузію, країни СНД, Казахстан, а також Китай, який є великим постачальником. Тут важко щось зробити, окрім введення санкцій проти Китаю, але поки цього не сталося. Вірменія також бере участь у цих схемах, хоча це не означає, що ця країна діє з централізованою підтримкою уряду. Компанії з таких країн не підлягають санкціям, і вони можуть купувати і продавати товари. Питання в тому, чи слід застосовувати вторинні санкції до цих країн, чи працювати точково, враховуючи, що лазівки все одно будуть відкриватися.

Тут валивий глобальний підхід, систематична робота з відстеження цих процесів і швидке реагування. Ми розуміємо, що у європейських партнерів є своя бюрократія, свої процедури, через які вони повинні пройти, щоб прийняти рішення. В Європейському Союзі це вимагає консенсусу, і навіть 19-й санкційний пакет натрапляє на труднощі. Тому важливо рухатися двома напрямками: вторинні санкції та посилення контролю за компонентами, які ми знаходимо в ракетах і іншому озброєнні, які можна чітко ідентифікувати і пояснити, чому ці компоненти використовуються у військових цілях.

Також важливе питання допомоги та підтримки України, щоб ми отримували необхідне обладнання для нашої ефективної оборони. Ми повинні діяти так, щоб процес для Росії став все складнішим. Ми продовжуємо працювати в цьому напрямку, досліджуючи і описуючи компоненти за встановленою процедурою, яка прийнята в міжнародній практиці.

Якщо на компоненті є серійний номер, ми можемо точно визначити, де він був вироблений, хто його купував і як він потрапив до Росії. У разі відсутності таких даних ситуація ускладнюється, але розслідування все одно повинні продовжуватися.

АЛЕКСАНДР ЛЕОНОВ: В Європі вже є прецеденти, коли порушників санкційної політики карали

— Європейський Союз веде досить системну політику, коли в чергові пакети санкцій включаються також заходи покарання для тих компаній і країн, які обходять ці санкції. Коли йдеться про компоненти для російських ракет і дронів, важливо працювати в тому напрямку, щоб оперативно припиняти ці потоки. 90% мікроелектроніки йде через Китай. Часто це схеми, які проходять через 5-6 замовників, і тут важливо зрозуміти, звідки ці компоненти йдуть, щоб оперативно вжити заходів по їх припиненню.

Тим більше, що в Європі вже є прецеденти, коли за порушення санкцій директорів і власників компаній притягали до кримінальної відповідальності. Це важливий момент, оскільки одне діло, коли когось штрафують, і зовсім інше — коли конкретні люди отримують конкретні терміни за порушення загальноприйнятих європейських зобов’язань.