Тактика терору і обману: у фальшиві перемоги армії РФ більше не вірять ані світ, ані самі росіяни (ВІДЕО)

Українські військові спростували заяви глави Генштабу РФ Валерія Герасимова про нібито захоплення Куп’янська-Вузлового. Цей населений пункт в Харківській області розташований досить далеко від лінії зіткнення і росіян там навіть близько не було. Сам Куп’янськ після грудневої операції також залишається під контролем українських захисників. А всі спроби прориву на цьому напрямку закінчуються для РФ серйозними втратами. Навіщо путінська пропаганда знову розповідає про нібито успіхи під Куп’янськом, розповідає FREEДOM.

Центр стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні 28 січня оприлюднив документ про втрати росіян за час повномасштабної війни в Україні. З лютого 2022 року російські війська, за оцінками аналітиків, втратили близько 1 млн 200 тис. чоловік убитими, пораненими і зниклими безвісти. Ці цифри фактично збігаються з даними українського Генштабу, де загальні бойові втрати путінської армії на 30 січня оцінили в 1 млн 238 тис. осіб. Це перевищує втрати будь-якої великої держави в будь-якому збройному конфлікті з часів Другої світової війни. Але в Москві цих цифр, як і раніше, намагаються не помічати.

За підрахунками аналітиків, в Україні російська армія втратила в 17 разів більше солдатів, ніж радянська в Афганістані, в 11 разів більше, ніж під час обох Чеченських воєн, і в 5 разів більше — ніж у всіх збройних конфліктах, в яких брали участь і Російська Федерація, і Радянський Союз після 1945 року. При цьому в межах найбільших наступальних операцій росіяни просувалися в середньому на 15-70 метрів на добу. Це також один з найнижчих темпів наступу серед великих військових кампаній за останнє століття. Головний висновок, який міститься у звіті — незважаючи на офіційну переможну риторику Кремля, реальні успіхи росіян на полі бою мінімальні й супроводжуються величезними втратами, як людськими, так і економічними.

“У Покровській наступальній операції росіяни просувалися в середньому всього на 70 метрів на день. Це повільніше, ніж у найжорстокіших наступальних кампаніях минулого століття, включаючи сумнозвісну кровопролитну битву на Соммі під час Першої світової війни. Чому втрати і загибель російських військ такі високі? Насамперед це нездатність Росії ефективно вести загальновійськові та координаційні бойові дії, погана тактика і підготовка, низький моральний дух, а також ефективна ешелонована оборонна стратегія України у війні, де перевага на боці оборони”, — йдеться у звіті американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).

Не дивно, що потік добровольців, які підписують військові контракти, стає все менше. У пошуках нового “гарматного м’яса” кремлівська влада вербувала ув’язнених, влаштовувала справжнє полювання на мігрантів і обманом вербувала на службу іноземців. Минулого року країна-агресор відправила на фронт щонайменше 18 тисяч громадян зі 126 країн Азії, Африки та Латинської Америки. На цьому тлі відбулося навіть кілька міжнародних скандалів. Офіційних пояснень від Москви вимагала влада Індії, Непалу та Кенії. А цього тижня в уряді Іраку оголосили про створення спеціальної комісії для розслідування і припинення вербування своїх громадян на війну проти України.

“Іракська влада заявляє, що близько 5 000 їхніх громадян приєдналися до російської армії. Невідома кількість іракців загинула або зникла безвісти під час бойових дій в Україні. Деякі сім’ї повідомляють, що родичів обманним шляхом заманили в Росію і змусили записатися в армію; в інших випадках іракці вступали в армію добровільно заради зарплати і російського громадянства”, — пише АР.

У Кремлі як зазвичай роблять вигляд, що нічого не відбувається. І ніяких проблем з поповненням у них немає. Що ж стосується даних про втрати, озвучені міжнародними інститутами, прессекретар Путіна Пєсков заявив, що все це непідтверджена інформація і закликав довіряти тільки даним Генштабу. Але найцікавіше, що російським генералам не вірять навіть так звані “z-блогери”. 27 січня голова російського Генштабу Валерій Герасимов заявив про нібито захоплення російськими військами селища Куп’янськ-Вузловий. Мовляв, вже все під контролем, здійснюється перевірка і зачистка кварталів. Про те, що фантазії окупантів не мають нічого спільного з реальністю, відразу ж заявили і українські військові та міжнародні спостерігачі. А командир одного з батальйонів Збройних сил України Роман Ковальов навіть записав невеликий ролик у центрі міста на тлі Будинку культури. При цьому він спокійно йде без бронежилета і каски, оскільки місто надійно контролюють українські військові.

На карті DeepState також чітко видно, що Куп’янськ-Вузловий не те, що не захоплений, він досить далеко від лінії зіткнення. Тобто навіть не в сірій зоні. Але найцікавіше, що на Герасимова одразу ж ополчилися і так звані російські воєнкори.

• “Що?! Куп’янськ-Вузловий звільнений? Ну я навіть не знаю. Пишіть вже Київ звільнений, що вже там. Там бої в забудові навіть і близько не починалися. Схоже, у когось там календар на 2022 рік збився”.
• “На жаль, реалії на землі, як люблять говорити наші генерали, сильно відрізняються від їхніх же доповідей. Бажання взяти черговий кредит сильно погіршує наше становище і змушує знову гнати людей на забій. Замість виправлення помилок ми посилюємо їхні наслідки”.

Російське військове командування системно поширює неправдиві заяви про захоплення і самого Куп’янська. Так, у грудні минулого року після доповіді того ж Герасимова Путін оголосив про “повну ліквідацію українського угруповання в Куп’янську”. Вручив зірку героя командувачу угрупованням “Захід” Сергію Кузовльову. І запросив іноземних журналістів відвідати Куп’янськ. А буквально наступного дня з’явилося відео українського президента на тлі напівзруйнованої стели на в’їзді в місто. І безліч фотографій з українськими прапорами на адміністративних будівлях. За даними партизанського руху “Атеш”, у Куп’янську росіяни загнали в пастку власний 122-й мотострілецький полк. Через бахвальство генералів штурмові групи, затиснуті в міській забудові, не можуть викликати допомогу і підтримку.

“Прагнучи швидше доповісти в Москву про успіхи і посилити переговорні позиції, штаб полку передчасно відзвітував про взяття під контроль низки позицій в межах міста і на околицях. На папері ці квадрати вже числяться як “тил”, але в реальності там тривають запеклі бої. В результаті штурмові групи окупантів, затиснуті вогнем ЗСУ в міській забудові, опинилися в бюрократичній пастці. Вони запитують вогневу підтримку, щоб придушити українські кулеметні гнізда і снайперів, але артилерія 122-го полку мовчить”, — повідомляє “Атеш”.

Куп’янський напрямок давно став больовою точкою для російського військового командування. Реальна ситуація підриває наративи про військову міць Росії. І все, що залишається Генштабу —брехати і вивертатися. Аналітики Інституту вивчення війни впевнені, що подібна риторика використовується для тиску на Україну і Захід з метою нав’язати вимоги, які Москва не здатна реалізувати військовим шляхом.

“Російське військове командування намагається створити альтернативну реальність поля бою, щоб вплинути на триваючі мирні переговори під керівництвом США і переконати Захід у тому, що Україна повинна прийняти вимоги Росії зараз через побоювання майбутніх наступів або проривів. Захоплення невеликих сільських сіл площею всього кілька квадратних кілометрів не віщує здатності Росії захопити набагато більші і сильно укріплені міста в кріпосному поясі України в Донецькій області в найближчому майбутньому”, — йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни.

Про те, як Путін бреше всьому світу, розповідаючи, що українська лінія оборони наближається до краху, пише і New York Post. До речі, саме це видання називають улюбленою газетою Трампа. За інформацією журналістів, минулого року за 1 кв. км української території Росія в середньому втрачала 93 солдати, і система вербування важко заповнює ці втрати. Але при цьому кремлівський диктатор все ще мріє примусити Київ до капітуляції.

“Зазнавши невдачі на полі бою, Путін звертається до пропаганди. Кремль перебільшує захоплення крихітних сільських поселень уздовж лінії фронту і міжнародного кордону, представляючи їх як великі перемоги, які нібито ведуть до проривів, чого ніколи не відбувається. Росія використовує підняття прапорів у спірних районах, транскордонні рейди і показові наради вищого військового командування для візуального підтвердження цієї брехні”, — пише New York Post.

Створювати ілюзію наступальної переваги, одночасно руйнуючи українські міста і вбиваючи цивільних — це давня тактика Кремля. Москва використовує брехню як зброю, намагаючись виграти час і нав’язати свої правила. Правда, з кожним місяцем війни це виходить все гірше і гірше. І звітам генералів не вірять не тільки в світі, але вже і в самій Росії.

https://www.youtube.com/watch?v=STfkoTwvoao

Читайте також: Росіяни намагатимуться посилювати тиск на фронті в лютому, — Коваленко