Ситуація змінюється щогодини — росіяни обстрілюють Часів Яр (ВІДЕО)

Ілюстративний скріншот: uatv.ua

На Донеччині щодня під обстрілами російської армії перебуває вся лінія фронту — від Вугледара до Лиману. Погіршується і ситуація в містах, які ще недавно були у відносному тилу. Так, Часів Яр, розташований за 13 км від Бахмута, росіяни обстрілюють щодня. Про це повідомляє кореспондентка телеканалу FREEДОМ Альона Грамова.

Часів Яр обстрілюється окупантами вже кілька місяців, проте останнім часом ситуація тут змінюється не щодня, а щогодини. Російські війська застосовують артилерію, завдаючи ударів по місту.

Атак російської армії Часів Яр зазнавав від перших днів повномасштабного вторгнення. Ракетами пошкоджено багатоквартирні будинки та об’єкти комунального господарства. Віднедавна російські окупанти все частіше обстрілюють місто з реактивних систем залпового вогню (РСЗВ).

“Обстрілюють щодня. Це (звук вибуху, — ред.) дурниця, це як ніби розвага. Ой, увечері як потемніє і починають [обстрілювати]”, — розповів місцевий житель Валерій.

Через постійні обстріли в місті перебої з електропостачанням, а мобільний зв’язок практично відсутній. Люди не можуть додзвонитися родичам. У Надії двоє дітей. 30-річний син загинув унаслідок російських обстрілів три місяці тому, а зв’язку з донькою, яка мешкає поблизу Бахмута, вже немає кілька днів.

“Донька на каналі, Таня, я не знаю де вона. Жива чи ні, востаннє ми бачилися, коли я сина ховала, Сашу, і все. А телефону в неї немає. Я хочу, щоб був мир скрізь, скрізь, щоб скінчилася ця війна”, —  поділилася жінка.

У місті працює “Пункт незламності”, куди привозять медикаменти та продукти. Приїжджають і евакуаційні групи. Однак місцеві жителі їхати не поспішають. Найскладніше, кажуть волонтери, це переконати людей врятувати своє життя.

“Маємо історію з подружжям, до якого ми навідувалися, приходили навіть на чай, говорили, вони були радикальні, вперті. Але, як то кажуть, до першого прильоту, поки не прилетіло в їхній будинок, тому вони вирішили. Тому зателефонували о сьомій ранку і ми по них приїхали”, — каже волонтер Вікторія.

Із 13-тисячного населення тут залишається менш як чотири тисячі осіб. Переважно — люди похилого віку.

“Ну, загину, значить доля, аби не калічило”, — відповів місцевий житель Валерій на запитання “Не боїтеся обстрілів? Можна ж загинути?”

У спорожнілому місті ще працюють продуктові магазини, люди регулярно отримують гуманітарну допомогу та соціальні виплати.

Читайте також: На Донеччині 5 гарячих напрямків — про ситуацію розповіла кореспондентка FREEДОМ (ВІДЕО)

Прямий ефір