В оточенні президента США Дональда Трампа паралельно розвиваються одразу кілька сценаріїв щодо Росії — від спроб домовитися до підготовки до більш жорстких дій. Разом з тим очікувати різкого моменту кипіння, коли Вашингтон остаточно відмовиться від переговорної логіки, поки передчасно. Такою думкою в ефірі телеканалу FREEДOM поділився голова Центру політичних досліджень “Доктрина” Ярослав Божко.
За його словами, в логіці Трампа і його оточенні немає чіткого поділу між станом світу і конфронтацією.
“Це насправді паралельні процеси, і немає великого сенсу їх протиставляти. У логіці, де все — угода, не існує стану миру і стану війни. Сьогодні ти надсилаєш візаві подарунок, завтра можеш найняти когось, щоб йому трохи постріляли по машині, через пару тижнів знову подарунок, потім — підкласти проблему в офісі. У цьому і суть так званої нью-йоркської угоди”, — пояснив Божко.
Він зазначив, що саме тому США не розглядають переговори і тиск як взаємовиключні інструменти.
“Американці не протиставляють ці два підходи. Але водночас в оточенні Трампа є люди, які різною мірою борються за перший сценарій і за другий”, — наголосив голова Центру політичних досліджень “Доктрина.
Він зазначив: у республіканському таборі існують різні групи впливу.
“Ми розуміємо, що є такі фігури, як Тулсі Габбард, Такер Карлсон, якоюсь мірою Віткофф, можливо, і Кушнер. Про Кушнера ми взагалі майже нічого не знаємо — це такий “чорний ящик”. Він з’являється поруч то з Віткоффом, то з Рубіо, то з Венсом, але одночасно залишається впливовим, тому що є родичем. Водночас існує і більш традиційне крило Республіканської партії. Є Марко Рубіо — більш класичний, старого пошибу республіканець. Попри вік, він цілком системний політик, і очевидно, що гроші колишніх неоконсерваторів на наступних виборах підуть, ймовірніше, саме до нього”, — додав гість ефіру.
Він зазначив: усі ці групи конкурують між собою за увагу Дональда Трампа.
“Трамп не є геополітичним стратегом. Він ніколи не робив на цьому акцент. Його сильна сторона — це процес, гра, вміння вести переговори як безперервну дію. З цієї точки зору вони можуть займатися цим нескінченно”, — пояснив Божко.
Однак ключовим обмеженням, за його словами, залишається позиція самої Росії.
“Росія не може постійно робити США знаки уваги і відповідати хоч якоюсь взаємністю, тому що вона в цьому сенсі не є вільною. Ми хибно проводимо паралелі з часами АТО, коли Москва намагалася боротися за імідж на Заході, знімати санкції, займатися відбілюванням. Сьогодні ситуація принципово інша. Зараз, навіть якщо такі спроби й існують, вони вторинні. Росія не збирається йти ні на які угоди зі Сполученими Штатами, бо це означало б розрив з Китаєм. Для Кремля питання стоїть саме в цій площині. Якби у Москви була можливість одночасно сидіти на китайському стільці і на американському, як це було у 2000-ні роки, вона б давно це зробила. Але такого вибору їй ніхто не дає, так само, як нещодавно його не дали Венесуелі”, — резюмував Ярослав Божко.
Читайте також: США готові моніторити припинення вогню в Україні, РФ ігнорує ініціативи з деескалації: головне за вихідні (ВІДЕО)
Раніше радник Офісу президента України Михайло Подоляк зазначив, що США вдалося сформувати робочий переговорний майданчик. Але Україна і Росія на переговорах переслідують різні цілі: Київ хоче якнайшвидшого завершення війни, а Москва — її затягування.














