Санкції проти Росії: як обмеження США та ЄС б’ють по економіці країни (ВІДЕО)

Ілюстрація: gettyimages.com

Євросоюз обговорює восьмий пакет санкцій проти Росії, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Нові обмеження проти країни-агресора обговорювали під час його візиту до Бельгії та Берліна. Також ЄС планує посилити чинні санкції та ввести вторинні обмеження, щоб Росія не змогла обійти сім пакетів, що вже діють, повідомляє FREEДОМ.

Щоб повернутися до довоєнного рівня, російській економіці знадобиться щонайменше 8 років. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg, посилаючись на урядовий звіт російських урядовців та економістів. На їхню думку, західні санкції діють і завдають значної економічної шкоди.

“Два з трьох представлених у звіті сценаріїв показують, що наступного року спад прискориться, а економіка повернеться на довоєнний рівень лише наприкінці десятиліття або пізніше”, — йдеться у статті Bloomberg.

Видання пише, що за базовим сценарієм, наступного року економіка Росії впаде на 8,3% нижче за рівень минулого року. За “стресовим” сценарієм — щонайменше 2024 року досягне найбільшого падіння в мінус 12%. У звіті йдеться, що всі сценарії розвитку подій враховують дію санкцій та побоювання, що більша кількість країн до них приєднається. Також, за оцінками економістів, вже за три роки Росію можуть залишити близько 200 тисяч ІТ-фахівців.

“У зв’язку з обмеженим доступом до західних технологій, хвилею вилучення іноземних корпорацій та демографічними перешкодами потенційне зростання країни має скоротитися до 0,5-1,0% у наступному десятилітті. Після цього він скоротиться ще більше і до 2050 року опуститься трохи вище за нуль. Росія також ставатиме дедалі більш уразливою перед падінням світових цін на сировинні товари, оскільки міжнародні резерви більше не служать буфером”, — заявив економіст Росії Олександр Ісаков в інтерв’ю Bloomberg Economics.

У звіті також ідеться про вплив міжнародних обмежень на сільське господарство, авіацію, машинобудування, транспорт, фармацевтику, інформаційні технології. Щоб спробувати скасування санкцій, Росія відкрито шантажує Євросоюз енергоресурсами. Там заявили, що “Північний потік-1” запрацює лише тоді, коли буде знято всі обмеження проти Росії.

“Проблеми у прокачуванні виникли через санкції, які ввели проти нашої країни та проти низки компаній західні держави, включно з Німеччиною та Великою Британією. Інших причин, які призвели б до проблем з прокачуванням, не існує”, — зазначив прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков в інтерв’ю Reuters.

Росія за останні пів року отримала більше прибутків від продажу енергоносіїв, ніж витратила на війну з Україною. За даними фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря, торгуючи нафтою та газом, Росія заробила 158 мільярдів євро. На війну витратила 100 мільярдів. 2 вересня країни “Великої сімки” анонсували запровадження обмежень ціни на російську нафту.

“Ми хочемо обмежити доходи Росії та водночас зменшити економічну шкоду для нашого суспільства. Ця стеля цін на експорт російської нафти покликана скоротити доходи Путіна, закрити основне джерело фінансування цієї агресивної війни”, — заявила міністерка фінансів Німеччини Крістіан Лінднер.

На думку експертів Київської школи економіки, це призведе до того, що вже з грудня Росія втратить половину доходу від експорту нафти та нафтопродуктів, а з лютого — 75%. Після таких енергетичних обмежень санкційний план міжнародної групи Єрмака — Макфола буде виконано майже на 70%.

“Нафта та газ — головне джерело наповнення російського бюджету, їхня частка становила близько 40% до початку війни у ​​надходженнях, а зараз сягає всіх 50%. Крім цього, варто зазначити, що після набуття чинності заборони на російське вугілля 1 та 10 серпня експорт російського вугілля морем фактично припинився. Санкції, які набули чинності, забороняють операторам ЄС страхувати постачання вугілля, запобігаючи їх перенаправленню до Китаю та Індії”, — йдеться у звіті Київської школи економіки.

Єврокомісія також підтримала ідею повністю відмовитися від угоди про спрощений візовий режим для росіян. Воно припинить свою дію з 12 вересня. Це означає, що сума візового збору зросте з 35 до 80 євро, терміни очікування віз збільшаться, довгострокових та багаторазових віз видаватимуть менше.

Тим часом Україна розраховує вже за кілька місяців розпочати переговори про вступ до ЄС. Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Зараз, за ​​словами прем’єр-міністра України, триває робота над впровадженням “безвізів” — митного, промислового, транспортного — та над подальшою інтеграцією в енергетичний, цифровий, роумінговий, платіжний простір ЄС.

Читайте також: Європа відчуває певні витрати санкцій проти РФ, але вони б’ють по російській економіці, — Плотніков

Прямий ефір