Риторика Путіна змінюється після погроз Трампа — на що розраховує диктатор: думки експертів і глядачів FREEДОМ

Президент США Дональд Трамп заявив про намір ввести вторинні мита на російську нафту, якщо Володимир Путін не погодиться на припинення війни проти України.

Він підкреслив, що очікує від російського диктатора підписання угоди, яка покладе край убивствам військових і цивільних осіб. Ця заява стала черговою в серії жорстких сигналів Трампа на адресу Кремля.

Трамп втрачає терпіння

Останніми тижнями Вашингтон зробив серію дипломатичних кроків: переговори в Ер-Ріяді між делегаціями США і Росії, поїздка спецпредставника Стіва Віткоффа в Москву, а також особиста розмова Трампа з Путіним. Однак Москва продовжує відповідати на мирні ініціативи військовими ударами, брехнею та відвертими маніпуляціями.

“У нас уже кілька тижнів є саме американська пропозиція про безумовне припинення вогню. І щодоби фактично у відповідь на цю пропозицію — російські дрони, російські бомби, артилерійські обстріли, балістика. Росія заслуговує на збільшення тиску на неї — на всі жорсткі кроки, які можуть зламати російську спроможність воювати і підтримувати цю їхню систему, яка не хоче нічого, крім війни”, — прокоментував ситуацію президент України Володимир Зеленський.

Так, увечері 4 квітня Росія завдала удару балістичною ракетою по житловому району Кривого Рогу. Снаряд влучив у район дитячого майданчика. Загинули 18 осіб, дев’ять із них — діти. Поранено 61 людину.

Під час розмови з журналістами на борту літака Air Force One Трамп заявив, що має намір запровадити так званий “психологічний дедлайн” для Москви, якщо та продовжить уникати підписання мирних домовленостей. Раніше в ефірі NBC News він уточнив, що планує ввести вторинні тарифи на закупівлю російської нафти в розмірі від 25% до 50%.

“Якщо Росія і не захоче укласти угоду про припинення кровопролиття в Україні, якщо це буде їхня вина, я збираюся встановити вторинні мита на нафту. На всю нафту, що надходить із Росії. Це означатиме, що якщо ви купуєте нафту з Росії, ви не зможете вести бізнес у Сполучених Штатах”, — наголосив Трамп в інтерв’ю NBC News.

Приводом для роздратування Трампа стали слова Путіна про можливе створення тимчасової адміністрації в Україні під егідою ООН для організації виборів. В інтерв’ю NBC президент США висловив крайній ступінь невдоволення, заявивши, що оскарження легітимності Зеленського — це “не за адресою”.

Не додає довіри і позиція Москви щодо судноплавства в Чорному морі. Попри досягнуті в Ер-Ріяді домовленості, російська сторона одразу ж висунула нові умови: скасування санкцій на експорт продовольства і добрив, розблокування “Россельхозбанка” і підключення до системи SWIFT. Зустрічаючись із президентом Фінляндії Александром Стуббом, Трамп запитав: «Чи можна довіряти Путіну?” Відповідь була однозначна — “ні”.

“Він дуже нетерплячий до дій Росії, до цієї змови і зволікання з припиненням вогню. Я намагався пояснити Трампу, що це цілком нормальна поведінка Росії: спочатку ви про щось домовляйтеся, а потім Москва знову і знову висуває умови”, — розповів Стубб в інтерв’ю Yle.

Ще в жовтні 2024 року в бесіді з The Wall Street Journal Трамп згадував, як погрожував Путіну під час першого президентства ударом по Москві в разі вторгнення в Україну.

“Я знесу ці куполи прямо з твоєї голови”, — цитував Трамп свої слова. Путін тоді був здивований, але незабаром США розпочали постачання Javelin в Україну.

Зараз же, у другому терміні, Трамп зайняв більш стриману позицію щодо Москви, що викликало стурбованість у частини союзників Києва. Але, як вважають в Офісі президента України, Росія сприйняла таку тактику як слабкість і лише активніше саботує переговорний процес.

“Зараз вони бачать, що можна знущатися з репутації Сполучених Штатів, знущатися з репутації особисто Трампа. Саме це вони й роблять. Знову ж таки, я неодноразово говорив, що Росія і Сполучені Штати не можуть жодних домовленостей мати між собою — вони є природними, природними, обов’язковими опонентами. Вони конкурують за домінування, вони конкурують за правила, тобто Сполучені Штати наполягають на тому, що правила все-таки необхідні. Росія, як я сказав, категорично проти будь-яких правил і вимагає право сидіти за глобальним столом шляхом насильства як такого”, — заявив радник глави ОП Михайло Подоляк.

На тлі загострення ситуації в Україну прибув пастор Марк Бернс — духовний радник Дональда Трампа. Він побував у Бучі, Ірпені та Бородянці, поспілкувався з жертвами воєнних злочинів. З 2016 року він входить до ближнього кола Трампа і має його повну довіру. Перший запис у соцмережах після візиту: “Цю війну потрібно зупинити!”.

Багато хто вважає, що символічним дедлайном від Трампа стане 20 квітня — дата, що збігається з православним і західним Великоднем, а також 90-денним рубежем його другого терміну.

На черговий раунд переговорів зі США російський диктатор Володимир Путін відправив главу Російського фонду прямих інвестицій Кирила Дмитрієва. За підсумком зустрічей, в інтерв’ю Fox News чиновник заявив, що Москва відкрита до обговорення гарантій безпеки для Києва.

Однак це різко контрастує з тим, що раніше говорив глава російського Міністерства закордонних справ Сергій Лавров. Він заявляв, що гарантії, на яких наполягає Київ, у вигляді присутності західних військ, для Москви неприйнятні.

“США чекають, коли Дмитрієв відзвітує перед Путіним, перш ніж сторони зроблять будь-які подальші кроки. Американські офіційні особи дедалі більше розчаровуються повільністю Москви. Те, що минулого тижня здавалося проривом щодо перемир’я в Чорному морі, швидко випарувалося після того, як російські офіційні особи заявили, що спочатку хочуть зняття санкцій”, — пише Bloomberg.

Думки глядачів FREEДОМ

Кремль побоюється введення ще більших обмежень на продаж нафти. Але чи змінив Кремль риторику після погроз Трампа? На що розраховує Путін? Таке запитання телеканал поставив своїм глядачам. Найпопулярніші відповіді були зачитані в прямому ефірі:

• “Путін розраховує на те, що разом зі своїм другом Трампом поділить Україну навпіл? А риторика ж у політиків для того й існує, щоб приховувати за нею реальні плани й домовленості, хіба не так?”;
• “Путлеру плювати і на Трампа, і на все інше. Він у півтора раза став інтенсивніше бомбити Україну після “режиму припинення вогню”. Які ще потрібні докази? На третій рік війни! Україні потрібно, нарешті, знищити весь “свій” і проросійський кримінал, замінити “воєнний стан” на стан “війни”, поставити під рушницю всіх. І далі (одночасно!) двома нищівними ударами покласти край війні — перший похід на Москву, другий — на Крим. А на ігри “Трамп-Путін” сподіватись — собі могилу копати…”;
• “Путін вважав, що НАТО прагне захоплення Росії, і почав діяти, виходячи з цієї хибної передумови. Але події останніх років показують, що НАТО не планувало великих воєн і не було готове до серйозного конфлікту. Лише тепер, реагуючи на дії Росії, альянс прискорює підготовку, перетворюючи путінський страх на реальність. Це класичний приклад пастки мислення. Помилкове переконання запускає ланцюг подій, що веде до його фактичного підтвердження. Якщо до цього додати ще й “злий жарт” Трампа, можна припустити, що результат для Росії буде катастрофічним — аж до розпаду і колапсу”;
• “Я думаю, Путін розраховує всіх обдурити. І якось дожити до “пенсії”. У бункері. Такі психи, як він, уже не здатні самі зупинитися у своїх людожерських діях. Їх можна лише зупинити. Силою! Скажених собак пристрілюють. Але Трамп, схоже, поганий кінолог…”;
• “Путін просто наївний дідусь, подумав, що Трамп на його боці й вони нібито поділять Україну, але раптово вже на Путіна тиснуть.”

Думки експертів

На тему того, в який бік змінюється риторика Кремля на тлі погроз Трампа, в ефірі телеканалу FREEДOM міркували:

• Денис Кузьмін, експерт Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова;
• Максим Джигун, політолог.

ДЕНИС КУЗЬМІН: Трамп подає Путіну сигнали: готовий на поступки, але чекає кроків у відповідь

— Росія затягує процес, демонструючи небажання прискорювати мирні переговори. Зараз для них це — основний елемент торгу. Очевидно, що до краху російської економіки і режиму Путіна ще далеко. У них є простір для маневру, і вони намагаються використовувати його, заграючи з Трампом. На жаль, це відбувається ціною життів українців.

Однак Москва побоюється зайти занадто далеко — якщо Трамп вирішить, що Росія саботує процес, це матиме серйозні наслідки.

Путін зацікавлений у тому, щоб Трамп змінив світову конструкцію. Ми бачимо по тарифній політиці США спроби “перевернути шахову дошку”. І поки у Вашингтона ще є глобальна сила, він діє рішуче. Наше завдання — вписати інтереси України в цю нову конфігурацію, максимально зберегти свої позиції.

Росія боїться зіпсувати відносини з Трампом — і це наш єдиний серйозний важіль тиску. Крім, звичайно, армії, яка робить усе можливе.

Російська економіка поки що не впала. Так, вона не процвітає, але й не колапсувала. Росія продовжує продавати нафту, попри санкції. Європа, нехай і через посередників, все одно купує. “Газпром” просів, але нафта йде.

Що стосується військової ситуації — ракети пролітають, і не завжди вдається їх збити. Це тривожно, але шапкозакидацьких настроїв бути не повинно. Війна є війна, тут немає місця ілюзіям.

Трамп, безумовно, міг би відмовитися від ідеї миру між Україною і Росією відразу після перемоги на виборах. Але він не відмовився. Він прагне реалізувати своє бачення світового устрою. Він не вважає знищення Росії вигідним ні для США, ні для світу. Головний виклик — це Китай.

Америка готується до моменту, коли Китай стане економічним лідером. А за цим наступить зростання його військово-політичної могутності. Тому США поспішають вибудувати нову архітектуру світу.

Трамп не симпатизує Путіну — він симпатизує собі.

Його оточення — від Венса до інших республіканців — заточене на просування інтересів Америки. У цьому контексті риторика буває м’якою, не завжди згадується агресор, але це частина переговорної тактики.

Трамп подає Путіну сигнали: готовий на поступки, але чекає кроків у відповідь.

Головне для нас — не бути звинуваченими у зриві переговорів. Якщо вина ляже на Путіна, а не на Україну — це буде нашою дипломатичною перемогою. А доти — продовжувати боротьбу і розраховувати на підтримку США, без якої ми далеко не заїдемо.

МАКСИМ ДЖИГУН: Путін не просто так відправив до США перемовника Дмитрієва

— Дмитрієв, безумовно, посилив свої позиції цим візитом. Ідею “ділового співробітництва” зі США він сам озвучив Путіну, і той її підтримав.

Протягом одного дня Дмитрієв із “ворога Америки” перетворився на непідсанкційного громадянина, потрапив в оточення Трампа, а також виступив у прайм-тайм на двох найбільших телеканалах — Fox News і CNN. Це свідчить про створення для нього спеціальних умов: він мав бути почутий не тільки елітою, а й простими американцями з різних політичних таборів.

Він дуже серйозно готувався, вивчив інтереси адміністрації Трампа: бізнес, Китай, економіка.

Візит Дмитрієва супроводжувався типовою для Росії маніпулятивною риторикою: мовляв, санкції навіть пішли Росії на користь, американська економіка втратила більше, ніж російська, — понад 300 млрд доларів. Усе це було спрямовано на те, щоб дати зрозуміти оточенню Трампа: співпрацювати з Росією — це прибутково.

Він також говорив, що Трамп нібито запобіг Третій світовій війні. Тобто грав на психотипі Трампа і його оточення, намагався бути зрозумілим, потрібним. При цьому він транслював пропаганду про “зростання ВВП Росії на 4%”, хоча економіка країни все більше схожа на закриту систему Північної Кореї.

Цей візит — не випадковість. Підготовка до нього почалася ще до цього, з виступу Путіна в Мурманську, де той підтримав “арктичні амбіції Трампа”. Дмитрієв заявив про створення інвестиційного фонду з Арктики.

Для США Арктика — стратегічно важливий напрямок. Росія робить ставку на бізнес-підхід. Ми поки не знаємо, якою буде відповідь Вашингтона. Єдине, що сказав Трамп журналістам на запитання про Дмитрієва: “Хто це?”. Тобто прямого контакту, можливо, не було. Але через Віткоффа та інших — контакт з оточенням очевидний.

Питання — чи стане Росія більш поступливою? Поки що Дмитрієв виглядав радше як “учитель”, який приїхав продиктувати свої умови.

Додамо до цього нещодавній теракт, влаштований Росією в одному з українських міст. Убито десятки мирних громадян, зокрема дітей. США не зможуть ігнорувати це. Тож реакції будуть з обох сторін.

Що стосується Трампа — він не схильний до співчуття, але в нього є сильне почуття власної гідності. Якщо його обманюють — він діє жорстко. Я думаю, у США вже відчувають, що їх водять за ніс. Психологічний дедлайн наближається, можливо, він збіжиться з Великоднем.

Після цього можливі два шляхи: продовжувати “умиротворяти терориста” або вживати жорстких заходів. Я сподіваюся, вони зрозуміють, що з Росією можна говорити тільки з позиції сили: посилення санкцій, консолідація підтримки України — єдині дієві кроки.

Читайте також: Путін вимагає санкційних поступок, а сам — атакує: чи стане тепер політика Трампа жорсткішою