Росія винна в порушенні цілої низки статей Європейської конвенції про захист прав людини і причетна до катастрофи рейсу MH17 у 2014 році. Таке рішення ухвалив Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) у справі “Україна та Нідерланди проти Росії”. Зачитуючи рішення ЄСПЛ, голова суду Маттіас Гійомар заявив, що російська армія в Україні нехтує міжнародним гуманітарним правом, здійснюючи атаки, які вже позбавили життя і поранили тисячі мирних жителів. Порушення прав людини виходить за межі будь-яких військових цілей. Росія використовує насильство як елемент стратегії для підриву морального духу українців. У Міністерстві юстиції України назвали вердикт ЄСПЛ важливою міжнародною перемогою. А в Кремлі заявили, що проігнорують це рішення, інформує FREEДOM.
На оголошення вердикту Європейського суду з прав людини російська сторона не з’явилася. Були відсутні представники Москви і на всіх попередніх судових засіданнях. У період слідства Росія перешкоджала спробам прояснити обставини катастрофи рейсу МН17.
“Відмова від співпраці суттєво вплинула на здатність Спільної слідчої групи завершити своє розслідування причетності російських збройних сил і високопоставлених російських політиків до збиття рейсу”, — наголосив голова Європейського суду з прав людини Маттіас Гійомар.
Європейський суд із прав людини розпочав розгляд справи “Україна та Нідерланди проти Росії” в січні 2022 року. У межах цього провадження об’єднали чотири міждержавні позови. Перші два Україна подала 2014 року. Йшлося про порушення прав людини на окупованих Росією територіях Донецької та Луганської областей. Включно з викраденням українських дітей та їх незаконним переміщенням до Росії. Третій позов надійшов від Нідерландів 2020 року. У ньому йшлося про катастрофу малайзійського рейсу MH17 у Донецькій області в липні 2014 року. На борту “Боїнга” загинули 298 осіб. Зокрема 196 громадян Нідерландів. У четвертій заяві Київ звинуватив Москву в порушеннях прав людини, скоєних від початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну 24 лютого 2022 року. Головна мета України в цьому процесі — юридичне підтвердження факту окупації частини східних областей і системності порушень із боку Російської Федерації, наголосили в Міністерстві юстиції України.
“За 10 років роботи над цією справою Міністерство юстиції зібрало та подало до ЄСПЛ масштабний масив доказів. Завдяки цій титанічній праці Україна сьогодні отримала результат, який без перебільшення можна назвати перемогою на міжнародній арені та черговим вагомим кроком до забезпечення всеосяжної відповідальності Російської Федерації”, — йдеться в заяві Міністерства юстиції України.
Справа “Україна та Нідерланди проти Росії”, налічує близько 500 сторінок без додатків. І є, ймовірно, наймасштабнішою та найважливішою в історії Європейського суду з прав людини, пояснив суддя ЄСПЛ Микола Гнатовський. Адже йдеться про вбивства цивільних і військовополонених, позбавлення волі, нелюдське поводження, застосування тортур. І про системну практику придушення української ідентичності — незаконну депортацію українських дітей і дорослих на територію країни-агресора. У всіх цих злочинах Росія винна.
“Дії російської влади не мали під собою жодного правового підґрунтя, а також суперечили міжнародним нормам у сфері прав людини щодо евакуації та збереження правового статусу дітей на окупованих територіях”, — зазначив Маттіас Гійомар.
Росію виключили зі складу Ради Європи ще в березні 2022 року через збройну агресію проти України. І хоча вона офіційно перестала бути стороною Європейської конвенції з прав людини, продовжує нести відповідальність перед судом за порушення, вчинені до вересня 2022 року.
“Суд наголосив, що дії Росії в Україні є безпрецедентними в історії Ради Європи, і що характер і масштаб насильства, а також зловісні заяви російського керівництва щодо державності України, її незалежності та самого права на існування становлять загрозу мирному співіснуванню в Європі та спрямовані на підрив основ демократії, на яких засновано Раду Європи”, — зазначив Микола Гнатовський.
27 червня 2025 року Україна та Рада Європи підписали угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Статут Спецтрибуналу не обмежений часовими межами.
“Протягом кількох років, не кількох місяців, буде створено інструмент, який працюватиме на європейському рівні, збираючи докази. Зазначено, що в статуті немає часових темпоральних меж. Тобто ми говоримо про те, що війна може розцінюватися не тільки як широкомасштабне вторгнення, яке розпочалося з 24 лютого 2022 року, але це і агресивні дії Росії, агресивна війна, яку Росія вела з 2014 року. Це і захоплення Криму, це й Іловайськ, це і Дебальцеве, це й інші агресивні воєнні злочини Російської Федерації”, — наголосив правозахисник, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.
Угода між Радою Європи та Україною свідчить, що створення Спеціального трибуналу є найбільш підходящим рішенням для визначення відповідальності осіб, винних у злочині агресії проти України. Як наголосив генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе, без притягнення до відповідальності не може бути міцного миру для України та Європи в цілому.
Читайте також: Збиття рейсу MH17: Нідерланди та Австралія закликали ICAO примусити Росію домовлятися про відшкодування збитків
Нагадаємо, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) офіційно почав розглядати справи про незаконне усиновлення в Росії українських дітей, вивезених з Криму після російської окупації півострова. Заяву подала Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) від імені 10 неповнолітніх громадян України, які народилися в Криму з 2009 до 2013 року.














